Jacobaea vulgaris
Jacobaea vulgaris (укр. Якобея звичайна[1]) — вид квіткових рослин родини айстрові (Asteraceae). Етимологія: від лат. Jacobus — квітка святого Джеймса, лат. vulgaris — «звичайний»[2].
| Jacobaea vulgaris | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Jacobaea |
| Вид: | J. vulgaris
|
| Біноміальна назва | |
| Jacobaea vulgaris | |
| Синоніми | |
|
Senecio jacobaea L. | |
Систематика
ред.Вперше цей вид описаний Карлом Ліннеєм у 1753 році під назвою Senecio jacobaea L.[3] Лінней відніс його до роду Жовтозілля (Senecio). Наступного року Філіп Міллер виділив з роду Senecio окремий рід Jacobaea,[4] до якого разом з деякими іншими колишніми представниками роду Senecio і увійшов вид Jacobaea vulgaris. При цьому видовий епітет Senecio jacobaea послужив базіонімом для назви нового роду. В українській науковій літературі цей вид часто зустрічається під синонімічною назвою Ліннея Senecio jacobaea (жовтозілля лучне[5][6][7][8], жовтозілля Якова[8][9]).
Опис
ред.Зазвичай дворічна, а іноді й багаторічна трав'яниста рослина, що досягає висоти від 30 до 100 сантиметрів. У перший рік утворюється розетка листя близько 20 сантиметрів завдовжки. Листки ліроподібні, перисті. Стебло з суцвіттями розвивається тільки на другий рік. Головки жовтих квітів мають діаметр приблизно від 15 до 25 міліметрів. Сім'янки вінчає чубчик.
Поширення
ред.Північна Африка: Марокко; Туніс. Азія: Китай — Синьцзян; Казахстан; Киргизстан; Таджикистан; Узбекистан; Монголія; Туреччина. Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Росія — Передкавказзя, Сибір, Європейська частина. Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Молдова; Україна; Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина; Швейцарія; Данія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Об'єднане Королівство; Албанія; Боснія і Герцеговина; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія; Чорногорія; Румунія; Сербія; Словенія; Франція; Португалія; Гібралтар; Іспанія. Натуралізований в деяких інших країнах. Зокрема інвазивний неофіт в Аргентині, Новій Зеландії, Австралії, Канаді та Сполучених Штатах. Досить частий по краях полів, луках, парових полях, луках, піднімається до висоти 1710 м.
Хімічний склад, токсичність
ред.З рослини виділений алкалоїд яконін.
Рослина отруйна, що обумовлено вмістом в ньому різних отруйних алкалоїдів, які можуть призвести до ураження печінки з подальшим ураженням центральної нервової системи. Рослина становить небезпеку для коней, великої рогатої худоби, домашньої птиці.
Описано масове отруєння телят в Англії силосом, який містить 10 % якобеї звичайної. З 271 теляти у віці до одного року 66 попадало й 32 було зарізано. У тварин спостерігалися проноси, запори, виснаження, а в останній стадії — сліпота; при розтині були виявлені цироз печінки і крововиливи в різних органах. Випадки смертельного отруєння телят якобеей звичайної описані також у однорічних телят в Якутії при годуванні їх сіном з великою домішкою рослини; у тварин спостерігався пронос, при розтині були виявлені збільшення печінки і потовщення слизової оболонки товстої кишки.
Гусениця ведмедиці кривавої (Tyria jacobaeae) на нібито звичайної
Спостерігалися випадки отруєння каченят при додаванні до їх корму розмелених рослин нібито звичайної і крестовника звичайного (Senecio vulgaris) в кількості 10 %.
Методи боротьби
ред.Jacobaea vulgaris захоплює на нових територіях пасовища, будучи при цьому отруйним для худоби та виділяючи в ґрунт алелопатичні речовини, здатні пригнічувати види природної флори у Північній Америці, Австралії та Новій Зеландії. Для боротьби з ним у 1920-х роках був вивільнений представник лускокрилих, таких як Tyria jacobaeae L. (ведмедиця кривава) був вивільнений для стримування інвазії ще в 1920-х роках. В результаті цього був досягнутий лише тимчасовий успіх на розрізнених територіях, крім того, від вивільнення цього виду постраждали представники місцевої флори у Північній Америці, такі як Senecio triangularis Colla, Packera pseudaurea (Rydb.) W.A.Weber et A.Löve, а також декоративний вид Jacobaea maritime. У 1930-х та 1980-х роках були інтродуковані ще два види комах — Botanophila jacobaeae (Hardy) та Longitarsus jacobaeae (Waterhouse). Перший вид уражає основу суцвіття та насіння. Результат регулювання з'явився вже через 4-5 років після інтродукції. У багатьох штатах США, де спостерігали інвазії Jacobaea vulgaris, унаслідок використання подібних програм контролю вдалося досягти зменшення популяцій цього виду на 95-99 %.[10]
Примітки
ред.- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Réal Sarrazin —Fleurs sauvages du Canada. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 29 квітня 2016. [Архівовано 2016-05-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Senecio jacobaea L. на сайті [[The Plant List]]. Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 29 квітня 2016. Senecio jacobaea L. на сайті The Plant List (англ.)
- ↑ Jacobaea на сайті [[The International Plant Names Index]]. Архів оригіналу за 4 травня 2016. Процитовано 29 квітня 2016.
- ↑ Енциклопедія українознавства. Архів оригіналу за 25 жовтня 2015. Процитовано 9 грудня 2015.
- ↑ Академічний тлумачний словник. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 грудня 2015.
- ↑ Довідник назв рослин України
- ↑ а б Senecio jacobaea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Харитонов М. М. Екологічна оцінка перспектив біологічної консервації шахтних відвалів західного Донбасу // Вісник [[Полтавська державна аграрна академія - Полтавської державної аграрної академії]], № 4, 2008 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 червня 2016. Процитовано 29 квітня 2016.
- ↑ [[Мосякін Андрій Сергійович - Мосякін А. С.]] Сучасні методи біологічного контролю (біологічного регулювання) активності інвазійних рослин: приклади й перспективи застосування // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. — 2012. — Том 3(10), № 1. — С. 93-109. — ISSN 2220-3087 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 травня 2016. Процитовано 29 квітня 2016. [Архівовано 2016-05-07 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.- Flora Vascular [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Taxonomy — GRIN-Global Web v 1.9.4.2 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- The Euro+Med PlantBase
