Турніри Великого шлему
Турніри Великого шлему, або гранд-слем-турніри (англ. Grand Slam tournaments) — чотири найбільші щорічні турніри в сучасному тенісі (в порядку проведення протягом сезону):
Назва
ред.Поширений термін «Великий шолом» — помилковий. Він потрапив до української внаслідок запозичення англійського Grand Slam через рос. Большой Шлем. Насправді слово slam до українського «шолом» не має жодного стосунку, а означає «сильний удар», «шлем» (картярський термін)[1]. Перекладений на російську як «шлем» (можна було залишити й «слэм»)[2], він зазнав гіперкорекції в українському перекладі.
Особливості
ред.Характерною особливістю турнірів Великого шлему є те, що матчі в чоловічому індивідуальному розряді (а на Вімблдоні ще й у чоловічому парному) грають до перемоги в 3 сетах, тобто гра може тривати п'ять сетів. В інших розрядах для перемоги необхідно виграти два сети.
Турніри «Великого шлему» мають також особливість щодо тайбрейків. За рахунку 6:6 у сеті тайбрейк грають лише в перших чотирьох сетах матчу. В п'ятому сеті тайбрейк грають лише на відкритому чемпіонаті США, в усіх решті турнірах гра триває далі, доки один із супротивників не здобуде перевагу в два гейми.
До 1968 турніри «Великого шлему» мали аматорський характер, з 1968 почалася відкрита ера, тобто тенісні професіонали дістали право брати в них участь.
Володарі Великого шлему
ред.Виграш усіх чотирьох турнірів «Великого шлему» впродовж одного календарного року вважається надзвичайним досягненням. Особливо важко добитися цього тому, що турніри граються на різному покритті. Довгий час три з чотирьох турнірів проводили на траві й лише Відкритий чемпіонат Франції — на ґрунтових кортах. У наш час на траві проводять лише Вімблдон, у Франції грають на ґрунті, в Австралії та США — на різних хардових покриттях.
У чоловічому індивідуальному розряді «календарний Великий шлем» здобували:
- Дон Бадж (
США) у 1938 - Род Лейвер (
Австралія) у 1962 та 1969. Перший свій «Великий шлем» Род Лейвер виграв як аматор, другий, вже у відкриту еру, як професіонал.
.svg){kind=small}
У чоловічому парному розряді «календарний Великий шлем» здобували:
- Кен Мак-Грегор і Френк Седгман ( Австралія) у 1951
У жіночому індивідуальному розряді «календарний Великий шлем» здобували:
- Морін Конноллі ( США) у 1953
- Маргарет Сміт Корт ( Австралія) у 1970
- Штеффі Граф (
Німеччина) у 1988. Того ж року Штеффі Граф виграла Олімпійські Ігри, чим започаткувала нову престижну серію, яку називають «золотим Великим шлемом».
У жіночому парному розряді «календарний Великий шлем» здобували:
- Марія Буено (
Бразилія) у 1960 - Мартіна Навратілова та Пем Шрайвер ( США) у 1984
- Мартіна Хінгіс (
Швейцарія) у 1998
.svg){kind=small}
У чоловічому індивідуальному розряді «кар'єрний Великий шлем» здобували:[3]
- Фред Перрі (
Велика Британія) 1933—1935 - Дон Бадж (( США) 1937—1938
- Род Лейвер ( Австралія) 1960—1962
- Рой Емерсон ( Австралія) 1961—1964
- Андре Агассі ( США) 1992—1999
- Роджер Федерер ( Швейцарія) 2003—2009
- Рафаель Надаль (
Іспанія) 2005—2010 - Новак Джокович (
Сербія) 2011—2016
.svg){kind=small}
У жіночому індивідуальному розряді «кар'єрний Великий шлем» здобували:
- Морін Конноллі ( США) 1951—1953
- Доріс Гарт ( США) 1949—1954
- Шерлі Фрай ( США) 1951—1957
- Маргарет Корт ( Австралія) 1960—1963
- Біллі Джин Кінг ( США) 1966—1972
- Кріс Еверт ( США) 1974—1982
- Мартіна Навратілова ( США) 1978—1983
- Штеффі Граф ( США) 1987—1988
- Серена Вільямс ( США) 1999—2003
- Марія Шарапова (
Росія) 2004—2012
У чоловічому парному розряді «кар'єрний Великий шлем» здобували:
- Адріан Квіст ( Австралія) 1935—1939
- Френк Седжмен ( Австралія) 1948—1951
- Кен Мак-Грегор (( Австралія) 1951
- Лью Гоуд та Кен Роузволл ( Австралія) 1953—1956
- Ніл Фрейзер ( Австралія) 1957—1959
- Рой Емерсон ( Австралія) 1959—1962
- Фред Столл ( Австралія) 1962—1965
- Джон Ньюкомб та Тоні Роч ( Австралія) 1965—1967
- Боб Г'юїтт ( Австралія /
ПАР) 1962—1977 - Джон Фіцджеральд ( Австралія) 1982—1989
- Андерс Яррід (
Швеція) 1983—1989 - Якко Елтінг та Паул Гаргьойс (
Нідерланди) 1994—1998 - Вудіз: Тодд Вудбрідж 1992—2000 та Марк Вудфорд 1989—2000 ( Австралія)
- Йонас Бйоркман ( Швеція) 1998—2005
- Брати-близнюки Боб та Майк Браяни ( США) 2003—2006
- Деніел Нестор (
Канада) 2002—2008 - Леандер Паес (
Індія) 1999—2012 - П'єр-Юг Ербер та Ніколя Маю (
Франція) 2015—2019
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
У жіночому парному розряді «кар'єрний Великий шлем» здобували:
- Луїз Браф ( США) 1942—1950
- Доріс Гарт ( США) 1949—1951
- Шерлі Фрай ( США) 1950—1957
- Марія Буено ( Бразилія) 1958—1960
- Маргарет Корт ( Австралія) 1961—1964
- Леслі Тернер ( Австралія) 1961—1964
- Джуді Тегарт ( Австралія) 1964—1970
- Мартіна Навратілова (
Чехословаччина / США) 1975—1980 - Кеті Джордан та Енн Сміт ( США) 1980—1981
- Пем Шрайвер ( США) 1981—1984
- Гелена Сукова ( Чехословаччина) 1985—1990
- Джиджі Фернандес ( США) 1988—1993
- Наташа Звєрєва (
СРСР / 
Білорусь) 1989—1993 - Яна Новотна ( Чехословаччина / Чехія) 1989—1994
- Мартіна Хінгіс ( Швейцарія) 1996—1998
- Сестри Серена та Вінус Вільямс ( США) 1999—2001
- Роберта Вінчі та Сара Еррані (
Італія) 2012—2014
Українські тенісисти на турнірах «Великого шлему»
ред.В індивідуальному розряді найбільшого успіху добивався Андрій Медведєв, який був фіналістом Відкритого чемпіонату Франції. Еліна Світоліна на турнірах «Великого шлему» тричі добиралась до півфіналів. Також у півфіналі Відкритого чемпіонату Австралії виступала Даяна Ястремська.
В парному розряді сестри Альона і Катерина Бондаренко вигравали Відкритий чемпіонат Австралії 2008 року, а Людмила Кіченок в парі з латвійською партнеркою виграла Відкритий чемпіонат США 2024 року. Людмила Кіченок разом з хорватським партнером була переможцем Вімблдону-2023 в міксті, а Тетяна Перебийніс в міксті була фіналісткою Вімблдону-2005.
Дівчата-юніорки мали кращі індивідуальні успіхи: Катерина Бондаренко вигравала Вімблдон-2004, Еліна Світоліна — Відкритий чемпіонат Франції 2010 року, Марта Костюк — Australian Open 2017, Дарія Снігур — Вімблдон-2019.
Цікаві факти
ред.- На Вімблдонському турнірі 1920 року австралієць Рандольф Ліссет, намагаючись справити враження на публіку, найняв лакея у фраку і з білими рукавичками, в обов'язок якого входило подавати гравцеві шампанське під час перерви.
- Саудівська Аравія, яка вже понад 20 років веде телетрансляції з Вімблдону, досі не транслювала жодного матчу за участю жінок.
- У 1930 р. на Вімблдоні відбувся курйозний випадок з королем Георгом V. Коли він зайшов у туалет, то замок на дверях заклинило. Бідному монархові довелося просидіти там пів години, перш ніж слуги змогли його звільнити. Відтоді організатори Вімблдону витрачають по 50 000 фунтів щорічно на утримання туалетних кімнат у королівській ложі[джерело?].
- Француженка Сюзанн Ленглен підкріплювалася на корті лише ікрою та шампанським, а австралієць Джек Кроуфорд над усіма прохолодними напоями віддавав перевагу чаю з лимоном і коньяком.
- Головним невдахою Вімблдону-67 преса назвала радянського тенісиста Олександра Метревелі: в індивідуальному й парному розрядах він програв свої зустрічі з 3-х матчболів, а міксті — з 12-ти.
Примітки
ред.- ↑ Шлем // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — С. 489.
- ↑ В англійській слово «slam» має кілька значень, і «шлем» (у картах) — лише одне з них
- ↑ Олег Тарасенко. Рыцари круглого мяча / Спорт-неделя, № 23 (95), 21.06.2013
|
Це незавершена стаття про спорт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про теніс. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |