Відкрити головне меню
Антонов Ан-140
Ан-140 UR-NTP
Ан-140
Призначення: Вантажо-пасажирський літак 
Перший політ: 17 вересня 1997 
Історія виробництва
Розробник: Flag of Ukraine.svg АНТК ім.О.К.Антонова 
Виробник: Flag of Ukraine.svg Серійний завод «Антонов»
Flag of Ukraine.svg Харківське державне авіаційне виробниче підприємство
Іран Іран HESA[en](Ісфахан)
Росія Росія ЗАТ «Авіакор − авіаційний завод» (Самара) 
Всього збудовано: 36[джерело?] 
Модифікації: Ан-140-100 
Базова модель: Ан-24 
Характеристики
Екіпаж: 2 ос.
Пасажиромісткість: 52 чол.
Крейсерська швидкість: 460—540 км/год
Дальність польоту: 1 380 км
Практична стеля: 7 600 м
Довжина розбігу: 1 495 м
Розміри
Довжина: 22,605 м
Висота: 8,232 м
Розмах крила: 25,505 м
Площа крила: 51 м²
Шасі: 3-х опорне 
Маса
Пустий: 12 810 кг
Споряджений: 19 150 кг
Силова установка
Двигуни: 2 х ТВД ТВ3-117ВМА-СБМ1 
Годинна витрата пального: 560 кг/год

Ан-140  — регіональний вантажо-пасажирський авіалайнер, розроблений АНТК ім. Антонова. Призначений для пасажирських і змішаних вантажо-пасажирських перевезень на відстань до 3 700 кілометрів. Здійснив перший політ 17 вересня 1997. Крім основного виробництва у Харкові, літак збирають під ліцензією HESA[en]Ірані під назвою «IR.AN-140»). До 2015 року вироблявся також у Росії, проте внаслідок санкцій з боку України програму призупинено[1]. Літак може перевозити до 52 пасажирів.

Зміст

РозробкаРедагувати

У середині 1993 року в АНТК Антонова почалась розробка пасажирського літака для місцевих авіаліній Ан-140, який мав замінити морально застарілі літаки Ан-24, що перебували в експлуатації понад 30 років.

У червні 1997 року на авіаційному заводі у Харкові було завершено побудову першого дослідного зразка, 17 вересня 1997 літак здійснив перший політ. Льотні випробування було завершено у 1998 році.

Літак Ан-140 пройшов повний цикл сертифікаційних випробувань, в яких було задіяно три льотних зразки й один для перевірки міцності конструкції на землі. Випробувальні польоти проводились у всіх кліматичних зонах при температурах навколишнього середовища від −55°С до +45°С, а також на аеродромах, розташованих на висоті до 1700 метрів над рівнем моря.

У 2000 році літак отримав сертифікат типу. А у 2001 році розпочався серійний випуск літаків та його регулярна експлуатація.

Передбачається модернізація ряду систем літака Ан-140. Літак має бути оснащений «скляною кабіною».

КонструкціяРедагувати

 
Марка 1998 р.

Літак є високопланом з класичним оперенням і двома турбогвинтовими двигунами ТВ3-117ВМА-СБМ1, встановленими на крилі. Допоміжна силова установка АІ9-3Б, розміщена в хвостовій частині фюзеляжу, забезпечує автономну експлуатацію літака на необладнаних аеродромах. У хвостовій частині фюзеляжу і під підлогою пасажирської кабіни розміщені багажно-вантажні відсіки загальним об'ємом 9,1м³ і вантажопідйомністю 1,84 тонни. Об'єми багажно-вантажних відсіків у 1,3-1,5 рази більше, ніж в інших літаках аналогічного класу. На літаку в передній частині пасажирського салону передбачено можливість перевезення вантажів на спеціальних піддонах, за умови зняття крісел. Для цього з правого боку фюзеляжу розміщено вантажні двері, а підлогу підсилено. Шасі підвищеної прохідності з пневматиками низького тиску і високе розташування двигунів, що виключає пошкодження повітряних гвинтів і повітрезабірників сторонніми предметами під час злітання чи сідання, дозволяють експлуатувати літак на ґрунтових, галькових, льодових і засніжених аеродромах та майданчиках.

Пасажирський салон літака Ан-140 базової конфігурації розраховано на перевезення 52 пасажирів. Літак має основний багажний відсік об'ємом 6 м³, а для розміщення додаткових вантажів може бути використано додатковий багажний відсік об'ємом 3 м³, що розташований під підлогою вантажної кабіни. Інтер'єр літака включає зручні пасажирські крісла, шумопоглинаючі панелі, системи індивідуальної вентиляції, багатоканальну аудіосистему, багажні полички оригінальної конструкції.

Історія використанняРедагувати

11 жовтня 1999 здійснив перший політ перший серійний літак Ан-140 виробництва Харківського державного авіаційного підприємства.

Серійне виробництво літаків Ан-140 розгорнуто на ХДАВП (Харків), на підприємстві HESA (Ісфахан, Іран) і на ЗАТ «Авіакор − авіаційний завод» (Самара, Росія).

У травні 2011 Міністерство оборони Росії прийняло рішення придбати 7 літаків АН-140 вантажної модифікації. Раніше самарське підприємство «Авіакор» повідомило, що пасажирську версію Ан-140-100 також включено в перелік державного оборонного замовлення Російської Федерації.[2]

 
ВПС Росії
 
Авіалінії HESA

Технічні характеристикиРедагувати

Характеристика Дані
Опис
Розробник АНТК імені Антонова
Позначення Ан-140
Тип регіональний пасажирський літак
Перший політ 11 жовтня 1999
Екіпаж 2 особи
Максимальна кількість місць 52
Геометричні та масові характеристики
Довжина 22,605 см
Розмах крила 25,505 см
Площа крила 51 м²
Висота 8,232 см
Максимальна злітна маса 21500 кг
Максимальне комерційне навантаження 6000 кг
Силова установка
Число двигунів 2
Тип двигуна ТГД ТВ3-117ВМА-СБМ1
Потужність двигуна 1838 кВт (2500 к. с.)
Льотні дані
Крейсерська швидкість польоту 460-540 км/г
Крейсерська висота польоту 7600 м
Дальність польоту з максимальним комерційним навантаженням 1380 км
Дальність польоту з 52 пасажирами 2420 км
Дальність польоту з максимальним запасом палива і 43 пасажирами 3050 км
Потрібна довжина злітної смуги 1495 м

МодифікаціїРедагувати

На базі літака Ан-140 розроблено кілька нових модифікацій, в числі яких:

  • Ан-140-100 (пасажирський),
  • Ан-140Т (вантажний),
  • Ан-140ТК (конвертований вантажо-пасажирський),
  • Ан-140 VIP (високої комфортності з підвищеною дальністю польоту).

ПриміткиРедагувати

Ресурси в ІнтернетРедагувати