Відкрити головне меню

НазваРедагувати

Антична назва — Дикеархія (грец. Δικαιαρχία), що перекладається як «місто правосуддя». Римляни переназвали місто на лат. Puteoli.

ГеографіяРедагувати

Поццуолі розvsotне на мисі, що виступає у затоці Поццуолі (частина затоки Неаполя). Знаходиться на відстані[1] близько 185 км на південний схід від Рима, 12 км на захід від Неаполя.

ІсторіяРедагувати

 
Фронтиспис книги Чарльза Лаєлла Principles of Geology 1830 року з руїнами ринкової площі

Зсноване грецькими емігрантами у 529 р. до н. е. під назвою Дикеархія. Захоплене римлянами під час Самнітських воєн. Статус колонії місто отримало у 194 до н. е.

У 214 році до н. е. місто потрапило в облогу карфагенського генерала Ганнібала під час Другої Пунічної війни.

В часи Римської імперії Паццуолі було важливим портом і торговим центром. У місті функціонували лазні, некрополь, амфітеатр 1-го століття н. е., що зберігся до нашого часу. Місто занепало разом з імперію. Через сейсмічну активність вулкану Сольфатара жителі міста переселилися до Неаполя . Частина римських пам'яток (ринкова площа, що тривалий час помилково називали Храмом Серапіса) опустилася разом з землею і тепер занурена у затоці. Собор святого Проколо має у своїй будові кілька античних колон храму Августа.

Визначні пам'яткиРедагувати

ПриродніРедагувати

Біля міста розміщений напівактивний вулкан Сольфатара, у гирлі якого проводять екскурсії для туристів.

Гора Нова (італ. Monte Nuovo) утворилася внаслідок виверження вулкану у 1538 році. Зараз там знаходиться природний заповідник.

АрхітектурніРедагувати

  • Амфітеатр Флавія
  • Собор святого Проколо
  • Руїни ринкової площі

ДемографіяРедагувати

Населення — 81 824 особи (2014)[2]. Щорічний фестиваль відбувається 16 листопада. Покровитель — San Procolo.

Тут видобувають вулканічний туф, що йде на виробництво відомого цементу поццоляна, названого на честь міста. Багато жителів працює у сусідньому індустріальному районі Неаполя Багнолі (італ. Bagnoli) у металургії. Населення за роками[3]:

 


Станом на 31 грудня 2014 року в муніципалітеті офіційно проживало 2056 іноземців з 83 країн, серед них 416 громадян країн Євросоюзу та 455 громадян України.[4]

ТранспортРедагувати

Місто знаходиться на залізничній лінії Рим-Неаполь. З Неаполя до міста їздить електричка. Станція називається Поццуолі-Сольфатара.

У місті є маленький торговий порт.

Сусідні муніципалітетиРедагувати

Міста-побратимиРедагувати

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
  2. Демографічний баланс 2014 року та населення на 31 грудня. ISTAT. Процитовано 25 грудня 2014. (італ.)
  3. Наведено за італійською вікіпедією (28.12.2015).
  4. Cittadini Stranieri [іноземні громадяни] (італ.). ISTAT. Процитовано 12 серпня 2016. 

ДжерелаРедагувати

  • Pozzuoli, ITALY // Encyclopædia Britannica — URL