Відкрити головне меню

Орієнти́р — у військовій справі  — характерний, добре видимий на місцевості нерухомий предмет (природний або штучний) або елемент рельєфу, який, як правило, нанесений на топографічні та спеціальні карти з точно визначеними географічними координатами, за допомогою якого легко орієнтуватися на місцевості, визначати напрям при маневруванні та управлінні військами або організації стрільби і знаходження цілей.

За допомогою орієнтирів визначаються сектори спостереження та ведення вогню, здійснюється цілевказання, рух у заданому напрямку, ставляться на місцевості бойові задачі тощо. Орієнтири в бою вказуються старшим командиром та нумеруються справа наліво та по рубежах місцевості від себе в бік противника. За необхідності молодшими командирами можуть призначатися додаткові орієнтири.

Для зручності запам'ятовування орієнтирам привласнюється порядковий номер та умовне найменування, яке стисло окреслює його характерні ознаки, наприклад «Орієнтир перший — зламане дерево», «орієнтир другий — височина з деревом на вершині» і тому подібне.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Радянська військова енциклопедія. «ОБЪЕКТЫ — РАДИОКОМПАС» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1978. — Т. 6. — С. 111. — ISBN 00101-223. (рос.)