L'Équipe

французька спортивна газета

«Екіп»[3] (фр. L’Équipe) — французька щоденна національна спортивна газета. Назва газети українською перекладається як «Команда». Редакційна політика видання спрямована насамперед на освітлення футболу, регбі, моторного спорту і велоспорту. Перший номер газети вийшов у 1946 році, редакція нового видання була сформована на основі журналістів, які працювали в газеті фр. L'AutoL'auto, яка вважається попередницею «Екіп», ця газета мала вузьку спрямованість і була присвячена виключно автоспорту.

фр. L'Équipe[1]
Країна  Франція
Тип спортивна газета[d]
Мова французька[1]
Видавець Éditions Philippe Amauryd
Формат таблоїд[2]
Періодичність 1 доба

Засновано 28 лютого 1946
Засновник Жак Годдеd
Власник Éditions Philippe Amauryd
Головний офіс Париж
ISSN 0153-1069, 2263-4940

lequipe.fr(фр.)
CMNS: L'Équipe у Вікісховищі
Мапа

Слід зазначити, що газета L'Auto була організатором першої велосипедних перегонів Тур де Франс в 1903 році, а в 1919 році з'явилась жовта майка лідера перегонів і була жовтого кольору для того, щоб дати посилання на жовтий газетний папір, на якому видавали газету l'auto.

Історія

ред.

У 1940 році Жак Годде, директор Тур де Франс і спортивний журналіст, очолив газету. Він був сином фінансового директора L'Auto, Віктора Годде. Годде захищав свою газету в суді, коли французький уряд порушило справу, але так і не зміг повністю очистити ім'я газети від суспільної свідомості, яке було переконане у співпраці L'Auto якщо не з Німеччиною, то з президентом-маріонеткою Філіппом Петеном.

Годде дозволили відкрити нове видання-наступник, L'Équipe. Редакція газети зайняла приміщення через дорогу від колишньої редакції L'Auto, і це приміщення також належало L'Auto, хоча за офіційними документами на нього було накладено арешт. Однією з умов вирішення нової газети було те, що вона повинна видаватися на білому папері, а не жовтого, як L'Auto.

Нова газета почала виходити тричі на тиждень з 28 лютого 1946 року. З 1948 вона стала щоденною. Вона істотно випереджала своїх головних конкурентів — L’Élan і Le Sport завдяки висвітленню автоперегонів з натяком на газету-попередницю шляхом публікації текстів L'Auto нагорі сторінки шрифтом gothic print, який використовувався в довоєнній газеті для заголовків.

У 1968 році L'Équipe купив Емільєн Аморі, засновник видавничого дому Аморі. Його смерть у 1977 році призвела до шестирічної боротьби за спадщину між його сином і дочкою, яка закінчилася компромісом: Філіп Аморі став власником щоденних газет, а його сестра — таких журналістів, як Marie-France і Point de Vue. Філіп заснував власний видавничий будинок, в який увійшли L'Équipe, Le Parisien і Aujourd'hui. Після його смерті в 2006 році група перейшла його вдові і дітям.

Тираж

ред.
Рік 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
L'équipe середній тираж 386 189 386 601 455 598 321 153 339 627 369 428 365 654 365 411 327 168 298 949 303 106

Два найбільших розпроданих тиражі газети випали на 13 липня 1998 року, після перемоги збірної Франції на чемпіонаті світу з футболу, коли було продано 1 645 907 примірників, а також на 3 липня 2000 року, після того, як Франція виграла чемпіонат Європи з футболу, після чого було продано 1 255 633 копій газети.

Примітки

ред.
  1. а б в The ISSN portalParis: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0153-1069
  2. https://www.franceinter.fr/emissions/la-chronique-de-l-instant-m/la-chronique-de-l-instant-m-26-fevrier-2018
  3. Зарубежная печать : Краткий справочник. Газеты. Журналы. Информационные агентства / гл. ред. С. А. Лосев. — М. : Политиздат, 1986. — С. 132.

Посилання

ред.