Го́барт (іноді Хобарт, англ. Hobart, [ˈhbɑrt][6], палава-кані nipaluna) — столиця та найбільше місто австралійського штату Тасманія. Засноване в 1804 році як виправна колонія.[7] Гобарт є другим найстарішим містом Австралії після Сіднею. Населення 216 656 (перепис 2011 року)[2]. Назву має на честь лорда Гобарта, колоніального секретаря. Місто знаходиться біля підніжжя гори Веллінгтон, висота якої 1271 метр. Місто — фінансовий і адміністративний центр Тасманії, а також виступає як перевалочний пункт для австралійських і французьких антарктичних дослідницьких груп.

Місто
Гобарт
Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 42°52′50″ пд. ш. 147°19′30″ сх. д.H G O

Країна Австралія Австралія
Штат Тасманія
Внутрішній поділ
  • City of Hobartd, City of Glenorchyd, City of Clarenced, Brighton Councild, Kingborough Councild, Sorell Councild
  • Дата заснування 20 лютого[1] 1803
    Місто з 1804
    Площа 1 695.5 км²
    Висота центру 1270 м і 54 м
    Водойма Дервент
    Населення 216 656  (2011[2])
    Густота населення 124.8[2]  осіб/км²
    Міста-побратими Л'Аквіла, Яйдзу, Вальдивія, Брест, Бариле, Фучжоу (4 січня 2017)[3]
    Часовий пояс UTC+10, влітку UTC+11
    Телефонний код 0361[4][5] і 0362[4][5]
    Поштовий індекс TAS 7000
    GeoNames 2163355
    OSM r10632745  ·R
    Офіційний сайт hobartcity.com.au/Home
    Гобарт. Карта розташування: Австралія
    Гобарт
    Гобарт
    Гобарт (Австралія)
    Гобарт. Карта розташування: Тасманія
    Гобарт
    Гобарт
    Гобарт (Тасманія)
    Мапа

    Історія ред.

    Гобарт був заснований на східному березі, у гирлі річки Дервент у бухті Рідсон на південному сході Тасманії у 1803 році. Наступного року (1804) був перенесений у бухту Саллівана й набув статусу міста.

    Місто назване на честь лорда Гобарта, міністра колоній. Спочатку місто було в'язницею, куди звозилися ув'язнені з усієї Британської імперії. Воно також відігравало важливу роль у закріпленні Британії на Австралійському континенті.

    Географія ред.

    Столична область Великого Гобарта має у складі три самоврядних міста — Гобарт, Гленорчі і Кларенс, плюс області Кінгброу та Брайтон. Сучасне місто розрослося на пагорб Веллінгтон, а приміські області займають обширні території на обох берегах річки Дервент.

    Клімат ред.

    Гобарт має м'який помірний океанський клімат, з чотирма чіткими сезонами. Найвища температура була зафіксована 4 січня 2013 року — 41,8 °C, найнижча становила −2,8 °C 25 червня 1972 і 11 липня 1981[8]. У місті взимку сніг буває рідко, проте сусідня гора Велінгтон часто покрита снігом взимку, і отримує несезонні снігопади у всі сезони, зокрема літом.

    Клімат Гобарта
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 41,8 40,1 37,3 31,0 25,7 20,6 22,1 24,5 31,0 34,6 36,8 40,6 41,8
    Середній максимум, °C 21,7 21,7 20,2 17,3 14,5 12,0 11,7 13,1 15,1 17,0 18,7 20,3 16,9
    Середній мінімум, °C 11,9 12,1 10,9 9,0 7,0 5,2 4,6 5,2 6,4 7,8 9,3 10,8 8,4
    Абсолютний мінімум, °C 3,3 3,4 1,8 0,7 −1,6 −2,8 −2,8 −1,8 −0,8 0,0 0,3 3,3 −2,8
    Норма опадів, мм 47.6 39.9 44.9 50.8 46.4 53.8 52.5 53.6 53.2 61.7 54.3 56.3 614.8
    Джерело: [8]

    Населення ред.

     
    Гобарт з повітря

    Згідно з даними перепису 2011 року, населення в районі Великого Гобарту (агломерації) становило 211 656 осіб[2], а самого міста Гобарт — 48 703 особи. У відповідності до даних того ж перепису, приблизно 17,9 % жителів Великого Гобарту народилися за кордоном, переважно у Великій Британії, Новій Зеландії та Китаї.[2] У Гобарті також почали формуватися процвітаючі корейські та сомалійські громади.

    У 2011 році, 58,6 % жителів міста були християнами, в тому числі англіканами були 26,2 %, католиками — 20,3 %, прихожанами Греко-католицької церкви Австралії — 3,4 % і пресвітеріанами — 1,9 %. Крім того, 29,3 % населення назвали себе «нерелігійними» і 8,6 % не відповіли.[2]

    Гобарт має невелику громаду мормонів — близько 642 осіб (2011).[9] Існує також синагога зростаючої єврейської громади, близько 111 осіб (2001) або 0,1 % населення Гобарту.[10] У Гобарті також є невеликі громади індуїстів, мусульман та бахаїв.[11]

    Транспорт ред.

     
    Тасманівський міст (Tasman Bridge)
     
    Міжнародний аеропорт Гобарту

    Міста-партнери ред.

    Країна Місто Регіон Початок співпраці
      Японія   Яйдзу[12]   Префектура Шідзуока 1977
      Італія   Л'Аквіла[12][13]   Абруццо 1980
      Чилі   Вальдивія[14]   Лос-Ріос 1998
      Франція  Брест   Бретань

    Джерела ред.

    1. QUEEN TO HONOUR DAVID COLLINS IN HISTORIC UNVEILING.. The Mercury (Hobart, Tas. : 1860 - 1954) (Hobart, Tas.: National Library of Australia). 19 лютого 1954. с. 8 Supplement: Royal Visit Souvenir Supplement. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 17 січня 2012. 
    2. а б в г д е Архівована копія. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 31 серпня 2013. 
    3. http://www.fuzhou.gov.cn/zgfzzt/zjrc/gjyhcs/202201/P020220117351044590058.pdf
    4. а б Telecommunications Numbering Plan 2015
    5. а б Telstra J // Charging Zones — 2018. — 274 p.
    6. Macquarie ABC Dictionary. The Macquarie Library Pty Ltd. 2003. с. 465. ISBN 1-876429-37-2. 
    7. Frank Bolt, The Founding of Hobart 1803—1804, ISBN 0-9757166-0-3
    8. а б Climate statistics for Hobart (Ellerslie Road). Бюро метеорології. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 29 липня 2015. 
    9. http://www.ldschurchnews.com/articles/58097/Country-information-Australia.html}[недоступне посилання з липня 2019]
    10. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 1 вересня 2013. 
    11. Welcome to The Baha'i Centre of Learning for Tasmania. Tasbcl. Архів оригіналу за 26 лютого 2010. Процитовано 2 квітня 2010. 
    12. а б 'Sister Cities' [Архівовано 20 вересня 2009 у Wayback Machine.]. Hobart City Council. Retrieved 16 August 2009HCC/STANDARD/SISTER_CITIES.html 'Sister Cities']. Hobart City Council. Retrieved 16 August 2009
    13. Hobart offers condolences to Italian sister city L’Aquila severely damaged by earthquake. Hobart City Council. 7 квітня 2009. Архів оригіналу за 19 вересня 2009. Процитовано 27 червня 2009. 
    14. CSRIO, AGSO — Marine And Petroleum Division, South Pacific Continental Report Annual 1998, p23

    Посилання ред.