Акціонерне товариство «Антонов»

підприємство-виробник літаків в Україні

Акціонерне товариство «Анто́нов» (колишній Авіаційний науково-технічний комплекс імені Олега Костянтиновича Антонова або АНТК імені О. К. Антонова) — українське державне авіаційне підприємство, що об'єднує конструкторське бюро, комплекс лабораторій, експериментальний та серійний завод, випробувальний комплекс. На підприємстві розроблено понад сто типів літаків та їх модифікацій. Проте у світі «АНТОНОВ» відомий передусім як розробник транспортних, регіональних пасажирських літаків та літаків спеціального призначення.

Акціонерне товариство «Антонов»
Тип Акціонерне товариство
Організаційно-правова форма господарювання державне підприємство
Галузь 3530 — Виробництво літальних апаратів і космічних літальних апаратів
Спеціалізація Проектування та виробництво літальних апаратів
Засновано 1946
Засновник(и) Антонов Олег Костянтинович
Штаб-квартира Україна Україна, Київ
Філії Серійний завод «Антонов», «Антонов-Агро»
Ключові особи Гаврилов Євген Павлович в. о. генерального директора
Продукція літаки (понад 100 типів)
Послуги Проектування та виробництво авіаційної техніки та наземного транспорту, модернізація авіаційної техніки, післяпродажна підтримка, виробничі послуги, міжнародні вантажні авіаперевезення.
Виторг 3268,638 млн грн (2013)[1]
Чистий прибуток ₴ 1 894 млн. (за 6 місяців 2015)[2]
Власник(и) Держава
Співробітники 12 000 (2015)[3]
Холдингова компанія АТ «Українська оборонна промисловість»
Дочірні компанії Авіалінії Антонова
antonov.com
Нагороди
орден Леніна
Мапа
CMNS: Акціонерне товариство «Антонов» у Вікісховищі

З 4 квітня 2015 року входить до складу державного концерну «Укроборонпром»[4]. На підприємстві реалізовано повний цикл створення сучасного літака — від розробки та серійного виробництва до забезпечення комплексної післяпродажної підтримки.

Історія

ред.

31 травня 1946 року постановою ЦК ВКП(б) і Ради Міністрів СРСР затверджене рішення колегії Міністерства авіаційної промисловості (МАП) про створення Дослідного Конструкторського Бюро (ДКБ-153) на Новосибірському авіаційному заводі й про призначення Антонова Олега Костянтиновича Головним конструктором. Одночасно постанова мала завдання створити сільськогосподарський літак СХ-1 (Ан-2), перший політ якого відбувся 31 серпня 1947 року. Крім цієї машини і її модифікацій, у Новосибірську були створені й побудовані на дослідному виробництві малою серією планери А-9 і А-10.

Улітку 1952 року ДКБ переїжджає до Києва, де серійно вироблявся Ан-2. Тут О. К. Антонову практично заново довелося формувати колектив конструкторського бюро. Наприкінці 1953 р. підприємство одержало складне завдання зі створення військово-транспортного літака із двома турбогвинтовими двигунами. Для його виконання не вистачало фахівців, приміщень, устаткування. На початку 1954 року колектив прийняв першу групу випускників Харківського авіаційного інституту, а також поповнився авіаційними фахівцями з Києва та інших міст. Завдання було виконано — літак Ан-8, який став першим спеціалізованим військово-транспортним літаком СРСР, злетів 11 лютого 1956 року. За великі габарити та широкі транспортні можливості журналісти дали Ан-8 прізвисько «Літаючий кит»[5].

Розробки літаків Ан-10 і Ан-12 ДКБ почало в 1955 році. 7 березня 1957 року почались льотні випробування пасажирського Ан-10, а 16 грудня того ж року на Іркутському авіаційному заводі перший політ здійснив транспортний Ан-12. Хоча ці літаки називали близнюками, їх долі склалися по-різному. Ан-10 зв'язав повітряним мостом обласні міста країни, а згодом освоїв повітряні траси до США та Індії. Його цінували зокрема за комфортабельний салон та всюдихідність. Часто літак сідав на ґрунтові короткі смуги. Проте після катастрофи під Харковом було видано наказ про списання цих літаків. Це одна з найважчих сторінок в історії ДКБ. Її уроки та проблеми втомної міцності стали головними при роботі колективу при створенні подальших літаків.

Ан-12 впевнено зайняв місце у військових підрозділах. З часом він почав перевозити й різноманітні цивільні вантажі. Ан-12 відкрили перші міжнародні вантажні лінії «Аерофлоту». Створений своєчасно та в достатній кількості, простий та невибагливий в експлуатації Ан-12 приніс визнання на світовому рівні О. К. Антонову та його колективу. У 1962 році Олегу Антонову привласнене звання Генерального конструктора.

У той час ДКБ посіло гідне місце серед літакобудівних фірм країни. Підприємство розвивалося. Було створено комплексну лабораторію з випробувань на міцність та втому, комплекс для стендового відпрацювання обладнання літаків. У 1956 р. О. К. Антонов ухвалив рішення про будівництво аеродинамічної труби.

1959 року почалось будівництво у селищі Гостомель під Києвом бази для літних випробувань і доведення літаків. За 30 років тут був створений комплекс, за оснащенням й можливостями порівнянний із провідними льотними центрами європейських держав.

Ідея створення літака, якому для злету та посадки вистачало б найменшого майданчика, завжди приваблювала О. К. Антонова. У 1956 р. вона була втілена у літаку Ан-14 «Бджілка», який вирізнявся гранично високими злітно-посадковими характеристиками. Перший політ Ан-14 відбувся 14 березня 1958 року. Серійно літак будувався на Арсеніївському авіаційному заводі.

У період 1957—1959 років під керівництвом Василя Степанченка завод було реконструйовано, створено пасажирський літак Ан-24, що вперше злетів 20 жовтня 1959 року. У наступні десятиліття на цьому літаку виконувалося до 30 % пасажирських перевезень у Радянському Союзі. Ця винятково успішна машина стала базою для створення таких літаків, як транспортний Ан-26, аерографічний Ан-30, призначений для високогірних аеродромів Ан-32 та інших.

Наприкінці 1960 р. ДКБ приступило до розробки літака Ан-22 «Антей» — першого у світі широкофюзеляжного літака, що обумовив новий крок в авіабудуванні. Ан-22 за своїми розмірами перевершував усе, що робилося до того часу в авіації та вимагав проведення великого обсягу експериментальних робіт і рішення цілого ряду конструкторських і технологічних проблем. Перший політ «Антея» відбувся 27 лютого 1965 року. Вже в червні на міжнародному авіасалоні в Ле Бурже Ан-22 став світовою сенсацією. Серійне виробництво літака здійснювалось на Ташкентському авіаційному заводі. Високу надійність літака підтвердила його інтенсивна експлуатація в суворих умовах Сибіру та Крайньої Півночі. Зокрема, на Ан-22 з вантажем 60 т (два екскаватори) здійснювалися польоти зі смуги, вкритою сніговим шаром завтовшки більше 1 м.

Усі ці роки ДКБ Антонова продовжувало створювати планери. Олег Антонов казав:

Морський флот розвивається давно. Були фрегати, крейсери, лінкори, тепер з'явилися атомні судна, а вітрильні яхти залишаються. Так і планери. Їх будуть будувати та літати на них доти, доки будуть висхідні потоки та будуть люди, які прагнуть літати. А вони будуть завжди!

Були створено серію суцільнометалевих планерів А-11, А-13, А-15 і мотопланер А-13М.

Розвиваючи ідеї, закладені при створенні Ан-14, на початку 1970-х рр., колектив підприємства спроєктував і побудував багатоцільовий літак Ан-28, що вміщав 17 пасажирів. Його перший політ відбувся 29 січня 1973 року. Літак серійно вироблявся у місті Мелець (Польща).

У 1970-х рр. колектив ДКБ О. К. Антонова займався створенням транспортних літаків із двоконтурними турбореактивними двигунами розробки ДКБ Івченко під керівництвом конструктора В. А. Лотарева. Першим літаком, оснащеним ТРДД, став транспортний Ан-72, що вперше піднявся в небо 31 серпня 1977 року. Шасі та потужна механізація з ефектом Коанда забезпечили літаку укорочені зліт та посадку з експлуатацією на ґрунтових аеродромах. Крім того, на Ан-72 широко застосовані конструкції з композиційних матеріалів. У 1978 р. в ДКБ організовано науково-дослідний відділ КМ зі спеціалізованим виробництвом.

На базі Ан-72 були розроблені: оперативно-тактичний літак дальнього радіолокаційного стеження Ан-71, Ан-72Р зі спеціальним радіотехнічним обладнанням, патрульний Ан-72П, а також Ан-74 для експлуатації в умовах Крайньої Півночі, що вперше злетів 29 вересня 1983 року. Серійне виробництво Ан-72 і Ан-74 було розгорнуто на Харківському авіаційному заводі (ХАЗ). Ан-74 неодноразово брав участь у рятувальних експедиціях. Зокрема, у 1986 р. — в евакуації лижників групи Д. Шпаро з арктичної станції на Велику землю. Тоді літак успішно приземлився на кригу довжиною 600 м. Своєю чергою, Ан-74 став основою цілого сімейства літаків різного призначення, у тому числі конвертованих, адміністративних, санітарних і пасажирських.

У 1976 році спеціально для умов високогір'я та жаркого клімату був створений транспортний літак Ан-32 як нова модифікація серійного Ан-26. Ці машини набули популярності серед експлуатантів, особливо в Індії, країнах Латинської Америки й Африки.

 
Цехи, споруджені в 1980-х роках

До створення важкого транспортного літака Ан-124 «Руслан» колектив взявся в 1971 році, а в 1982 році ця машина вперше піднялася в повітря. Цей літак втілив у собі велику кількість новітніх технологій. У 1985 р. літак представили на виставці в Ле Бурже. Щоб показати всьому світу переваги «Руслана», одразу після повернення з Франції в одному польоті на Ан-124 було встановлено 21 світовий рекорд, у тому числі абсолютне досягнення за вантажопідйомністю вантажу вагою 171, 219 т на висоту 10 750 м. Після завершення Держвипробувань почалося освоєння Ан-124 в експлуатації у військових підрозділах. Поступово «Руслан» почав виконувати й цивільні перевезення. У 1988 р. дев'ять «Русланів» перевезли до Вірменії, постраждалої від землетрусу, 10000 т вантажів та техніки. У 1991 р. був прийнятий на озброєння. Проте продовжував виконувати і комерційні рейси. З часом саме цей напрям став головним для літака. З цією метою на базі літака Ан-124 створений і сертифікований цивільний варіант Ан-124-100.

Далі можна йти тільки революційним шляхом, освоюючи нові ідеї. А меж нової техніки, як відомо, не існує. Робота у нас з вами і надалі буде складною. Багато задач, які ми зараз вирішуємо, знаходяться на межі можливого виконання, вимагають величезних зусиль розуму, волі, знання. На сьогодні ми вже створили шість транспортних машин, будуємо сьому — літак Ан-124, хочемо робити восьму. Вважаю, що завдання на нову машину ми отримаємо, і в нас буде ясна перспектива.

— зазначав О. К. Антонов у останніх виступах перед колективом. Постанова уряду на розробку цього літака, літака Ан-70, вийшло в червні 1984 р.

4 квітня 1984 року О. К. Антонов помер. 19 листопада підприємство, яке він створив та очолював 38 років, було назване на його честь.

15 травня 1984 року Генеральним конструктором Авіаційного науково-технічного комплексу було призначено Петра Васильовича Балабуєва. Колектив підприємства почав створювати універсального надважкого транспортного літака Ан-225 «Мрія», призначеного для транспортування великогабаритних виробів у зібраному вигляді загальною масою до 250 тонн, у тому числі й орбітальний корабель ракетно-космічної системи «Енергія-Буран». Ан-225 був спроєктований і побудований за 3 роки. У грудні 1988 року він зробив перший політ. У травні 1989 року виконані польоти з «Бураном» на Байконурі, а в червні літак з «Бураном» взяв участь в авіаційному салоні в Ле Бурже та став світовою сенсацією.

 
Корпус заводу «Антонов» у Києві на проспекті Перемоги

Водночас вносилися зміни та вдосконалення в проєкт Ан-70. Робоче проєктування Ан-70 почалося в 1989 р. До цього часу обрис літака вже був визначений остаточно. Конструктори вклали в Ан-70 найпередовіші розробки, до більшості з яких можна застосувати слово «вперше». Його транспортні можливості дозволяють доставляти на короткі необладнані ґрунтові посадкові ділянки майже всю армійську техніку та озброєння, а також великогабаритну цивільну техніку та засоби транспорту загальною масою до 47 тонн. Спеціально для цього літака в ЗМКБ «Прогрес» уперше у світі створений гвинтовентиляторний двигун Д-27 і в АТ «Аеросила» — співвісний гвинтовентилятор СВ-27. Перший політ літака відбувся 16 грудня 1994 року. У 2015 році літак був прийнятий на озброєння Збройних Сил України.

Наприкінці 1980-х років, коли стали скорочуватися об'єми надходження коштів з бюджету країни, П. В. Балабуев узяв курс на самофінансування підприємства. Він першим серед усіх керівників вітчизняних конструкторських бюро у 1989 р. добився на той момент практично неможливого: АНТК ім. О. К. Антонова було дозволено організувати власну авіакомпанію. Комерційні перевезення на літаках створеного авіатранспортного підрозділу поступово стали істотною статтею доходів. Вони вкладалися в розвиток інформаційних технологій, у розробку нових проєктів, у модернізацію устаткування, але, головне, саме вони зрештою дозволили авіапромисловості України отримувати для серійного випуску нові типи сертифікованих повітряних суден. Транспортний підрозділ, відомий як авіакомпанія «Авіалінії Антонова», одержав статус національного вантажного перевізника України.

Вихід із важкої економічної ситуації, що настала внаслідок розпаду СРСР, Генеральний конструктор побачив у вдосконаленні структури підприємства і розширенні сфери його діяльності. У цей період створюється спеціальний підрозділ із розробки засобів наземного транспорту, ведеться експорт технологічних досягнень фірми, починається навчання іноземних громадян експлуатації літаків «Ан», росте об'єм інжинірингових послуг і вантажних повітряних перевезень. У результаті період становлення незалежної України для фірми «АНТОНОВ» виявився досить плідним. Створені: легкий багатоцільовий літак Ан-38, регіональний турбогвинтовий пасажирський Ан-140, поповнилися сімейства Ан-74 і Ан-32.

Літак Ан-38, призначений для перевезення 27 пасажирів, пошти й вантажів загальною масою до 2500 кг на місцевих повітряних лініях. На ньому встановлені двигуни ТРЕ 331-14GR-801E виробництва компанії Allied-Signal (США) і повітряні гвинти Hartzell (США). 23 червня 1994 року на Новосибірському авіаційному виробничому об'єднанні ім. В. П. Чкалова відбувся перший політ літака. Там же розгорнуте серійне виробництво Ан-38-100 і Ан-38-200 (варіант із російськими двигунами ТВД-20).

Пасажирський турбогвинтовий літак Ан-140 розроблений для заміни на повітряних трасах ветерана Ан-24. Маючи близьку до Ан-24 пасажиромісткість — 52 осіб, Ан-140 перевершує його як за комфортом, так і за технічними характеристиками — дальністю, швидкістю, паливною ефективністю. Перший політ літака відбувся 17 вересня 1997 року. Серійне виробництво розгорнуте на ХДАВП, у Самарі на підприємстві «Авіакор — авіаційний завод» і на заводі HESA (м. Ісфаган, Іран).

У 2001 році було модернізовано та розпочато комерційну експлуатацію Ан-225. У вересні 2001 р. «Мрія» з вантажем 250 т виконала політ по замкненому маршруту та встановила 124 світових рекорди.

У 2004 р. вперше піднявся в небо регіональний реактивний пасажирський літак нового покоління Ан-148 із двома двоконтурними турбореактивними двигунами, що призначений для перевезення до 85 пасажирів на регіональних і магістральних авіалініях.

У грудні 2009 р., відповідно до  Розпорядження Кабінету Міністрів України  № 758-р від 1 липня 2009 р., Наказів Міністерства промислової політики України № 476 від 10 липня 2009 р. і № 919 від 23 грудня 2009 р., до АНТК ім. О. К. Антонова був приєднаний Київський авіаційний завод «АВІАНТ». Об'єднане підприємство — ДП «АНТОНОВ» одержало можливість виготовляти літаки серійно. На даний час завершено реорганізацію в напрямку інтеграції двох підприємств.

Першим продуктом об'єднаного Державного підприємства «АНТОНОВ» став регіональний реактивний літак Ан-158, призначений для перевезення до 102 пасажирів. Він вперше піднявся в небо 28 квітня 2010 р.

 
Корпус заводу «Антонов» на вул. Мрії (колишня вулиця Академіка Туполєва) в Києві.

7 травня 2015 року в небо вперше здійнявся новий транспортний літак Ан-178. Почато серійне виробництво у 2020 році.

У травні 2015 року компанія увійшла до складу «Укроборонпрому».

31 березня 2017 року зі злітної смуги аеродрому «Святошин» злетів перший прототип багатоцільового транспортного літака Ан-132 — літак-демонстратор Ан-132Д. Програма створення Ан-132 реалізувалася за контрактом із замовником із Королівства Саудівська Аравія (КСА).

У січні 2021 року підприємство підписало угоду та почало виробництво трьох військово-транспортних літаків Ан-178-100Р для ЗСУ. Для цього було залучень кредит на 3 млрд гривень[6][7]. Директор підприємства Сергій Бичков повідомив, що перший транспортний літак Ан-178 українська армія мала отримати в першій половині 2023 року, а наступні літаки мали передавати кожні три місяці[8].

24 лютого 2022 р., у день початку повномасштабного наступу РФ на Україну був атакований аеродром «Київ-Антонов-2», де проводилися випробувальні польоти літаків «Ан» та який є місцем базування літаків «Авіаліній Антонова». Коли ЗСУ звільнили від російських окупантів Гостомель, виявилося, що після перебування «російського миру» аеродрому та літакам, що там базувалися, завдано значних пошкоджень. Знищено літаки Ан-26, Ан-74, Ан-225 та адмінбудівлю. Значно пошкоджено літаки Ан-12, Ан-22, Ан-28, Ан-132D та Ан-124-100-150, ангари, усі інші об'єкти інфраструктури.

12 квітня 2024 тип підприємства було змінено з Державного підприємства на Акціонерне товариство, 100% акцій володіє АТ «Українська оборонна промисловість».[9]

Розслідування

ред.

Знищення АН-225 «Мрія»

ред.

СБУ встановила, що у січні-лютому 2022 року колишній директор підприємства Сергій Бичков закрив для Нацгвардії доступ до аеродрому в Гостомелі та завадив зведенню укріплень[10].

За даними слідства, недбалість Бичкова призвела до втрати літака «Мрія», адже судно могло полетіти у Німеччину задовго до 24 лютого. У березні 2023 року Бичкова заарештували, у квітні йому висунули підозру за втрату Ан-225 «Мрія» та збитки на 8,4 млрд грн[11][12].

Розтрата коштів

ред.

У березні 2023 року колишнього директора з правових питань підприємства та ексдиректора адвокатського об'єднання було викрито в розтраті та пособництві в розтраті понад 18 млн грн коштів підприємства[13]. У грудні САП скерувала справу проти них до суду[14].

Плани на відновлення Ан-225 «Мрія»

ред.

Відбудова літака Ан-225 «Мрія» – один із пріоритетних проєктів підприємства та його керівництва. У травні 2022 року президент Володимир Зеленський назвав відновлення літака питанням іміджу України і знаком вшанування українських пілотів, вбитих під час російсько-української війни[15].

Проєктна команда сформувала технічний вигляд нової «Мрії». За даними керівництва компанії, нові розробки мали використати в інших літаках, а нова «Мрія» зможе приносити щороку щонайменше $30 млн прибутку та мала б окупитися протягом 15 років[16][17].

27 лютого 2023 команда авіаконцерну презентувала DLC для Microsoft Flight Simulator, який додає у гру літак Ан-225 «Мрія». Як зазначають у ДП «Антонов», це перша успішна співпраця із залучення коштів на відновлення реальної «Мрії» та відмічають злагоджену роботу команди Microsoft Flight Simulator, проєктної команди ДП «АНТОНОВ», активного сприяння міністра Михайла Федорова та Міністерства цифрової трансформації та експертизи пілотів та інженерів ДП «АНТОНОВ». Також вони пообіцяли, що увесь прибуток від продажу доповнення «Mriya add-on» у Microsoft Flight Simulator компанія Microsoft перерахує на спеціальний рахунок для відбудови літака[18].

Інші транспортні розробки

ред.

Концерн Антонов

ред.

Об'єднання українських авіапідприємств почалось зі створення 2005 року Державної літакобудівної корпорації «Національне об'єднання Антонов». Однак її діяльність була неефективною.

Концерн «Авіація України» було створено згідно з постановою Кабінету Міністрів № 428 від 14 березня 2007 року і була ліквідована заснована 2005 року Державна літакобудівна корпорація «Національне об'єднання „Антонов“». Концентрація учасників ДАК «Авіація України» дозволена розпорядженням Кабміну № 254-р від 3 травня 2008 року. Уряд ліквідував державний авіабудівний концерн «АНТОНОВ» через передачу його підприємств до складу «Укроборонпрому» своєю постановою № 546 від 19 липня 2017 року.

Літаки «Ан»

ред.
Назва Вигляд Опис Створення Перший політ
002 Ан-2   Легкий багатоцільовий літак 1946 31.08.1947
003 Ан-3   Легкий багатоцільовий літак 1967 13.05.1980
004 Ан-4   Легкий транспортний літак 1950 31.07.1951
006 Ан-6   Висотний погодний розвідник 1948 21.03.1948
008 Ан-8   Військово-транспортний літак 1954 11.02.1956
010 Ан-10 «Україна»   Середньомагістральний пасажирський літак 1955 07.03.1957
012 Ан-12   Транспортний літак 1955 16.12.1957
014 Ан-14 «Бджілка»   Транспортний літак 1950 14.03.1958
022 Ан-22 «Антей»   Транспортний літак 1960 27.02.1965
024 Ан-24   Пасажирський турбогвинтовий літак 1958 20.10.1957
026 Ан-26   Військово-транспортний літак 1964 21.05.1969
028 Ан-28   Пасажирський літак 1968 29.01.1973
030 Ан-30   Літак повітряного спостереження та аерофотозйомки 1964 21.08.1967
032 Ан-32 Багатоцільовий транспортний літак 1975 09.07.1976
034 Ан-34   Транспортний літак 1961 04.09.1961
038 Ан-38   Пасажирський літак 1989 23.06.1994
070 Ан-70   Військово-транспортний літак 1987 16.12.1994
071 Ан-71   Літак авіаційного комплексу радіовиявлення і наведення 1983 12.07.1985
072 Ан-72   Багатоцільовий транспортний літак 1976 31.08.1977
074 Ан-74   Транспортний літак 1980 29.09.1983
124 Ан-124 «Руслан»   Найбільший серійний вантажний літак у світі 1971 24.12.1982
132 Ан-132   легкий турбогвинтовий багатоцільовий транспортний літак 2016 31.03.2017
140 Ан-140   Вантажопасажирський літак 1993 17.09.1997
148 Ан-148   Близькомагістральний пасажирський літак 2001 17.12.2004
158 Ан-158   Близькомагістральний пасажирський літак 2010 28.04.2010
178 Ан-178   Військово-транспортний літак 2015 07.05.2015
180 Ан-180 Середньомагістральний пасажирський літак 1991 Програма заморожена
188 Ан-188 Середній військовий транспортний літак
181 Виріб-181   Експериментальний зразок із крилом арочного типу 1991 Не злетів
218 Ан-218   Широкофюзеляжний пасажирський літак 1991 Програма заморожена
318 Ан-318 Широкофюзеляжний пасажирський літак 1990-ті Програма заморожена
418 Ан-418 Широкофюзеляжний пасажирський літак 1990-ті Програма заморожена
225 Ан-225 «Мрія»   Найбільший, найважчий і найбільш вантажопідйомний літак у світі з будь-коли побудованих 1984 21.12.1988

Відомі працівники

ред.

Керівництво

ред.

Виробництво літаків

ред.

Виробництво літаків «Ан» українськими авіазаводами, 1991—2015 роки

 

Фінансові показники[24]

ред.
Період Чистий дохід, тис. грн. Прибуток/збиток
I кв. 2013 року 948 868 78 140
I кв. 2014 року 449 418 42 908

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 квітня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. 20 найприбутковіших підприємств України 2015. Інфографіка [Архівовано 12 квітня 2020 у Wayback Machine.] — ТСН, 28.12.2015(укр.)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Авіаконцерн «Антонов» увійшов до складу «Укроборонпрому». Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 4 квітня 2015.
  5. Все самолеты О. К. Антонова / Н. В. Якубович. — М.: ООО «Издательство Астрель»: ООО «Издательство АСТ», 2001. — 192 с.
  6. «Антонов» отримав 3 млрд гривень на літаки Ан-178 для ЗСУ. Ukrainian Military Pages. 4 січня 2021. Архів оригіналу за 4 січня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.
  7. Люксіков Михайло (19 січня 2021). «Антонов» розпочав виробництво Ан-178 для Міноборони. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.
  8. «Антонов» розпочав збирання літаків Ан-178 для Міноборони. Ukrainian Military Pages. 19 січня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.
  9. Код ЄДРПОУ 14307529 — АТ "АНТОНОВ" — Опендатабот. opendatabot.ua (укр.). 12 квітня 2024. Процитовано 29 квітня 2024.
  10. Служба безпеки України. Telegram. Процитовано 15 травня 2023.
  11. Знищення “Мрії”: СБУ затримала ексдиректора “Антонова”, йому оголошено підозру. Українська правда (укр.). Процитовано 15 травня 2023.
  12. СБУ повідомила про підозру екскерівникам ДП «Антонов», чиї дії призвели до знищення «Мрії» (відео). СБУ (укр.). Процитовано 15 травня 2023.
  13. Розтрата коштів заводу "Антонов": двом особам повідомили про підозру. РБК-Украина (укр.). Процитовано 19 грудня 2023.
  14. Розтрата 18 млн гривень коштів заводу "Антонов": справу скерували до суду. РБК-Украина (укр.). Процитовано 19 грудня 2023.
  15. Зеленський: Відновлення «Мрії» - питання іміджу України та пам'яті про загиблих пілотів. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 15 травня 2023.
  16. Війна та корупція на “Антонові”. Чи зможе Україна колись відновити будівництво літаків?. Економічна правда (укр.). Процитовано 15 травня 2023.
  17. “Мрія” підніметься над вільною Україною. Економічна правда (укр.). Процитовано 15 травня 2023.
  18. Український літак «Мрія» зʼявився у Microsoft Flight Simulator. www.ukrinform.ua (укр.). Укрінформ. Процитовано 15 травня 2023.
  19. "Киев". www.ussr-autosport.ru (рос.). Архів оригіналу за 1 січня 2011. Процитовано 18 лютого 2023.
  20. Уникальный гоночный автомобиль «Киев Спорт» будет показан на выставке «Олдтаймер-Галерея». За рулем (рос.). 3 квітня 2013. Процитовано 18 лютого 2023.
  21. «Киев-Спорт»: сделано в КБ «Антонов». Autogid.pro (рос.). 16 грудня 2016. Процитовано 18 лютого 2023.
  22. Гоночний автомобіль”Київ-Спорт”. Київ - від минулого до майбутнього (укр.). 6 жовтня 2021. Процитовано 18 лютого 2023.
  23. Держпідприємству «Антонов» призначили тимчасового в.о. президента. http://opk.com.ua/. оборонно-промисловий кур'єр. 24 травня 2018. Архів оригіналу за 27 травня 2018. Процитовано 28 травня 2018.
  24. Fin.Org.UA. ДП Антонов демонструє значний прибуток за наслідками першого кварталу 2014. www.fin.org.ua (укр.). Процитовано 15 березня 2024.

Посилання

ред.