Щецин

місто на північному заході Польщі
(Перенаправлено з Штеттін)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Щецин (значення).

Щецин, Щецін, Щетин (пол. Szczecin, нім. Stettin) — місто на північному заході Польщі, 7-ме за величиною місто Польщі, столиця Західнопоморського воєводства.

Щецин
Szczecin

Герб Прапор
Герб Щецина Прапор Щецина
Щецин
Щецин
Розташування міста Щецин
Основні дані
53°25′ пн. ш. 14°35′ сх. д. / 53.417° пн. ш. 14.583° сх. д. / 53.417; 14.583Координати: 53°25′ пн. ш. 14°35′ сх. д. / 53.417° пн. ш. 14.583° сх. д. / 53.417; 14.583
Країна Польща
Регіон Західнопоморське воєводство
Столиця для Шведська Померанія, Герцогство Померанія, Західнопоморське воєводство, Szczecin Voivodeshipd, Щецинське воєводство (1975—1998), адміністративний округ Штеттінd і Померанія

Межує з

— сусідні нас. пункти
Старгардський повіт ?
Поділ
  • Śródmieścied
    • Засновано IX століття
    Магдебурзьке право 1243
    Площа 300,53 км²
    Населення 410131 (2011)[1]
    · густота 1357 (2008[2]) осіб/км²
    Висота НРМ 149  м
    Назва мешканців пол. szczecinianin[3] і пол. szczecinianka[4]
    Міста-побратими Барі, Бремергафен (16 жовтня 1990), Далянь, Клайпеда, Грайфсвальд, Фрідріксгайн-Кройцберг (1996), Есб'єрг, Кінгстон-апон-Галл, Любек, Мальме (1990)[5], Мурманськ (8 квітня 1993), Росток (1957), Сент-Луїс, Поццуолі
    Телефонний код (48) 91
    Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
    Номери автомобілів ZS, ZZ
    GeoNames 3083829
    OSM r342935  ·R
    Поштові індекси 70-001–71-899
    Міська влада
    Мер міста Piotr Krzystekd
    Вебсторінка szczecin.pl
    Мапа
    CMNS: Щецин у Вікісховищі

    Населення — 408 113 мешканців (2014)[6].

    Морський порт Щецина — найбільший перевантажувальний і транзитний порт Польщі, головна галузь індустрії — суднобудівництво.

    Разом з сусіднім містом Свіноуйсьце утворює найбільший порт країни на Балтійському морі, центр промисловості, зокрема нафтохімічної і машинобудівної промисловості. Біля міста розташований аеропорт Щецин-Голенюв.

    Походження назвиРедагувати

    По одній з версій назва міста походить від слова «szczeciny» — «хутро». Також є версія, що назва походить від слова «ściek» — «стічні води», тому що в цій місцевості при впадінні Одера в Балтійське море дуже повільна течія. Пізніші дослідження припускають, що назва походить від слова «szczytu» — «зустріч».

    Протягом століть місто не одноразово змінювало назву. Перша письмова згадка назви Stetinum датована 1133 роком, в 1188 році згадується як Stetyn, в 1251 — Stityn і Stitinum, Stytin, Stiltin і Szczeticinice.

    Нинішня назва міста офіційно затверджена 19 травня 1946 року.

    КліматРедагувати

    Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 17.8 °C (64 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 0 °С (32 °F).[7]

    Клімат Щецина
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 13 17 20 25 30 32 32 35 30 23 15 13 35
    Середній максимум, °C 1 2 7 11 17 20 22 22 17 12 6 3 12
    Середня температура, °C 0 0 3 7 13 16 17 17 13 9 4 1 8
    Середній мінімум, °C −2 −2 0 3 8 11 13 13 10 6 2 0 5
    Абсолютний мінімум, °C −22 −20 −16 −5 −3 2 6 5 0 −3 −10 −10 −22
    Норма опадів, мм 30 20 30 30 40 50 70 60 40 40 40 40 530
    Днів з опадами 16 13 15 13 13 14 14 14 14 15 17 16 174
    Вологість повітря, % 90 85 80 75 75 75 75 80 85 90 95 95 83.3
    Джерело: Weatherbase

    Історія містаРедагувати

    Місто відоме з IX ст.; з часу північної війни до Другої світової війни перебувало в складі Пруссії та Німеччини, з 1945 — Польщі.

     
    Мапа міста (1642)

    Місто було членом Ганзейської ліги. В ньому народилася імператриця Російської імперії, Катерина II. Від назви міста утворене прізвище польського шляхетського роду — Щетинські.

    В Щетині жив і працював Павло з Рода (Paulus von Rode), відомий лютеранський теолог, реформатор і суперінтендант Щетіна у 1535–1563 роках.

    Культура, освіта, наукаРедагувати

    ОсвітаРедагувати

    ДемографіяРедагувати

    Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:

    Загалом Допрацездатний
    вік     		Працездатний
    вік     		Постпрацездатний
    вік
    Чоловіки 195303 32945 138881 23477
    Жінки 214828 31357 129095 54376
    Разом 410131 64302 267976 77853

    Населення за роками:

    ТранспортРедагувати

    Див. також: Транспорт Щецина

    Сучасна транспортна інфраструктура міста Щецин має систему зовнішнього транспорту — залізницю, автобусний транспорт, автодорожня мережа, авіатранспорт і водний (річковий) транспорт, — магістральну вулично-дорожню мережу і мережу масового пасажирського транспорту.

    Теперішня магістральна вулично-дорожна мережа міста представлена магістралями міського та районного значення. Транспортне сполучення між лівим і правим берегом здійснюється через Довгий міст, Міст Поморян, Залізничний міст і Замковою магістраль.

    Див. також: Щецинський трамвай, Щецинський швидкісний трамвай та Щецинський автобус

    У місті діє 12 трамвайних та 82 автобусних маршрутів. Протяжність трамвайних маршрутів становить — 112,77 км, протяжність автобусних становить — 798 км.

    Українці у ЩециніРедагувати

    У Щецинському воєводстві живе близько 10 тис. українців, переселених з Ряшівщини та Люблінщини під час акції «Вісла» (1947), переважно в околицях міст Старґард, Ґрифіце і Лобез.

    В Щецині є душпастирський пункт Української Католицької Церкви; від 1956 р. тут діє один зі найдіяльніших гуртків УСКТ (б. 300 чл.), при ньому естрадний ансамбль «Чумаки» та дитяча секція. У 1957–1963 рр. при Вчительській студії існував відділ української філології, який закінчило 99 учителів. У 1959–1966 рр. діяв аматорський драматичний гурток і довгі роки діяла єдина в Польщі капела бандуристів. Зараз УСКТ перейменовано на Об'єднання українців у Польщі, у Щецині діє Осередок української культури, з 1997 щороку відбуваються Дні української культури (травень-червень).

    Радіо Щеціна раз на місяць транслює 25-хвилинні радіопередачі на українські теми польською мовою (інформація станом на 2006 р.), яких редагує випускник Львівського університету, кандидат філологічних наук Андрій Вонторський.

    В серпні 2019 р. в замку Поморських князів у Щецині пройшли 22-ї Дні української культури[9]

    На Центральному кладовищі (Cmentarz Centralny) наявні могили генерала Армії УНР Михайла Ткачука (1885–1962), санітарки Олени Левченко (збереглася) (1899–1962), інженера Володимира Мамонтіва (1893–1972), учасника війни 1920 р., а також Григорія Гончаренка (1899–1975), хорунжого Армії УНР, згодом проректора Рільничої академії у Щецині (могила збереглася – кватера № 44, 1 ряд, номер поховання 35)[9].

    УродженціРедагувати

    • Йоланта Антас (* 1954) — польський науковець, професор лінгвістики у Ягеллонському університеті в Кракові.
    • Генріка Бейер (1782—1855) — польська художниця.
    • Кшиштоф Варліковський (* 1962) — польський театральний режисер.
    • Фріц Герліх (1883—1934) — німецький журналіст і історик, один із головних представників журналістського спротиву проти Адольфа Гітлера та націонал-соціалізму.
    • Інґа Івасюв (* 1956) — польський літературознавець, літературний критик, поетеса і прозаїк.
    • Яцек Пєхота (* 1959) — польський політик.
    • Вальдемар Скрипчак (* 1956) — польський військовий.
    • Карл Тайке (1864—1922) — німецький диригент та композитор.

    ЛітератураРедагувати

    ПосиланняРедагувати

    ПриміткиРедагувати

    1. ↑ а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
    2. ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
    3. ↑ https://sjp.pwn.pl/so/szczecinianin;4517629.html
    4. ↑ https://sjp.pwn.pl/so/szczecinianka;4517630.html
    5. ↑ http://malmo.se/Kommun--politik/Sa-arbetar-vi-med.../Omvarld/Internationellt-arbete/Vanorter.html
    6. ↑ Населення за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Główny Urząd Statystyczny. Baza Demografia. Stan i struktura ludności, dane na dzień 31.03.2014 [2]
    7. ↑ Клімат Щецина
    8. ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 
    9. ↑ а б Парнікоза, Іван. Щецин. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). М. Жарких. Процитовано 02.08.2020 р.. 


      Це незавершена стаття з географії Польщі.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Щецин&oldid=30630701