HMS Opportune (G80)
«Опорт'юн» (G80) (англ. HMS Opportune (G80) — військовий корабель ескадрений міноносець типу «O» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.
| HMS «Опорт'юн» (G80) | ||
|---|---|---|
| HMS Opportune (G80) | ||
.jpg) | ||
| Британський есмінець «Опорт'юн». 19 березня 1944 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрений міноносець типу «O» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Велика Британія
| |
| Належність |  Королівський ВМФ Великої Британії
| |
| На честь | другий корабель флоту на ім'я «Опорт'юн»[Прим. 1] | |
| Корабельня | John I. Thornycroft & Company, Саутгемптон | |
| Замовлено | 3 вересня 1939 | |
| Закладено | 28 березня 1940 | |
| Спущено на воду | 21 лютого 1942 | |
| Введено в експлуатацію | 14 серпня 1942 | |
| На службі | 1942–1955 | |
| Статус | 25 листопада 1955 виключений зі складу флоту, розібраний на металобрухт | |
| Нагороди | 5 бойових відзнак[Прим. 2][1] | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику Арктичні конвої * Конвой PQ 18 * Конвой QP 14 * Конвой JW 51A * Конвой JW 53 * Конвой RA 53 * Конвой JW 55A * Конвой JW 56B * Конвой JW 58 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 540 тонн (стандартна) 2 220 тонн (повна) | |
| Довжина | 105 м | |
| Ширина | 10,7 м | |
| Висота | 2,7 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парових турбіни Parsons 2 × парових котли Admiralty | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 40 000 к.с. | |
| Швидкість | 36,75 вузлів (68 км/год) | |
| Дальність плавання | 3 850 миль (6 195 км) на швидкості 20 вузлів | |
| Екіпаж | 175 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 4 × 120-мм гармати Mk V | |
| Торпедно-мінне озброєння | 8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів Mark IX | |
| Зенітне озброєння | 6 (6 × 1) × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон» 8 (2 × 4) × 40-мм автоматичні зенітні гармати QF 2 Mark VIII | |
«Опорт'юн» закладений 28 березня 1940 року на верфі компанії John I. Thornycroft & Company у Саутгемптоні. 14 серпня 1942 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
Есмінець взяв активну участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Франції, Англії та Норвегії, супроводжував арктичні та атлантичні конвої. За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений п'ятьма бойовими відзнаками.
Бойовий шлях ред.
1942 ред.
На початку вересня 1942 року корабель включений до складу сил ескорту для супроводу арктичного конвою PQ 18[Прим. 3], що доставляв за програмами ленд-лізу озброєння, військову техніку і важливі матеріали та майно до Радянського Союзу й під потужною охороною йшов до Архангельська.
«Опорт'юн» діяв у складі далекого ескорту з 16 есмінців, який очолював крейсер «Сцилла». У ході переходу конвой зазнав численних нападів німецьких підводних човнів та літаків Люфтваффе. З 12 по 15 вересня 1942 року конвой піддався інтенсивній атаці 35 пікіруючих бомбардувальників Ju 88A-4 KG 30 та 42 торпедоносців KG 26 (I/KG 26 з 28 He 111H-6 та III/KG 26 з 14 Ju 88A-4). Тактикою дії німецьких літаків був одночасний та взаємоузгоджений напад торпедоносців та частки бомбардувальників на головні сили ескорту, які відволікали бойові кораблі від транспортних суден, і у цей час авіагрупа III/KG 26 потужною торпедною атакою, відомою як «золота гребінка», нищила беззахисні транспортники.
На фоні бомбардування кораблі та судна союзників одночасно атакували німецькі підводні човни. Частка з них була потоплена ескортом. Так, есмінець «Фолкнор» потопив U-88, «Імпульсів» — U-457 та «Онслоу» у взаємодії з палубною авіацією ескортного авіаносця «Евенджер» — U-589. Однак, попри затятий спротив кораблів ескорту, тільки за 12 вересня вісім суден з сорока було потоплено німцями. 14 вересня британський танкер MV «Ателтемлер» був пошкоджений внаслідок торпедної атаки U-457 і згодом затонув. Ще два транспортних судна затопила німецька авіація на підходах до Мурманської бухти. Загалом під час переходу загинуло 13 суден.
16 вересня есмінець «Опорт'юн» приєднався до сил флоту для супроводження конвою QP 14, що повертався з СРСР до Лох Ю у Шотландії. 65 бойових кораблів супроводжували невеличкий транспортний конвой з 17 суден[Прим. 4]. У цілому конвой втратив шість кораблів та суден, тільки один U-435 встиг потопити чотири союзних судна.
30 жовтня 1942 року «Опорт'юн» ескортував крейсер «Сцилла» на борту якого перебував командувач Середземноморським флотом адмірал сер Е.Каннінгем до Гібралтару, де проводилися останні підготовчі заходи з операції «Смолоскип» — вторгнення союзних військ до Французької Північної Африки. По прибуттю на місце, есмінець залучався до проведення протичовнових патрулювань у навколишніх водах. 8 листопада, в День Д, корабель входив до складу З'єднання Н.
18 листопада він вийшов до Скапа-Флоу, супроводжуючи лінійний корабель «Герцог Йоркський» і авіаносець «Вікторіос», що повертались до Флоту метрополії після успішного проведення операції на півночі Африки. 21 числа матроси есмінця рятували екіпаж німецької субмарини U-517, яку ударами з повітря змусили спливти торпедоносці «Сордфіш» та «Альбакор» з авіаносця; човен потім затопили. 52 німецьких підводники були передані у Гріноку до табору військовополонених.
14 грудня 1942 року «Опорт'юн» з «Матчлес» і «Бігл» ескортували крейсери «Шеффілд» та «Ямайка», що разом утворювали з'єднання R, вийшовши на супровід арктичного конвою JW 51A[Прим. 5].
29 грудня разом з «Матчлес» повернулись до Ісландії.
1943 ред.
З 19 по 27 лютого 1943 року «Опорт'юн» супроводжував черговий конвой JW 53 до Росії[Прим. 6][2] На початку березня повернувся з конвоєм RA 53 додому.
25 квітня з «Патфейндер» та підтримки палубної авіації авіаносця «Байтер» потопили німецький підводний човен U-203. 12 травня атакував неподалік від Північної Ірландії глибинними бомбами та підтримці патрульного літака «Ліберейтор» ще один підводний човен U-456 і імовірно затопив його.
20 серпня 1943 року есмінці «Обд'юрет», «Обідіент» та «Опорт'юн» вийшли з Гібралтару на супровід пошкодженого в боях за Мальту авіаносця «Індомітебл» на ремонт до Норфолку в Сполучених Штатах, де той перебував протягом більше ніж 8 місяців.
31 серпня ескорт прибув до Норфолку, а 1 вересня перейшов до Галіфакса у Новій Шотландії. 14 вересня крейсер «Кент», есмінці «Обд'юрет», «Обідіент», «Орвелл» та «Опорт'юн» вийшли на супровід лінійного крейсера «Рінаун» з прем'єр-міністром Британії В. Черчиллем на борту, який повертався з Квебекської конференції, де зустрічався з Президентом США Ф.Рузвельтом.
15 грудня 1943 року «Опорт'юн» вийшов з есмінцями «Ашанті», «Матчлес», «Маскітер», «Метеор», «Мілн», «Віраго», «Атабаскан» в океанському ескорті на охорону конвою JW 55A[Прим. 7].
Під час переходу стався морський бій між союзними кораблями та німецьким лінкором «Шарнгорст».
1944 ред.
26 січня 1944 року «Опорт'юн» з есмінцями «Махратта», «Мілн», «Скодж» і «Гурон» вийшов з ескортною групою конвою JW 56B, що прямував до Кольської затоки[Прим. 8]. Транспортний конвой піддався атаці німецьких субмарин.[3].
У ході зіткнень «Гарді» дістав важких пошкоджень і був затоплений. 30 січня есмінці «Метеор» і «Вайтхол» південно-східніше острову Ведмежий затопили німецький підводний човен U-314.
У березні есмінець залучався до супроводження чергового арктичного конвою JW 58 з 47 транспортних та вантажних суден[Прим. 9].
29 березня фрегат «Старлінг» потопив підводний човен U-961. 31 березня літак з «Трекер» у взаємодії з есмінцем «Бігл» затопили ще одну субмарину U-355, а 2 квітня екіпаж есмінця «Кеппель» потопив реактивною установкою «Хеджхог» U-360. 3 квітня торпедоносець «Сордфіш» з авіаносця «Актівіті» завдав шкоди U-288, а згодом «Евенджери» та «Марлети» з «Трекер» остаточно потопили ворожий човен. Щонайменше 6 літаків-розвідників Люфтваффе було збито. 5 квітня конвой JW 58 без жодної втрати прибув до Архангельська.
Див. також ред.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Opportune (G80) |
- HMS Opportune (G 80). на uboat.net. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 31 жовтня 2017. (англ.)
- HMS OPPORTUNE (G 80) - O-class Destroyer. на naval-history.net. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 31 жовтня 2017. (англ.)
Література ред.
- English, John (2001). Obdurate to Daring: British Fleet Destroyers 1941–45. Windsor, UK: World Ship Society. ISBN 978-0-9560769-0-8.
- Rohwer, Jürgen (2005). Chronology of the War at Sea 1939-1945: The Naval History of World War Two (вид. Third Revised). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-59114-119-2.
- Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
- Raven, Alan; Roberts, John (1978). War Built Destroyers O to Z Classes. London: Bivouac Books. ISBN 0-85680-010-4.
- Грановский Е., Дашьян А., Морозов М. Часть 2 // Британские эсминцы в бою. — ЧеРо, 1997. — 59 с. — (Ретроспектива войны на море) (рос.)
Примітки ред.
- Виноски
- ↑ У перекладі: своєчасний, доречний.
- ↑ 5 бойових відзнак за участь у кампаніях та битвах: за Арктичні конвої (1942-1945), за кампанію в Північній Африці (1942), за Атлантичну кампанію (1943), за бій біля мису Нордкап (1943), за Нормандську операцію (1944).
- ↑ До складу далекого ескорту конвою PQ 18 входили: крейсер «Сцилла» і 16 есмінців «Ашанті», «Онслот», «Онслоу», «Опорт'юн», «Оффа», «Ескімо», «Сомалі», «Тартар», «Марна», «Мартин», «Мілн», «Метеор», «Фокнор», «Фьюрї», «Інтрепід», «Імпалсів».
- ↑ До складу ескорту входили: 2 лінкори «Дюк оф Йорк» і «Енсон», ескортний авіаносець «Евенджер», 4 важкі крейсери: «Камберленд», «Лондон», «Норфолк», «Саффолк», 3 легкі крейсери: «Джамайка», «Сцилла», «Шеффілд», 32 есмінці: «Ашанті», «Амазон», «Бланкні», «Брахам», «Бульдог», «Ковдрей», «Еко», «Екліпс», «Ескімо», «Фокнор», «Фьюрі», «Інтрепід», «Імпульсів», «Кеппель», «Маккей», «Марна», «Міддлтон», «Мілн», «Метеор», «Монтроз», «Оклі», «Онслот», «Онслоу», «Опорт'юн», «Оффа», «Сомалі», «Тартар», «Вітленд», «Веномос», «Вілтон», «Віндзор», «Ворчестер».
- ↑ Загалом конвой JW 51A супроводжували: лінкор «Кінг Джордж V», важкий крейсер «Бервік»; легкі крейсери «Шеффілд» та «Ямайка»; лідер «Інглефілд», есмінці «Бігл», «Матчлес», «Опорт'юн», «Маскітер», «Квадрант», «Фокнор», «Ф'юрі», «Рейдер», «Боудіка», «Еко», «Екліпс», тральщики й корвети.
- ↑ У цей час конвой супроводжували есмінці «Фокнор», «Боудіка», «Інглефілд», «Мілн», «Обд'юрет», «Обідіент», «Опорт'юн» і «Оруелл».
- ↑ Загалом конвой JW 55A супроводжували: лінкор «Герцог Йоркський», крейсери «Белфаст», «Норфолк», «Шеффілд», «Ямайка»; есмінці «Саумарез», «Савідж», «Скорпіон», «Матчлес», «Маскітер», «Метеор», «Мілн», «Опорт'юн», «Віраго», «Весткотт», «Ашанті», канадський «Атабаскан», норвезький «Сторд», тральщики й корвети.
- ↑ До складу ескорту конвою JW 56B входили: важкий крейсер «Бервік», легкий крейсер «Бермуда», есмінці «Сігнет», «Гарді», «Гурон», «Інконстант», «Махратта», «Мілн», «Маскітер», «Метеор», «Оффа», «Опорт'юн», «Севідж», «Скодж», «Сторд», «Венус», «Віджілент», «Віраго», «Ресле», «Вайтхол», «Весткотт», корвети та тральщики.
- ↑ Загалом у забезпеченні проходу конвою JW 58 брали участь: ескортні авіаносці «Актівіті» та «Трекер», крейсер «Дайадем»; есмінці «Бігл», «Боудіка», «Імпульсів», «Інконстант», «Кеппель», «Оффа», «Онслоу», «Обідіент», «Орібі», «Оруелл», «Опорт'юн», «Серапіс», «Саумарез», «Скорпіон», «Вайтхол», «Венус», «Весткотт», «Ресле», «Волкер», норвезький «Сторд», радянські «Гремящий», «Куйбишев», «Розумний», «Роз'ярений»; корвети типу «Флавер» «Блюбелл», «Ханісакл», «Лотус», «Рододендрон», «Старворт»; фрегат «Фіцрой», тральщики «Шамі», «Ченз», «Онікс», «Орестес», «Ретлснейк», шлюпи «Мегпай», «Вімбрел», «Старлінг», «Вайлд Гус», «Врен»
- Джерела
- ↑ CONVOY JW 53/JW 53B. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 2 листопада 2017.
- ↑ Convoy JW-56B. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 листопада 2017.