Відкрити головне меню
Чина бульбиста
Lathyrus tuberosus 4.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Fabeae
Рід: Чина (Lathyrus)
Вид: Чина бульбиста
Біноміальна назва
Lathyrus tuberosus
L. 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Lathyrus tuberosus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Lathyrus tuberosus
EOL logo.svg EOL: 703986
IPNI: 502065-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 49829
The Plant List: ild-8888

Чи́на бульби́ста[1][2] або горо́шок бульби́стий[2] (Lathyrus tuberosus L.) — багаторічна рослина родини Бобових, також відома під народними назвами жола підзе́мна, ласковиця, орі́шки земляні́, чечеви́чка, чи́на розова.

ОписРедагувати

 
Загальний вигляд суцвіть
 
Квіти великим планом
 
Боби
 
Lathyrus tuberosus - Тулузький музей

Трав'яниста рослина. Кореневище розгалужене, тонке, з бульбоподібним потовщеним, веретеновидним або майже кулястим корінням. Стебла повзучі, злегка опушені, тоненькі, 25-100 см завдовжки, від основи гіллясті, висхідні або розпростерті, гостро-гранисті, некрилаті, з листовими вусиками. Прилистки напівстрілковидні, 5 — 20 мм завдовжки. Листки з гранчастим, некрилатим черешком 8-4 мм завдовжки; вісь листка закінчується вусиком (у верхніх листків зазвичай гіллястим), листочки 1-парні, довгасто-овальні або довгасто-оберненоовальні, тупуваті, з гострим кінцем, 2,0 — 4,5 см завдовжки, 0,7 — 1,3 см завширшки. Нижні 2 листи лусковидні, перші розвинені листя двійчаті, з шиловидними або напівстрілковидними прилистниками.

Квітконоси іноді дещо зігнуті, довші за лист; кисті негусті, з 3 — 7 квітками з яскраво-червоним віночком завдовжки 13 — 17 мм; приквітки ланцетово-шиловидні; квітконоси майже однакової довжини з чашечкою або довші; квітки 1,5 — 2 см завдовжки, пурпурно-червоні, із запахом, чашечка широко-колокольчата, зубці чашечки коротші або дорівнюють трубці. Прапор блідо-карміновий. Квітки сильно пахнуть. Боби донизу відігнуті, довгасто-лінійні, майже циліндричні, голі, злегка роздуті, 2,8 — 4 см завдовжки, 4 — 7 мм завширшки, жовтувато-бурі. Насіння числом 4 — 6, 3 — 4 мм в діаметрі, кулясте, стиснуте з боків, темно-буре, майже гладке, рубчик лінійний, охоплює 1/10 частина насіння; маса 1000 насінин близько 12 г.

Хімічний складРедагувати

В зеленій масі міститься до 25 % протеїну і до 4,5 % жиру, в бульбових утовщеннях — 18 % протеїну, 0,7 % жиру, 50 % крохмалю, 7,5 % сахарози, 10,2 % глюкози, 9,3 % клітковини. Рослина містить сапоніни.

ПоширенняРедагувати

ЕкологіяРедагувати

Росте в степу, а також на полях, пасовищах (як бур'ян, іноді злісний). Північніше кордону чорноземів зустрічається рідко. У горах до 1 800 м. Компонент природних фітоценозів на луках і серед чагарників, а також на перелогах, рідше в посівах. Віддає перевагу пухкому аерованому ґрунту.

Квітне у червні — серпні. Цвіте — з другого, а іноді й третього року життя в червні — серпні. Плодоносить в липні — серпні. Насіння проростає з глибини не більше 20 см. Свіжестигле насіння не проростає. Сходи з насіння і пагони з бруньок на бульбах з'являються у квітні — травні.

ЗастосуванняРедагувати

На пасовищах до цвітіння добре поїдається всіма видами сільськогосподарських тварин. Коріння можна згодовувати свиням.

На Кавказі відварені в соленій воді корені вживають в їжу. В народній медицині застосовували як в'яжучий засіб. Рослина з ароматними квітками годиться для декоративних цілей. Добрий медонос. Іноді застосовували як добриво.

У посівах зернових — злісний бур'ян, особливо після оранки твердих покладів і степів. Викликає вилягання рослин. Заходи боротьби: пожнивне лущення і глибока оранка.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати