Відкрити головне меню

Інґа Малгожата Івасюв (пол. Inga Małgorzata Iwasiów; 6 червня 1963(19630606), Щецин) – польський літературознавець, літературний критик, поетеса і прозаїк.

Інґа Івасюв
Inga Iwasiów, PL Poznań (2010).jpg
Псевдо Małgorzata Ciepła
Народилася 6 червня 1963(1963-06-06) (56 років)
Щецин, ПНР
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland.svg Польща
Діяльність поетеса, літературний критик, письменниця
Alma mater Щецинський університет
Мова творів польська
Членство Польська академія наук

БіографіяРедагувати

Навчалася на польській філології в Університеті Щецинському, там здобула науковий ступінь доктора наук. Габілітовала в Університеті Миколи Коперника в Торуні. У 2007 р. отримала звання професора[1].

Авторка оповідань, поетичних збірок, і, перш за все, різних трактатів та есе, в яких займається польською літературою XX і XXI ст. з позиції феміністської критики.

В 1999—2012 роках була головним редактором літературного двомісячника «Пограниччя»[2].

Автор і голова журі Літературної Премії «Gryfia», метою якої є, зокрема, просування творчості жінок[3][4]. Є головою Познанської Літературної Премії ім. Адама Міцкевича[5].

Публікувалася, зокрема, на сторінках: «Пограниччя», «Нових книг», «Інших Текстів», «ФА-арту», «Боруссії», «Літературного Щоденника».

У 2010 році була удостоєна звання посла Щецина[6].

ТворчістьРедагувати

ВіршіРедагувати

  • Кохання (Miłość, Szczecin 2001)
  • 39/41, Szczecin (2004)

ОповіданняРедагувати

  • Місто-я-місто (дебют) (Miasto-ja-miasto (debiut), Szczecin 1998)
  • Смаки і дотики (Smaki i dotyki, Warszawa 2006)

РоманиРедагувати

  • Бамбіно (Bambino, Warszawa 2008) – фінал Літературної нагороди «Ніке» 2009[7], номінована на Літературну премію Ґдиня 2009[8].
  • До сонця (Ku słońcu, Warszawa 2010)
  • Коротко (Na krótko, Warszawa 2012)
  • В повітрі (W powietrzu, Warszawa 2014)

МонографіїРедагувати

  • Межі в творчості Влодзімєжа Одоєського. Феміністична спроба (Kresy w twórczości Włodzimierza Odojewskiego. Próba feministyczna, Szczecin 1994)
  • Оповідання і мовчання. Про прозу Леопольда Тирманда (Opowieść i milczenie. O prozie Leopolda Tyrmanda, Szczecin 2000)

Дисертації та есеРедагувати

  • Реституція. Жінка, яка читає сьогодні (Rewindykacje. Kobieta czytająca dzisiaj, Kraków 2002)
  • Гендер для пересічних. Щецинські лекції (Gender dla średnio zaawansowanych. Wykłady szczecińskie, Warszawa 2004)

ПриміткиРедагувати

  1. Inga Iwasiów w bazie «Ludzie nauki» portalu Nauka Polska (OPI)
  2. strona czasopisma na Facebooku. [dostęp 2015-08-10].
  3. Mariusz Rakoski: Prof. Inga Iwasiów wyeliminowana listem poleconym z literackiej nagrody «Gryfia». arete.media.pl, 22 października 2013. [dostęp 2015-08-10].
  4. Mariusz Rakoski: Olga Tokarczuk po stronie I. Iwasiów. Rezygnuje z nominacji. arete.media.pl, 5 czerwca 2015. [dostęp 2015-08-10].
  5. UAM oraz miasto Poznań tworzą Poznańską Nagrodę Literacką. Strona UAM, 05-03-2015. [dostęp 2015-08-10].
  6. Inga Iwasiów i Roman Czejarek Ambasadorami Szczecina. mmszczecin.pl, 2010-07-05. [dostęp 2015-08-10].
  7. Nagroda Nike 2009. nike.org.pl. [dostęp 2015-07-20].
  8. Nominowani 2009 | Nagroda Literacka Gdynia, nagrodaliterackagdynia.pl [dostęp 2015-12-02].

ПосиланняРедагувати