Сигна́льна раке́та — піротехнічний засіб сигнального зорового (іноді звукового) зв'язку, що застосовуються для передачі коротких команд, оповіщення, позначення і бойової ідентифікації, літаків, кораблів, а також передачі сигналів виклику, перенесення і припинення вогню і цілевказання.

Пістолет Молінса для стрільби сигнальними набоями (ракетами). 1940

Література

ред.
  • Радянська військова енциклопедія. «РАДИОКОНТРОЛЬ-ТАЧАНКА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1980. — Т. 7. — С. 342. — ISBN 00101-150. (рос.)

Джерела

ред.

Див. також

ред.