Кіченок Людмила Вікторівна
українська тенісистка
(Перенаправлено з Людмила Кіченок)
Людми́ла Ві́кторівна Кічено́к (20 липня 1992) — українська тенісистка.
| Людмила Кіченок | |
|---|---|
_(48199182982).jpg) | |
| Громадянство |
 Україна |
| Місце проживання | Дніпро |
| Дата народження | 20 липня 1992 (30 років) |
| Місце народження | Дніпропетровськ |
| Зріст | 174 см |
| Вага | 60 кг |
| Робоча рука | права |
| Бекхенд | дворучний |
| Призові, USD | $1,772,411 |
Одиночний розряд | |
| Матчів в/п | 203–166 |
| Титулів | 6 ITF |
| Найвища позиція | 156 (21 липня 2014) |
| Поточна позиція | 999 (6 лютого 2023) |
Парний розряд | |
| Матчів в/п | 401–262 |
| Титулів | 8 WTA, 28 ITF |
| Найвища позиція | 8 (27 лютого 2023) |
| Турніри Великого шлема | |
| Вімблдон | 2к (2014) |
| Інші парні турніри | |
| Востаннє картку оновлено: 27 лютого 2023 | |
Людмила Кіченок має сестру-близнючку Надію, разом з якою зазвичай виступає в парному розряді. У січні 2015 року сестри виграли свій перший турнір WTA — Shenzhen Open. Свою другу перемогу сестри здобули на Brasil Tennis Cup 2016.
Виступи на ОлімпіадахРедагувати
| Дисципліна | Стадія | Супротивник | Результат | Місце | Загальне місце |
| Тенніс Пари | 1 коло | Китай | 0:2 | 2 | 17 |
ПеремогиРедагувати
На тенісному турнірі в жовтні 2015-го у Китаї Людмила Кіченок (414-та позиція) переграла першу ракетку турніру італійку Флавію Пеннетту (8-а позиція у світі).
4 листопада 2018 року разом з Надією Кіченок виграла парний турнір WTA Elite Trophy в Чжухаї[1]. Наступного року вона зуміла відстояти титул, граючи цього разу з Андреєю Клепач із Словенії.
У червні 2021 року Людмилу було кваліфіковано для участі в Олімпійських іграх у складі національної команди України з тенісу. Разом із нею в команду було включено Даяну Ястремську, Надію Кіченок, Еліну Світоліну, Марту Костюк.[2][3]
Фінали турнірів WTAРедагувати
Парний розряд: 21 (9 перемог)Редагувати
| Результат | № | Дата | Турнір | Поверхня | Партнерка | Супротивниці | Рахунок |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Поразка | 1 | 17 вересня 2011 | Tashkent Open, Ташкент, Узбекистан | Хард | Надія Кіченок
|
 Елені Даніліду  Віталія Дяченко
|
4–6, 3–6 |
| Поразка | 2 | 4 січня 2014 | Shenzhen Open, Шеньчжень, Китай | Хард | Надія Кіченок
|
 Моніка Нікулеску Клара Закопалова
|
3–6, 4–6 |
| Перемога | 1 | 10 січня 2015 | Shenzhen Open, Шеньчжень, Китай | Хард | Надія Кіченок
|
 Лян Чень Ван Яфань
|
6–4, 7–6(8–6) |
| Перемога | 2 | 04 серпня 2016 | Brasil Tennis Cup, Флоріанаполіс, Бразилія | Хард | Надія Кіченок
|
 Тімеа Бабош Река Лука Яні
|
6–3, 6–1 |
| Поразка | 3 | 13 січня 2018 | Hobart International, Гобарт, Австралія | Хард |  Ніномія Макото
|
.svg){kind=small} Елізе Мертенс  Демі Схюрс
|
2–6 2–6 |
| Поразка | 4 | 5 липня 2018 | Silicon Valley Classic, Сан-Хосе | Хард | Надія Кіченок
|
 Латіша Чжань Квета Пешке
|
4–6, 1–6 |
| Перемога | 3 | Лис 2018 | WTA Elite Trophy, Чжухай | Хард | Надія Кіченок
|
Сюко Аояма  Лідія Морозова
|
6–4, 3–6, [10–7] |
| Перемога | 4 | Жов 2019 | WTA Elite Trophy, Чжухай | Хард |  Андрея Клепач
|
Дуань Інін Ян Чжаосюань
|
6–3, 6–3 |
| Перемога | 5 | Жов 2019 | WTA Elite Trophy, Чжухай | Хард | Андрея Клепач
|
Дуань Інін Ян Чжаосюань
|
6–3, 6–3 |
| Перемога | 6 | 13 червня 2021 | 2021 Nottingham Open, Ноттінгем, Велика Британія | Трава | Макото Ніномія
|
 Керолайн Доулхайд .svg){kind=small} Сторм Хантер
|
6–4, 7–6(3–7), [10–8] |
| Поразка | 5 | 28 серпня 2021 | 2021 Chicago Women's Open, Чикаго, США | Хард | Макото Ніномія
|
Надія Кіченок Ралука Олару
|
6–7(6–8), 7–5, [8–10] |
| Поразка | 6 | 15 жовтня 2021 | 2021 BNP Paribas Open, Індіан-Веллс, США | Хард |  Олена Остапенко
|
Вероніка Кудерметова  Олена Рибакіна
|
4–6, 3–6 |
| Поразка | 7 | 23 жовтня 2021 | Tenerife Ladies Open 2021 | Хард | Марта Костюк
|
 Ульрікке Ейкері Еллен Перес
|
3–6, 3–6 |
| Поразка | 8 | 19 лютого 2022 | 2022 Dubai Tennis Championships | Хард | Олена Остапенко
|
Вероніка Кудерметова Елісе Мертенс
|
1–6, 3–6 |
| Поразка | 9 | 3 червня 2022 | French Open | Ґрунт | Олена Остапенко
|
 Каролін Гарсія Крістіна Младенович
|
6–2, 4–6, 2–6 |
| Перемога | 7 | 19 червня 2022 | 2022 Birmingham Classic, Бірмінгем, Велика Британія | Трава | Олена Остапенко
|
Елісе Мертенс Чжан Шуай
|
Технічна перемога |
| Поразка | 10 | 25 червня 2022 | 2022 Eastbourne International, Істборн, Велика Британія | Трава | Олена Остапенко
|
 Александра Крунич  Магда Лінетт
|
Технічна поразка |
| Поразка | 11 | 8 липня 2022 | 2022 Wimbledon Championships, Лондон, Велика Британія | Трава | Олена Остапенко
|
Барбора Крейчикова Катержина Сінякова
|
2–6, 2–6 |
| Перемога | 8 | 21 серпня 2022 | 2022 Western & Southern Open | Хард | Олена Остапенко
|
Ніколь Меліхар Еллен Перес
|
7–6(7–5), 6–3 |
| Перемога | 9 | 2 жовтня 2022 | 2022 Tallinn Open, Таллінн, Естонія | Хард | Олена Остапенко
|
Ніколь Меліхар  Лаура Зігемунд
|
7–5, 4–6, [10–7] |
| Поразка | 12 | 17 лютого 2023 | 2023 Qatar Total Open, Доха, Катар | Хард | Олена Остапенко
|
Корі Гофф Джессіка Пегула
|
4–6, 6–2, [7–10] |
ПосиланняРедагувати
- Досьє на сайті WTA [Архівовано 23 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Українка створила сенсацію на тенісному турнірі у Китаї [Архівовано 20 лютого 2022 у Wayback Machine.]
ПриміткиРедагувати
- ↑ Сестри Кіченок виграли парний турнір в Шеньчжені. Сьогодні. 18 березня 2017. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 18 березня 2017.
- ↑ На Олімпіаду в Токіо кваліфікувалися п'ять українських тенісисток. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ Log into Facebook. Facebook (англ.). Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
|
Це незавершена стаття про спортсменку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |