Відкрити головне меню

Tashkent Open — міжнародний тенісний турнір серед жінок у категорії міжнародний турнір (до 2009 — Tier IV), що проводиться в столиці Узбекистану Ташкенті. З 1997 по 2002 також проходили чоловічі змагання в рамках ATP-туру.

Tashkent Open
WTA Тур
Місто проведення турніруТашкент
Узбекистан
КатегоріяInternational
ПокриттяHard / Outdoor
Турнірна сітка32M/16Q/16D
Призові$250 000
СайтОфіційний сайт

Загальна інформаціяРедагувати

Змагання засновано напередодні сезону-1997 як чоловічий турнір; приз був розміщений в осінній частині календаря, невдовзі після Відкритого чемпіонату США, отримавши ім'я президента Узбекистану. 2003 року АТР перенесла турнір до Бангкоку[1].

Жіночий турнір утворився як окреме змагання в 1999 році. Перший турнір відбувся влітку: в рамках відрізка календаря, що передує US Open Series. 2003 року, з закриттям чоловічого турніру, жіночі змагання перенесено на осінь.

Змагання завжди належали до базової категорії чоловічого і жіночого туру.

Переможниці та фіналісти

За всю історію нікому не вдавалося виграти двічі жіночий одиночний і чоловічий парний турніри. Чоловічий одиночний турнір по двічі підкорявся британцеві Тімові Генману і росіянину Маратові Сафіну. Тричі грав у фіналах інший росіянин - Євген Кафельников, але він завоював лише один титул. Жіночий парний турнір п'ять разів підкорявся білорусці Тетяні Пучек. На момент останньої перемоги лише три тенісистки вигравали один і той самий турнір в парі частіше.[2]

ФіналиРедагувати

Жінки, одиночний розрядРедагувати

Рік Чемпіонка Фіналістка Рахунок
2019   Алісон ван Ейтванк   Сорана Кирстя 6–2, 4–6, 6–4
2018   Маргатита Гаспарян   Анастасія Потапова 6–2, 6–1
2017   Катерина Бондаренко   Тімеа Бабош 6–4, 6-4
2016   Крістина Плішкова   Хібіно Нао 6–3, 2–6, 6–3
2015   Хібіно Нао   Донна Векич 6–2, 6–2
2014   Карін Кнапп   Бояна Йовановські 6–2, 7–6(7–4)
2013   Бояна Йовановські   Ольга Говорцова 4–6, 7–5, 7–6(7–3)
2012   Ірина-Камелія Бегу   Донна Векич 6–4, 6–4
2011   Ксенія Первак   Ева Бірнерова 6–3, 6–1
2010   Алла Кудрявцева   Олена Весніна 6–4, 6–4
2009   Шахар Пеєр   Акгул Аманмурадова 6–3, 6–4
2008   Сорана Кирстя   Сабіне Лісіцкі 2–6, 6–4, 7–6(7–4)
2007   Полін Пармантьєр   Вікторія Азаренко 7–5, 6–2
2006   Сунь Тяньтянь   Ірода Тульяганова 6–2, 6–4
2005   Міхаела Крайчек   Акгул Аманмурадова 6–0, 4–6, 6–3
2004   Ніколь Вайдішева   Віржіні Раззано 5–7, 6–3, 6–2
2003   Вірхінія Руано Паскуаль   Обата Саорі 6–2, 7–6(7–2)
2002   Марі-Гаяне Мікаелян   Тетяна Пучек 6–4, 6–4
2001   Б'янка Ламаде   Седа Норландер 6–3, 2–6, 6–2
2000   Ірода Тульянова   Франческа Ск'явоне 6–3, 2–6, 6–3
1999   Анна Смашнова   Лоранс Кортуа 6–3, 6–3

Жінки, парний розрядРедагувати

Рік Чемпіонки Фіналістки Рахунок
2019   Гейлі Картер
  Луїза Стефані
  Даліла Якупович
  Сабріна Сантамарія
6–3, 7–6(7–4)
2018   Ольга Данилович
  Тамара Зіданшек
  Ірина-Камелія Бегу
  Ралука Олару
7–5, 6–3
2017   Тімеа Бабош
  Андреа Главачкова
  Нао Хібіно
  Оксана Калашнікова
7–5, 6–4
2016   Ралука Олару
  Їпек Сойлу
  Демі Схюрс
  Рената Ворачова
7–5, 6–3
2015   Маргарита Гаспарян
  Олександра Панова
  Віра Душевіна
  Катержина Сінякова
6–1, 3–6, [10–3]
2014   Александра Крунич
  Катержина Сінякова
  Маргарита Гаспарян
  Олександра Панова
6–2, 6–1
2013   Тімеа Бабош
  Ярослава Шведова
  Ольга Говорцова
  Манді Мінелла
6–3, 6–3
2012   Паула Каня
  Поліна Пехова
  Анна Чакветадзе
  Весна Долонц
6–2, ret.
2011   Елені Даніліду
  Віталія Дяченко
  Людмила Кіченок
  Надія Кіченок
6–4, 6–3
2010   Олександра Панова
  Тетяна Пучек
  Александра Дулґеру
  Маґдалена Рибарікова
6–3, 6–4
2009   Ольга Говорцова
  Тетяна Пучек
  Віталія Дяченко
  Катерина Деголевич
6–2, 6–7(1–7), [10–8]
2008   Іоана Ралука Олару
  Ольга Савчук
  Ніна Братчикова
  Катрін Верле
5–7, 7–5, [10–7]
2007   Катерина Деголевич
  Анастасія Якимова
  Тетяна Пучек
  Анастасія Родіонова
2–6, 6–4, [10–7]
2006   Вікторія Азаренко
  Тетяна Пучек
  Марія Елена Камерін
  Еммануель Гальярді
без гри
2005   Марія Елена Камерін
  Емілі Луа
  Анастасія Родіонова
  Галина Воскобоєва
6–3, 6–0
2004   Адріана Серра Дзанетті
  Антонелла Серра Дзанетті
  Маріон Бартолі
  Мара Сантанджело
1–6, 6–3, 6–4
2003   Юлія Бейгельзимер
  Тетяна Пучек
  Лі Тін
  Сунь Тяньтянь
6–3, 7–6(7–0)
2002   Тетяна Перебийніс
  Тетяна Пучек
  Мія Бурич
  Галина Фокіна
7–5, 6–2
2001   Петра Мандула
  Патрісія Вартуш
  Тетяна Перебийніс
  Тетяна Пучек
6–1, 6–4
2000   Лі На
  Лі Тін
  Ірода Тульяганова
  Ганна Запорожанова
3–6, 6–2, 6–4
1999   Євгенія Куликовська
  Патрісія Вартуш
  Ева Бес-Остаріс
  Хісела Рієра-Роура
7–6(7–3), 6–0

Чоловіки, одиночний розрядРедагувати

Рік Чемпіон Фіналіст Рахунок
1997[3]   Тім Генмен   Марк Россе 7–6, 6–4
1998[4]   Тім Генмен   Євген Кафельников 7–5, 6–4
1999[5]   Ніколас Кіфер   Жорж Бастл 6–4, 6–2
2000[6]   Марат Сафін   Давіде Сангінетті 6–3, 6–4
2001[7]   Марат Сафін   Євген Кафельников 6–2, 6–2
2002[8]   Євген Кафельников   Волчков Володимир Миколайович 7–6(8–6), 7–5

Чоловіки, парний розрядРедагувати

Рік Чемпіон Фіналіст Рахунок
1997[3]   Вінченцо Сантопадре
  Вінс Спейдія
  Хішам Аразі
  Еял Ран
6–4, 6–7, 6–0
1998[4]   Стефано Пескосолідо
  Лоренс Тілеман
  Кеннет Карлсен
  Шенг Схалкен
7–5, 4–6, 7–5
1999[5]   Олег Огородов
  Марк Россе
  Марк Кейл
  Лоренцо Манта
7–6, 7–6
2000[6]   Джастін Гімелстоб
  Скотт Гамфріс
  Marius Barnard
  Роббі Кеніг
6–3, 6–2
2001[7]   Жюльєн Бутте
  Домінік Хрбати
  Marius Barnard
  Jim Thomas
6–4, 3–6, [13–11]
2002[8]   Девід Адамс
  Роббі Кеніг
  Рамон Слюйтер
  Мартін Веркерк
6–2, 7–5

ПриміткиРедагувати

  1. «Кубок президента» переезжает из Ташкента в Бангкок. Sports.ru. 14 січня 2003. Процитовано 2010-08-20. 
  2. Fantastic Five, wtatennis.com (англ.)
  3. а б 1997 Tashkent. Міжнародна тенісна федерація. Процитовано 4 січня 2015. 
  4. а б 1998 Tashkent. Міжнародна тенісна федерація. Процитовано 4 січня 2015. 
  5. а б 1999 Tashkent. Міжнародна тенісна федерація. Процитовано 4 січня 2015. 
  6. а б 2000 Tashkent. Міжнародна тенісна федерація. Процитовано 4 січня 2015. 
  7. а б 2001 Tashkent. Міжнародна тенісна федерація. Процитовано 4 січня 2015. 
  8. а б 2002 Tashkent. Міжнародна тенісна федерація. Процитовано 4 січня 2015. 

ПосиланняРедагувати