Книги Якова

історичний роман Ольги Токарчук

Книги Якова або Велика подорож через сім кордонів, п'ять мов і три великі релігії, не рахуючи малих — історичний роман Ольги Токарчук, опублікований у жовтні 2014 року Wydawnictwo Literackie[1]. У 2015 році книга була удостоєна премії «Ніке»[2], а також отримала відзнаку читачів за цією нагородою[3].

«Книги Якова»
Автор Ольга Токарчук
Мова польська
Тема Яків Франк, Франкізм[d] і Sabbateansd
Жанр епопея
Видано жовтень 2014

Книга, яка принесла Токарчук другу нагороду Nike у її кар'єрі, була написана за майже сім років[2]. На 912 сторінках[1] авторка подає колоритний світ Речі Посполитої.

У книзі зображено багато історичних особистостей, у тому числі Яків Франк, який оголосив себе месією і привів до створення єретичної течії в іудаїзмі.

Хоча дія книги відбувається серед іншого у вісімнадцятому столітті на Поділлі, вона піднімає теми актуальні й в двадцять першому столітті[4]. Образ Речі Посполитої, представлений у Книгах Якова, далеко не ідеалізована версія, яку знають читачі трилогії Сенкевича[5].

Переклад книги на шведську мову Яна Генріка Швана був нагороджений у 2016 році першою міжнародною премією, присудженою стокгольмською установою Kulturhuset Stadsteatern[6].

ПриміткиРедагувати

  1. а б Księgi Jakubowe – Olga Tokarczuk. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 10 листопада 2019. 
  2. а б Nagroda Nike 2015 dla Olgi Tokarczuk. „Księgi Jakubowe” książką roku!. 4 жовтня 2015. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 10 листопада 2019. 
  3. Nike 2015 dla Olgi Tokarczuk. Архів оригіналу за 10 жовтня 2015. Процитовано 10 листопада 2019. 
  4. Olga Tokarczuk, „Księgi Jakubowe”. 4 листопада 2015. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 10 листопада 2019. 
  5. „Księgi Jakubowe”, czyli dwieście lat samotności. Recenzja nowej książki Olgi Tokarczuk. 21 жовтня 2014. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 10 листопада 2019. 
  6. Tłumacze o twórczości Olgi Tokarczuk. Instytut Książki. 15 жовтня 2019. Архів оригіналу за 13 жовтня 2019. Процитовано 10 листопада 2019. 

ПосиланняРедагувати