Відкрити головне меню

Ан-28 (з кодифікації НАТО: Cash — «Готівковий») — легкий двомоторний турбогвинтовий пасажирський літак.

Ан-28
Ан-28 над аеропортом Гостомель, Україна
Ан-28 над аеропортом Гостомель, Україна
Тип Пасажирський літак
Розробник АНТК імені Олега Антонова
Виробник Польський державний авіаційний завод. PZL
Головний конструктор Д. Ківа
Перший політ 29 січня 1973
Початок експлуатації 1984
Статус експлуатується
Роки виробництва 19831997
Одиниць вироблено 198
Базова модель Ан-14
Варіанти Ан-38
Commons-logo.svg  Зображення у ВікіСховищі

Зміст

Історія створенняРедагувати

Робота над Ан-28 в АНТК імені Олега Антонова розпочалася в 1968 році. На той момент Ан-14М був модифікацією літака Ан-14 з потужнішими, газотурбінними двигунами ТВД-850. Також Ан-14М відрізнявся більшою довжиною фюзеляжу. Перший політ цього літака відбувся 30 квітня 1968 року. Подальшим розвитком Ан-14М став літак короткого зльоту і посадки Ан-28 з потужнішими двигунами ТВД-10Б. Перший політ Ан-28 здійснив 29 січня 1973. З 1975 по 1978 проводились державні випробовування. Виробництво було розгорнуте на польському авіазаводі PZL. Перший серійний літак зійшов з конвеєра в 1983 році, а уже у 1984 він отримав сертифікат льотної придатності Державіареєстру СРСР, що відповідає міжнародним стандартам ІСАО. Виробництво літака тривало до 1997 року. З 1983 по 1997 було випущено 198 літаків Ан-28.

Технічний описРедагувати

Фюзеляж типу напівмонокок. Силова конструкція складається з набору стрінгерів і балок. У носовій частині фюзеляжу розташована кабіна екіпажа. За нею розміщений вантажо-пасажирський салон. У задній частині фюзеляжу є великий вантажний люк, стулка якого відкочується під фюзеляж. Крило пряме, дволонжеронне. Механізація крила складається з двощілинних закрилків, зависаючих елеронів, автоматичних предкрилків та інтерцепторів. Вертикальне оперення двокілеве. Шасі літака — триопорне: дві головних опори і одна передня. Шасі не прибирається, на кожній стійці по одному колесу, проте передбачено установку лижного та поплавкового шасі. Силова установка складається з 2 турбогвинтових двигунів ТВД-10Б з реверсивними трилопатевими повітряними гвинтами.

Технічні характеристикиРедагувати

Джерело: [1]

Основні характеристики

  • Площа крила: 39,70 м²
  • Крило в плані: трапецієвидне
  • Маса спорядженого: 3980 кг
  • Нормальна злітна маса: 5600 кг
  • Максимальна злітна маса: 6500 кг
  • Маса палива у внутрішніх баках: 1812 л
  • Силова установка: 2 × Турбогвинтовий ТВД-10 960 к.с. ( 706 кВт.)


Льотні характеристики

  • Крейсерська швидкість: 335 км/год
  • Практична дальність: 560 км
  • Перегінна дальність: 1365 км
  • Практична висота польоту: 9000 м
  • Довжина розгону: 260 м
  • Довжина пробігу: 170 м



МодифікаціїРедагувати

  • Ан-28 — конвертований вантажно-пасажирський.
  • Ан-28А — арктичний. Відрізняється збільшеним запасом палива.
  • Ан-28Б1 — транспортно-десантний.
  • Ан-28B1R — морський патрульний. Відрізнявся потужною бортовою РЛС з антеною в обтічнику під фюзеляжем. Розроблено польськими конструкторами на початку 90-х років.
  • Ан-28B2літак РЕБ.
  • Ан-28RM — патрульно-рятувальний. Відрізняється РЛС кругового огляду.
  • Ан-28TD — польський транспортно-десантний.
  • M-28 «Скайтрек» — модернізований. Відрізняється двигунами Пратт-Уїтні Канада РТ6А-65В потужністю 1100 к.с., п'ятилопатевими гвинтами.

Катастрофи та аварії [2]Редагувати

За даними на вересень 2012 року було втрачено 28 літаків типу Ан-28

Дата Бортовий номер Місце катастрофи Жертви Короткий опис
14.08.87   28741   Усть-Нем, Комі 0/н.д. Груба посадка.
16.03.90  28702   Вершина н.д. Тренувальний політ.
18.08.90  28761   Рушан н.д. Груба посадка.
23.10.91  28924   Шелопугіно 0/13 Груба посадка.
03.01.92  28706   Ляхш 0/н.д. Приземлився, не долетівши до ЗПС.
10.10.92  28785   Усть-Нем, Комі 15/16 Впав невдовзі після зльоту через відмову лівого двигуна.
28.08.93  HA-LAJ   Вестон-он-Грін 0/19 Літак з парашутистами впав з висоти 250 метрів після відмови двигунів.
12.05.94  28713   Палана 0/12 Груба посадка.
01.02.95  28797   мис Шмідта 0/10 При заході на посадку помилково був включений реверс.
29.11.99  ES-NOF   біля Щеціна 0/3 Аварійна посадка після спалаху двигунів.
29.12.99  3C-JJI   біля Зонгулдака 6/6 Впав у Чорне море.
14.04.00  9Q-CZL   Кіншаса 0/0 Пожежа в аеропорту.
23.08.01  3C-LLA   Мугого 4/11 У перевантаженого літака відмовив двигун.
23.11.01  ES-NOV   біля Кярдла 2/17 Заходив на посадку з нестандартної траєкторії.
29.01.02  YV-1043CP   Кавак 0/17 Приватний літак. Вилетів з ґрунтової ЗПС при посадці.
29.08.02  28932   біля Аяна 16/16 Заходив на посадку, незважаючи на критичні метеоумови.
10.02.03   ES-NOY   Таллінн 2/3 Упав носом донизу незабаром після зльоту.
30.10.03   ER-AJG   Каміна н.д. Розбився, не долетівши до ЗПС. Ймовірно, що нелегально перевозив зброю для армії ДРК. Мав молдавську реєстрацію, проте жодна авіакомпанія не визнала літак «своїм».
31.03.05  3C-ZZY   біля Кампене 3/4 Несправний літак був відправлений у рейс і розбився після відмови двигуна.
24.12.05  ER-AJE   Судан 2/2 Розбився незабаром після зльоту. Був орендований Африканським Союзом для миротворчої місії.
03.08.06  9Q-COM   біля Букаву 17/17 Врізався в гору при заході на посадку. Мав граничний знос.
11.11.06  9Q-COL   Букаву 0/н.д. Груба посадка.
03.04.08  PZ-TSO   Суринам 19/19 Розбився, вимушено йдучи на друге коло. ЗПС була зайнята.
15.10.09  PZ-TST   Суринам 0/8 Розбився вже на ЗПС.
15.05.10  PZ-TSV   Суринам 8/8 Розбився в лісовій місцевості.
30.01.2012  9Q-CUN   біля Намоя 3/н.д

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Бєляєв В. В., Ільїн В. Е. Російська сучасна авіація. — М.: АСТ, «Астрель», 2001. — С. 216-218.
  • Якубович Н. В. Всі літаки О. К. Антонова. — М.: АСТ, «Астрель», 2001. — С. 104-106.
  • Богданов О. Повітряний всюдихід. // Крила Батьківщини. — 1981. — № 10. — С. 18-19.
  • Бутовський П. В. Ан-28 в серії. // Крила Батьківщини. — 1985. — № 10. — С. 1.
  • Бутовський П. Б. Нові модифікації Ан-28 для Збройних Сил Польщі. // Авіація і Час. — 1995. — № 4. — С. 44.
  • Лагутін О. Ан -28 — літак КВП. // Моделіст-конструктор. — 1980. — № 1. — С. 21-24.
  • Шунков В. Н. Літаки спецпризначення. — Мн.: «Харвест», 1999. — С. 282-286.

ПриміткиРедагувати