Щецин
Щецин, Щецін, Щетин (пол. Szczecin, нім. Stettin) — місто на північному заході Польщі, 7-ме за величиною місто Польщі, столиця Західнопоморського воєводства.
Населення — 408 113 мешканців (2014)[6].
Морський порт Щецина — найбільший перевантажувальний і транзитний порт Польщі, головна галузь індустрії — суднобудівництво.
Разом з сусіднім містом Свіноуйсьце утворює найбільший порт країни на Балтійському морі, центр промисловості, зокрема нафтохімічної і машинобудівної промисловості. Біля міста розташований аеропорт Щецин-Голенюв.
Походження назвиРедагувати
По одній з версій назва міста походить від слова «szczeciny» — «хутро». Також є версія, що назва походить від слова «ściek» — «стічні води», тому що в цій місцевості при впадінні Одера в Балтійське море дуже повільна течія. Пізніші дослідження припускають, що назва походить від слова «szczytu» — «зустріч».
Протягом століть місто не одноразово змінювало назву. Перша письмова згадка назви Stetinum датована 1133 роком, в 1188 році згадується як Stetyn, в 1251 — Stityn і Stitinum, Stytin, Stiltin і Szczeticinice.
Нинішня назва міста офіційно затверджена 19 травня 1946 року.
КліматРедагувати
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 17.8 °C (64 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 0 °С (32 °F).[7]
Клімат Щецина | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 13 | 17 | 20 | 25 | 30 | 32 | 32 | 35 | 30 | 23 | 15 | 13 | 35 |
Середній максимум, °C | 1 | 2 | 7 | 11 | 17 | 20 | 22 | 22 | 17 | 12 | 6 | 3 | 12 |
Середня температура, °C | 0 | 0 | 3 | 7 | 13 | 16 | 17 | 17 | 13 | 9 | 4 | 1 | 8 |
Середній мінімум, °C | −2 | −2 | 0 | 3 | 8 | 11 | 13 | 13 | 10 | 6 | 2 | 0 | 5 |
Абсолютний мінімум, °C | −22 | −20 | −16 | −5 | −3 | 2 | 6 | 5 | 0 | −3 | −10 | −10 | −22 |
Норма опадів, мм | 30 | 20 | 30 | 30 | 40 | 50 | 70 | 60 | 40 | 40 | 40 | 40 | 530 |
Днів з опадами | 16 | 13 | 15 | 13 | 13 | 14 | 14 | 14 | 14 | 15 | 17 | 16 | 174 |
Вологість повітря, % | 90 | 85 | 80 | 75 | 75 | 75 | 75 | 80 | 85 | 90 | 95 | 95 | 83.3 |
Джерело: Weatherbase |
Історія містаРедагувати
Місто відоме з IX ст.; з часу північної війни до Другої світової війни перебувало в складі Пруссії та Німеччини, з 1945 — Польщі.
Місто було членом Ганзейської ліги. В ньому народилася імператриця Російської імперії, Катерина II. Від назви міста утворене прізвище польського шляхетського роду — Щетинські.
В Щетині жив і працював Павло з Рода (Paulus von Rode), відомий лютеранський теолог, реформатор і суперінтендант Щетіна у 1535–1563 роках.
Культура, освіта, наукаРедагувати
ОсвітаРедагувати
ДемографіяРедагувати
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 195303 | 32945 | 138881 | 23477 |
Жінки | 214828 | 31357 | 129095 | 54376 |
Разом | 410131 | 64302 | 267976 | 77853 |
Населення за роками:

ТранспортРедагувати
Сучасна транспортна інфраструктура міста Щецин має систему зовнішнього транспорту — залізницю, автобусний транспорт, автодорожня мережа, авіатранспорт і водний (річковий) транспорт, — магістральну вулично-дорожню мережу і мережу масового пасажирського транспорту.
- Вокзали
Теперішня магістральна вулично-дорожна мережа міста представлена магістралями міського та районного значення. Транспортне сполучення між лівим і правим берегом здійснюється через Довгий міст, Міст Поморян, Залізничний міст і Замковою магістраль.
- Мостові шляхопроводи
У місті діє 12 трамвайних та 82 автобусних маршрутів. Протяжність трамвайних маршрутів становить — 112,77 км, протяжність автобусних становить — 798 км.
- Міський громадський транспорт
Українці у ЩециніРедагувати
У Щецинському воєводстві живе близько 10 тис. українців, переселених з Ряшівщини та Люблінщини під час акції «Вісла» (1947), переважно в околицях міст Старґард, Ґрифіце і Лобез.
В Щецині є душпастирський пункт Української Католицької Церкви; від 1956 р. тут діє один зі найдіяльніших гуртків УСКТ (б. 300 чл.), при ньому естрадний ансамбль «Чумаки» та дитяча секція. У 1957–1963 рр. при Вчительській студії існував відділ української філології, який закінчило 99 учителів. У 1959–1966 рр. діяв аматорський драматичний гурток і довгі роки діяла єдина в Польщі капела бандуристів. Зараз УСКТ перейменовано на Об'єднання українців у Польщі, у Щецині діє Осередок української культури, з 1997 щороку відбуваються Дні української культури (травень-червень).
Радіо Щеціна раз на місяць транслює 25-хвилинні радіопередачі на українські теми польською мовою (інформація станом на 2006 р.), яких редагує випускник Львівського університету, кандидат філологічних наук Андрій Вонторський.
В серпні 2019 р. в замку Поморських князів у Щецині пройшли 22-ї Дні української культури[9]
На Центральному кладовищі (Cmentarz Centralny) наявні могили генерала Армії УНР Михайла Ткачука (1885–1962), санітарки Олени Левченко (збереглася) (1899–1962), інженера Володимира Мамонтіва (1893–1972), учасника війни 1920 р., а також Григорія Гончаренка (1899–1975), хорунжого Армії УНР, згодом проректора Рільничої академії у Щецині (могила збереглася – кватера № 44, 1 ряд, номер поховання 35)[9].
УродженціРедагувати
- Йоланта Антас (* 1954) — польський науковець, професор лінгвістики у Ягеллонському університеті в Кракові.
- Генріка Бейер (1782—1855) — польська художниця.
- Кшиштоф Варліковський (* 1962) — польський театральний режисер.
- Фріц Герліх (1883—1934) — німецький журналіст і історик, один із головних представників журналістського спротиву проти Адольфа Гітлера та націонал-соціалізму.
- Інґа Івасюв (* 1956) — польський літературознавець, літературний критик, поетеса і прозаїк.
- Яцек Пєхота (* 1959) — польський політик.
- Вальдемар Скрипчак (* 1956) — польський військовий.
- Карл Тайке (1864—1922) — німецький диригент та композитор.
ЛітератураРедагувати
- Енциклопедія українознавства / Наукове товариство імені Шевченка. — Париж, 1955—2003.
ПосиланняРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ https://sjp.pwn.pl/so/szczecinianin;4517629.html
- ↑ https://sjp.pwn.pl/so/szczecinianka;4517630.html
- ↑ http://malmo.se/Kommun--politik/Sa-arbetar-vi-med.../Omvarld/Internationellt-arbete/Vanorter.html
- ↑ Населення за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Główny Urząd Statystyczny. Baza Demografia. Stan i struktura ludności, dane na dzień 31.03.2014 [2]
- ↑ Клімат Щецина
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ а б Парнікоза, Іван. Щецин. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). М. Жарких. Процитовано 02.08.2020 р..
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |