Бойовий робот (або військовий робот) — автономна система озброєння (АСО), що може замінити людину в бойових ситуаціях для збереження життя або для роботи в умовах підвищеної складності для людей у військових цілях: розвідка, бойові дії, розміновування тощо. У рамках міжнародної зустрічі експертів, скликаних Міжнародним комітетом Червоного Хреста 26 — 28 березня 2014 року в Женеві, присвяченої технічним, воєнним, юридичним та гуманітарним аспектам використання автономних систем озброєння (АСО), визначено що це зброя, яка може самостійно шукати, відстежувати, вибирати цілі та атакувати їх[1].

Пов'язані терміни: смертоносна автономна зброя (САЗ), бойова автономна роботизована система (БАРС), автономна система озброєння (англ. autonomous weapon systems, AWS), летальна автономна зброя (англ. Lethal autonomous weapon, LAWS), військовий робот (англ. War Robots, WR), антропоморфні роботи з фантастичних фільмів — суперсолдат, кіборг, термінатор.

Історія

ред.
 
Interstate TDR-1, безпілотний торпедоносець ВМС США, 1942-44 рр.
 
Британські солдати біля німецької самохідної міни «Голіаф», 1945.

Початки робототехніки

ред.

Перше креслення людиноподібного робота зробив Леонардо да Вінчі, а в 1495 році він представив детальний макет механічного лицаря, здатного сидіти, рухати руками і головою. Проект був розроблений на основі досліджень пропорцій людського тіла[2].

З початку XVIII століття в пресі почали з'являтися повідомлення про машини з «ознаками розуму», але в більшості випадків виявлялось, що це шахрайство. Всередині механізмів ховались живі люди або дресировані тварини.

У 1898 р. Нікола Тесла розробив і продемонстрував мініатюрне радіокероване судно, хоча перші заявки на патенти на аналогічні рішення були подані винахідниками Великої Британії ще в 1897 р.[3].

У кінці XIX ст. російський інженер Чебишов придумав механізм — ступохід, що володів більш високою прохідністю і який в майбутньому вніс свою частку в робототехніку.

Початок XX століття

ред.

У 1910 році, натхнений успіхами братів Райт, молодий американський воєнний інженер з Огайо Чарлз Кеттерінг запропонував використовувати літальні апарати без людей. Згідно з його задумом, пристрій, що керувався годинниковим механізмом, в заданому місці повинен був відкидати крила і падати, як бомба, на ворога. Отримавши фінансування армії США, він сконструював і з перемінним успіхом випробував кілька пристроїв, що отримали назву The Kattering Aerial Torpedo, Kettering Bug (або просто Bug), але в бойових діях вони не використовувались.

У 1933 в Англії був розроблений перший безпілотний літальний апарат багаторазового використання Queen Bee.

У 1931 Сталіним був затверджений план реорганізації військ, в якому ставка була зроблена на танки. У зв'язку з цим були побудовані телетанки — керовані на відстані танки без екіпажу. Слабким місцем цих танків була нестійкість сигналу. Він губився на пересіченій місцевості або поблизу високовольтних ліній.

Протягом Другої світової війни були застосовані самохідні міни «Голіаф». Ця зброя була дуже коштовною, з низькою швидкістю (9,5 км/г), низькою прохідністю, вразливістю дроту і тонкою бронею (10 мм).

Холодна війна

ред.

Холодна війна дала свій внесок в розвиток бойових машин. З'явились високоточні інтелектуальні роботи, здатні аналізувати, бачити, чути, відчувати, розрізняти хімічні речовини і провадити аналізи води та ґрунту.

У 1948 році в США був створений безпілотний літальний апарат для розвідки — AQM-34. Його перший політ був в 1951 році, в тому ж році «безпілотник» був запущений в масове виробництво.

1959 року в конструкторському бюро С. Лавочкіна був розроблений безпілотний літак-розвідувач Ла-17Р.

XXI століття

ред.

2018 року стало відомо, що британське міноборони фінансує дослідження з розробки автономних військових дронів. Ключова особливість такої збройної системи в тому, що вона самостійно буде обирати цілі, вирішувати, чи треба їх знищувати, і ліквідовувати «загрози» без участі людини[4].

У російсько-українській війні безпілотні літальні апарати зіграли ключову роль для обох сторін, хоча вони виявилися вразливими як для збивання, так і для електронних перешкод[5].

Класифікація

ред.
За родом військ[6]
сухопутні (наземні — колісні, гусеничні, крокуючі)
повітряні (літаючі)
військово-морські (плаваючі надводні і підводні)
космічні[7]
Автономність[8]
людина в системі управління «human-in-the-loop»
людина над системою управління «human-on-the-loop»
людина поза системою управління «human-out-of-the-loop»
Призначення[6]
бойові
розвідувальні
інженерні
забезпечення

 

За ваговою категорією[9][6]
легкі < 10 т бойова машина на гусеничному або колісному шасі легке озброєння: важкі кулемети, гранатомети, ПЗРК, міномети калібру < 100 мм
середні 10-20 т бойова машина на гусеничному або колісному шасі гармата калібру 30-50 мм
важкі 20-30 т автономний легкий танк важке озброєння: гармата 105 або 120-мм, 1-2 кулемети калібру 7,62 і / або 12,7 мм


Класифікація безпілотних авіаційних комплексів за STANAG 4670[10]
Клас Категорія Рівень воєнних дій Висота застосування Радіус дії Рівень застосування Приклад платформи
Клас ІІІ
(> 600 кг)
ударні[a] стратегічний до 20000 м необмежений ТВД Reaper
HALE[b] стратегічний до 20000 м необмежений ТВД Global Hawk
MALE[c] оперативний до 14000 м необмежений Оперативна група Heron

Bayraktar TB2

Клас ІІ
(150—600 кг)
тактичні тактичний до 5500 м до 200 км Бригада Hermes 450
Клас І
(<150 кг)
малі
(>15 кг)
тактичне формування до 1500 м до 50 км Батальйон Scan Eagle

PD-2

міні
(<15 кг)
тактичний підрозділ до 900 м до 25 км рота, взвод, відділення Skylark
мікро[d]
(<66 Дж)
тактичний підрозділ до 60 м до 5 км взвод, відділення Black Widow

Конструкція

ред.
 

Станом на 2020-ті роки на озброєнні низки країн стоять системи з елементами штучного інтелекту — від безпілотників і роботів-вартових до апаратів знешкодження вибухових пристроїв. Продовжується розвиток штучних нейронних мереж, що дозволяє штучному інтелекту самонавчатись, але створення солдата-робота з певним інтелектом потребує вирішення багатьох питань в галузі кібернетики, відкриття нових матеріалів та джерел енергії. В сучасний роботизований комплекс, окрім самого керованого апарату, входить також і пристрій дистанційного керування. Найважливішою характеристикою такого робота є ступінь автономності, тобто здатність діяти самостійно у відповідності із закладеною в нього програмою, без участі людини-оператора, щоб робот не «вмирав» при втраті зв'язку. Важлива також стандартизація архітектури управління, модульність і взаємозамінність деталей на основі існуючих компонентів, безпека зв'язку, транспортабельність, висока енергетична ємність[11], прийнятна вартість[6].

Переваги

ред.
  Автономні системи озброєння забезпечать якісно новий крок до дистанціювання людини від війни. Війна 4.0 — це ситуація, коли на полі бою будуть воювати і знищувати противника автономні роботи, не залучаючи до цього людину.  

— Оборонний вісник[12]

Автономні системи озброєння (АСО) здатні цілодобово брати участь в бойових діях при будь-яких кліматичних умовах та в будь-яку пору року. Маючи надлюдські рефлекси, вони швидко і точно виконають будь-який відданий їм наказ, бо людина вважається слабкою ланкою у війні. Вони не хворіють як люди, не страждають від посттравматичного синдрому, їм не потрібні фінансове та продовольче забезпечення, як військовослужбовцям. Їх не потрібно евакуювати з території противника, як це відбувається з екіпажами збитих літаків. Це ідеальні солдати, моряки і пілоти. Стратегічні автономні системи озброєння надають можливість планування операцій, масштаб яких не обмежений трудовими ресурсами. Один оператор-програміст здатний управляти сотнями і тисячами роботів. Для підготовки армії роботів-вбивць достатньо навчити одного робота і завантажити програмне забезпечення іншим[13].

Бойова тактика

ред.
  • Рої дронів для пробиття ППО[14][15].
  • Атака надводними дронами[16].
  • Мультидоменна бойова хмара — концепція застосування об'єднаних керованих та некерованих платформ з підтримкою штучного інтелекту в усіх сферах (суходіл, море, повітря, космос, кіберпростір) та вимірах (фізичний, інформаційний, людський) з метою створення відносної переваги і перемоги над противником[17].

Проблеми та наслідки застосування

ред.
 
Стратегічний розвідувальний безпілотний літальний апарат RQ-4 Global Hawk, США
 
Система «Залізний купол» знищує ворожі ракети в автоматичному режимі
 
Сербська бойова безпілотна наземна платформа дистанційного керування Miloš L демонструє евакуацію пораненого
 
23 червня 2016, роботизований патруль USMC
  • Автономні системи озброєння можуть перетворитися на зброю масового знищення, що є загрозою фундаментальним людським цінностям аж до знищення планети. Поява смертоносної автономної зброї може призвести до порушення геополітичної стабільності в світі. Наприклад, від зграї невеликих за розміром ударних дронів практично неможливо захиститись. Висока ймовірність такої атаки, як і розуміння неможливості її відбиття, може призвести до застосування значно потужнішої за своєю силою зброї, наприклад ядерної, іншою ворогуючою стороною[13].
  • Намагання повернути геополітичну стабільність спровокує новий виток гонки озброєнь[13].
  • Смертельна автономна зброя не виконує вимог міжнародного гуманітарного права, зокрема прийняття рішень щодо життя і смерті людини на полі бою; немає визначеності кінцевих відповідальних за вчинення воєнного злочину з використанням автономної зброї (інженер, оператор-програміст, виробник чи командир, який віддав команду приведення зброї в дію). Застосування автономної зброї може нашкодити мирним мешканцям, що суперечить законам та звичаям війни, згідно з якими під загрозою можуть бути лише комбатанти, а військова необхідність збройної відповіді повинна бути пропорційна виниклій загрозі[13].
    • 2013 року в мережу відбувся витік секретних документів, як стверджують автори сайту «The Intercept», який їх опублікував, вони були отримані від чиновника Пентагону і показують дослідження ефективності операцій, проведених з використанням безпілотних апаратів з поіменним цілевказуванням й описом завдань кожної місії. За п'ятимісячний період 2012 року американські сили за допомогою безпілотників та інших літаків вбили 155 людей на північному сході Афганістану. За звітом операторів БпЛА вони досягли 19 джекпотів[e], тобто знищили людей які належали до екстремістських угруповань і становили небезпеку. При дистанційному полюванні вони вбили щонайменше 136 інших людей. Майже 9 із 10 загиблих у цих ударах не були запланованими цілями. SIM-картка вказує місцезнаходження людини — при ввімкненні телефон може стати смертельним для особи, на яку полюють[18][13].
    • Удар армії Сполучених Штатів із застосуванням дрона в останні дні евакуації американських військ із Афганістану був помилковим і призвів до загибелі цивільних. За заявою генерала армії США Кеннета Маккензі на брифінгу 17 вересня 2021 р. «10 цивільних, у тому числі до семи дітей, трагічно загинули внаслідок того удару. Більш того, ми наразі вважаємо малоймовірним, що цей автомобіль або загиблі мали стосунок до ІДІЛ-Х»[19].
  • Ризик помилкового застосування автоматизованої зброї, як через людський фактор, так і через помилки у функціонуванні програмного забезпечення. Кібератака з боку противника здатна не тільки зупинити дії роботів, але перепрограмуванням спрямувати їх проти атакуючих. Найгіршим наслідком цього може бути масове вбивство цивільного населення[13].
    • В 2007 році на випробувальному полігоні в Південній Африці відбувся збій в роботі роботизованої артилерійської установки, що призвів до загибелі 9 чоловік та ще 14 військовослужбовців отримали поранення[6].
    • При застосуванні американськими військовими в Іраку бойового робота SWORDS (Special Weapons Observation Reconnaissance Detection Systems) в 2008 році було зафіксовано кілька ситуацій, в яких робот вів себе непередбачувано — без команди оператора повертав зброю в сторону своїх, пересувався в непотрібному напрямку і т. д. Роботів відправили виробнику для пошуку та усунення можливих несправностей[6].
    • Збиття іранського пасажирського авіарейсу 655, 3 липня 1988 року, ракетою з крейсера «Vincennes» ВМС США, обладнаного багатофункціональною бойовою інформаційно-керуючою системою AEGIS.
  • Посттравматичний стресовий розлад в операторів дронів, після того, як вони вбили цивільних осіб, особливо дітей[20].
  • Використання з терористичною метою. На думку американських фахівців, якщо завести вантажівку з десятьма тисячами невеликих дронів в Нью-Йорк, то можна організувати атаку не менш масштабну, ніж 11 вересня 2001 р. і знищити тисячі жителів міста[13].

Превентивний мораторій

ред.
  Міжнародне право писалося для людей, а не машин і воно потребує змін, щоб зберегти за людиною останнє слово в застосуванні сили. Новий міжнародний договір — це єдиний реальний спосіб не допустити передачі машинам права ухвалювати рішення про життя і смерть.  

— Бонні Дочерті, правозахисниця Human Rights Watch та координаторка кампанії «Зупинити роботів-вбивць»[21]

«Автономна зброя з штучним інтелектом становить серйозну загрозу для людства і має бути заборонена», йдеться у відкритому листі організації «Future of Life Institute» 28 липня 2015 р. Лист підписали близько тисячі чоловік, фахівці з робототехніки, засновник приватної космічної компанії SpaceX Ілон Маск, астрофізик Стівен Гокінг, засновник Apple Стів Возняк і багато інших представників наукової спільноти[22][13].

Міжнародний комітет Червоного Хреста рекомендує державам прийняти нові, юридично обов'язкові норми, що регулюють створення та застосування автономних систем озброєнь, щоб гарантувати достатній контроль з боку людини і можливість для неї ухвалювати рішення про застосування сили. МКЧХ вважає, що потрібна заборона певних видів автономних систем озброєнь і суворе регулювання інших їх видів[23].

Загроза появи непідконтрольних людині автономних систем озброєнь стала предметом дискусій в Організації Об'єднаних Націй (ООН) в контексті міжнародного гуманітарного права (МГП). В Управлінні ООН з питань роззброєнь була створена спеціальна Група урядових експертів з летальних автономних систем. Дебати, що розгорнулись серед експертів групи в 2021 р., свідчили про відсутність консенсусу через протилежність підходів представників різних держав. Одні з них вимагали повної заборони автономних озброєнь, а інші, зокрема Росія, вважали, що чинне МГП не потребує внесення змін через появу автономних систем[24].

Провідні світові виробники

ред.
 
Чотириногий робот Big Dog

У рамках програми міністерства оборони США «Інтегрована дорожня карта розвитку безпілотних систем» (Unmanned Systems Integrated Roadmap 2017—2042) до 2030 року передбачається що у військах буде до 30 % безпілотних систем від загальної кількості бойових машин. На рівні бригади планується застосування безекіпажних машин різного призначення — бойових (для розвідки і ураження цілей), машин забезпечення а також портативних (для бойових дій в населених пунктах). За оцінками американських військових, бойові можливості бригади мають вирости в 2—2,5 рази. Однак американська стратегія передбачає поступовий і обережний підхід до впровадження певних типів безпілотних систем. На першому етапі мають розроблятись «опціонально пілотовані» транспортні засоби за логістичною моделлю та системою взаємодії «людина — машина» в так званих «змішаних конвоях» де за пілотованими транспортними засобами слідуватимуть автономні машини, виконуючи завдання логістичної підтримки. З 2004 року в ARL (United States Army Research Laboratory) працюють над SS-RICS, системою «елементарного солдатського інтелекту», який зробить бойову машину повноцінним елементом підрозділу. Наприклад командир зможе віддавати такій машині команди голосом. Але поки що сучасний рівень розвитку технологій вимагає виконання більшості бойових завдань людиною, від вибору напрямку руху до оцінювання бойової ситуації і прийняття рішення про відкриття вогню. У майбутньому передбачається скоротити число дистанційних операторів на одного робота, а згодом, в міру розвитку технологій з використанням штучного інтелекту, передбачається, що одна людина зможе контролювати діяльність цілого взводу роботів, причому рішення відкрити вогонь на ураження все-таки буде ухвалювати людина[6].

У червні 1982 року, під час ліванської війни, ВПС Ізраїлю першими в світі масово застосувавши нову військову тактику — поєднання БпЛА (Tadiran Mastiff, IAI Scout, американський AQM-34 Firebee) з телекамерами на борту і наведення з їх допомогою ракет, повністю знищили в долині Бекаа потужне сирійське угруповання ПВО, яке складалось з сучасних радянських ЗРК[26][27].

КНР приділяє значну увагу оснащенню національних збройних сил безпілотними літальними апаратами різного призначення. До військових програм активно залучені державні університети[29]. Щороку Китай витрачає на розробку технологій, пов'язаних із ШІ, від $1,6 млрд до $2,7 млрд і розглядає його як засіб для перетворення НВАК на збройні сили світового класу та створення асиметричних переваг над США[30].

Іран інвестував великі кошти в індустрію виробництва дронів та розгорнув ударні безпілотники на кораблях і субмаринах[31]. Під час російського вторгнення в Україну, з вересня 2022 р., іранські безпілотники та дрони-камікадзе широко використовувала РФ.

Туреччина — перша країна, якій вдалося поєднати надійність та доступність безпілотних систем із ефективними результатами на полі бою[32].

За інформацією 2017 року, в Росії робототехнікою займались 47 науково-дослідних установ, а об'єм їх фінансування склав 10 мільйонів доларів[6]. Згідно з програмою розвитку та бойового застосування робототехнічних комплексів на період до 2025 року, частка роботів в загальній структурі озброєння російської армії має досягнути 30 %. Акцент розробок на створенні ударних машин для штурму нерухомих об'єктів та укріплених районів[33][6].

  • Україна

Війна з Росією дала вагомий поштовх для розвитку вітчизняної військової робототехніки та випробовування її в бойових умовах.

Галерея

ред.

Мобільні робототехнічні комплекси

Див. також

ред.

Виноски

ред.
  1. Якщо такий безпілотний літальний апарат знаходиться на озброєнні то експлуатант повинен дотримуватись вимог спільної місії за AP-3.3.7 (STANAG 4670) а сама безпілотна система повинна відповідати нормам льотної придатності з урахуванням політичної доцільності та правовими наслідками її застосування
  2. High-altitude long endurance — висотні з великою тривалістю польоту
  3. Medium-altitude long endurance — середньовисотні з великою тривалістю польоту
  4. БпЛА з максимальною кінетичною енергією менше ніж 66 джоулів, ймовірно, не завдадуть значної шкоди життю або майну і їх не потрібно класифікувати
  5. Коли оператори безпілотників влучають в свою ціль, цю людину називають "джекпотом", якщо вбивають когось іншого, вони позначають цю людину EKIA — ворог, загиблий під час бойових дій.

Примітки

ред.
  1. Autonomous weapon systems technical, military, legal and humanitarian aspects. web.archive.org. 18 квітня 2023. Архів оригіналу за 18 квітня 2023. Процитовано 19 квітня 2023.
  2. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 листопада 2012. Процитовано 24 грудня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Копієвська, В.С. (25 квітня 2013 р.). Історія USV у дзеркалі патентних досліджень (PDF). Тези доповідей на Всеармійській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми захисту прав інтелектуальної власності у ЗС України”. – Київ: ЦНДІ ОВТ ЗСУ. Архів оригіналу (PDF) за 30 жовтня 2018. Процитовано 30 жовтня 2018.
  4. Велика Британія розробляє автономних дронів-убивць. Tokar.ua (укр.). 16 листопада 2018. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 18 листопада 2018.
  5. Defence Intelligence update on the situation in Ukraine - 21 May 2022. web.archive.org. 21 травня 2022. Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
  6. а б в г д е ж и к Шумилин С. Роботам встать в строй! Современные наземные боевые робототехнические комплексы США и России / Сергей Шумилин. // Наука и техника. — 2021. — № 7. — С. 44 –52.
  7. Литвинов М. П'ять перспективних космічних технологій в обороні. Космічні безпілотники // The Universe Space Tech. — 2022. — № 1 (188). — 44.
  8. Melzer N. Human rights implications of the usage of drones and unmanned robots in warfare.— Brussels: Printed in Belgium, 2013. — С. 6. — 978-92-823-4390-6.
  9. RCV decisive lethality continuum. web.archive.org. 26 квітня 2023. Архів оригіналу за 26 квітня 2023. Процитовано 26 квітня 2023.
  10. NATO STANDARD AJP-3.3 (PDF). web.archive.org. 24 серпня 2021. Архів оригіналу (PDF) за 24 серпня 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  11. Want Your Robot to Fight? Don’t Forget Its Batteries!. web.archive.org. 30 квітня 2023. Архів оригіналу за 18 жовтня 2022. Процитовано 30 квітня 2023.
  12. Мосов С. П., Гурак С. П. На горизонті війни 4.0. // Оборонний вісник.— 2020.— № 6.— С. 4—9.
  13. а б в г д е ж и Мосов С. П., Гурак С. П. На горизонті війни 4.0. // Оборонний вісник.— 2020.— № 6.— С. 4—9.
  14. У Британії дали оцінку застосуванню рою БпЛА для пробиття ППО - Мілітарний. web.archive.org. 8 жовтня 2022. Архів оригіналу за 8 жовтня 2022. Процитовано 8 жовтня 2022.
  15. "Рої" дронів, штучний інтелект та цифровізація: як авіація Великобританії готується до війни майбутнього | Defense Express. web.archive.org. 8 жовтня 2022. Архів оригіналу за 8 жовтня 2022. Процитовано 8 жовтня 2022.
  16. Українські сили показали атаку на кораблі РФ морськими БПА - Мілітарний. web.archive.org. 30 жовтня 2022. Архів оригіналу за 30 жовтня 2022. Процитовано 30 жовтня 2022.
  17. Концепція мультидоменних операцій для оборони України: технологічний аспект / В. В. Злакоман, В. В. Гордійчук // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. — 2022. — № 3. — С. 37—41.
  18. BegleyOctober 15 2015, Josh BegleyJosh; A.m, 11:58. The Drone Papers: A Visual Glossary. The Intercept (англ.). Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 15 жовтня 2021.
  19. Удар американського дрона біля аеропорту Кабула був помилкою – генерал Маккензі. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 14 жовтня 2021.
  20. David Zucchino (18 березня 2012). Stress of combat reaches drone crews. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 11 травня 2021.
  21. Killer Robots: Precedent for a Ban Treaty. Human Rights Watch (англ.). 20 жовтня 2020. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 15 жовтня 2021.
  22. Open Letter on Autonomous Weapons. Future of Life Institute (амер.). Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 15 жовтня 2021.
  23. Autonomous weapons: The ICRC recommends adopting new rules. International Committee of the Red Cross (англ.). 3 серпня 2021. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 15 жовтня 2021.
  24. Слюсар В. И. Концепция виртуализации поля боя 2050 года. // Озброєння та військова техніка. — 2021. — № 3 (31). — С. 111—112 [1] [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.]
  25. Флот США вигадав нову роль для надводних дронів, і це – не боротьба з кораблями противника | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 1 листопада 2021.
  26. Сирийский рок. Радио Свобода (рос.). Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 23 листопада 2021.
  27. Калашников М. Охотники на черных птиц / Максим Калашников. — М: АСТ, Астрель, Ермак, 2003.
  28. RoBattle Autonomous Combat System (амер.). Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 28 жовтня 2021.
  29. Производство беспилотных летательных аппаратов в Китае (2022). web.archive.org. 2 травня 2023. Архів оригіналу за 2 травня 2023. Процитовано 2 травня 2023.
  30. Як КНР нарощує свою військову потужність. web.archive.org. 2 травня 2023. Архів оригіналу за 2 травня 2023. Процитовано 2 травня 2023.
  31. Іран розгорнув ударні безпілотники на кораблях та субмаринах - Мілітарний. web.archive.org. 10 жовтня 2022. Архів оригіналу за 10 жовтня 2022. Процитовано 10 жовтня 2022.
  32. Навіщо Туреччина готує морський рій безпілотників. web.archive.org. 2 травня 2023. Архів оригіналу за 2 травня 2023. Процитовано 2 травня 2023.
  33. Переозброєння російської армії: офіціозна бравада та неоднозначна реальність. web.archive.org. 2 травня 2023. Архів оригіналу за 2 травня 2023. Процитовано 2 травня 2023.
  34. Нова українська зброя - 2021. "Стелс-дрон", БТР-4 для морпіхів і "роботоносець". BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 28 жовтня 2021.
  35. Інженери української компанії Roboneers запропонували досить цікаві роботизовані платформи Camel та Ironclad. roboneers.net (укр.). Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 2 листопада 2021.
  36. Багатоцільова автономна транспортна платформа «МИРОТВОРЕЦЬ» (БАТП) – Конструкторсько-виробниче підприємство «СИНЕРГІЯ» (укр.). Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
  37. Безпілотний стелс Ace One: як екс-очільник ДП "Антонов" створює британсько-український ударний БпЛА (укр.). Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 4 травня 2022.
  38. Пілотований дослідний прототип RZ-500 налітав вже близько 100 годин (укр.). Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 4 травня 2022.
  39. ССО ЗСУ озброять українськими ударними БпЛА «Punisher» (укр.). Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
  40. Безпілотний авіаційний комплекс ASU-1 «Валькірія» (укр.). Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 4 травня 2022.

Джерела

ред.