Генріх Ґеорге

німецький актор театру і кіно, театральний режисер

Генріх Ґеорґе (нім. Heinrich George, 9 жовтня 1893, Штеттін — 25 вересня 1946, Заксенгаузен) — німецький актор театру і кіно, театральний режисер.

Генріх Ґеорґе
Heinrich George
Зображення
Зображення
Ім'я при народженні Георг Август Фрідріх Германн Шульц
Дата народження 9 жовтня 1893(1893-10-09)[1][2][…]
Місце народження Штеттін, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1]
Дата смерті 25 вересня 1946(1946-09-25)[4][5] (52 роки)
Місце смерті Спецтабір НКВС № 7d, Оранієнбурґ, Бранденбург, Німеччина
Поховання Целєндорфський цвинтарd
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Професія актор театру, кіноактор, письменник-документаліст, кінорежисер
Членство Kyffhäuserbund
Нагороди
IMDb ID 0313447
CMNS: Генріх Ґеорге у Вікісховищі

Біографія ред.

Георг Август Фрідріх Германн Шульц, з 1932 року також з цивільним ім'ям Генріх Ґеорґе, народився 9 жовтня 1893 року в Штеттіні в сім'ї колишнього палубного офіцера. Відвідував вище реальне училище в Берліні, навчався акторській майстерності в Штеттіні. З 1912 року актор в Кольберзі, Бромберзі і Нойштреліці. У 1914 році пішов добровольцем на фронт, взимку 1915 року отримав важке поранення, у 1917 році був звільнений з армії. Потім — театр в Дрездені (1917—1918) і Франкфурті-на-Майні (1918—1921). У 1920 році — перші гастролі в Берліні, куди він остаточно переїхав 1922 року. Дебют у кіно відбувся в 1921 році, коли він, порушивши умови договору, отримав заборону на виступ в театрі. У 1923 році разом з Александром Гранахом і Елізабет Бергнер створив Театр актора, спробу зробити відомих акторів незалежними від комерційного тиску. У 1925—1928 роках — актор берлінського театру «Фольксбюне», який протягом декількох років очолював Ервін Піскатор. Окрім роботи у Берліні, регулярно виступав на театральному фестивалі в Гейдельберзі (1926—1938). З 1927 року ставив спектаклі.

У кіно часів Веймарської республіки став відомий завдяки персонажам, які намагалися приховати ранимий характер за жорстокою поведінкою. У 1931 році виконав роль Франца Біберкопфа у фільмі «Берлін-Александерплац» Філа Ютці за однойменним романом Альфреда Дебліна.

Успіх його перших звукових фільмів привів Ґеорґе в січні 1931 року до Голлівуду, де він взяв участь в зйомках двох німецькомовних фільмів «Метро-Голдвін-Майєр». Після повернення до Німеччини він одружився з акторкою Бертою Древс, від цього шлюбу народилися двоє синів — Ян Ґеорґе і Ґец Ґеорґе[ru], відомий німецький актор. У 1937 році Ґеорґе отримав призначення на пост інтенданта театру ім. Шиллера в Берліні, на який він заступив у кінці 1938 року після реконструкції будівлі театру.

У 1933 році Ґеорґе, який в Веймарській республіці вважався симпатизантом лівих, стали обходити представники нової влади. У фільмі «Квекс з гітлерюгенда» (1933) він зіграв комуніста, що став націонал-соціалістом. Ґеорґе брав участь і в інших важливих пропагандистських фільмах, таких як «Єврей Зюсс» (Jud Süß, 1940) і «Кольберг» (Kolberg, 1945) Файта Харлана.

У 1940 році він зіграв головну роль у фільмі «Поштмейстер» Густава Учіцького, знятого за мотивами повісті О. С. Пушкіна «Станційний доглядач». Після нападу Німеччини на Радянський Союз 22 червня 1941 року фільм був знятий з екрану.

22 червня 1945 року Ґеорґе за доносом був заарештований органами НКВД[6] і ув'язнений спочатку в Гоеншенгаузені, а потім в спеціальний табір Заксенгаузен під Берліном[7], де він помер 25 вересня 1946 року від наслідків операції з видалення апендициту. Як причина смерті в акт були записані бронхопневмонія і атрофія серця[8].

У 1994 році на основі показань свідків одного з колишніх ув'язнених табору в лісовому масиві біля Заксенгаузена вдалося знайти і ідентифікувати останки Ґеорґе. Тепер його могила знаходиться на Целендорфському цвинтарі в Берліні.

14 травня 1998 року генеральна прокуратура Російської Федерації реабілітувала Генріха Ґеорґе.

Творчість ред.

Театральні роботи ред.

Обрана фільмографія ред.

Всього Генріх Ґеорґе знявся в 80 фільмах

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1921 ф Кін Kean Едмунд Кін
1921 ф Леді Гамільтон Lady Hamilton капітан Джон Віллет Пейн
1922 ф Лола Монтес Lola Montez, die Tänzerin des Königs Дон Мігуель
1922 ф Король Фрідріх. Частина 1 Fridericus Rex — 1. Teil: Sturm und Drang граф Нейпер
1923 ф Король Фридрих. Частина 4 Fridericus Rex — 4. Teil: Schicksalswende Принц Карл фон Лотрінген
1925 ф Вона She Гораціо Голлі
1927 ф Східний експрес Orientexpress Петер Карг
1927 ф Метрополіс Metropolis Грот
1929 ф Манолеску — король злодіїв Manolescu - Der König der Hochstapler Джек
1930 ф Інший Der Andere Діккерт
1930 ф Дрейфус Dreyfus Еміль Золя
1931 ф Берлін-Александерплац Berlin-Alexanderplatz Франц Біберкопф
1933 ф Квекс із гітлерюгенда Hitlerjunge Quex: Ein Film vom Opfergeist der deutschen Jugend батько Гайні Фелькера
1935 ф Діва Жанна Das Mädchen Johanna Герцог Бургундський
1936 ф Стенька Разін Stjenka Rasin князь Долгорукий
1938 ф Вітчизна Heimat Леопольд фон Шварц
1940 ф Фрідріх Шиллер — Тріумф генія Friedrich Schiller — Der Triumph eines Genies Карл Еуген, великий князь Вюртемберга
1940 ф Єврей Зюсс Jud Süß Карл Александр (герцог Вюртемберга)
1940 ф Поштмейстер Der Postmeister 'Поштмейстер
1942 ф Андреас Шлютер Andreas Schlüter Андреас Шлютер
1944 ф Дегенхардти Die Degenhardts герр Дегенхардт'
1945 ф Доктор Додерлейн Dr. phil. Doederlein Франц Додерлейн
1945 ф Кольберг Kolberg бургомістр Йоахім Неттельбек

Література ред.

  • Werner M. Heinrich George. Mensch aus Erde gemacht : Die politische Biographie. — Berlin, 1998.

Примітки ред.

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118690507 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. SNAC — 2010.
  4. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  5. могила
  6. Werner M., 1998, с. 355.
  7. Werner M., 1998, с. 357.
  8. Werner M., 1998, с. 423.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Генріх Ґеорґе