Сафін Марат Михайлович

Мара́т Миха́йлович Са́фін (тат. Марат Мөбин улы Сафин, Marat Möbin ulı Safin, рос. Сафин Марат Мубинович; нар. 27 січня 1980, Москва) — російський тенісист-професіонал.

Марат Сафін
Громадянство	Росія
Місце проживання	Монте-Карло, Монако
Дата народження	27 січня 1980(1980-01-27) (43 роки)
Місце народження	Москва, СРСР, (нині Росія)
Зріст	193 см
Вага	88 кг
Початок кар'єри	1997
Робоча рука	правша
Бекхенд	дворучний
Призові, USD	14,211,814
Одиночний розряд
Матчів в/п	413 — 261
Титулів	15
Найвища позиція	№ 1 (20 листопада 2000)
Турніри Великого шлема
Австралія	Перемога (2005)
Ролан Гаррос	Півфінал (2002)
Вімблдон	Півфінал (2008)
США	Перемога (2000)
Парний розряд
Матчів в/п	95 — 117
Титулів	2
Найвища позиція	№ 71 (22 квітня 2002)
Інші парні турніри
Востаннє картку оновлено: 16 вересня 2009

Народився 27 січня 1980 року в Москві. Дворазовий переможець турнірів серії Великого шолому. Дворазовий переможець кубку Девіса у складі збірної команди Росії. Колишня перша ракетка світу. За свою кар'єру здобув 15 титулів в одиночному розряді і 2 — в парному.

Біографія

Марат народився в сім'ї Михайла Сафіна і Раузи Ісланової. За походженням він татарин. Його батьки колишні тенісисти і тренери з тенісу. У Марата є молодша сестра — Дінара, яка також грає в теніс. Тенісом Сафін почав займатись у тенісному клубі, який очолював його батько. Згодом, досягши 14-річного віку він переїхав в іспанську Валенсію.

Кар'єра

Професійна кар'єра Марата почалася в 1997 році. Вже в наступному році на Ролан Гарросі йому вдалося обіграти Андре Агассі та Ґуставо Куертена. А перший турнір Марат зумів віграти в серпні 1999 року в Бостоні, в фіналі перемігши Грега Руседскі.

Наступний, 2000 рік, став тріумфальним для Сафіна. Він здобув сім титулів в одиночному розряді, серед яких перемога на US Open та дві перемоги на «мастерсах»: в Канаді та Парижі. Саме після перемоги на турнірі в Парижі Марат на два тижні очолив чоловічий рейтинг. Загалом він був на вершині рейтингу ATP 9 тижнів.

Марат Сафін

Свою другу перемогу на турнірах Великого шолому Сафін виборов на Відкритому чемпіонаті Австралії з тенісу в 2005 році, перемігши в фіналі Лейтона Ґ'юіта. Але більше запам'яталося на тому турнірі його півфінальне протистояння з першою ракеткою світу Роджером Федерером.

В 2002 та 2006 роках виступаючи у складі збірної Росії з тенісу ставав переможцем найпрестижнішого командного тенісного змагання кубку Девіса. Багато в чому саме завдяки зусиллям Марата росіянам вдавалося досягати перемог. Зокрема в 2002 році Сафін у фінальному протистоянні проти французів переміг Себаст'яна Гросжана і Поля-Анрі Мат'є, а в 2006 проти аргентинців — Хосе Акасусо та разом з Дмитром Турсуновим виграти парну зустріч.

Перемоги на турнірах ATP

Перемоги (15)

Турніри Турніри Великого шолому (2) Підсумковий мастерс (0) Мастерси (5) Турніри Золотої серії (1) Турніри ATP-туру (7)

№	Дата	Турнір	Покриття	Суперник у фіналі	Рахунок фінального поєдинку
1.	23 серпня 1999	Бостон, США	Хард	Грег Руседські	6–4, 7–6(11)
2.	24 квітня 2000	Барселона, Іспанія	Ґрунт	Хуан Карлос Ферреро	6–3, 6–3, 6–4
3.	1 травня 2000	Мальорка, Іспанія	Ґрунт	Мікаел Тілстром	6–4, 6–3
4.	31 липня 2000	Торонто, Канада	Хард	Харел Леві	6–2, 6–3
5.	28 серпня 2000	US Open, Нью-Йорк, США	Хард	Піт Сампрас	6–4, 6–3, 6–3
6.	11 вересня 2000	Ташкент, Узбекистан	Хард	Давіде Сангвінетті	6–3, 6–4
7.	6 листопада 2000	Санкт-Петербург, Росія	Хард (i)	Домінік Грбатий	2–6, 6–4, 6–4
8.	13 листопада 2000	Париж, Франція	Килим (i)	Марк Філіпусіс	3–6, 7–6(7), 6–4, 3–6, 7–6(8)
9.	10 вересня 2001	Ташкент Узбекистан	Хард	Євген Кафельников	6–2, 6–2
10.	22 жовтня 2001	Санкт-Петербург, Росія	Хард (i)	Райнер Шутлер	3–6, 6–3, 6–3
11.	28 жовтня 2002	Париж, Франція	Килим (i)	Ллейтон Г'юїтт	7–6(4), 6–0, 6–4
12.	13 вересня 2004	Пекін, Китай	Хард	Михайло Южний	7–6(4), 7–5
13.	18 жовтня 2004	Мадрид, Іспанія	Хард (i)	Давид Налбандян	6–2, 6–4, 6–3
14.	1 листопада 2004	Париж, Франція	Килим (i)	Радек Штепанек	6–3, 7–6(5), 6–3
15.	17 січня 2005	Australian Open, Мельбурн, Австралія	Хард	Ллейтон Г'юїтт	1–6, 6–3, 6–4, 6–4

Фінали (12)

№	Дата	Турнір	Покриття	Суперник у фіналі	Рахунок фінального поєдинку
1.	7 листопада 1999	Париж, Франція	Килим (i)	Андре Агассі	7–6, 6–2, 4–6, 6–4
2.	21 травня 2000	Гамбург, Німеччина	Ґрунт	Ґуставо Куертен	6–4, 5–7, 6–4, 5–7, 7–6
3.	20 серпня 2000	Індіанаполіс, США	Хард	Ґуставо Куертен	3–6, 7–6, 7–6
4.	4 лютого 2001	Дубай, ОАЕ	Хард	Хуан Карлос Ферреро	6–2, 6–3
5.	27 січня 2002	Australian Open, Мельбурн, Австралія	Хард	Томас Йохансон	3–6, 6–4, 6–4, 7–6
6.	19 травня 2002	Гамбург, Німеччина	Ґрунт	Роджер Федерер	6–1, 6–3, 6–4
7.	27 квітня 2003	Барселона, Іспанія	Ґрунт	Карлос Мойя	5–7, 6–2, 6–2, 3–0 retired
8.	1 лютого 2004	Australian Open, Мельбурн, Австралія	Хард	Роджер Федерер	7–6, 6–4, 6–2
9.	18 квітня 2004	Ешторіл, Португалія	Ґрунт	Хуан Ігнасіо Чела	6–7, 6–3, 6–3
10.	12 червня 2005	Галле, Німеччина	Трава	Роджер Федерер	6–4, 6–7, 6–4
11.	9 жовтня 2006	Москва, Росія	Хард (i)	Микола Давиденко	6–4, 5–7, 6–4
12.	4 жовтня 2008	Москва, Росія	Хард (i)	Ігор Куніцин	7–6(6), 6–7(4), 6–3

Джерела

• Сторінка на офіційному сайті ATP(англ.)
• Статистика виступів в кубку Девіса(англ.)