Палац Красінських (Варшава)
Пала́ц Красі́нських (пол. Pałac Krasińskich, відомий також як Пала́ц Ре́чі Посполи́тої — пол. Pałac Rzeczypospolitej) — палац у стилі бароко, що знаходиться на площі Красінських у Варшаві (Польща). Внесений до реєстру пам'яток, що охороняються законом.
| Палац Красінських Pałac Krasińskich | |
|---|---|
 | |
| 52°14′57″ пн. ш. 21°0′13″ сх. д. / 52.24917° пн. ш. 21.00361° сх. д. | |
| Країна |  Польща |
| Місто |  Варшаваплоща Красінських 5 |
| Тип | палац |
| Тип будівлі | палац |
| Стиль | бароко |
| Автор проєкту | Тильман Ґамерський |
| Архітектор | Тильман Ґамерський, Mieczysław Kuzmad, Zygmunt Stępińskid, Якуб Фонтана, Доменіко Мерліні, Христіан Пйотр Айгнер і Мар'ян Лялевич |
| Засновник | Ян Красінський |
| Дата заснування | 1683 |
| Початок будівництва | 1677 |
| Побудовано | 1695 |
| Адреса | Krasiński Squared і Świętojerska Streetd |
  Палац Красінських Палац Красінських (Польща) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія і архітектура
ред.
Будівництво палацу розпочалося навесні 1677, на замовлення плоцького воєводи Яна Красінського (Jan Dobrogost Krasiński), за проектом Тильмана Ґамерського — відомого польського архітектора голландського походження. Сад (Ogród Krasińskich) було закладено роком раніше — у 1676. До 1682 був готовий головний корпус, у 1682–1683 рр. Андреас Шлютер для оздоблення його фасаду виготовив шість скульптур. У внутрішніх роботах, які розпочалися 1684, брав участь Мікеланджело Паллоні, придворний художник короля Яна III Собеського — у 1684–1685 роках він оздобив фресками і декоруванням головний вестибюль палацу[1].
У 1689–1693 рр. під керівництвом Андреаса Шлютера велися роботи зовнішнього оформлення, у 1694 було закінчено барельєфи на ризалітах головного фасаду, у 1695 — на ризалітах фасаду з боку саду. До 1699 року частково були готові й інтер'єри[1], але подальшому будівництву завадила Велика Північна війна: Ян Красінський виїхав за кордон і до Варшави вже не повертався[2].
За планом Ґамерського палацово-парковий комплекс резиденції Красінських мав бути виконаним у стилі бароко, а саме entre cour et jardin: прямокутний у плані палац є домінуючим об'єктом і розташовується між двором та садом. Курдонер мали утворювати велична в'їзна брама та два симетричні двоповерхові флігелі з декоративним цегляним парканом. Але повністю проект так ніколи і не було реалізовано: залишилися незакінченими внутрішні роботи, флігель встигли збудувати лише з північного боку[3]. Незважаючи на це, резиденція була однією з найбільших і найбагатших у Варшаві, у залах, пишно декорованих гобеленами, картинами, зброєю та вишуканими меблями, проводилися бали та прийоми[2].
_02.jpg)
Після смерті Яна Красінського у 1717 році, палац залишався у власності родини, але Красінські рідко відвідували Варшаву й поступово він став занедбаним. Не маючи коштів на утримання та відновлення резиденції, зрештою, 5 грудня 1765 року, її продали Казначейській комісії Речі Посполитої (Komisja Skarbowa Koronna), а палац було перейменовано на Палац Речі Посполитої (Pałac Rzeczypospolitej)[3].
У 1766–1773 роках палац зазнав значних змін — під керівництвом королівського архітектора Якуба Фонтани було перебудовано його внутрішні приміщення[4]. У грудні 1782 в оновленому палаці вибухнула пожежа, завдавши йому значних пошкоджень. Відбудова, під керівництвом Домініка Мерліні, тривала впродовж двох років[3].
Після утворення 1815 року Царства Польського, в ньому розмістився Верховний Суд Польщі (Sąd Najwyższej)[3]. У 1819–1820 рр. під керівництвом архітектора Хрістіана Айгнера було перебудовано флігель, і впродовж наступних років палац ще неодноразово ремонтувався[5]. Декілька разів змінювалося і призначення будівлі: до 1842 в ній розміщувався Верховний Суд Польщі, у 1842–1917 — касаційні департаменти Російської імперії[6], з 1918 — знову Верховний Суд[3].
З початком Другої світової війни палац Красінських, вже у вересні 1939, зазнав значної руйнації внаслідок авіаційних атак німців[3]. Після поразки Варшавського повстання 1944 року його було повністю спалено. Роботи з відновлення тривали впродовж 1948–1961 рр., виконувалися за проектом польських архітекторів Мечислава Кузьми та Зигмунта Стенпінського, і торкнулися лише головного корпусу — флігель не відбудовували, залишки його стін зруйнували[5].
1965 року комплекс, до складу якого увійшли палац Красінських, сад, брама у саду та дві криниці, отримав статус пам'ятки, що охороняється законом[7].
Після реконструкції палац став одним з корпусів Національної бібліотеки Польщі, нині тут зберігаються її спеціальні фонди: рукописи, старовинні колекції та гравюри[8]. З 2008 року простір перед будівлею палацу, з боку площі Красінських, прикрашають п'ять кольорових пегасів — виготовлені з металу і пофарбовані у різний колір скульптури, заввишки 3,5 метри кожна[9].
-
Близько 1900 року -
Перед 1939 роком -
Стан у 1945 році -
Вигляд у 2012 році
.jpg)
.jpg)
Парк
ред.Попередньо сад, закладений у 1676 році, мав площу 3,4 га і тривалий час був найбільшим у Варшаві. Виконаний у стилі бароко, з роками, він, як і палац, зазнав значних змін, а в роки Другої світової війни — руйнації. У повоєнний час його було відбудовано і збільшено площу до 11,8 га[10].
Як подарунок Варшаві від короля Станіслава Августа Понятовського, 1 квітня 1768 сад Красінських було відкрито для загального доступу[3], з того часу він виконує роль громадського парку міста. 2012 року було розпочато його масштабну реконструкцію[11], урочисте відкриття оновленого парку відбулося 10 травня 2014[12].
-
Парк і палац до Першої світової війни -
Озеро на території парку -
Вигляд на палац
-
-
Брама у парку -
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б T. S. Jaroszewski, 1985, с. 63
- ↑ а б A. Kraushar, 1925, с. 8-9
- ↑ а б в г д е ж Opracowanie Krajowego Ośrodka Badań i Dokumentacji Zabytków. TOM II (PDF). ztp.waw.pl (пол.) . Zarząd Terenów Publicznych. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013.
- ↑ Juliusz A. Chrościcki, Andrzej Rottermund. Atlas architektury Warszawy. — Wydawnictwo arkady, 1977. — С. 82.(пол.)
- ↑ а б T. S. Jaroszewski, 1985, с. 64
- ↑ Pałac Krasińskich, Rzeczypospolitej. warszawa1939.pl (пол.) . Процитовано 18 жовтня 2013.
- ↑ Zestawienia zabytkow nieruchomych. woj. mazowieckie (Warszawa) (PDF). nid.pl (пол.) . Narodowy Instytut Dziedzictwa. 30 вересня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013.
- ↑ Kontakt. bn.org.pl (пол.) . Національна бібліотека Польщі. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013.
- ↑ Pegazy znikają z placu Krasińskich. "Jadą do spa". gazeta.pl (пол.) . 19 листопада 2012. Процитовано 18 жовтня 2013.
- ↑ Historia Ogródu Krasińskich // Krajobraz Warszawski. — 2011. — Вип. 119 (1 вересня). — С. 3-4.(пол.)
- ↑ Rewaloryzacja Ogrodu Krasińskich. ogrodkrasinskich.pl (пол.) . Процитовано 18 жовтня 2013.
- ↑ Ogród Krasińskich już otwarty!. um.warszawa.pl (пол.) . Уряд Варшави. Процитовано 28 травня 2014.
Посилання
ред.
- Архівні фото та історія палацу Красінських (пол.)
- Палац Красінських на Офіційному туристичному порталі Варшави (рос.)
- Офіційна вебсторінка саду Красінських (пол.)
- Відеорепортаж про сад Красінських після реконструкції у 2014 році (пол.)
Джерела
ред.- Aleksander Kraushar. Pałace: Rzeczypospolitej, Kazimierzowski, Radziwiłłowski i Błękitny: zarysy historyczno-obyczajowe. — Poznań : Księgarnia Św. Wojciecha, 1925. — С. 7-22.(пол.)
- Tadeusz Stefan Jaroszewski. Księga pałaców Warszawy. — Warszawa : Interpress, 1985. — С. 63-64. — ISBN 83-223-2047-7.(пол.)