Відкрити головне меню

Со́шників — село, центр сільської ради в Україні, Бориспільського району Київської області, розташоване за 35 км від районного центру та за 36 км від залізничної станції Бориспіль. Населення становить 1599 осіб.

село Сошників
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Бориспільський
Рада/громада Сошниківська сільська рада
Код КОАТУУ 3220887001
Основні дані
Засноване 1455[1]
Населення 1599
Площа 5,89 км²
Густота населення 271,48 осіб/км²
Поштовий індекс 08363
Телефонний код +380 4595
Географічні дані
Географічні координати 50°06′23″ пн. ш. 31°07′27″ сх. д. / 50.10639° пн. ш. 31.12417° сх. д. / 50.10639; 31.12417Координати: 50°06′23″ пн. ш. 31°07′27″ сх. д. / 50.10639° пн. ш. 31.12417° сх. д. / 50.10639; 31.12417
Середня висота
над рівнем моря
89 м
Водойми річка Карань
Місцева влада
Адреса ради 08363, Київська обл, Бориспільський р-н, с.Сошників, вул.Іванова,3 , тел. 3-71-19
Карта
Сошників. Карта розташування: Україна
Сошників
Сошників
Сошників. Карта розташування: Київська область
Сошників
Сошників
Мапа

Сошників у Вікісховищі?

Сошників — одне з мальовничих подніпровських сіл Бориспільського району. Природа розкидала щедрою рукою свої багатства навкруг села — соснові й дубові ліси, невелика річка Карань, що колись була судноплавною, а трохи північніше від села — чи не найбільші в Бориспільському районі суцільні масиви родючих земель, з якими нерозривно була пов'язана доля численних поколінь сошниківців.

Зміст

ІсторіяРедагувати

За народними переказами, село заснував козацький сотник. Спершу воно називалося Сотникове. Згодом ця назва змінилася на Сошників. У документах 1455 року згадується як «селище Сошників». За версією історика О. Стороженка, село отримало свою назву від імені першого жителя Сош, Сошко.

У середині XV ст., разом з багатьма іншими селами Лівобережжя, село було подароване київським князем Олельком Володимировичем боярину Олехну Сахновичу. Пізніше Сошників належав Марії Проскуриній-Сушанській та шляхтичам Лозкам.

 
Пам'ятник Загиблим у Великій Відчизняній Війні. с. Сошників. 

За часів козаччини село як військова одиниця належало до Переяславської першої сотні (1765—1769 рр.), водночас було власністю Переяславського кафедрального монастиря. Було воно тоді зовсім невеликим — всього 53 двори.

Після встановлення нового територіального устрою на Лівобережній Україні, починаючи з 1867 року, Сошників підпорядковувався Ковалинському волосному правлінню. За відомостями 1859 року, у Сошникові налічувалося 168 дворів з 1423 жителями. Поступово зростало село. За даними перепису 1926 року, у Сошникові проживало 3150 чоловік, а разом з хуторами Сошниківської сільради Гути, Закаранці, Демиденково, Левади — 3296. 1926 року Сошників належав до Рогозівського району.

 
Церква. с. Сошників. Бориспільської районної Ради Київської області

Перші колгоспи села «Іскра», «Перебудова» та «8 Березня» були в основному зерно-молочного напряму.

У роки голодомору (1932-33 рр.) у Сошникові померло від голоду 760 чоловік.

Німецько-нацистська окупація розпочалася для села 18 вересня 1941 року. Під час війни у Сошниківських і Старинських лісах діяв партизанський загін. 22 вересня 1943 року частини Радянської армії звільнили село від нацистів. У роки війни із Сошникова було відправлено в Німеччину 56 чоловік, нацисти закатували 7 жителів села. У братській могилі на території Сошникова захоронено 57 воїнів.

У післявоєнні роки господарство Сошникова було відділком радгоспу «Сошниківський» з центральною садибою в селі Старому. Відділок спеціалізувався на вирощуванні зернових, буряківництві та молочному тваринництві. У селі було два відділки Старинської птахофабрики, які спеціалізувалися на виробництві індичого м'яса.

ГусинціРедагувати

 
Преображенська церква в урочищі Гусинці

На території сільської ради знаходиться урочище «Гусинці» — збережена частина однойменного затопленого водами Канівського водосховища села зі збереженою знаменитою Затопленою церквою.

Природно-заповідний фондРедагувати

В межах акваторії та каскаду островів річки Дніпро на південний захід та на південь від села розташований ландшафтний заказник місцевого значення «Бориспільські острови».

 
Бориспільські острови

Поважні людиРедагувати

Уродженцем села є майстриня народного пензля Миронова Єлизавета Федорівна.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати