Відкрити головне меню

Верхньоніме́цька мо́ва (нім. Hochdeutsche Sprache, Hochdeutsch) — різновид німецької мови, група німецьких діалектів, які виділилися в результаті другого переміщення приголосних звуків. До верхньонімецької мови належать південнонімецькі і середньонімецькі діалекти.

верхньонімецька
Hochdeutsch
Поширена в Швейцарія Швейцарія, Німеччина Німеччина, Австрія Австрія, Ліхтенштейн Ліхтенштейн, Франція Франція, Італія Італія, Венесуела Венесуела
Писемність латиниця
Класифікація

Індоєвропейська сім'я

Германська гілка
Західнонімецька група
Офіційний статус
Коди мови

Історія німецької мови часто асоціюється з історією верхньонімецької мови. Необхідно пам'ятати, що існує також нижньонімецька мова. Виділяють періоди історії німецької мові: давньоверхньонімецький (7501050), средньоверхньонімецький (10501350), ранньоверхньонімецький (13501650) і нововерхньонімецький1650).

ЛітератураРедагувати

  • Werner König: dtv-Atlas zur deutschen Sprache. Tafeln und Texte. Mit Mundartkarten. Deutscher Taschenbuchverlag, München 1978, ISBN 3-423-03025-9. (нім.)