Свійський індик

(Перенаправлено з Домашня індичка)
Свійський індик
Самець свійського індика
Самець свійського індика
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Зауропсиди (Sauropsida)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Куроподібні (Galliformes)
Родина: Фазанові (Phasianidae)
Підродина: Індикові (Meleagridinae)
Рід: Індик (Meleagris)
Вид: Індик дикий (Meleagris gallopavo)
Підвид: Свійський індик
Триноміальна назва
Meleagris gallopavo domesticus
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Turkeys

Сві́йський інди́к (Meleagris gallopavo Linnaeus, 1758; назва самки — інди́чка[1], пташенят — індича́та[2]; один із поширених видів свійської птиці з ряду куроподібних, бере свій початок від дикого індика. Також відомі діалектичні назви: трухан[3][2], индик[4][5], гиндик та розмовне дундук[6]. Назва запозичена посередництвом польської з новолатинської indicus; назва зумовлена тим, що індик був завезений у Європу в XVI ст. з Америки, себто Вест-Індії[5].

Історія поширення в ЄвропіРедагувати

Доместикація свійського індика відбулася у Новому Світі, де місцеві жителі одомашнили його задовго до відкриття Америки та прибуття європейців. На межі 15-16 століть індики були завезені до Іспанії, а звідти вже поширювали по всій Європі. Наприклад, вважається, що до Англії індики були завезені англійський навігатором Вільямом Стріклендом. Його фамільний герб з індиком є найдавнішим відомим зображенням індика. Дуже скоро м'ясо індика завоювало популярність в Англії. Згодом, в наступному столітті, англійські колоністи завезли до Америки вже європейського індика[7]. Наприклад, є свідчення того, що 1584 року індики були серед переліку домашнього господарства, яке необхідне для колоністів[8]. В 16 столітті індики також потрапили до Польщі.

В Англії прижилася інша назва індика — «турецька курка», тобто сучасна назва «turkey», яка залишилася і в американській англійській. Також деякий час «турецькими курами» називали індиків в Німеччині. Побутує помилкова думка, що індики прийшли в ці землі через Туреччину, а тому отримали таку назву. Проте в XVI столітті якраз відбувався наступ турків на Європу, турки дійшли вже до Угорщини. В результаті, слово «турецький» означало «чужий», «незнайомий». Також відбулася плутанина через одомашнення іншого птаха з родини Фазанових — цесарки, яка дещо схожа на індика. Цесарок привезли з Африки (з Гвінеї) португальці приблизно в той же час, що іспанці індиків з Нового світу. Тоді ж Африка і Туреччина були приблизно однаково невідомі, тому походження цесарки вважали турецьким. В результаті, навіть у науковій латинській назві обох видів присутнє те саме слово — ім'я грецького героя міфів Мелеагра.

Оскільки Центральну Америку досить довго називали Вест-Індією, тобто Західною Індією, ці птахи також отримали назву «індійські кури», яка в українській, польській мові та російській мовах трансформувалася в «індик», «индюк» (рос), «indyk» (пол). Також в деяких регіонах України була поширена діалектна назва індиків — «трухан». Поширення цієї американської свійської птиці по Європі відбувалося з заходу на схід, тобто через німецькі землі. В німецькій мові індик — Truthahn (трутхан), а його самка — Truthuhn. Відповідно, німецька назва разом з індиком також прийшла в Україну і трансформувалася в українське «трухан»[2].

ПриміткиРедагувати

  1. ІНДИ́К / інди́к (самка — інди́чка) — великий свійський птах родини фазанових // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 262.
  2. а б в Етимологічний словник української мови : у 7 т. / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні  НАН України. — Т. 5:  Р—Т. — К.: Наук. думка, 206. — 704 с. — Труха́н — С. 661—662.
  3. Трухан // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Полонський, Х. Словник природничої термінології. — Київ : Державне видавництво України, 1928. — С. 42.
  5. а б Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — С. 302.
  6. «Що таке синонімічний ряд?» Уроки державної мови http://mova.kreschatic.kiev.ua/21.php
  7. M. F. Fuller. The encyclopedia of farm animal nutrition. — CABI Publishing, 2004. — С.560 ISBN 0851993699
  8. James G. Dickson, National Wild Turkey Federation (U.S.), United States. Forest Service The Wild turkey: biology and management Stackpole Books, 1992 ISBN 081171859X

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати