Вікіпедія

Роджер Федерер

швейцарський тенісист

Роджер Федерер (нім. Roger Federer; (нар. 8 серпня 1981, Базель, Швейцарія) — швейцарський тенісист-професіонал, 20-разовий чемпіон турнірів Великого шлему, олімпійський чемпіон та медаліст, шестиразовий переможець Підсумкового турніру, перша ракетка світу, семиразовий найкращий спортсмен Швейцарії (2003—2004, 2006—2007, 2012, 2014 та 2017). Роджер завжди був улюбленцем публіки і мав найбільшу кількість фанів по всьому світу.За технікою і стилем гри, багатьма експертами визначається як гравець близький до ідеалу. Вважається одним з найкращих і найтехнічніших гравців сучасності. Завершив кар'єру в 2022 році.

Роджер Федерер
Громадянство Швейцарія Швейцарія
Місце проживання Швейцарія Швейцарія
Дата народження 8 серпня 1981(1981-08-08) (42 роки)
Місце народження Базель,
Швейцарія Швейцарія
Зріст 185 см
Вага 85 кг
Початок кар'єри 1998
Робоча рука права
Бекхенд одноручний
Тренер Хорватія Іван Любичич,
Швейцарія Северін Люті
Призові, USD $129,946,683

Одиночний розряд

Матчів в/п 1242/271
Титулів 103
Найвища позиція 1 (2 лютого 2004)
Поточна позиція 4 (20 березня 2020)
Турніри Великого шлема
Австралія Переможець (2004, 2006, 2007, 2010, 2017, 2018)
Ролан Гаррос Переможець (2009)
Вімблдон Переможець (2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2009, 2012, 2017)
США Переможець (2004, 2005, 2006, 2007, 2008)
Інші турніри
Підсумковий турнір Переможець (2003, 2004, 2006, 2007, 2010, 2011)
Олімпіада Срібло (2012)

Парний розряд

Матчів в/п 131/92
Титулів 8
Найвища позиція 24 (9 червня 2003)
Турніри Великого шлема
Австралія 3К (2003)
Ролан Гаррос 1К (2000)
Вімблдон чвертьфінал (2000)
США 3К (2002)
Інші парні турніри
Олімпіада Золото (2008)
Востаннє картку оновлено: 6 серпня 2020

Кар'єра Редагувати

За свою кар'єру виграв 20 турнірів Великого слема в одиночному розряді. Найкращий тенісист світу за рейтингом ATP в 2004, 2005, 2006, 2007 і 2009 роках. Протягом професійної кар'єри тенісиста виграв 103 турніри в одиночному і 8 — у парному розрядах. Володар Кубка Девіса (2014) в складі національної збірної Швейцарії[de].

2008 року здійснилася одна з мрій Федерера — в Пекіні він став олімпійським чемпіоном, хоч і в парному розряді. На Олімпіаді в Лондоні він виборов срібну медаль в одиночному розряді.

У 2009 році йому вдалося повернути собі перший номер світового рейтингу і нарешті виграти Відкритий чемпіонат Франції з тенісу.

Федерер — єдиний тенісист, який тричі вигравав одразу 3 турніри Великого шлема протягом сезону: це йому вдавалося у 2004, 2006 і 2007 роках. Завдяки перемогам на турнірах Роджер чотири рази поспіль визнавався людиною року у світі спорту[en] в 2005, 2006, 2007, 2008.

З вересня 2003 до листопада 2007 не програвав 2 матчі поспіль.

Дуже багато спортивних експертів схиляються до визнання Роджера найкращим тенісистом усіх часів і народів.[1][2][3][4][5]

 
Вімблдон 2012

Роджер Федерер заснував щорічний турнір — Кубок Лейвера[en]. Турнір названий в честь тенісної легенди — австралійського тенісиста Рода Лейвера. В Кубку Лейвера команда збірної Європи[en] грає з командою інших частин світу[en]. Вперше цей Кубок було розіграно в вересні 2017 році в місті Прага. Роджер Федерер взяв участь в першому турнірі і виграв Кубок Лейвера в складі команди збірної Європи.

В лютому 2018 року Роджер Федерер в п'ятий раз отримав нагороду Laureus World Sports Awards, як найкращий спортсмен попереднього (2017) року. В квітні 2018 року Федерер став першим гравцем АТР туру, який провів 700 тижнів в топ-4.

Досягнення Редагувати

Після перемоги в 1/8 фіналу на турнірі серії Мастерс Mutua Madrilena Masters Madrid, в Мадриді над французьким тенісистом Джо-Вілфрідом Тсонга, Роджер очолив список тенісистів за призовими, заробленими протягом професійної кар'єри. Він обійшов у цьому списку американця Піта Сампраса.

Разом з тим Роджер є єдиним у світі тенісистом, який виходив у півфінал турнірів Великого шлема 23 рази поспіль. Всього зіграв 43 півфінали.

Також він є рекордсменом за кількістю зіграних фіналів тих таки «Великих» турнірів: на його рахунку 31 фінал (20 з них виявилися переможними), 10 разів грав в них поспіль (що також є рекордом). Зіграв у 12 фіналах на Вімблдоні.

28 перемог на турнірах серії Мастерс. 22 перемоги на турнірах серії ATP 500.

Шість разів вигравав Підсумковий турнір (п'ятий, вслід за турнірами Великого шлема, за значимістю особистий турнір у чоловічому тенісі).

Перебував у статусі першої ракетки світу знову таки рекордні 237 тижнів поспіль: з 2 лютого 2004 року по 18 серпня 2008-го.

Після втрати титулу першої ракетки світу в червні 2010-го, зупинився на позначці у 285 тижнів на чолі світового рейтингу, що лише одним пунктом поступався показнику Піта Сампраса, котрий очолював рейтинг 286 тижнів. Але повернувши це звання в липні 2012, Федерер підкорив черговий рекорд чоловічого тенісу: найбільша кількість тижнів на чолі рейтингу — 302. Загалом Роджер Федерер перебував на вершині рейтингу АТР 310 тижнів (станом на квітень 2020 року).

19 лютого 2018 року Роджер Федерер знову став першою ракеткою світу після виграшу турніру ATP 500 в Роттердамі. 18 червня 2018 року став найстаршим за віком лідером рейтингу ATP в історії (36 років 10 місяців и 10 днів).

Вшанування Редагувати

Федерера шість разів називали спортсменом року Швейцарії, крім того пара Федерер/Вавринка була визнана швейцарською командою року.

На честь тенісиста названо астероїд 230975 Роджерфедерер[fr].

Філантропія Редагувати

В 2003-му році заснував фонд Роджера Федерера (англ. Roger Federer Foundation) для підтримки зубожілих дітей і полегшення їм доступу до освіти і спорту.[6][7][8]

18 березня 2022 року, під час повномасштабного російського вторгнення в Україну, яке є частиною російсько-української війни, фонд Роджера Федерера (англ. Roger Federer Foundation) підтримав український дітей, перерахувавши 500 тис. доларів допомоги. 40-річний швейцарець заявив про це на своїй офіційній сторінці у Twitter.

«Те, що відбувається в Україні, жахає мене та мою сім’ю. Наші серця розбиті через страждання невинних людей. Ми виступаємо за мир.

Своєю підтримкою хочеться насамперед допомогти дітям. Близько 6 мільйонів українських дітей наразі не навчаються в школі. Ми знаємо, що це надзвичайно критичний час для забезпечення доступу до освіти. Ми хочемо підтримати їх у боротьбі з цим надзвичайно травматичним досвідом. Ми надамо підтримку дітям з України», — написав він.

«Через Фонд Роджера Федерера ми підтримаємо War Child Holland, пожертвувавши 500 000 доларів, щоб переконатися, що українські діти продовжать своє навчання», — підкреслив тенісист.[1]

Статистика Редагувати

Історія виступів у турнірах Великого шлему Редагувати

Турнір 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 Усп В-П В %
Australian Open A К1 3к 3к 4к 4к П ПФ П П ПФ Ф П ПФ ПФ ПФ ПФ 3к ПФ П П 4к ПФ 6 / 21 102–15 87.2
French Open A 1к 4к ЧФ 1к 1к 3к ПФ Ф Ф Ф П ЧФ Ф ПФ ЧФ 4к ЧФ A A A ПФ 1 / 18 70–17 80.5
Wimbledon A 1к 1к ЧФ 1к П П П П П Ф П ЧФ ЧФ П 2к Ф Ф ПФ П ЧФ Ф 8 / 21 101–13 88.6
US Open A К2 3к 4к 4к 4к П П П П П Ф ПФ ПФ ЧФ 4к ПФ Ф A ЧФ 4к ЧФ 5 / 19 89–14 86.4
В–П 0–0 0–2 7–4 13–4 6–4 13–3 22–1 24–2 27–1 26–1 24–3 26–2 20–3 20–4 19–3 13–4 19–4 18–4 10–2 18–1 14–2 18–4 5–1 20 / 79 362–59 86

Примітка: Федерер пройшов у наступне коло без гри в четвертому колі на US Open (2004 та 2012) й на Вімблдоні (2007), і в другому колі Australian Open (2012); це не враховано як перемоги

Історія виступів на підсумковому турнірі року Редагувати

Турнір 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 SR В-П Перемога %
Фінал ATP DNQ DNQ DNQ ПФ П П Ф П П RR ПФ П П Ф ПФ Ф Ф DNQ ПФ ПФ ПФ DNQ 6 / 17 59–17 78%

Фінал Олімпійських ігор в одиночному розряді Редагувати

Результат Рік Турнір Покриття Суперник Рахунок
Срібло 2012 Літні Олімпійські ігри Трава   Енді Маррей 2–6, 1–6, 4–6

Фінали турнірів Великого шлему: 31 (20 титулів, 11 фіналів) Редагувати

Результат Рік Турнір Поверхня Супротивник Рахунок
Перемога 2003 Wimbledon Трава   Марк Філіппуссіс 7–6(7–5), 6–2, 7–6(7–3)
Перемога 2004 Australian Open Хард   Марат Сафін 7–6(7–3), 6–4, 6–2
Перемога 2004 Wimbledon (2) Трава   Енді Роддік 4–6, 7–5, 7–6(7–3), 6–4
Перемога 2004 US Open Хард   Ллейтон Г'юїтт 6–0, 7–6(7–3), 6–0
Перемога 2005 Wimbledon (3) Трава   Енді Роддік 6–2, 7–6(7–2), 6–4
Перемога 2005 US Open (2) Хард   Андре Агассі 6–3, 2–6, 7–6(7–1), 6–1
Перемога 2006 Australian Open (2) Хард   Маркос Багдатіс 5–7, 7–5, 6–0, 6–2
Поразка 2006 French Open Ґрунт   Рафаель Надаль 6–1, 1–6, 4–6, 6–7(4–7)
Перемога 2006 Wimbledon (4) Трава   Рафаель Надаль 6–0, 7–6(7–5), 6–7(2–7), 6–3
Перемога 2006 US Open (3) Хард   Енді Роддік 6–2, 4–6, 7–5, 6–1
Перемога 2007 Australian Open (3) Хард   Фернандо Гонсалес 7–6(7–2), 6–4, 6–4
Поразка 2007 French Open Ґрунт   Рафаель Надаль 3–6, 6–4, 3–6, 4–6
Перемога 2007 Wimbledon (5) Трава   Рафаель Надаль 7–6(9–7), 4–6, 7–6(7–3), 2–6, 6–2
Перемога 2007 US Open (4) Хард   Новак Джокович 7–6(7–4), 7–6(7–2), 6–4
Поразка 2008 French Open Ґрунт   Рафаель Надаль 1–6, 3–6, 0–6
Поразка 2008 Wimbledon Трава   Рафаель Надаль 4–6, 4–6, 7–6(7–5), 7–6(10–8), 7–9
Перемога 2008 US Open (5) Хард   Енді Маррей 6–2, 7–5, 6–2
Поразка 2009 Australian Open Хард   Рафаель Надаль 5–7, 6–3, 6–7(3–7), 6–3, 2–6
Перемога 2009 French Open Ґрунт   Робін Седерлінг 6–1, 7–6(7–1), 6–4
Перемога 2009 Wimbledon (6) Трава   Енді Роддік 5–7, 7–6(8–6), 7–6(7–5), 3–6, 16–14
Поразка 2009 US Open Хард   Хуан Мартін дель Потро 6–3, 6–7(5–7), 6–4, 6–7(4–7), 2–6
Перемога 2010 Australian Open (4) Хард   Енді Маррей 6–3, 6–4, 7–6(13–11)
Поразка 2011 French Open Ґрунт   Рафаель Надаль 5–7, 6–7(3–7), 7–5, 1–6
Перемога 2012 Wimbledon (7) Трава   Енді Маррей 4–6, 7–5, 6–3, 6–4
Поразка 2014 Wimbledon Трава   Новак Джокович 7–6(9–7), 4–6, 6–7(4–7), 7–5, 4–6
Поразка 2015 Wimbledon Трава   Новак Джокович 6–7(1–7), 7–6(12–10), 4–6, 3–6
Поразка 2015 US Open Хард   Новак Джокович 4–6, 7–5, 4–6, 4–6
Перемога 2017 Australian Open (5) Хард   Рафаель Надаль 6–4, 3–6, 6–1, 3–6, 6–3
Перемога 2017 Wimbledon (8) Трава   Марін Чилич 6–3, 6–1, 6–4
Перемога 2018 Australian Open (6) Хард   Марін Чилич 6–2, 6–7(5–7), 6–3, 3–6, 6–1
Поразка 2019 Wimbledon Трава   Новак Джокович 6–7(1–7), 7–6(12–10), 4–6, 3–6

Виноски Редагувати

  1. ↑ Roddick: Federer might be greatest ever. The Associated Press. 2005-07-03. Процитовано 2 березня 2007. 
  2. ↑ Federer inspires comparisons to all-time greats. The Associated Press. 2004-09-12. Архів оригіналу за 15 вересня 2004. Процитовано 2 березня 2007. 
  3. ↑ 4-In-A-Row For Federer. The Associated Press. 2006-07-09. Процитовано 2 березня 2007. 
  4. ↑ Sarkar, Pritha (2005-07-04). Greatness beckons Federer. Reuters. Процитовано 2 березня 2007. 
  5. ↑ Collins, Bud (2005-07-03). Federer Simply In a League of His Own. MSNBC Website (MSNBC.COM). Процитовано 9 квітня 2007. 
  6. ↑ Roger Federer Foundation To Support Children And Young People in South Africa. Roger Federer Official Website. 28 травня 2004. Архів оригіналу за 11 серпня 2012. Процитовано 5 січня 2015. 
  7. ↑ Roger Federer Foundation Mission. Roger Federer Foundation. Архів оригіналу за 15 квітня 2013. Процитовано 5 лютого 2012. 
  8. ↑ Les Roopanarine (30 листопада 2012). Roger Federer Foundation aiming for maximum impact with minimum spin. The Guardian (London). 

Посилання Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Роджер Федерер
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Роджер Федерер
Нагороди
Попередник:
Симон Амман 		  Спортсмен року Швейцарії
2003-2004 		Наступник:
Томас Люті
Попередник:
Томас Люті 		  Спортсмен року Швейцарії
2006-2007 		Наступник:
Фаб'ян Канчеллара
Попередник:
Дідьє Кюш 		  Спортсмен року Швейцарії
2012 		Наступник:
Даріо Колонья
Попередник:
Даріо Колонья 		  Спортсмен року Швейцарії
2014 		Наступник:
Стен Вавринка
  Це незавершена стаття про тенісиста чи тенісистку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роджер_Федерер&oldid=40424969