Відкрити головне меню

Джон Патрік Макінрой молодший (англ. John Patrick McEnroe, Jr., *16 лютого 1959, Вісбаден, Німеччина) — американський тенісист-професіонал, колишня перша ракетка світу. Семиразовий переможець турнірів Великого шолома в одиночному та десятиразовий (враховуючи перемогу в міксті) у парному розряді. Багато спеціалістів вважають його одним із найвидатніших гравців в історії цього виду спорту. У першій половині 1980 був домінатором у ATP-турі [1][2]. Макінрой був також відомий своїм палким темпераментом і частими суперечками з суддями. Його фраза «Ви не можете цього говорити серйозно!» стала крилатою.

Джон Патрік Макінро
John McEnroe WTT.jpg
Громадянство США
Місце проживання Нью-Йорк, США
Дата народження 16 лютого 1959(1959-02-16) (60 років)
Місце народження Вісбаден, Німеччина
Зріст 180 см
Вага 75 кг
Початок кар'єри 1978
Завершення кар'єри 1994 (одиночна гра), 2006 (парна гра)
Робоча рука ліва
Бекхенд одноручний
Призові, USD 12 547 797

Одиночний розряд

Матчів в/п 869—194
Титулів 84 (77 ATP)
Найвища позиція 1 (3 березня 1980)
Турніри Великого шолома
Австралія Півфінал (1983)
Ролан Гаррос Фінал (1984)
Вімблдон Перемога (1981, 1983, 1984)
США Перемога (1979, 1980, 1981, 1984)

Парний розряд

Матчів в/п 530-99
Титулів 78
Найвища позиція 1 (3 січня 1983)
Турніри Великого шолома
Австралія ПФ (1989)
Ролан Гаррос ЧФ (1992)
Вімблдон П (1979, 1981, 1983, 1984, 1992)
США П (1979, 1981, 1983, 1989)
Мікст
Ролан Гаррос П (1977)
Вімблдон ПФ (1999)
Картка була оновлена востаннє: завершив кар'єру

За свою кар'єру тривалістю в 15 років він виграв у цілому 77 турнірів в одиночному розряді та 78 у парному. Найбільшими досягненнями були перемоги на Вімблдонському турнірі та першості США, де він здобув три та чотири титули відповідно. Також він виграв три мастерси в одиночній грі та сім разів у парі. У його балансі 869 виграних ігор проти 194 програних. Цей результат є третім за якісним балансом тенісних кар'єр після Джимі Коннорса та Івана Лендла).

Збірна США з Макінроєм у складі 5 разів вигравала Кубок Девіса, він також виконував функції її капітана. Після завершення кар'єри він залишався активним і часто брав участь у змаганнях Туру Чемпіонів. Упродовж багатьох років він працює телекоментатором в турнірах Великого шолома.

Джона Макінроя індуктовано до Зали тенісної слави 1999 року.

Стиль гриРедагувати

Джон Макінрой був агресивним гравцем стилю серв-енд-волі (подача — вихід на сітку). Його подача — унікальна. Починав він її спиною до корту, підстрибував і розвертався в повітрі. Це дуже затруднювало прочитання подачі противником. Трудно було передбачити, куди спрямовуватиметься м'яч: до бокової лінії, по центру (до Т) чи в тіло. Виходячи на сітку, Макінрой витончено й точно грав з льоту. Як зліва (форхенд), так і справа (бекхенд) Макінрой грав однією рукою, використовуючи континентальний захват ракетки.

Особисте життяРедагувати

Джон Макінрой молодший народився в Німеччині, де його батько Джон Патрік Макінрой старший, відбував військову службу. Родина повернулася в США 1960-го року й оселилася в Нью-Йорку. Пізніше народилися ще два брати: Марк та Патрік, який теж став тенісистом.

У 1986-у Макінрой одружився з кіноактрисою Татум О'Ніл, яка народила йому трьох дітей, Кевіна, Шона та Емілі. Пара розлучилася 1994 року. Опіка над дітьми спочатку була спільною, але 1998 року Макінрой отримав повну опіку, оскільки у його колишньої дружини почалися проблеми з наркотиками.[3]

У 1997-у Макінрой одружився вдруге з рок-співачкою Петті Сміт , яка народила йому двох дочок, Анну та Аву, крім того вона мала ще двох дітей з попереднього шлюбу.[3][4]

СтатистикаРедагувати

Фінали турнірів Великого шоломаРедагувати

Одиночний розряд: 11 (7 титулів)Редагувати

Результат Рік Турнір Поверхня Супротивник Рахунок
Перемога 1979 US Open Хард   Вітас Герулайтіс 7–5, 6–3, 6–3
Поразка 1980 Wimbledon Трава   Бйорн Борг 6–1, 5–7, 3–6, 7–6(18–16), 6–8
Перемога 1980 US Open (2) Хард   Бйорн Борг 7–6(7–4), 6–1, 6–7(5–7), 5–7, 6–4
Перемога 1981 Wimbledon Трава   Бйорн Борг 4–6, 7–6(7–1), 7–6(7–4), 6–4
Перемога 1981 US Open (3) Хард   Бйорн Борг 4–6, 6–2, 6–4, 6–3
Поразка 1982 Wimbledon Трава   Джиммі Коннорс 6–3, 3–6, 7–6(7–2), 6–7(5–7), 4–6
Перемога 1983 Wimbledon (2) Трава   Кріс Льюїс 6–2, 6–2, 6–2
Поразка 1984 French Open Ґрунт   Іван Лендл 6–3, 6–2, 4–6, 5–7, 5–7
Перемога 1984 Wimbledon (3) Трава   Джиммі Коннорс 6–1, 6–1, 6–2
Перемога 1984 US Open (4) Хард   Іван Лендл 6–3, 6–4, 6–1
Поразка 1985 US Open Хард   Іван Лендл 6–7(1–7), 3–6, 4–6

Парний розряд: 12 (9 титулів)Редагувати

Результат Рік Турнір Поверхня Партнер Супротивники Рахунок
Поразка 1978 Wimbledon Трава   Пітер Флемінг   Боб Х'юїтт
  Фрю Макміллан
1–6, 4–6, 2–6
Перемога 1979 Wimbledon Трава   Пітер Флемінг   Браян Готтфрід
  Рауль Рамірес
4–6, 6–4, 6–2, 6–2
Перемога 1979 US Open Хард   Пітер Флемінг   Боб Лутц
  Стен Сміт
6–2, 6–4
Поразка 1980 US Open Хард   Пітер Флемінг   Боб Лутц
  Стен Сміт
6–7, 6–3, 1–6, 6–3, 3–6
Перемога 1981 Wimbledon (2) Трава   Пітер Флемінг   Боб Лутц
  Стен Сміт
6–4, 6–4, 6–4
Перемога 1981 US Open (2) Хард   Пітер Флемінг   Гайнц Гюнтгардт
  Пітер Макнамара
без гри
Поразка 1982 Wimbledon (2) Трава   Пітер Флемінг   Пітер Макнамара
  Пол Макнамі
3–6, 2–6
Перемога 1983 Wimbledon (3) Трава   Пітер Флемінг   Тім Галліксон
  Том Галліксон
6–4, 6–3, 6–4
Перемога 1983 US Open (3) Хард   Пітер Флемінг   Фріц Бюнінг
  Вен Вінітскі
6–3, 6–4, 6–2
Перемога 1984 Wimbledon (4) Трава   Пітер Флемінг   Пет Кеш
  Пол Макнамі
6–2, 5–7, 6–2, 3–6, 6–3
Перемога 1989 US Open (4) Хард   Марк Вудфорд   Кен Флек
  Роберт Сегусо
6–4, 4–6, 6–3, 6–3
Перемога 1992 Wimbledon (5) Трава   Міхаель Штіх   Джим Гребб
  Річі Ренеберг
5–7, 7–6(7–5), 3–6, 7–6(7–5), 19–17

Мікст: 1 титулРедагувати

Результат Рік Турнір Поверхня Партнерка Супротивники Рахунок
Перемога 1977 French Open Ґрунт   Марі Карільйо   Флоренца Міхай
  Іван Моліна
7–6, 6–3

Історія виступів у мейджорахРедагувати

Турнір 1977 1978 1979 1980 1981 1982 1983 1984 1985 1986 1987 1988 1989 1990 1991 1992 Успіш В–П %
Турніри Великого шолома
Australian Open A A A A A ПФ A ЧФ NH A A ЧФ A ЧФ 0 / 5 18–5 78.26
French Open ЧФ A ЧФ Ф ПФ A A A 0 / 10 25–10 71.43
Wimbledon ПФ Ф П Ф П П ЧФ ПФ ПФ 3 / 14 59–11 84.29
US Open ПФ П П П ПФ П Ф ЧФ ПФ 4 / 16 65–12 84.42
В–П 9–3 5–2 9–1 15–2 18–1 11–2 18–3 20–1 18–4 0–1 4–2 5–3 10–3 8–3 5–3 12–4 7 / 45 167–38 81.55
Підсумкові турніри року
The Masters П ПФ КТ ПФ Ф П П ПФ 3 / 9 19–11 63.33
Фінали WCT П Ф П Ф П П ЧФ Ф П 5 / 9 21–4 84.00
В–П 5–0 5–2 2–4 5–2 4–2 6–0 6–0 0–2 2–1 5–2 8 / 18 40–15 72.73
Рейтинг на кінець року 21 4 3 2 1 1 1 1 2 14 10 11 4 13 28 20 12 547 797

ПриміткиРедагувати

  1. Tennis Magazine, 40 Greatest Players of Tennis Era (Журнал «Теннис», 40 величайших игроков в истории тенниса) (англ.)
  2. The Sports Network Архівовано 15 травень 2006 у Wayback Machine. (англ.)
  3. а б Tatum O'Neal Responds to McEnroe 'Tell-All'. ABC News. September 4, 2004. Процитовано June 4, 2016. 
  4. McNeil, Liz (May 29, 2015). Growing Up McEnroe: The Untold Story. People Magazine. Процитовано June 4, 2016.