Домені́ко Мерлі́ні (італ. Domenico Merlini; 22 лютого 1730(17300222)20 лютого 1797) — італійський архітектор. Представник пізнього класицизму і ампіру. Народився у Вальсольді, Північна Італія. Мешкав і працював у Речі Посполитій (1750—1797). Нобілітований (1768). Королівський архітектор (з 1773). Збудував палац Лазенки, Мисливський палац в Лазенках, Церква святого Карло Борромео в Повонзках, Міську браму Любліна. Помер у Варшаві, Польща.

Доменіко Мерліні
Portret architekta Dominika Merliniego.jpg
Народження 22 лютого 1730(1730-02-22)
Смерть 20 лютого 1797(1797-02-20) (66 років)
Варшава, Польща
Поховання Повонзківський цвинтар
Країна Польща
Діяльність архітектор
Праця в містах Варшава, Люблін
Архітектурний стиль класицизм
Членство Торговицька конфедерація
CMNS: Доменіко Мерліні у Вікісховищі

ІменаРедагувати

  • Домені́ко Мерлі́ні (пол. Domenico Merlini) — італійське ім'я[1].
  • Домені́к Мерлі́ні (пол. Dominik Merlini) — імя в польських джерелах.

БіографіяРедагувати

 
Надгробок Д. Мерліні, «Повонзки»

Народився 22 лютого 1730 року в італійській Вальсольді. З 1750 по 1797 рр. жив і працював у Польщі.

Вислужив дворянство у 1768 р. З 1773 року — королівський архітектор. За його проектами робили як реконструкції вже існуючих споруд (палац Генріха Брюля, Уяздовський замок, палац Красінських), так і будували нові в польських провінційних містах. Ранішні твори мають присмак стилю бароко, що не погіршило художніх образів споруд. Пізніше дотримувався стилістики класицизму, що походила від творчого надбання Палладіо. Низка проектів Мерліні з колекції Станіслава Августа зберігається в Петербурзькій академії мистецтв.[2]

Помер у Варшаві 1797 року. Могила збережена.

Перелік головних спорудРедагувати

  • Палац Лазенки
  • Мисливський палац в Лазенках (для короля Станіслава ІІ Августа у 1775—1779 рр.)
  • Церква святого Карло Борромео в Повонзках
  • Міська брама в місті Люблін
  • Реконструкція Уяздовського замку (1768—1771 рр.)
  • Перебудова бібліотеки в Королівському замку в Варшаві (1776—1786 рр.)
  • Палац в Ополі Любельськім
  • Палац в містечку Яблонна
  • Палац Кароля Томатіса у варшавській місцевості Мокотув, дільниці Крулікарня (1782—1786 рр.). Він є будівлею центричного типу, неодноразово використаного при будівництві варшавських культових і світських класицистичних споруд Тильманом Гамерським. Схема вперше застосована Палладієм у його Віллі Ротонді під Венецією.[3]
  • Реконструкція палацу Красінських у Варшаві (1783 р.)
  • Реконструкція палацу графа Г. Брюля
  • Греко-католицька церква у Варшаві.

На теренах УкраїниРедагувати

  • Проект маєтку Стецьких у Великих Межирічах (тепер спецшкола-інтернат).
  • Палац князів Любомирських (Дубно) — був збудований на залишках давньої споруди у другій половині XVIII ст. князем Михайлом Любомирським, який перепланував старий замок, розмістивши в палаці князів Острозьких службові приміщення і архіви, а навпроти нього побудував палац сучасного типу. Автором проекту є італійський зодчий і архітектор Доменіко Мерліні.[4]
  • Ймовірно, палац в смт. Вороновиця для М. Грохольського (тепер Вінницька обл.). Нині в палаці міститься Вороновицький музей історії авіації та космонавтики України.
  • Ймовірно, маєток поміщиків Орловських (Маліївці) — родинна легенда Орловських приписує авторство проекту популярному архітектору Доменіко Мерліні.[5]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Doti, G. Domenico Merlini // Dizionario biografico degli italiani. Istituto dell'Enciclopedia Italiana. 2009, V. 73.
  2. Z instytucyi naukowych // Architekt. — 1905. — № 4. — S. 61.
  3. Mann Z. Mokotów // Tygodnik Ilustrowany. — 14 maja 1939. — № 20 (4100). — S. 391.
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 лютий 2010. Процитовано 19 квітень 2010. 
  5. http://www.castles.com.ua/malejowce.html[неавторитетне джерело]

БібліографіяРедагувати

МонографіїРедагувати

  • Ciampi, S. Notizie di medici, maestri di musica e cantori, pittori, architetti… italiani in Polonia e polacchi in Italia. Lucca, 1830, pp. 90 s.
  • Ciampi, S. , Viaggio in Polonia… nella state del 1830, Firenze 1831, pp. 56, 60, 190.
  • Dmochowski, Z. The architecture of Poland. London, 1956.
  • Łoza, S. Architekci i budowniczowie w Polsce. Warszawa, 1954.
  • Polonia: arte e cultura dal Medioevo all’illuminismo. Firenze, 1975, p. 3-7, 9-16, 119-121, 138 s, 154 s., 158-162, 166 s., 172-175.
  • Sobieszczański, F. M. Wiadomości historyczne o sztukach pięknych w dawnej Polsce. Warszawa, 1848, T. II, p. 216 f.
  • Tatarkiewicz, W. Dominik Merlini. Warszawa, 1955.
  • Tatarkiewicz, W. Łazienki Warszawskie. Warszawa, 1957.
  • Topocronologia dell’architettura europea: luoghi autori opere dal XV al XX secolo. Bologna, 1999, p. 499.
  • Złota księga szlachty polskiej. Poznań, 1890, r. XII, s. 157.

СтаттіРедагувати

  • Kozakiewicz, S. Valsolda i architekci z niej pochodzący w Polsce // Biuletyn Historji Sztuki, 1947, № 9, pp. 306-321.
  • Morelowski M., Przemiany formy lubelskiego ratusza w świetle ineditów architektonicznych Dominika Merlini z r. 1781, // Roczniki Humanistyczne. Lublin, 1949.
  • Tatarkiewicz, W. Domenico Merlini // Quaderni dell’Istituto di storia dell’architettura, 1969, № 16, 91-96, pp. 67-151
  • Tatarkiewicz, W. Wiadomosci o życiu i prachach Dominika Merliniego // Rocznik Historji Sztuki, 1956, № 1, pp. 369-423.

ДовідникиРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Доменіко Мерліні