Вікіпедія

Френк Седжмен

австралійський тенісист
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Френк Артур Седжмен (нар. 29 жовтня 1927(19271029), Монт-Альберт, Вікторія) — австралійський тенісист.

Френк Седжмен
Frank Sedgman
англ. Frank Sedgman
ГромадянствоАвстралія Австралія
Дата народження29 жовтня 1927(1927-10-29) (97 років)
Місце народженняMont Albert, Victoria, Австралія
Зріст180 см
Вага68 кг
Початок кар'єри1953 (в аматорському турі від 1945 року)
Завершення кар'єри1976
Робоча рукаправа (одноручний бекгенд)

Одиночний розряд

Матчів в/п863–516 (62.5%)[1]
Титулів49 [2]
Найвища позиціяNo. 1 (1950, Гаррі Гопман,[3] Ned Potter.[4])
Мейджори
АвстраліяП (1949, 1950)
Ролан ГарросФ (1952)
ВімблдонП (1952)
СШАП (1951, 1952)

Парний розряд

Мейджори
АвстраліяП (1951, 1952)
Ролан ГарросП (1951, 1952)
ВімблдонП (1948, 1951, 1952)
СШАП (1950, 1951)
Інші парні турніри
Мікст
АвстраліяП (1949, 1950)
ВімблдонП (1951, 1952)
СШАП (1951, 1952)

Спортивна кар'єра

ред.

Аматорська кар'єра

ред.

Френк Седжмен почав займатись тенісом у Блекбернському тенісному клубі. Пізніше він брав участь у літніх дитячих турнірах. У 1941 році, на вимогу матері, зв'язався зі знаменитим тренером Гаррі Хопманом і заявив, що вже здатний обіграти більшість учнів Хопмана і хоче у нього тренуватися.

1945 року виграв свій перший значний турнір, ставши чемпіоном штату Вікторія серед юнаків. До кінця 1945 року уже ділив десяте місце у рейтингу тенісистів Австралії.

У 1946 році став чемпіоном Австралії серед юнаків, а в першому колі чемпіонату Нового Південного Уельсу завдав поразки легендарному австралійському тенісистові довоєнної епохи Джеку Кроуфорду, посіяному під сьомим номером.

У 1948 році виграв чемпіонат Західної Австралії[5], а потім свій перший турнір Великого шолома, ставши переможцем Вімблдонського турніру в парі з Джоном Бромвічем.

Седжмен домінував у світовому аматорському тенісі починаючи з 1949 і закінчуючи 1952 роком. За цей час він по вісім разів виграв турніри Великого шолома в чоловічому парному розряді (сім із них з Кеном Мак-Грегором) і стільки ж титулів завоював у змішаних парах (усі — з Доріс Гарт із США).

У 1951 році Мак-Грегор і Седжмен стали першими і поки що останніми володарями Великого шолома в чоловічому парному розряді, а наступного року, вигравши чемпіонат Австралії, чемпіонат Франції та Вімблдонський турнір, ледь не повторили це досягнення, програвши лише у фіналі чемпіонату США австралійцю американцю Віку Сейксасу. У 1951 році вони з Доріс Харт також завершили завоювання «кар'єрного» Великого шолома в змішаному парному розряді, ставши переможцями всіх чотирьох турнірів, але не в один календарний рік (вигравши чемпіонат Австралії у два попередні сезони, в 1951 вони його пропустили).

Програвши зі збірною Австралії фінальний матч Кубка Девіса в 1949, Седжмен потім вигравав його три роки поспіль, ставши першим австралійцем з 1911 року, якому вдалося це зробити. Матч 1951 року він виграв фактично один, перемігши в обох особистих і парній зустрічі, в той час як Мервін Роуз програв обидві свої одиночні зустрічі. Усього за час виступів за збірну Седжмен провів 28 ігор, вигравши 25 з них (у тому числі всі дев'ять зустрічей у парному розряді, де його партнером був спочатку Джон Бромвіч, а потім Мак-Грегор).

Седжмен також виграв з 1949 по 1952 п'ять турнірів Великого шолома в одиночному розряді. Найуспішнішим для нього став 1952 рік, коли він був беззаперечним лідером чоловічого аматорського тенісу, вигравши два з чотирьох турнірів Великого шолома в одиночному розряді, а у двох інших поступившись у фіналі різним суперникам. У цей рік він став останнім тенісистом в історії, який виграв Вімблдонський турнір у всіх трьох розрядах за один рік, а в 1951 він став першим австралійцем, який виграв чемпіонат США в одиночному розряді .

У другій половині 1952 Седжмен отримав пропозицію перейти в професіонали. Щоб цього уникнути, Гаррі Хопман організував збирання коштів, на які на ім'я майбутньої нареченої Седжмена було куплено бензоколонку. Проте в 1953 Седжмен прийняв запрошення приєднатися до професійного турне в якості претендента на титул кращого тенісиста-професіонала .

Професійна кар'єра

ред.

Суперником Седжмена по турне 1953 року був Джек Креймер, перша ракетка світу серед професіоналів кількох останніх років. Креймер залишився переможцем за підсумками турне, вигравши 54 матчі і програвши 41, але за умовами контракту Седжмен отримав більшу суму, ніж чемпіон, що захищався, 102 тисячі доларів, ставши першим в історії тенісистом, який заробив більше 100 тисяч доларів за сезон[6] . Седжмен також виграв у 1953 році чемпіонат Уемблі — один із трьох найпрестижніших турнірів у професійному тенісі того часу, що входив до «професійного Великого шолома», і турнір у Франції, який деякі джерела називають чемпіонатом Франції серед професіоналів 1953 року (за іншими джерелами, в цей рік професійний чемпіонат Франції не проводився[7]).

У 1954 році Седжмен сам організував професійне турне Австралією, оскільки Креймер взяв тайм-аут після організації двох попередніх турне. У турне Седжмена, який спонсорував місцевий спортивний імпресаріо Тед Уотерфорд, брали участь також Мкгрегор і американці Панчо Гонсалес і Панчо Сегура . Надалі Седжмен залишався одним із провідних тенісистів-професіоналів, продовжуючи виступати до середини 1960-х років. Йому не вдалося стати одноосібним лідером професійного тенісу — це місце після виходу Креймера на багато років посів Панчо Гонсалес. Тим не менш, Седжмен ще п'ять разів виходив у фінал турнірів професійного Великого шолома (тричі його суперником, як і в першому фіналі на Уемблі, був Гонсалес і двічі — Тоні Траберт) і вдруге виграв чемпіонат Уемблі в 1958 році .

З 1966 по 1969 рік Седжмен не виступав у великих турнірах, але повернувся на корт у 1970 році, вже після початку Відкритої ери, коли професіонали та любителі отримали право виступати в одних і тих же турнірах. Він продовжував грати у Відкритому чемпіонаті Австралії до 1976[8], а свій останній матч у професійному турнірі провів в 1978 в Хобарті (Австралія)[9] .

З 1974 брав участь у професійному турі серед ветеранів у віці 45 років і старше — турі Grand Masters. Він тричі (у 1975, 1977 та 1978 роках) виграв фінальний турнір цього туру, що розігрувався між вісьмома найсильнішими гравцями, і заробив за шість років участі в ньому 250 тисяч доларів[6]. У 1990 році у віці 62 років він вийшов на корт у рамках турніру ATP Челленджер у Салоу (Іспанія) у парі з аргентинцем Франсіско Юнісом, але вони, як і слід було очікувати, вибули з боротьби в першому ж колі[10] .

Стиль гри

ред.

Віддавав перевагу стилю гри, відомий як serve-and-volley, що полягає в швидкому виході до сітки після подачі та використовував континентальну хватку, тримаючи ракетку однаково і при форхенд, і при бекхенд.

Спортивні досягнення

ред.

Володар Великого шолома у чоловічому парному розряді 1951 ріку (з Кеном Мак-Грегором), переможець 17 турнірів Великого шолома у чоловічому та змішаному парному розряді з 1949 по 1952 рік. Переможець п'яти турнірів Великого шолома в одиночному розряді. Триразовий володар Кубка Девіса у складі команди Австралії. Член Міжнародної зали тенісної слави з 1979 року .

Важливі фінали

ред.

Турніри Великого шолома

ред.

Одиночний розряд: 8 (5–3)

ред.
Результат Рік Турнір Покриття Суперник Рахунок
Перемога 1949 Чемпіонат Австралії Трава   Джон Бромвіч 6–3, 6–2, 6–2
Перемога 1950 Чемпіонат Австралії Трава   Кен Мак-Грегор 6–3, 6–4, 4–6, 6–1
Поразка 1950 Вімблдонський турнір Трава   Бадж Петті 1–6, 10–8, 2–6, 3–6
Перемога 1951 Чемпіонат США Трава   Вік Сайксес 6–4, 6–1, 6–1
Поразка 1952 Чемпіонат Австралії Трава   Кен Мак-Грегор 5–7, 10–12, 6–2, 2–6
Поразка 1952 Чемпіонат Франції Ґрунт   Ярослав Дробний (тенісист) 2–6, 0–6, 6–3, 4–6
Перемога 1952 Вімблдонський турнір Трава   Ярослав Дробний (тенісист) 4–6, 6–2, 6–3, 6–2
Перемога 1952 Чемпіонат США Трава   Гарднар Маллой 6–1, 6–2, 6–3

Парний розряд: 14 (9–5)

ред.
Результат Рік Турнір Покриття Партнер Суперники Рахунок
Поразка 1947 Чемпіонат Австралії Трава   Джордж Вортінгтон   Джон Бромвіч
  Адріан Квіст		 1–6, 3–6, 1–6
Поразка 1948 Чемпіонат Австралії Трава   Колін Лонг   Джон Бромвіч
  Адріан Квіст		 6–1, 8–6, 7–9, 3–6, 6–8
Поразка 1948 Чемпіонат Франції Ґрунт   Геррі Гопмен   Леннарт Бергелін
  Ярослав Дробний (тенісист)		 6–8, 1–6, 10–12
Перемога 1948 Вімблдонський турнір Трава   Джон Бромвіч   Том Браун (тенісист)
  Гарднар Маллой		 5–7, 7–5, 7–5, 9–7
Поразка 1949 Чемпіонат США Трава   George Worthington   Джон Бромвіч
  Білл Сідвелл		 4–6, 0–6, 1–6
Перемога 1950 Чемпіонат США Трава   Джон Бромвіч   Гарднар Маллой
  Білл Талберт		 7–5, 8–6, 3–6, 6–1
Перемога 1951 Чемпіонат Австралії Трава   Кен Мак-Грегор   Джон Бромвіч
  Адріан Квіст		 11–9, 2–6, 6–3, 4–6, 6–3
Перемога 1951 Чемпіонат Франції Ґрунт   Кен Мак-Грегор   Гарднар Маллой
  Дік Севітт		 6–2, 2–6, 9–7, 7–5
Перемога 1951 Вімблдонський турнір Трава   Кен Мак-Грегор   Ярослав Дробний (тенісист)
  Ерік Стерджесс		 3–6, 6–2, 6–3, 3–6, 6–3
Перемога 1951 Чемпіонат США Трава   Кен Мак-Грегор   Дон Кенді
  Мервін Роуз		 10–8, 6–4, 4–6, 7–5
Перемога 1952 Чемпіонат Австралії Трава   Кен Мак-Грегор   Дон Кенді
  Мервін Роуз		 6–4, 7–5, 6–3
Перемога 1952 Чемпіонат Франції Ґрунт   Кен Мак-Грегор   Гарднар Маллой
  Дік Севітт		 6–3, 6–4, 6–4
Перемога 1952 Вімблдонський турнір Трава   Кен Мак-Грегор   Вік Сайксес
  Ерік Стерджесс		 6–3, 7–5, 6–4
Поразка 1952 Чемпіонат США Трава   Кен Мак-Грегор   Мервін Роуз
  Вік Сайксес		 6–3, 8–10, 8–10, 8–6, 6–8

Мікст: 11 (8–3)

ред.
Результат Рік Турнір Покриття Партнер Суперники Рахунок
Поразка 1948 Чемпіонат Франції Ґрунт   Доріс Гарт   Патрісія Каннінґ-Тодд
  Ярослав Дробний (тенісист)		 3–6, 6–3, 3–6
Поразка 1948 Вімблдонський турнір Трава   Доріс Гарт   Луїз Браф
  Джон Бромвіч		 2–6, 6–3, 3–6
Перемога 1949 Чемпіонат Австралії Трава   Доріс Гарт   Джойс Фітч
  Джон Бромвіч		 6–1, 5–7, 12–10
Перемога 1950 Чемпіонат Австралії Трава   Доріс Гарт   Джойс Фітч
  Ерік Стерджесс		 8–6, 6–4
Поразка 1950 Чемпіонат США Трава   Доріс Гарт   Маргарет Осборн Дюпон
  Кен Мак-Грегор		 4–6, 6–3, 3–6
Перемога 1951 Чемпіонат Франції Ґрунт   Доріс Гарт   Телма Койн-Лонґ
  Мервін Роуз		 7–5, 6–2
Перемога 1951 Вімблдонський турнір Трава   Доріс Гарт   Ненсі Вінн-Болтон
  Мервін Роуз		 7–5, 6–2
Перемога 1951 Чемпіонат США Трава   Доріс Гарт   Ширлі Фрай
  Мервін Роуз		 6–3, 6–2
Перемога 1952 Вімблдонський турнір Трава   Доріс Гарт   Телма Койн-Лонґ
  Енріке Мореа		 4–6, 6–3, 6–4
Перемога 1952 Чемпіонат Франції Ґрунт   Доріс Гарт   Ширлі Фра
  Ерік Стерджесс		 6–8, 6–3, 6–3
Перемога 1952 Чемпіонат США Трава   Доріс Гарт   Телма Лонґ
  Лью Гоуд		 6–3, 7–5

Турніри Pro Slam

ред.

Одиночний розряд: 7 (3–4)

ред.
Результат Рік Турнір Суперник Рахунок
Перемога 1953 Wembley Pro   Панчо Гонсалес 6–1, 6–2, 6–2
Перемога 1953 French Pro Турнір   Панчо Гонсалес
Поразка 1954 US Pro Турнір   Панчо Гонсалес 3–6, 7–9, 6–3, 2–6
Поразка 1956 Wembley Pro   Панчо Гонсалес 6–4, 9–11, 9–11, 7–9
Перемога 1958 Wembley Pro   Тоні Траберт 6–4, 6–3, 6–4
Поразка 1959 French Pro Турнір   Тоні Траберт 4–6, 4–6, 4–6
Поразка 1961 US Pro Турнір   Панчо Гонсалес 3–6, 5–7

Досягнення в одиночних змаганнях

ред.

1953 року Седжмен почав грати в професійних турнірах, а отже відтоді не мав права на участь у турнірах Великого шлему до початку Відкритої ери, першим турніром якої став Відкритий чемпіонат Франції з тенісу 1968.

Легенда
W  Ф  ПФ ЧФ #Р КТ К# DNQ A NH
(W) переможець; (Ф) фіналіст; (ПФ) півфіналіст; (ЧФ) чвертьфіналіст; (#Р) раунди 4, 3, 2, 1; (КТ) стадія колового турніру; (К#) кваліфікаційний раунд; (DNQ) не кваліфікувався; (A) відсутній; (NH) не відбувся; ТУ (SR) титули/участі (strike rate); (W–L, В-П) відношення виграшів до поразок.
1946 1947 1948 1949 1950 1951 1952 1953 1954 1955 1956 1957 1958 1959 1960 1961 1962 1963 1964 1965 1966 1967 1968 1969 1970 1971 1972 1973 1974 1975 1976 SR В-П Win %
Турніри Великого шлему 5 / 31 84–26 76.4
Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу 3р 1р ЧФ П П ПФ Ф не мав права на участь 2р 2р 3р 1р 1р 2р 2р 2 / 14 25–12 67.6
Відкритий чемпіонат Франції з тенісу 4р 4р ПФ Ф не мав права на участь 1р 0 / 5 13–5 72.2
Вімблдонський турнір 4р ЧФ Ф ЧФ П не мав права на участь 3р 1р 1 / 7 26–6 81.3
Відкритий чемпіонат США з тенісу 4р ЧФ 3р П П не мав права на участь 2 / 5 20–3 87.0
Турніри Про-Слем 2 / 19 30–17 63.8
U.S. Pro Ф ПФ Ф 1р 0 / 4 6–4 60.0
French Pro не проводили ПФ NH ПФ Ф ПФ ПФ ЧФ ЧФ 0 / 7 11–7 61.1
Wembley Pro не проводили П NH NH Ф П ЧФ ПФ 1р ПФ ПФ 2 / 8 13–6 68.4
В-П 1–1 0–1 9–4 12–2 14–3 17–3 23–2 4–0 5–2 0–0 3–2 0–0 5–1 4–2 3–2 1–1 0–0 2–2 2–2 1–3 0–0 0–0 0–0 0–0 1–1 3–3 2–1 0–2 0–1 1–1 1–1 7 / 50 114–43 72.6

Визнання

ред.

У 1979 році ім'я Френка Седжмена було внесено до списків Міжнародного залу тенісної слави, а в 1985 — до списків Залу спортивної слави Австралії. Член ордену Австралії з 1979 року.

Примітки

ред.
  1. ↑ Frank Sedgman: Career match record. thetennisbase.com. Tennismem SL. Процитовано 22 вересня 2021.
  2. ↑ Frank Sedgman: Career tournament results. thetennisbase.com. Tennismem SL. Процитовано 22 листопада 2017.
  3. ↑ HOPMAN'S WORLD RANKINGS. The Herald (Melbourne). № 22979. Victoria, Australia. 16 січня 1951. с. 16. Процитовано 25 листопада 2021 — через National Library of Australia.
  4. ↑ Sedgman Tops World Tennis. Ейдж. № 29,796. Victoria, Australia. 26 жовтня 1950. с. 16. Процитовано 26 листопада 2021 — через National Library of Australia.
  5. ↑ Френк Седжмен [Архівовано 2011-04-24 у Wayback Machine.] на сайті Australian Tennis History (англ.)
  6. ↑ а б Фрэнк Седжмен AM [Архівовано 2011-02-25 у Wayback Machine.] на сайті Зали спортивної слави Австралії (англ.)
  7. ↑ Результаты матчей чемпионата Франции среди профессионалов [Архівовано 2011-07-28 у Wayback Machine.] на сайте Grand Slam Tennis (англ.)
  8. ↑ Статистика Фрэнка Седжмена [Архівовано 2011-01-26 у Wayback Machine.] на сайте Открытого чемпионата Австралии (англ.)
  9. ↑ Результаты Фрэнка Седжмена в одиночном разряде с начала Открытой эры на сайте АТР (англ.)
  10. ↑ Результаты Фрэнка Седжмена в мужском парном разряде с начала Открытой эры [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.] на сайте АТР (англ.)

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Френк_Седжмен