Вікіпедія

Митець

людина, яка займається мистецтвом, зокрема професійно

Мите́ць,[1] мистки́ня[2] — людина, яка займається творчою діяльністю в будь-якому виді мистецтва (професійно або як народний митець чи мистикиня).[3] Це практик одного або кількох видів творчого мистецтва, особа, яка займається діяльністю, пов'язаною зі створенням мистецтва. Цей описовий термін використовується для тих, хто займається мистецтвом або створює витвори мистецтва, особливо якщо вони займаються цим як професією. Часто це відноситься насамперед до візуальних художників, іноді конкретно до тих, хто малює. Однак багато митців працюють у кількох різних сферах мистецтва, наприклад, як художник-мультиплікатор, графік, фотограф, режисер, акціоніст-виконавець, музикант або скульптор. Деякі художники працюють зі спеціальними матеріалами, такими як кераміка, дорогоцінні метали або текстиль. Це особа, яка активно працює в кількох різних культурних сферах одночасно, наприклад, як актор, образотворчий художник і письменник. Це людина, яка займається мистецтвом, можливо, як професією. За доби Ренесансу слово «митець» мало дуже широке значення, — це був художник, архітектор та науковець в одній особі.[4]

Як правило, митці є поетами, художниками, акторами та музикантами.[5][6] Митці й мисткині створюють картини і музику, скульптури й незвичайні будівлі, танцюють, співають, грають на музичних інструментах.[7] Митці створюють інсталяції[6] і ін. Митець створює художні образи, розраховані на різні типи сприйняття: візуальне, аудіальне та інші.[8] У кожному образі відбивається частка відчутого чи пережитого суб'єктом, щось унікальне (воно — від суб'єкта, неповторної людини, якою є кожен митець), але водночас і щось універсальне, відоме, знайоме всім (це від традиції, від культури, на основі якої виростає будь-яка творчість), і узагальнення, зіставлення з іншим, уподібнення до іншого, отже, об'єктивація.[9] У процесі творчості все суб'єктивне набуває статусу об'єктивного. Щоразу митець моделює об'єктивований, або ж вірогідний світ, який стає об'єктивним фактом мистецького життя.[9] Мистецтво це творення образів.

Рекомендація від ЮНЕСКО:[10]
«I. Визначення

1. «Митець» означає будь-яку особу, яка створює або дає творче вираження, або відтворює твори мистецтва, яка вважає свою мистецьку творчість невід'ємною частиною свого життя, яка таким чином робить внесок у розвиток мистецтва та культури, а також хто є або просить визнати його художником, незалежно від того, пов'язаний він будь-якими трудовими чи асоціаційними відносинами.

2. Світовий «статус» означає, з одного боку, повагу, яку надають митцям, визначеним вище, у суспільстві на основі важливості, що приписується ролі, яку вони покликані відігравати в ньому, та, на основі з іншого боку, визнання свобод і прав, включаючи моральні, економічні та соціальні права, з особливою увагою до доходів і соціального забезпечення, якими повинні користуватися митці.

Ця Рекомендація застосовується до всіх художників, як визначено в пункті 1.1, незалежно від дисципліни чи форми мистецтва, яким займаються такі художники. До них належать, серед іншого, усі творчі діячі та автори за значенням Всесвітньої конвенції про авторське право та Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів, а також виконавці та перекладачі за значенням Римської конвенції про охорону виконавців, продюсерів фонограм і організацій мовлення».

Примітки ред.

  1. ↑ Митець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Мисткиня // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  3. ↑ Кондратова Л.Г. Мистецтво : підручник інтегрованого курсу для 5 кл. закладів загальн. середн. освіти / Л.Г. Кондратова, С.І. Федун, О.В. Чорний. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2022 — 240 с. : іл. ISBN 978-966-10-6755-3 (стор.: 3, 9)
  4. ↑ Липа К. Під захистом мурів. — К.: Наш час, 2007. — 184 с. — (Сер. «Невідома Україна») ISBN 978-966-8174-84-1 ISBN 966-8174-12-7 (серія) (стор.: 7)
  5. ↑ Ісаєва О.О. Зарубіжна література (профільний рівень): підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти. / О.О. Ісаєва, Ж. В. Клименко, А.О. Мельник. — К.: УОВЦ «Оріон», 2018. — 304 с.: іл. ISBN 978-617-7485-70-3. (стор.: 93)
  6. ↑ а б Бибик С.П., Сюта Г.М. Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання / За ред. С.Я. Єрмоленко; Худож.-оформлювач Б.П. Бублик. — Харків: Фоліо, 2006. — 623 с. — (Б-ка держ. мови). ISBN 966-03-3173-8 (див.: "Віртуйз", "Інсталятор")
  7. ↑ Стеценко І.Б. Мистецтво: підруч. для 4 кл. закл. загал. серед. освіти / І.Б. Стеценко, С.М. Садовенко — Київ: Світич, 2021. — 128 с. : іл. ISBN 978-966-8506-39-0 (стор.: 3)
  8. ↑ Лінгвістичний аналіз тексту: практикум: навч. посіб. / Н.М. Алексеєнко, Л.В. Бутко, К.Л. Сізова, В.В. Шабуніна. — Кеменчук, 2018. — 243 с. (стор.: 54)
  9. ↑ а б Моклиця Марія. Вступ до літературознавства. Посібник для студентів філологічних факультетів. — Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2011. — 468 с. ISBN 978-966-600-493-5 (серія) ISBN 978-966-600-533-8 (стор.: 391)
  10. ↑ UNESCO, General Conference, 21st, Belgrade, 1980 [689]. Паралельна назва: Recommendation concerning the Status of the Artist, adopted by the General Conference at its twenty-first session, Belgrade, 27 October 1980. Доступ онлайн, також доступно тут.

Див. також ред.

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Митець


  Це незавершена стаття з мистецтва.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  Це незавершена стаття про професію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Митець&oldid=40808321