Підпомічники

Підпомічники (підмогочі) — незаможна частина козацтва у XVII ст., яка була неспроможна відбувати військову службу власним коштом. Вони були позбавлені козацьких привілеїв і змушені виконувати такі ж повинності, що й селяни, але вдвічі менше.

На них також покладалися обов'язки забезпечення виборних козаків усім необхідним для походів: зброєю, кіньми, провіантом тощо. Фактично вони перетворилися на слуг своїх заможніших товаришів і старшини.

Майновий поділ козацтва на виборних і підпомічників був юридично закріплений указом виданий Правлінням гетьманського уряду в 1735 році. У 1760-ті роки на Гетьманщині нараховувалося приблизно 176 тис. виборних козаків, 198 тис. підпомічників, 80 тис. підсусідків.

У 1783 році уряд Російської імперії перевів підпомічників до категорії державних селян.

Див. також

Джерела та література

Гуржій О. І. Підпомічники [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 246. — ISBN 978-966-00-1142-7.
Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997
Історія держави і права України. Підручник. — У 2-х т. / За ред. В. Я. Тація, А. Й. Рогожина, В. Д. Гончаренка. — Том 1. — Кол. авторів: В. Д. Гончаренко, А. Й. Рогожин, О. Д. Святоцький та ін. — К.: Ін Юре, 2003.
Зенон Шандрович В боях за волю України [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]

Посилання

Підпомошник // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1381-1382. — 1000 екз.