Відкрити головне меню
Чина (Lathyrus)
Чина рідкоквіткова (Lathyrus laxiflorus)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Fabeae
Рід: Чина (Lathyrus)
L., 1753
Види
близько 160 (докладніше див. Список видів роду Чина)
Синоніми
Aphaca Mill.
Konxikas Raf.
Orobus L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Lathyrus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Lathyrus
EOL logo.svg EOL: 27793
IPNI: 22746-1
ITIS logo.svg ITIS: 25834
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3853

Чина[1][2] або Горошок[1] (Lathyrus) — рід однорічних і багаторічних трав'янистих рослин родини бобових (Fabaceae). Види Lathyrus родом з помірних областей Північної півкулі, деякі види потрапляють у тропічну Східну Африку і помірну Південну Америку.

Зміст

НазваРедагувати

 
Чина пальчаста в районі бухти Ласпі
 
Чина круглолиста в районі бухти Ласпі
 
Чина лучна

Вперше слово Lathyrus було використано Теофрастом і походить від давньогрецької назви, що складається з la — дуже і thoures — привабливий[3]. Українська назва має праслов'янське походження, утворене від «чіпати, чипати»; назва мотивується тим, що ця витка рослина має вусики, за допомогою яких чіпляється за інші рослини або предмети[4].

ВидиРедагувати

ВикористанняРедагувати

Чина посівна (Lathyrus sativus) як культурна рослина вирощувалась ще древніми греками і римлянам, була відома в Єгипті та Індії. Тепер її вирощують у Південно-Західній Азії і Північній Африці, а також у деяких країнах Європи (Іспанії, Франції, Угорщині, Італії та ін.). Світова посівна площа чини близько 500 тис. га. В Україні чину посівну вирощують у правобережних районах лісостепової і степової зон.

Чину умовно називають харчовою рослиною. В деяких країнах Середземномор'я, у Середній та Малій Азії її насіння споживають лише після попереднього замочування у воді. Воно містить 30-35% білків, 38-40% крохмалю, 0,6% жирної олії. Проте в оболонці насіння є фітинова кислота, що збудливо діє на нервову систему. Щоб вилучити її насіння замочують у воді, а потім ретельно промивають. З насіння готують смачну кашу, пюре, начиння для пирогів, варять юшки. На Кавказі в харч вживають також потовщені корені, що замінюють картоплю.[5]


Ряд рослин роду Чина вирощують як зернові на Північному Кавказі, у Закавказзі, Середній Азії, Йорданії; їх траву використовують як корм для великої рогатої худоби, овець.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Lathyrus // Ю. Кобів. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Чина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Душистый горошек (Lathyrus) Сем. Бобовые [Чина запашна (Lathyrus) Род. Бобові]. «Энциклопедия декоративных садовых растений» ((рос.)). Процитовано 04.12.2014. 
  4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — С. 321. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  5. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.65

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати