Аранча Санчес Вікаріо

Арансасу Ара́нча Ізабель Марія Са́нчес Віка́ріо (ісп. Aranzazu Arantxa Isabel María Sánchez Vicario; нар. 18 грудня 1971 року у Барселоні, Іспанія) — професійна іспанська екс-тенісистка, колишня перша ракетка світу, багаторазова переможниця турнірів Великого шолома в одиночній та парній грі, олімпійська медалістка.

Аранча Санчес-Вікаріо
Громадянство	Іспанія
Місце проживання	Барселона, Іспанія
Дата народження	18 грудня 1971(1971-12-18) (51 рік)
Місце народження	Барселона, Іспанія
Зріст	169 см
Вага	56 кг
Початок кар'єри	1985
Робоча рука	права
Бекхенд	дворучний
Призові, USD	16 942 640
Одиночний розряд
Матчів в/п	759-295
Титулів	29
Найвища позиція	№1 (6 лютого 1995)
Турніри Великого шлема
Австралія	Фінал (1994, 1995)
Ролан Гаррос	Перемога (1989, 1994, 1998)
Вімблдон	Фінал (1995, 1996)
США	Перемога (1994)
Парний розряд
Матчів в/п	676-224
Титулів	69
Найвища позиція	№1 (13 лютого 1995)
Інші парні турніри
Востаннє картку оновлено: виступи закінчила

Протягом своєї кар'єри вона виграла чотири титули Великого шолома в індивідуальній категорії, шість у парній категорії й чотири в міксті. На початку 2007 Санчес Вікаріо була уведена до Залу тенісної слави.

Біографія

Аранча Санчес Вікаріо народилася у Барселоні, у 1971 році в тенісній родині. У 4 роки вона почала грати в теніс, взявши приклад у старших братів Еміліо і Хав'єра Санчесів (вони обидва стали професійними гравцями). У 14 років Аранча одержала статус професіонала.

Сімнадцятирічна Аранча сколихнула тенісний світ, коли в 1989-му, будучи 10-ю ракеткою світу, завдала поразки першій ракетці Штеффі Граф у фіналі турніру Роланд Гаррос. Аранча стала на той момент наймолодшою тенісисткою на Відкритому чемпіонаті Франції. Щоправда, наступного року цей рекорд був перевершений югославкою Монікою Селеш, яка виграла турнір у віці 16 років.

Аранчу в турі ніжно називали «Барселонським Джмелем», тому що вона «жалила» багатьох головних конкурентів своєї тенісної епохи.

Найуспішнішим роком для іспанки (в індивідуальній категорії) став 1994, коли вона виграла вісім турнірів, а також Відкритий Чемпіонат Франції (удруге) й Відкритий чемпіонат США. У 1998 вона виграла третій титул на французькому турнірі. Цього ж року Аранча була нагороджена Премією Принца Астурійського в спортивній номінації.

Санчес Вікаріо в 1995 очолила міжнародний жіночий рейтинг тенісисток-професіоналів (протягом 12 тижнів).

У парній категорії Санчес Вікаріо вигравала турніри в Австралії в 1992 роках (разом з Геленою Суковою), 1995 (з Яною Новотною) і 1996 (з Чандою Рубін), на US Open в 1993 (з Геленою Суковою) і 1994 (разом з Яною Новотною), і на Вімблдонському турнірі у 1995 (з Яною Новотною). Крім цього, вона виграла чотири титули Великого шолома в міксті.

У 1991-му Аранча допомогла Іспанії виграти перший титул у Кубку Федерації, завдавши поразки команді Сполучених Штатів у фіналі турніру. Аранча Санчес-Викаріо також входила до складу збірної Іспанії на Кубку Хопмана в 1990 й 2002 роках. У ці роки збірна виграла цей кубок.

Вона представляла Іспанію на Олімпійських Іграх. Її дебют на Олімпіадах відбувся у 1988 році в Сеулі, де вона брала участь в одиночній сітці й програла в першому колі. Барселонська олімпіада стала другою для Санчес Вікаріо, на цих змаганнях вона в одиночному турнірі програла в півфіналі Дженніфер Капріаті, а в парі (разом із Кончітою Мартінес) стала срібною призеркою. Через чотири роки, в Атланті 1996, вона програла у фіналі Ліндсей Давенпорт і досягла півфіналу в парному турнірі разом із Кончітою Мартінес. У Сіднеї у 2000 програла у чвертьфіналі в одиночному розряді. Аранча Санчес Вікаріо оголосила про вихід з професійного тенісу в листопаді 2002, однак повернулася у 2004, щоб зіграти у парі на Олімпійських іграх в Афінах.

У серпні 2000 іспанка вийшла заміж за спортивного журналіста Хуана Вехілса. Через 10 місяців вони розлучилися.

У 2005-му «TENNIS Magazine» помістив її на 27-ме місце в списку 40 великих гравців тенісної ери.

Турніри Великого шолома

Одиночний розряд

Перемоги (4)

Рік	Турнір	Опонент	Рахунок
1989	Відкритий чемпіонат Франції	Штеффі Граф	7-6(6), 3-6, 7-5
1994	Відкритий чемпіонат Франції	Марі П'єрс	6-4, 6-4
1994	Відкритий чемпіонат США	Штеффі Граф	1-6, 7-6, 6-4
1998	Відкритий чемпіонат Франції	Селеш Моніка	7-6(5), 0-6, 6-2

Фіналіст (8)

Рік	Турнір	Опонент	Рахунок
1991	Відкритий чемпіонат Франції	Селеш Моніка	6-3, 6-4
1992	Відкритий чемпіонат США	Селеш Моніка	6-3, 6-3
1994	Відкритий чемпіонат Австралії	Штеффі Граф	6-0, 6-2
1995	Відкритий чемпіонат Австралії	Марі П'єрс	6-3, 6-2
1995	Відкритий чемпіонат Франції	Штеффі Граф	7-5, 4-6, 6-0
1995	Вімблдонський турнір	Штеффі Граф	4-6, 6-1, 7-5
1996	Відкритий чемпіонат Франції	Штеффі Граф	6-3, 6-7(4), 10-8
1996	Вімблдонський турнір	Штеффі Граф	6-3, 7-5

Посилання

• Профіль на сайті WTA [Архівовано 1 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
• Профіль на сайті FedCap