Піт Са́мпрас (англ. Pete Sampras; * 12 серпня 1971, Вашингтон, США) — американський тенісист грецького походження; за свою 15-річну кар'єру виграв 14 турнірів великого шолома та 286 тижнів був першою ракеткою світу, що деякий час було абсолютними рекордами, побитими відповідно у 2009 та 2012 роках Роджером Федерером.

Піт Сампрас
Pete Sampras crop.jpg
Громадянство США
Місце проживання Лос-Анджелес, США
Дата народження 12 серпня 1971(1971-08-12) (46 років)
Місце народження Вашингтон, США)
Зріст 185 см
Вага 77 кг
Початок кар'єри 1988
Робоча рука правша
Бекхенд одноручний
Тренер Молітор Мелані
Призові, USD 43 280 489

Одиночний розряд

Матчів в/п 762—222
Титулів 64
Найвища позиція №1 (12 квітня 1993)
Турніри Великого шолома
Австралія Перемога (1994, 1997)
Ролан Гаррос Півфінал (1996)
Вімблдон Перемога (1993—1995, 1997—2000)
США Перемога (1990, 1993, 1995, 1996, 2002)

Парний розряд

Матчів в/п 64—70
Титулів 2
Найвища позиція №27 12 лютого 1990
Картка була оновлена востаннє: завершив виступи
Піт Сампрас у 1992 році

Зміст

БіографіяРедагувати

Виріс у Палос-Вердес. Його батько Сотиріос, якого звали просто Сем, працював інженером, мати Георгі — домогосподаркою. Піт почав грати в теніс в 7 років і коли йому здійснилося 9, батько попросив Піта Фішера, лікаря й гравця — аматора, займатися із сином. Фішер був так захоплений здатністю хлопчика до гри, що став його постійним тренером.

Сампрас рідко вигравав великі дитячі турніри. Фішер вірив у свого учня й уважав, що йому необхідно грати в старших вікових групах де більше сильних гравців. В 14 років Фішер порадив змінити дворучний удар лівою на одноручний і перейти на тактику гри: подача — вихід до сітки. Фішер сказав Піту, що коли-небудь ці зміни допоможуть йому виграти Вімблдон й US Open.

В 16 Сампрас стає професіоналом і приблизно в той же час розриває стосунки з Фішером. В 1990 Сампрас, який займав тоді 81 рядок рейтингу, приголомшив тенісний світ ставши наймолодшим чемпіоном US Open. Вік переможця був 19 років й 28 днів.

В 1991 він програє в 1/4 фіналу чемпіонату Америки. Багато тенісистів почали критикувати його гру. В 92-ому Сампрас виграє 5 турнірів АТР, рахунок його перемог-поразок цього року 70-18. Він грає за команду США, що виграє Кубок Девіса.

12 квітня 1993 Сампрас уперше став першим номером рейтингу АТР. В 1995 році у фіналі Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу Сампрас програє А. Агассі. Це був другий й останній з 13 фіналів Великого Шолома, що він програв (після US Open — 93).

Піт став першим американцем, що зумів 3 рази підряд виграти Вімблдон. В 1997 Сампрас здобуває перемоги на Відкритому чемпіонаті Австралії й на Вімблдоні, а в 1998 він виграє його вп'яте. І лише одна єдина річ, відсутня в списку перемог Піта — Roland Garros, де він за всю кар'єру не зміг пробитися навіть до фіналу. Будучи тенісистом класичного стилю Serve and volley, Сампрас показував невпевнені результати на ґрунтовому покритті.

Себе самого Піт Сампрас вважає спокійним і неемоційним спортсменом. Він прекрасно знає, що не належать до тих спортсменів, чиї портрети дівчата вивішують на стінах своїх затишних спалень. На корті він нагадує не шоумена, а радше бульдога: із завзятістю, гідною замилування, він громить своїх суперників, не залишаючи їм найменшої надії на успіх. Він уважається найкращим тенісистом — на рівні «золотих» старих Рода Лейвера, Джиммі Коннорса, Івана Лендла й Бйорна Борга, а також Роджера Федерера.

Спортивні досягненняРедагувати

Професіонал з 1988 року. Виграв 64 турніри в одиночному й 2 турніри в парному розряді. Найкращі результати в турнірах «Великого шолома» (в одиночному розряді):

П'ятикратний переможець кубку Мастерс (1991, 1994, 1996, 1997, 1999).

Перша ракетка світу з 12 квітня 1993, зберігав титул (з перервами) 286 тижнів — рекорд, що здавався вічним був побит Роджером Федерером 16 липня 2012 року. Протягом шести років поспіль з 1993 до 1998 Сампрас закінчував сезон як перша ракетка світу.

Офіційно завершив професійну кар'єру в 2003, хоча фактично не брав участі в змаганнях після перемоги на Відкритому чемпіонаті США 2002 року.

В 2007 почав виступати в «серії Чемпіонів» — циклі турнірів для ветеранів, що проводиться в США.

Титули (66)Редагувати

Легенда
Великий шолом (14)
Мастерс (5)
ATP Мастерс Серія (11)
ATP Тур (34)

Переможні фінали (64)Редагувати

Рік Турнір Фіналіст Рахунок
1. 1990 Філадельфія, США   Гомес Андре 7-6, 7-5, 6-2
2. 1990 Манчестер, Велика Британія   Блум Гілард 7-6, 7-6
3. 1990 US Open, Нью-Йорк, США   Агассі Андре 6-4, 6-3, 6-2
4. 1990 Кубок Великого шолому, Мюнхен, Німеччина   Гілберд Бред 7-5, 7-6, 7-5
5. 1991 Лос Анжелес, США   Гілберд Бред 6-2, 6-7, 6-3
6. 1991 Індіанаполіс, США   Бекер Борис 7-6, 3-6, 6-3
7. 1991 Ліон, Франція   Делатері Олівер 6-1, 6-1
8. 1991 Франкфурт, Німеччина   Курьє Джім 3-6, 7-6, 6-3, 6-4
9. 1992 Філадельфія, США   Мансдорф Амос 6-1, 7-6, 2-6, 7-6
10. 1992 Кіцбюель, Австрія   Манчіні Альберто 6-3, 7-5, 6-3
11. 1992 Цінціннаті, США   Лендл Іван 6-3, 3-6, 6-3
12. 1992 Індіанаполіс, США   Курьє Джім 6-4, 6-4
13. 1992 Ліон, Франція   Піолін Кедрік 6-4, 6-2
14. 1993 Сідней, Австралія   Мустер Томас 7-6, 6-1
15. 1993 Маямі, США   Вашингтон Малівай 6-3, 6-2
16. 1993 Токіо, Японія   Гілберт Брад 6-2, 6-2, 6-2
17. 1993 Гонконг, Китай   Курьє Джім 6-3, 6-7, 7-6
18. 1993 Вімблдонський турнір, Лондон, Велика Британія   Курьє Джім 7-6, 7-6, 3-6, 6-3
19. 1993 US Open, Нью-Йорк, США   Піолін Кедрік 6-4, 6-4, 6-3
20. 1993 Ліон, Франція   Піолін Кедрік 7-6, 1-6, 7-5
21. 1993 Антверпен, Бельгія   Густавсон Магнус 6-1, 6-4
22. 1994 Сідней, Австралія   Лендл Іван 7-6, 6-4
23. 1994 Відкритий чемпіонат Австралії, Мельбурн, Австралія   Мартін Тодд 7-6, 6-4, 6-4
24. 1994 Індіан-Веллс, США   корда Петер 4-6, 6-3, 3-6, 6-3, 6-2
25. 1994 Маямі, США   Агассі Андре 5-7, 6-3, 6-3
26. 1994 Осака, Японія   Рокс Ліонель 6-2, 6-2
27. 1994 Токіо, Японія   Чанг Майкл 6-4, 6-2
28. 1994 Рим, Італія   Бекер Борис 6-1, 6-2, 6-2
29. 1994 Вімблдонський турнір, Лондон, Велика Британія   Іванішевич Горан 7-6, 7-6, 6-0
30. 1994 Антверпен, Бельгія   Ларссон Магнус 7-6, 6-4
31. 1994 Франкфурт, Німеччина   Бекер Борис 4-6, 6-3, 7-5, 6-4
32. 1995 Індіан-Веллс, США   Агассі Андре 7-6, 7-5, 6-2
33. 1995 Лондон, Велика Британія   Форгет Гей 7-6, 7-6
34. 1995 Вімблдонський турнір, Лондон, Велика Британія   Бекер Борис 6-7, 6-2, 6-4, 6-2
35. 1995 US Open, Нью-Йорк, США   Агассі Андре 6-4, 6-3, 4-6, 7-5
36. 1995 Париж, Франція   Бекер Борис 7-6, 6-4, 6-4
37. 1996 Сан-Хосе, США   Агассі Андре 6-2, 6-3
38. 1996 Мемфіс, США   Мартін Тодд 6-4, 7-6
39. 1996 Гонконг, Китай   Чанґ Майкл 6-4, 3-6, 6-4
40. 1996 Токіо, Японія   Ренеберг Річчі 6-4, 7-5
41. 1996 Індіанаполіс, США   Іванішевич Горан 7-6, 7-5
42. 1996 US Open, Нью-Йорк, США   Чанг Майкл 6-1, 6-4, 7-6
43. 1996 Базель, Швейцарія   Дрікман Хендрік 7-5, 6-2, 6-0
44. 1996 Ганновер, Німеччина   Бекер Борис 3-6, 7-6, 7-6, 6-7, 6-4
45. 1997 Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу, Мельбурн, Австралія   Мойя Карлос 6-2, 6-3, 6-3
46. 1997 Сан-Хосе, США   Руседскі Грег 3-6, 5-0 від.
47. 1997 Філадельфія, США   Рафтер Патрік 5-7, 7-6, 6-3
48. 1997 Вімблдонський турнір, Лондон, Велика Британія   Піолін Кедрік 6-4, 6-2, 6-4
49. 1997 Цінцінаті, США   Мустер Томас 6-4, 6-4, 6-3
50. 1997 Кубок Великого шолома, Мюнхен, Німеччина   Рафтер Патрік 6-2, 6-4, 7-5
51. 1997 Париж, Франція   Бьоркман Йохан 6-3, 4-6, 6-3, 6-1
52. 1997 Ганновер, Німеччина   Кафельніков Євгеній 6-3, 6-2, 6-2
53. 1998 Філадельфія, США   Енквіст Томас 7-5, 7-6
54. 1998 Атланта, США   Столтенберг Джейсон 6-7, 6-3, 7-6
55. 1998 Вімблдонський турнір, Лондон, Велика Британія   Іванішевич Горан 6-7, 7-6, 6-4, 3-6, 6-2
56. 1998 Відень, Австрія   Кучера Кароль 6-3, 7-6, 6-1
57. 1999 Лондон, Велика Британія   Хенманн Тім 6-7 6-4 7-6
58. 1999 Вімблдонський турнір, Лондон, Велика Британія   Агассі Андре 6-3, 6-4, 7-5
59. 1999 Лос-Анджелес, США   Агассі Андре 7-6, 7-6
60. 1999 Цінцінаті, США   Рафтер Патрік 7-6 6-3
61. 1999 Ганновер, Німеччина   Агассі Андре 6-1, 7-5, 6-4
62. 2000 Маямі, США   Куертен Густаво 6-1, 6-7, 7-6, 7-6
63. 2000 Вімблдонський турнір, Лондон, Велика Британія   Рафтер Патрік 6—7, 7—6, 6—4, 6—2
64. 2002 US Open, Нью-Йорк   Агассі Андре 6-3, 6-4, 5-7, 6-4

Виграні фінали в парі (2)Редагувати

ЛітератураРедагувати

  • Michael Boughn, Joseph Romain: Pete Sampras (Champion Sport Biographies), Verlag: Warwick House Pub., o. O. Oktober 1999, ISBN 1-894020-56-1

ПосиланняРедагувати