Відкрити головне меню

Балабуєв Петро Васильович

український авіаконструктор

Петро́ Васи́льович Балабу́єв (нар. 23 травня 1931, Валуйськ — пом. 17 травня 2007, Київ) — український авіаконструктор, Герой України, доктор технічних наук, професор.

Петро Васильович Балабуєв
Балабуєв Петро Васильович.jpg
Народився 23 травня 1931(1931-05-23)
Валуйськ
Помер 17 травня 2007(2007-05-17) (75 років)
Київ
Поховання Берковецьке кладовище
Громадянство СРСР СРСР Україна Україна
Діяльність інженер, викладач університету
Alma mater Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
Партія КПРС
Автограф Sign of Petr V. Balabuyev.png
Нагороди
Герой України (орден Держави) Герой Соціалістичної Праці
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Почесна відзнака Президента України
Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Дружби
Заслужений діяч науки і техніки України

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 23 травня 1931 на хуторі Валуйськ, Станично-Луганського району, Луганської області.

З квітня 1954 року після закінчення Харківського авіаційного інституту працює на АНТК ім. О. К. Антонова. Інженер-конструктор, з 1956 року начальник складальної майстерні, з 1959-го начальник складального цеху, з 1960-го провідний інженер по льотних випробуваннях, з 1961-го заступник головного конструктора і начальник філії ОКБ на серійному заводі в Ташкенті в період запуску в серію найбільшого у світі на той час транспортного літака Ан-22 «Антей». У 1965 році Петро Васильович призначається першим директором Київського механічного заводу, з 1968 року був Головним конструктором під час створення важкого дальнього літака для перевезень великогабаритних вантажів Ан-124 «Руслан». Потім — Перший заступник Генерального конструктора, а в 1984—2005 роках — Генеральний конструктор авіаційної техніки, очолював АНТК. Квітень—жовтень 1992 року — член Колеґії з питань науково-техічної політики Державної думи України. Член Ради експортерів при КМ України (з лютого 1999).

В Києві мешкав у будинку по вулиці Генерала Вітрука, 3/11[1], на якому йому встановлена меморіальна дошка. Помер 17 травня 2007 року. Похований в Києві, на Міському некрополі «Берківцях» (ділянка № 86).

Професійна діяльністьРедагувати

За його участю та під його керівництвом побудовані літаки: Ан-22 «Антей», Ан-72, Ан-74, Ан-32, Ан-28, Ан-124 «Руслан», найбільший у світі літак Ан-225 «Мрія». Серед останніх розробок пасажирський Ан-140, багатоцільовий Ан-38, середній широкофюзеляжний військово-транспортний літак Ан-70. Голова ради директорів Міжнародного консорціуму «Середній транспортний літак». Керівник програми з виконання контракту з Республікою Іран.

Автор понад 100 наукових праць. Розробив наукові основи проектування та практичного втілення в конструкцію важких транспортних літаків суперкритичних профілів крила.

З грудня 2001 входив у склад Міжвідомчої комісії з питань науково-технологічної безпеки при РНБО[2].

Відзнаки і нагородиРедагувати

 
Могила Балабуєва П. В. на Берковецькому цвинтарі

Петро Васильович за своє життя був відзначений наступними нагородами та званнями:

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 24 травень 2015. Процитовано 23 травень 2015. 
  2. Указ Президента України № 1170/2001
  3. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 1059-XII від 23 травня 1991 року «Про присвоєння тов. Балабуєву П. В. почесного звання „Заслужений діяч науки і техніки Української РСР“»
  4. Указ Президента України № 50/98 від 26 січня 1998 року «Про відзначення працівників Авіаційного науково-технічного комплексу імені О. К. Антонова, м. Київ»
  5. Указ Президента України № 426/97 від 13 травня 1997 року «Про нагородження відзнакою Президента України — орденом „За заслуги“»
  6. Указ Президента України № 1635/99 від 30 грудня 1999 року «Про нагородження відзнакою Президента України „Герой України“»
  7. Указ Президента України № 336/2001 від 23 травня 2001 року «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»