Вікіпедія

Літературна нагорода «Ніке»

літературна премія

Літературна нагорода «Ніка» (пол. Nagroda Literacka «Nike») — престижна польська літературна премія, заснована 1997 року. Надається за найзначнішу польську книгу року. Її метою є популяризація польської сучасної літератури, з особливим акцентом на романах. До розгляду приймаються твори всіх літературних жанрів. Журі з дев'яти членів пропонує в травні 20 книжок до розгляду, сім з них виходять у фінал у вересні. Премія надається в жовтні. Розмір нагороди 100 000 злотих, переможець отримує також статуетку Ніка (проект Казімєжа Земли). Організаторами премії є Газета Виборча (пол. Gazeta Wyborcza) та фірма NICOM Consulting. Фінансується Газетою Виборчою та Фондом Agora. Крім нагороди журі окрема відзнака надається одному з фіналістів вибраному читачами газети Gazeta Wyborcza.

Літературна нагорода «Ніка» M:
Урочисте нагородження у 2005
Присуджують заНайзначнішу польську книгу року
Засновник(и)Фундація Agory
„Газета Виборча”
КраїнаПольща
ВрученняВаршава
Рік заснування1997
nike.org.pl/strona.php
CMNS: Літературна нагорода «Ніке» у Вікісховищі

Принципи присудження премії та її форма

ред.

У конкурсі можуть брати участь лише живі автори. Виграш не може бути розділений або відхилений; навчальні або колективні роботи не можуть брати участь у конкурсі. Переможець премії обирається у триетапному конкурсі, який триває з травня по жовтень. Перший етап — це присудження 20 номінацій журі, потім вибір семи фіналістів, і переможець вибирається з цієї групи. Переможця Nike обирає журі на засіданні в день вручення нагороди, в першу неділю жовтня.

Суперечки

ред.

Восени 2014 року соціолог і літературознавець Кінга Дунін, сигналізуючи про потенційний конфлікт інтересів[1], публічно звинуватила вердикт журі у впливі соціальних стосунків членів з номінованими авторами[2]. Заява Дуніної стала наслідком конфлікту між феміністкою та Ігнацієм Карповичем на моральній та фінансовій основі[3]. Карпович був номінований у 2014 році за роман «Ości»[4], а секретарем премії на той час був його супутник у житті — Юліуш Куркевич[5]. Організатори неодноразово запевняли, що спосіб відбору фіналістів, а потім і володаря премії Nike, є цілком об'єктивним, і що жодні інші передумови, не пов'язані з аналізованим літературним твором, не мають значення для будь-якого рішення. Тим не менше, час від часу лунають скептичні голоси щодо того, як обираються переможці Nike. З іншого боку, подібні думки можна знайти щодо присудження Нобелівської премії з літератури. Часто вони можуть мати своє коріння в критиці конкретного рішення вшанувати певного письменника чи письменницю[6]. 3 жовтня 2014 року Міхал Солтисяк із складу журі премії опублікував заяву, в якій зазначив, що секретар журі не впливає на відбір, зроблений його членами[7]. Гражина Торбицька також прокоментувала це у подібному ключі безпосередньо перед оголошенням переможця під час гала у Варшавській бібліотеці Університету. Зрештою, переможцем премії у 2014 році став Кароль Модзелевський[8].

Вибір журі

ред.

Вибір читачів

ред.

25-річчя Nike

ред.

У 2021 році було організовано двадцять п’яте видання Премії. З цієї нагоди Gazeta Wyborcza підготувала плебісцит, під час якого читачі могли обрати найкращу назву серед нагороджених досі. Переможцем стала збірка репортажів Маріуша Щигеля Немає [19].

Фіналісти та номінації

ред.

Найчастіше номіновані (1997—2023)

ред.

Журі

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ [1], Michał Gąsior, "Konflikt interesów przy nominacji Karpowicza do Nike? Organizator odpowiada Dunin: "Bzdura, zamknijmy temat", https://natemat.pl/118905,konflikt-interesow-w-kapitule-nagrody-nike-organizator-odpowiada-na-oskarzenia-kingi-dunin-bzdura-jury-jest-niezalezne" 
  2. ↑ [2], Lucjan Strzyga, "Kinga Dunin vs Ignacy Karpowicz, czyli kłótnia intelektualnych celebrytów" 
  3. ↑ Wysoka kultura? Nie, to polski magiel (пол.), архів оригіналу за 1 березня 2021, процитовано 10 квітня 2021
  4. ↑ 20 nominacji do Nagrody Nike 2014 (англ.), архів оригіналу за 10 квітня 2021, процитовано 10 квітня 2021
  5. ↑ [3], Wirtualna Polska Media S.A, "Organizatorzy Nike bronią się przed oskarżeniami o konflikt interesów" 
  6. ↑ [4], Adrian Adamczyk, "Nagroda Literacka Nike – zasady przyznawania, dotychczasowi zdobywcy i kontrowersje z historii, https://dziendobry.tvn.pl/a/nagroda-literacka-nike-zasady-przyznawania-dotychczasowi-zdobywcy-i-kontrowersje-z-historii" 
  7. ↑ [5], Mariola Wołk, "„Nie tak i tak dalej, ale tak i nie tak dalej…”, czyli o tym, czym jest nielogiczność" 
  8. ↑ Karol Modzelewski laureatem Nagrody Literackiej Nike
  9. ↑ Aleksandra Głowacka (1 жовтня 2023). Znamy laureatkę Nagrody Literackiej Nike 2023 (пол.). wp.pl. Процитовано 1 жовтня 2023.
  10. ↑ Justyna Sobolewska (20221002T210117+0200). Literacka Nagroda Nike dla Jerzego Jarniewicza. Wygrała poezja (пол.). www.polityka.pl. Процитовано 2 жовтня 2022.
  11. ↑ а б Wyborcza.pl – Najświeższe wiadomości od Gazety Wyborczej (пол.). wyborcza.pl. Процитовано 3 жовтня 2021.
  12. ↑ Nike 2020 dla Radka Raka za "Baśń o wężowym sercu" (пол.). 4 жовтня 2020. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 10 квітня 2021.
  13. ↑ Nagroda Nike dla Marcina Wichy! „Rzeczy, których nie wyrzuciłem” najlepszą książką roku. 7 października 2018. Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 10 квітня 2021.
  14. ↑ Literacka Nagroda Nike 2017 dla Cezarego Łazarewicza. 1 października 2017. Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 10 квітня 2021.
  15. ↑ Grzegorz Piątek laureatem Nagrody Nike czytelników. Uroczysta gala już w tę niedzielę (пол.)
  16. ↑ [6], Katarzyna Przyborska, "„Nike” Czytelników dla „Onych”. „To nagroda dla całej tęczowej gromady”" 
  17. ↑ Wyborcza.pl
  18. ↑ Nike Czytelników dla Joanny Gierak-Onoszko za "27 śmierci Toby'ego Obeda". "Taki temat śni się reporterom po nocach" (пол.). 3 жовтня 2020. Архів оригіналу за 10 жовтня 2020. Процитовано 10 квітня 2021.
  19. ↑ Zbigniew Rokita laureatem 25. Nagrody Literackiej Nike oraz Nike Czytelników 2021. „Nie ma” Mariusza Szczygła zwyciężyła w plebiscycie na Nike 25-lecia (пол.)
  20. ↑ Oto finaliści Nagrody Literackiej Nike 2023 (пол.), 1 вересня 2023
  21. ↑ а б [7], Patryk Obarski, "Poznaliśmy nominowanych do Nagrody Nike 2023" 
  22. ↑ Wyborcza.pl
  23. ↑ Nagroda Literacka „Nike” 2022. „Dewocje” i „Chamstwo” wśród nominowanych książek (пол.)
  24. ↑ Szot, Wojciech (3 września 2021). Nike 2021: znamy siedmioro finalistów najważniejszej polskiej nagrody literackiej. wyborcza.pl (пол.).
  25. ↑ а б Radziwon, Marek (10 червня 2021). Nagroda Literacka „Nike” 2021 – nominacje. Marcinów, Leszczyński, Łubieński w dwudziestce. wyborcza.pl (пол.).
  26. ↑ Nike 2020: znamy siódemkę finalistów najważniejszej polskiej nagrody literackiej (пол.). 24 серпня 2020. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 10 квітня 2021.
  27. ↑ [8], Justyna Sobolewska, "Literackie nominacje do Nike i Gdyni. Czego zabrakło?" 
  28. ↑ Nagroda Literacka ‘Nike’ 2019. Znamy finalistów: Rudzka, Szczygieł, Rejmer, Twardoch, Strachota, Kaczorowski, Kołodziejczyk (пол.), архів оригіналу за 4 грудня 2019, процитовано 10 квітня 2021
  29. ↑ [9], Marek Radziwon, "Nike 2019. Znamy 20 tytułów nominowanych do najważniejszego wyróżnienia literackiego w Polsce" 
  30. ↑ [10], Vogue Polska, "Finaliści Nagrody Literackiej „Nike” 2022: Podróże na Zachód i chasydzkie rytuały" 
  31. ↑ Jury Nagrody Literackiej „Nike” 2020. wyborcza.pl (пол.). 12 серпня 2020.
  32. ↑ [11], Marek Radziwon, "Nike 2019. Znamy 20 tytułów nominowanych do najważniejszego wyróżnienia literackiego w Polsce" 

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Літературна_нагорода_«Ніке»&oldid=43425153