Відкрити головне меню

Міжнародна федерація тенісу

керівний орган світового тенісу

Міжнародна федерація тенісу (англ. International Tennis Federation, ITF) - керівна структура світового тенісу. Сьогодні об'єднує 205 національних організацій. Уповноважена виробляти й змінювати правила гри, представляє теніс в МОК, проводить ряд змагань, а також займається розвитком і популяризацією тенісу у світі.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Необхідність створення міжнародної організації для сприятливого співробітництва національних федерацій тенісу й стандартизації правил гри назріла на початку двадцятого століття, у період швидкого росту популярності гри й збільшення числа міжнародних змагань.

1 березня 1913 року представники 12 національних тенісних організацій, зібравшись на установчі збори в Парижі, ухвалили заснувати Міжнародну Федерацію лаун-тенісу (англ. International Lawn Tennis Federation). Країнами-засновниками були:

Через півтора року ILTF була змушена призупинити роботу через початок Першої світової війни.

Діяльність була відновлена в 1919 році. В 1922 році засновано Раду з Правил, у завдання якої входила розробка уніфікованих правил гри, і боротьба за міжнародне визнання ILTF організацією відповідальної за правила тенісу.

Ряд важливих подій відбувається в 1923 році:

  • 16 березня Генеральна Конференція організації приймає перший звіт правил тенісу
  • Американська тенісна асоціація USTA вступила у федерацію як асоційований член
  • Засновуються Офіційні чемпіонати Австралії, Великої Британії, Франції й США — праобрази турнірів Великого Шолому

У 1924 МОК офіційно визнала ILTF керівною організацією світового тенісу.

З моменту створення федерація виступає як інститут аматорського спорту, але вже до 30-их років XX століття питання участі професійних спортсменів у змаганнях і критерії поділу на професіоналів й аматорів став досить актуальним й в 1934 році організація вперше офіційно обговорює цю проблему й встановлює «правило восьми тижнів», що дозволяє аматорам одержувати компенсацію витрат за участь у турнірах, але не більш ніж за вісім тижнів у році.

До 1939 року перед початком другої Світової війни ILTF нараховувала 59 членів. Під час війни діяльність організації знову була припинена, а штаб-квартира перенесена у Лондон, де вона перебуває донині. Перша післявоєнна конференція відбулася 5 липня 1946 року.

У 1948 році вперше приймаються стандарти на тенісні м'ячі.

З початку 50-х років відбувається стрімка професіоналізація світового тенісу, в 1951 «вісім тижнів» були розширені до 210 днів у році.

У 1963 році до 50-річчя організації було засновано Кубок Федерації - жіночий командний чемпіонат, подібний до кубку Девіса.

Історичне для тенісу рішення приймається 30 березня 1968 року на надзвичайній сесії в Парижі — професійним гравцям дозволен доступ на всі турніри ILTF, у тенісі починається відкрита ера. ILTF організує серію турнірів Гран-прі, уперше в змаганнях цієї організації тенісистам надана можливість одержувати гроші за свої виступи.

«Правила поведінки» (англ. Code of Conduct), що регулюють норми спортивної поведінки під час змагань затверджені в 1975 році.

У 1977 році з назви федерації зникає слово «Lawn» і буква L з абревіатури - своєрідне визнання факту, що більшість тенісних турнірів більше не проводиться на траві.

Кубок Девіса — головне командне змагання в чоловічому тенісі переходить під егіду ITF в 1979 на прохання організаційного комітету.

На Літні Олімпійські ігри 1988, у рік 75-річчя ITF, теніс, після 64-літньої перерви повертається як олімпійський вид спорту.

Структура й керівні органиРедагувати

ITF об’єднує 205 національних тенісних організацій, 145 мають статус повноправних членів й 60 асоційованих. Крім того, на правах асоційованих членів в ITF входить 6 регіональних об’єднань.

Федерація діє на підставі Конституції ITF[1]. Вищими повноваженнями володіють Генеральні Збори, що проведяться щорічно. Генеральні збори затверджують бюджет, розглядають заявки претендентів на членство у федерації, і обирають Президента й Раду Директорів ITF. Строк повноважень президента - 4, директорів - 2 роки, у раду входять 12 директорів. Тільки повноправні члени мають право голосу на Генеральних Зборах.

У цей час Президентом ITF є Франческо Річі Бітті (англ. Francesco Ricci Bitti).

Турніри ITFРедагувати

Міжнародна федерація тенісу щорічно організує ряд турнірів, а так само бере безпосередню участь в організації й проведенні змагань з тенісу на олімпійських іграх і турнірах Великого шолома. При проведенні змагань федерація тісно співпрацює з організаціями професійних спортсменів ATP й WTA.

Змагання, що проводяться під егідою або за участю ITF:

  • Турніри Великого шолома - 4 найпрестижніші турніри у тенісі. Проводяться ITF, але мають найбільшу вагу в рейтингу ATP
  • Фінал Світового Туру ATP (разом з ATP) - заключний турнір чоловічого професійного сезону, у якому беруть участь 8 тенісистів й 8 пар згідно з найкращими результатами "Гонки ATP"
  • Кубок Девіса - найбільші міжнародні командні змагання в чоловічому тенісі серед національних збірних
  • Кубок Федерації - командні змагання жіночих збірних, аналог Кубка Девіса
  • Кубок Гопмана - змагання національних збірних для змішаних пар
  • ITF співвласник і організатор Відкритого чемпіонату Японії, що входить в АТР-тур і Міжнародний Чемпіонат Іспанії, що є етапом WTA-туру
  • Федерація також проводить такі щорічні серії турнірів:
    • Чоловічий тур ITF (англ. ITF Men's Circuit)
    • Жіночий тур ITF (англ. ITF Women's Circuit)
    • Юніорський тур ITF (англ. ITF Junior Circuit)
    • Тур з гри в теніс на інвалідних колясках (англ. Wheelchair Tennis Tour)
    • Турніри ветеранів (англ. ITF Seniors Events)

Чоловічий та жіночий тури ITF складаються з турнірів Satellite tournament й Futures Tournaments служать початковими етапами у світі професійного тенісу. Їхні результати враховуються в рейтингах ATP й WTA.

Чемпіонат Світу за версією ITFРедагувати

Починаючи з 1978 року (для пар з 1996) федерація визначає Чемпіонів світу за версією ITF. У цей час для дорослих спортсменів ураховуються результати виступів у Турнірах Великого Шолому, Кубку Мастерс і турнірах ATP й WTA, що проводяться разом з ITF.

Чемпіони світу за версією ITFРедагувати

Одиночний розрядРедагувати

Рік Дорослі Юніори
Чоловіки Жінки Юнаки Дівчата
1978   Бйорн Борг   Кріс Еверт   Іван Лендл   Хана Мандлікова
1979   Бйорн Борг   Мартіна Навратілова   Рауль Вів'єр   Мері-Лу Піатек
1980   Бйорн Борг   Кріс Еверт   Террі Тусланс   Сюзан Маскарін
1981   Джон Макінрой   Кріс Еверт   Пет Кеш   Зіна Гаррісон
1982   Джиммі Коннорс   Мартіна Навратілова   Гі Форже   Гретхен Раш
1983   Джон Макінрой   Мартіна Навратілова   Стефан Едберг   Паскаль Парадіс
1984   Джон Макінрой   Мартіна Навратілова   Марко Крацман   Габріела Сабатіні
1985   Іван Лендл   Мартіна Навратілова   Клаудіо Пістолецці   Лаура Гарроне
1986   Іван Лендл   Мартіна Навратілова   Хав'єр Санчес   Патрісія Тарабіні
1987   Іван Лендл   Штеффі Граф   Язон Солтендерг   Наташа Звєрєва
1988   Матс Віландер   Штеффі Граф   Ніколас Перейра   Христина Тессі
1989   Борис Беккер   Штеффі Граф   Ніклас Култі   Флоренсія Лабат
1990   Іван Лендл   Штеффі Граф   Андреа Гауденці   Каріна Хабсудова
1991   Стефан Едберг   Моніка Селеш   Томас Енквіст   Зденка Малкова
1992   Джим Кур'є   Моніка Селеш   Бріан Даній   Розана Де Лос Ріос
1993   Піт Сампрас   Штеффі Граф   Марсело Ріос   Ніно Лаурсабішвілі
1994   Піт Сампрас   Аранча Санчес Вікаріо   Федеріко Браун   Мартіна Хінгіс
1995   Піт Сампрас   Штеффі Граф   Маріано Забалету   Анна Курнікова
1996   Піт Сампрас   Штеффі Граф   Себастьян Грожан   Амелі Моресмо
1997   Піт Сампрас   Мартіна Хінгіс   Арно Діпаскуале   Кара Блек
1998   Піт Сампрас   Ліндсі Девенпорт   Роджер Федерер   Єлена Докич
1999   Андре Агассі   Мартіна Хінгіс   Крістіан Плесс   Ліна Красноруцька
2000   Густаво Куертен   Мартіна Хінгіс   Енді Роддік   Марія-Емілія Салерні
2001   Ллейтон Х'юїтт   Дженніфер Капріаті   Жиль Мюллер   Світлана Кузнецова
2002   Ллейтон Х'юїт   Серена Вільямс   Рішар Гаске   Барбора Стрицова
2003   Енді Роддік   Жюстін Енен-Арденн   Маркос Багдатіс   Кірстен Фліпкенс
2004   Роджер Федерер   Анастасія Мискіна   Гаель Монфіс   Міхаела Крайчек
2005   Роджер Федерер   Кім Кляйстерс   Доналд Янг   Вікторія Азаренко
2006   Роджер Федерер   Жустін Енен-Арденн   Тіємо де Баккер   Анастасія Павлюченкова
2007   Роджер Федерер   Жустін Енен-Арденн   Рікардас Беранкіс   Уршуля Радванська
2008   Рафаель Надаль   Єлена Янкович   Ян Цунхуа   Ноппаван Летчівакарн
2009   Роджер Федерер   Серена Вільямс   Даніель Берта   Крістіна Младенович
2010   Рафаель Надаль   Каролін Возняцкі   Хуан Себастьян Гомес   Дарія Гаврилова
2011   Новак Джокович   Петра Квітова   Їржі Веселий   Ірина Хромачова

Парний розрядРедагувати

Рік Чоловіки Жінки
1996   Тодд Вудбрідж
  Марк Вудфорд
  Ліндсі Девенпорт
  Мері Джо Фернандес
1997   Тодд Вудбрідж
  Марко Вудфорд
  Ліндсей Девенпорт
  Яна Новотна
1998   Якко Елтінг
  Пауль Хаархіус
  Лінзі Девенпорт
  Наташа Звєрєва
1999   Магеш Бгупаті
  Леандер Паес
  Мартіна Хінгіс
  Анна Курнікова
2000   Тодд Вудбрідж
  Марк Вудфорд
  Жулі Алар-Декюжі
  Суґіяма Ай
2001   Йонас Бйоркман
  Тодд Вудбрідж
  Ліза Реймонд
  Ренне Стаббс
2002   Деніел Нестор
  Марк Ноулз
  Вірхінія Руано Паскуаль
  Паола Суарес
2003   Боб Браян
  Майк Браян
  Вірхінія Руано Паскуаль
  Паола Суарес
2004   Боб Браян
  Майк Браян
  Вірхінія Руано Паскуаль
  Паола Суарес
2005   Боб Браян
  Майк Браян
  Ліза Раймонд
  Саманта Стосур
2006   Боб Браян
  Майк Браян
  Ліза Раймонд
  Саманта Стосур
2007   Боб Браян
  Майк Браян
  Кара Блек
  Лізель Губер
2008   Деніел Нестор
  Ненад Зімоньїч
  Кара Блек
  Лізель Губер
2009   Боб Браян
  Майк Браян
  Серена Вільямс
  Вінус Вільямс
2010   Боб Браян
  Майк Браян
  Хісела Дулко
  Флавія Пеннетта
2011   Боб Браян
  Майк Браян
  Квета Пешке
  Катарина Среботнік

ВиноскиРедагувати

ПосиланняРедагувати