Відкрити головне меню

Андре́ас Шлю́тер (нім. Andreas Schlüter; 1662?, Гданськ — 4 липня 1714, Петербург) — майстер Північного бароко, німець за походженням, архітектор, дизайнер інтер'єрів. Більше відомий як скульптор, автор монументів і меморіальної пластики (надгробків). Працював у м. Жовква.[1] У 1702—1704 рр. був директором Берлінської академії мистецтв.

Андреас Шлютер
Andreas Schlüter
нім. Andreas Schlüter
Andreas Schlüter (Architekt).jpg
Народження 1662(1662)Гданьск
Смерть 4 липня 1714(1714-07-04)Петербург
Громадянство Німеччина
Російська імперія
Діяльність скульптор, архітектор, Q9182297
Праця в містах Жовква, Берлін, Варшава, Петербург
Архітектурний стиль бароко
Найважливіші споруди Берлін, Міський палац
Членство Прусська академія наук
Андреас Шлютер у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Мало відомостей про ранні роки майстра. Вважають,що народився у Гданську. Син скульптора з Гамбургу, що оселився в Данцігу(теперішній Гданськ, Польщя).Навчався у скульптора Д. Заповіуса. Художнє навчання довершив в Голландії, найрозвиненішої країни Західної Європи в добу бароко. Але впливів голландського маньєризму в його творах не знаходять.

Майстер короля Яна ІІІ Собеського. Шлютер і Західна УкраїнаРедагувати

 
Костел Св. Лаврентія, Жовква.

Про здібного скульптора дізнались в Польщі. Його замовником став король Ян ІІІ Собеський. В роки праці на Яна ІІІ Собеського Шлютер приїхав до Західної України. В місті Жовква, резиденції Собеського, він працював скульптором меморіальної пластики. Збереглися два надгробки роботи Андреаса Шлютера в костьолі св. Лаврентія. Зокрема, у 1692 році означені почав створювати (у Варшаві(?)) два найважливіших надгробки для костелу Святого Лаврентія: фундаторки костелу і монастиря, матері Яна ІІІ Софії Теофілії Собеської з Даниловичів, а також брата короля Марка Собеського — які потрапили до Жовкви у 1693 році, а на зламі 1693—1694 років під його наглядом були встановлені в костелі Святого Лаврентія.[2]

Вірогідно, здійснив перебудову палацу Корнякта у Львові під резиденцію Яна ІІІ Собеського (1678).[джерело?]

ПольщаРедагувати

 
Варшава.Скульптурне оздоблення палацу Красіньських

У 1689—1693 рр. Шлютер займався скульптурним оздобленням резиденції короля Яна Собеського у Вілянові (скульптурна падуга в спальні короля), а також палацу Красінських у Варшаві.

Берлін. Міський палац. Архітектор ШлютерРедагувати

В Європі налічується декілька гігантських палаців. Архітектори доби бароко наче змагалися, хто зробить більший за розмірами та неповторний в оздобленні. Не всі палаци вийшло добудувати до завершення( палац Вайтхолл, арх. Ініго Джонс ), але ті, що добудували, стали окрасою країн ( Франція, Версаль, група архітекторів, Чернінський палац , Прага, арх.Ф.Каратті, Італія, Казерта в Неаполі, арх. Луїджі Ванвітеллі, Іспанія, палац Ор'єнте в Мадриді).

З 1694 р. Шлютер в Берліні на службі у короля Пруссії. До процесу створення великих палаців підтягнулася і Німеччина. Наглядачем за розбудовою палацу в Берліні став Андреас Шлютер. Він продовжив роботи, що розпочали до нього. Але створені ним Північний та Південний фасади внутрішнього двору задали стиль і напрямок художніх робіт. Окрім архітектури, Шлютера задіяли як дизайнера інтер'єрів(парадні зали та парадні сходинки палацу)і як скульптора,автора монументів.(Міський палац в Берліні зруйнували у 2 світову війну, не існує).

Шлютер довершив в Берліні і будівництво Міського Арсеналу (арх. Нерінг та Шлютер), тепер Музей німецької історії.

Скульптор Шлютер. ШедевриРедагувати

1697 р. Шлютер довершив створення кінного пам'ятника курфюрсту Фрідріху ІІІ. Відливку бронзового монумента зробив Якобі. (У 20 ст. монумент перемістили в Шарлотенбург). Твір Шлютера став значним явищем в мистецтві доби бароко Західної Європи, а не тільки Німеччини.

Як автор меморіальної пластики він створив в Берліні також надгробок Фрідріха І.

Петербург і смертьРедагувати

1713 р. помер патрон Шлютера Фрідріх І. Новий король не був а ні меценатом, а ні прихильником добрих майстрів. Шлютер був на порозі неприємних змін. На його обрії виникла Московія. Андреас залишає в Берліні дружину і їде на заробітки. 61-річний майстер їхав сюди працювати, а не вмирати. На відвойованому у шведів узбережжі поставало нове місто-Петербург. 1 травня 1713 р. Шлютер склав угоду з Яковом Брюсом і переїздить до нового замовника-царя Петра І.

На місті конфіскованої садиби шведа Конау Петро І розмістив свою літню резиденцію. Тут и почав працювати Шлютер. Йому належать теракотові барельєфі, що прикрасили Літній палац в садибі. Як директор будівництва, розпочав планувати і креслити.

Він помер в Петербурзі 4 липня 1714 р. Його поховали на кладовищі для «іновірців» (Сампсоніївський цвинтар). Цвинтар і могили не збережені.

Скульптурні твори А. ШлютераРедагувати

  • Голови помираючих вояків, Арсенал, Берлін
  • Кінний монумент Фрідріху ІІІ, Шарлотенбург, Берлін
  • Портрет ландграфа Фрідріха ІІ Гессен-Гомбургського, Гомбург, Німеччина
  • Надгробок Фрідріха І
  • Два надгробки в Жовкві, архітектурний заповідник, Україна

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Аксёнов В. Дело о янтарной комнате. — М.—Спб. : Нева» и «Олма-пресс», 2000.
  • Краткая художественная энциклопедия, т 2. — М. : Сов. энциклопедия, 1962.
  • Русское искусство первой четв. 18 в. / под ред. Алексеевой Т. В. — М. : Наука, 1974.