Майкл Чанг
Майкл Тепей Чанг (англ. Michael Te-Pei Chang, кит. 張德培) — американський тенісист, чемпіон Ролан-Гарросу, переможець 34 турнірів найвищого рівня, володар Кубка Девіса в складі збірної США.
| Майкл Чанг | |
|---|---|
 | |
| Громадянство |
 США |
| Місце проживання | графство Орендж, Каліфорнія, США |
| Дата народження | 22 лютого 1972[1] (51 рік) |
| Місце народження | Гобокен, Гудзон, Нью-Джерсі, США[1] або Чаочжоу, Гуандун, КНР |
| Зріст | 175 см |
| Вага | 73 кг |
| Початок кар'єри | 1988 |
| Завершення кар'єри | 2003 |
| Робоча рука | права |
| Бекхенд | дворучний |
| Тренер |
Хосе Ігерас (1989)[2] Карл Чанг (1992–2003)[3] |
| Призові, USD | 19 145 632 |
Одиночний розряд | |
| Матчів в/п | 662-312 |
| Титулів | 34 |
| Найвища позиція | 2 (9 вересня 1996) |
| Турніри Великого шлема | |
| Австралія | Ф (1996) |
| Ролан Гаррос | П (1989) |
| Вімблдон | ЧФ (1994) |
| США | Ф (1996) |
| Інші парні турніри | |
| Востаннє картку оновлено: тенісист завершив кар'єру | |
Чанг народився в родині іммігрантів із Тайваню. Його китайське ім'я Чжан Депей. Він несподівано виграв Відкритий чемпіонат Франції 1989, коли йому було 17 років. Надалі Чанг мав успішну кар'єру, тричі був у фіналах турнірів Великого шолома, але більше не вигравав. У рейтингу ATP він досягав другої сходинки.
Чанг входив до збірної США, яка виграла Кубок Девіса 1990 року.
У 2008 році Чанга введено до Міжнародної зали тенісної слави. З 2014 року він тренує Кея Нісікорі.
Раннє життяРедагувати
Після переїзду з Гобокена, штат Нью-Джерсі, до Сент-Пола, штат Міннесота, де Майкл навчився грати в теніс, Чанги переїхали спочатку до Пласенши, штат Каліфорнія, а потім до Енсінітаса, штат Каліфорнія, щоб збільшити тенісні можливості для Майкла та його старшого брата Карла. У дитинстві Чанг навчився китайської мови від своїх тайванських батьків і може розмовляти мандаринською мовою.[4] Бетті залишила роботу хіміка, щоб поїхати з Чангом у тур.[5] Піднявшись до №163 у світі як 15-річний аматор, Чанг кинув десятий клас середньої школи Сан-Дієгіто в Енсінітасі після того, як склав GED у лютому 1988 року, щоб продовжити професійну тенісну кар'єру.
Чанг також навчався на магістерській програмі служіння в університеті Біола в Ла-Мірада, Каліфорнія, протягом півтора років. Він є членом опікунської ради університету Біола.[6]
Значні фіналиРедагувати
Фінали турнірів Великого шоломаРедагувати
Одиночний розряд: 4 (1–3)Редагувати
| Результат | Рік | Турнір | Поверхня | Супротивник | Рахунок |
|---|---|---|---|---|---|
| Перемога | 1989 | French Open | Ґрунт |  Стефан Едберг |
6–1, 3–6, 4–6, 6–4, 6–2 |
| Поразка | 1995 | French Open | Ґрунт |  Томас Мустер |
5–7, 2–6, 4–6 |
| Поразка | 1996 | Australian Open | Хард |  Борис Беккер |
2–6, 4–6, 6–2, 2–6 |
| Поразка | 1996 | US Open | Хард | Піт Сампрас |
1–6, 4–6, 6–7(3–7) |
Фінали підсумкових турнірів рокуРедагувати
Одиночний розряд: 1 (0–1)Редагувати
| Результат | Рік | Турнір | Поверхня | Супротивник | Рахунок |
|---|---|---|---|---|---|
| Поразка | 1995 | Франкфурт | Килим | Борис Беккер
|
6–7(3–7), 0–6, 6–7(5–7) |
Фінали турнірів серії МастерсРедагувати
Одиночний розряд: 9 (7–2)Редагувати
| Результат | Рік | Турнір | Поверхня | Супротивник | Рахунок |
|---|---|---|---|---|---|
| Перемога | 1990 | Торонто | Хард | Джей Бергер
|
4–6, 6–3, 7–6(7–2) |
| Перемога | 1992 | Індіан-Веллз | Хард | .svg){kind=small} Андрій Чесноков
|
6–3, 6–4, 7–5 |
| Перемога | 1992 | Маямі | Хард |  Альберто Манчіні
|
7–5, 7–5 |
| Перемога | 1993 | Цинциннаті | Хард | Стефан Едберг
|
7–5, 0–6, 6–4 |
| Перемога | 1994 | Цинциннаті | Хард | Стефан Едберг
|
6–2, 7–5 |
| Поразка | 1995 | Цинциннаті | Хард | Андре Агассі
|
5–7, 2–6 |
| Перемога | 1996 | Індіан-Веллз | Хард |  Пауль Гаргойс
|
7–5, 6–1, 6–1 |
| Поразка | 1996 | Цинциннаті | Хард | Андре Агассі
|
6–7(4–7), 4–6 |
| Перемога | 1997 | Індіан-Веллз | Хард |  Богдан Улірах
|
4–6, 6–3, 6–4, 6–3 |
ПосиланняРедагувати
ВиноскиРедагувати
- ↑ а б Collins B. The Bud Collins History of Tennis: An Authoritative Encyclopedia and Record Book — 2 — NYC: New Chapter Press, 2010. — P. 559. — ISBN 978-0-942257-70-0
- ↑ Garber, Greg (19 травня 2009). Chang refused to lose 20 years ago. ESPN. Архів оригіналу за 28 вересня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
- ↑ Kei Nishikori’s Coach, Michael Chang, Has Been There Before. The new York Times. 7 вересня 2014. Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 11 вересня 2014.
- ↑ Finn, Jackie (30 травня 2017). ASIAN-AMERICAN SPOTLIGHT: MICHAEL CHANG.
- ↑ Hu, Janny (10 червня 2004). Former tennis champ Chang crafted for service. Seattle Post-Intelligencer. Процитовано 11 вересня 2014.
- ↑ Michael Chang. Biola University. Процитовано 7 липня 2015.
|
Це незавершена стаття про тенісиста чи тенісистку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |