Щецин

місто на північному заході Польщі
(Перенаправлено з Щецін)

Ще́цин, Ще́цін, Ще́тин (пол. Szczecin, нім. Stettin) — місто на північному заході Польщі, 7-ме за величиною місто Польщі, столиця Західнопоморського воєводства.

Щецин
Szczecin

Герб Прапор
Герб Щецина Прапор Щецина
Щецин
Щецин
Розташування міста Щецин
Основні дані
53°25′ пн. ш. 14°35′ сх. д. / 53.417° пн. ш. 14.583° сх. д. / 53.417; 14.583Координати: 53°25′ пн. ш. 14°35′ сх. д. / 53.417° пн. ш. 14.583° сх. д. / 53.417; 14.583
Країна Польща
Регіон Західнопоморське воєводство
Столиця для Західнопоморське воєводство

Межує з

— сусідні нас. пункти
Ґміна Ґрифіно, Ґміна Старе Чарново, Ґміна Кобилянка, Ґміна Ґоленюв, Ґміна Поліце, Ґміна Добра, Ґміна Колбасково ?
Поділ
  • Śródmieścied
  • Засновано IX століття
    Магдебурзьке право 1243
    Площа 300,53 км²
    Населення 410131 (2011)[1]
    · густота 1357 (2008[2]) осіб/км²
    Висота НРМ 149  м
    Назва мешканців пол. szczecinianin[3] і пол. szczecinianka[4]
    Міста-побратими Барі, Бремергафен (16 жовтня 1990), Далянь, Клайпеда, Грайфсвальд, Фрідріксгайн-Кройцберг (1996), Есб'єрг, Кінгстон-апон-Галл, Любек, Мальме (1990)[5], Мурманськ (8 квітня 1993)[6], Росток (1957), Сент-Луїс (жовтень 1992)[7][8], Поццуолі
    Телефонний код (48) 91
    Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
    Номери автомобілів ZS і ZZ
    GeoNames 3083829
    OSM r342935  ·R
    Поштові індекси 70-001–71-899
    Міська влада
    Мер міста Piotr Krzystekd
    Вебсайт szczecin.pl
    Мапа


    CMNS: Щецин у Вікісховищі

    Населення — 408 113 мешканців (2014)[9].

    Морський порт Щецина — найбільший перевантажувальний і транзитний порт Польщі, головна галузь індустрії — суднобудівництво.

    Разом з сусіднім містом Свіноуйсьце утворює найбільший порт країни на Балтійському морі, центр промисловості, зокрема нафтохімічної і машинобудівної промисловості. Біля міста розташований аеропорт Щецин-Голенюв.

    Походження назвиРедагувати

    По одній з версій назва міста походить від слова «szczeciny» — «хутро». Також є версія, що назва походить від слова «ściek» — «стічні води», тому що в цій місцевості при впадінні Одера в Балтійське море дуже повільна течія. Пізніші дослідження припускають, що назва походить від слова «szczytu» — «зустріч».

    Протягом століть місто не одноразово змінювало назву. Перша письмова згадка назви Stetinum датована 1133 роком, в 1188 році згадується як Stetyn, в 1251 — Stityn і Stitinum, Stytin, Stiltin і Szczeticinice.

    Нинішня назва міста офіційно затверджена 19 травня 1946 року.

    КліматРедагувати

    Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 17.8 °C (64 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 0 °С (32 °F).[10]

    Клімат Щецина
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 13 17 20 25 30 32 32 35 30 23 15 13 35
    Середній максимум, °C 1 2 7 11 17 20 22 22 17 12 6 3 12
    Середня температура, °C 0 0 3 7 13 16 17 17 13 9 4 1 8
    Середній мінімум, °C −2 −2 0 3 8 11 13 13 10 6 2 0 5
    Абсолютний мінімум, °C −22 −20 −16 −5 −3 2 6 5 0 −3 −10 −10 −22
    Норма опадів, мм 30 20 30 30 40 50 70 60 40 40 40 40 530
    Днів з опадами 16 13 15 13 13 14 14 14 14 15 17 16 174
    Вологість повітря, % 90 85 80 75 75 75 75 80 85 90 95 95 83.3
    Джерело: Weatherbase

    Історія містаРедагувати

    У 7-6 століттях до нашої ери на цій території існувало лужицьке поселення. Місто відоме з IX ст. У 967 році Мешко I приєднав Помор'я і Щецин до Польщі. Тодішній Щецин складався з трьох частин: городища, містечка та порту. Приблизно до 1007 року Щецин перебував під владою Болеслава Хороброго. Після приблизно ста років відокремлення від Польщі в 1121 році князь Болеслав III Кривовустий знову приєднав Щецин до Польщі, а князь Вартислав I визнав польський суверенітет і віддав данину Кривоустому, заснувавши династію Гріфонів, яка правила в Померанії понад 500 років.

     
    Мапа міста (1642)

    Місто було членом Ганзейської ліги. Згодом місто опинилося в залежності від Данії та Німеччини. За часів князя Богуслава X Помор'я та його столиця (Щецин) знову підтримували відносини з Польщею. З часу північної війни (18 століття) до Другої світової війни перебувало в складі Швеції, Пруссії (з періодом французької окупації 1806—1813 рр) та Німеччини, з 1945 — Польщі.

    З найдавніших часів місто мало портовий характер. У середні віки його оточували оборонні стіни, від яких залишилися лише невеликі уламки та дві брами. За шведських часів тут була побудована фортеця. Під час французької окупації деякі будівлі були зруйновані. Щецин інтенсивно розвивався за часів Пруссії (залізниці, промисловість, будівництво) та польських часів (промисловість, будівництво, вища освіта), але оновлений польський період після 1945 року був пов'язаний із відновленням багатьох пошкоджень після Другої світової війни (місто було зруйновано після бомбардувань союзників). Поки що місто Полиці (Police) входило до складу Щецина. Наразі поліція — це окреме місто. З 1948 року колишнє місто Домб'є (Dąbie) входить до складу Щецина.

    В ньому народилася імператриця Російської імперії, Катерина II. Від назви міста утворене прізвище польського шляхетського роду — Щетинські. У Щецині жив і працював Павло з Рода (Paulus von Rode), відомий лютеранський теолог, реформатор і суперінтендант Щетіна у 1535—1563 роках.

    Культура, освіта, наукаРедагувати

    ОсвітаРедагувати

    ДемографіяРедагувати

    Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][11]:

    Загалом Допрацездатний
    вік
    Працездатний
    вік
    Постпрацездатний
    вік
    Чоловіки 195303 32945 138881 23477
    Жінки 214828 31357 129095 54376
    Разом 410131 64302 267976 77853

    Населення за роками:

    ТранспортРедагувати

    Сучасна транспортна інфраструктура міста Щецин має систему зовнішнього транспорту — залізницю, автобусний транспорт, автодорожня мережа, авіатранспорт і водний (річковий) транспорт, — магістральну вулично-дорожню мережу і мережу масового пасажирського транспорту.

    Теперішня магістральна вулично-дорожна мережа міста представлена магістралями міського та районного значення. Транспортне сполучення між лівим і правим берегом здійснюється через Довгий міст, Міст Поморян, Залізничний міст і Замковою магістраль.

    У місті діє 12 трамвайних та 82 автобусних маршрутів. Протяжність трамвайних маршрутів становить — 112,77 км, протяжність автобусних становить — 798 км.

    Українці у ЩециніРедагувати

    У Щецинському воєводстві живе близько 10 тис. українців, переселених з Ряшівщини та Люблінщини під час акції «Вісла» (1947), переважно в околицях міст Старґард, Ґрифіце і Лобез.

    В Щецині є душпастирський пункт Української Католицької Церкви; від 1956 р. тут діє один зі найдіяльніших гуртків УСКТ (б. 300 чл.), при ньому естрадний ансамбль «Чумаки» та дитяча секція. У 19571963 рр. при Вчительській студії існував відділ української філології, який закінчило 99 учителів. У 1959—1966 рр. діяв аматорський драматичний гурток і довгі роки діяла єдина в Польщі капела бандуристів. Зараз УСКТ перейменовано на Об'єднання українців у Польщі, у Щецині діє Осередок української культури, з 1997 щороку відбуваються Дні української культури (травень-червень).

    Радіо Щеціна раз на місяць транслює 25-хвилинні радіопередачі на українські теми польською мовою (інформація станом на 2006 р.), яких редагує випускник Львівського університету, кандидат філологічних наук Андрій Вонторський.

    В серпні 2019 р. в замку Поморських князів у Щецині пройшли 22-ї Дні української культури[12]

    На Центральному кладовищі (Cmentarz Centralny) наявні могили генерала Армії УНР Михайла Ткачука (1885—1962), санітарки Олени Левченко (збереглася) (1899—1962), інженера Володимира Мамонтіва (1893—1972), учасника війни 1920 р., а також Григорія Гончаренка (1899—1975), хорунжого Армії УНР, згодом проректора Рільничої академії у Щецині (могила збереглася — кватера № 44, 1 ряд, номер поховання 35)[12].

    УродженціРедагувати

    • Генріка Бейер (1782—1855) — польська художниця.
    • Карл Тайке (1864—1922) — німецький диригент та композитор
    • Альфред Деблін (1878—1957) — німецький письменник
    • Фріц Герліх (1883—1934) — німецький журналіст і історик, один із головних представників журналістського спротиву проти Адольфа Гітлера та націонал-соціалізму.
    • Генріх Ґеорге (1893—1946) — німецький актор театру і кіно, театральний режисер.
    • Йоланта Антас (* 1954) — польський науковець, професор лінгвістики у Ягеллонському університеті в Кракові.
    • Інґа Івасюв (* 1956) — польський літературознавець, літературний критик, поетеса і прозаїк.
    • Вальдемар Скрипчак (* 1956) — польський військовий.
    • Яцек Пєхота (* 1959) — польський політик.
    • Кшиштоф Варліковський (* 1962) — польський театральний режисер.
    • Хава Альберштейн (* 1947) — ізраїльська співачка, композиторка, автор пісенних текстів.

    ЛітератураРедагувати

    ПосиланняРедагувати

    Див. такожРедагувати

    ПриміткиРедагувати

    1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
    2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
    3. https://sjp.pwn.pl/so/szczecinianin;4517629.html
    4. https://sjp.pwn.pl/so/szczecinianka;4517630.html
    5. http://malmo.se/Kommun--politik/Sa-arbetar-vi-med.../Omvarld/Internationellt-arbete/Vanorter.html
    6. https://wszczecinie.pl/aktualnosci,szczecin_wypowiedzial_umowe_o_przyjacielskiej_wspolpracy_z_murmanskiem,id-40370.html
    7. http://bip.um.szczecin.pl/chapter_11296.asp?soid=90A6B628D5DD4E5DAA8A3C9A0BDB49E4
    8. https://worldtradecenter-stl.com/st-louis-sister-cities-program/szczecin-poland/
    9. Населення за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Główny Urząd Statystyczny. Baza Demografia. Stan i struktura ludności, dane na dzień 31.03.2014 [2] [Архівовано 26 грудня 2018 у Wayback Machine.]
    10. Клімат Щецина
    11. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 
    12. а б Парнікоза, Іван. Щецин. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). М. Жарких. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 02.08.2020 р..