Реджо-нель-Емілія

Реджо-нель-Емілія (італ. Reggio nell'Emilia) — місто та муніципалітет в Італії, у регіоні Емілія-Романья, столиця провінції Реджо-Емілія.

Реджо-нель-Емілія Reggio nell'Emilia
Комуна
Країна	Італія
Регіон	Емілія-Романья
Провінція	Реджо-Емілія
Код ISTAT	035033
Поштові індекси	42100
Телефонний код	0522
Координати	44°42′00″ пн. ш. 10°38′00″ сх. д.
Висота	58 м.н.р.м.
Площа	231,56 км²
Населення	171 655 (31-12-2014)
Густота	741,3 ос./км²
Розміщення
Мапа
Влада
Мер	Luca Vecchi (5-6-2014)
Офіційна сторінка

Місто розміщене на відстані приблизно 350 км на північний захід від Риму, 65 км на захід від Болоньї.

Населення — 171 655 осіб (2014). Щорічний фестиваль відбувається 24 листопада. Покровитель — San Prospero vescovo.

Історія

Місто було засноване у 187 до н. е. та названа по імені консула Марка Емілія Лепіда. Ще у IV столітті місто мало власного єпископа Місто зазнало сильного руйнування від варварських нападів. Король лангобардів Альбойн зробив його одним з центрів Лангобардського королівства. У 899 році місто піддалось набігу мадярів. В 1002 році відійшов до маркграфів Тосканських.

Площа Сан-Просперо

З XII століття місто виступає як член Ломбардської ліги та як самостійна міська республіка. Комуну роздирало криваве протиборство між найсильнішими родинами. У XIV столітті до боротьби за місто приєдналися вельможні сімейства Д'есте, Ґонзаґа та Вісконті, а також папи римські.

У 1409 році місто відійшло до роду Д'есте, яке володіло ним аж до Наполеонівських воєн. Фактично місто входило до складу герцогства Модена та Реджо, хоча де-юре було виділене в герцогство Реджо. За правління Д'есте у місті почався підйом торгівлі та зодчества. З Реджо нерозривно пов'язані імена двох великих поетів кватроченто — Боярдо й Аріосто.

В 1513 році містом оволодів папа Юлій II, проте папське правління в цій частині Емілії тривало не більше 10 років. У 1796 році в Реджо увійшов Наполеон, який проголосив створення тут Циспаданской республіки. З 1810 року титул герцога Реджо носив маршал Удіно.

Саме в Реджо вперше з'явився сучасний італійський прапор та пролунав марш Домбровського.

Віденський конгрес повернув Реджо моденским герцогам не раз піднімалися проти своїх правителів. У 1860 році місто увійшло до складу об'єднаної Італії. У політичному житті XX століття домінували соціалісти і (у повоєнні роки) комуністи. У 1980-х роках в місті записувалася рок-група CCCP Fedeli alla linea.

Пам'ятки

У Реджо-нель-Емілія знаходиться більше п'ятнадцяти чудових замків, які є доказом славного середньовічного періоду. Серед них варто відзначити палаци Дожів, єпископів, Комуналь і Анчині. У палаці Комуналь розміщується музей італійського прапора і кімната триколора.

У центрі пролягає стародавня римська дорога Емілія, що з'єднує місто з Пармою. Цим пояснюється наявність безлічі красивих будівель 16-17 ст.

Однією з головних святинь Емілії є базиліка Мадонна делла-Ґ'яра (1597—1619).

У місті також є такі пам'ятки як Базиліка Сан-Просперо, Театр Валлі (1852—1857), Будинок Аріосто.

Вілла Леві.

Клімат

Клімат Реджо-нель-Емілія (1961–1990)
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Рік
Середній максимум, °C	4,2	7,2	12,8	17,2	22,3	26,8	29,6	28,8	24,2	17,5	10,5	5,5	17,2
Середня температура, °C	1,3	3,7	8,5	12,6	17,3	21,5	24,0	23,4	19,5	13,7	7,7	2,9	13,0
Середній мінімум, °C	−1,6	0,1	4,2	8,1	12,3	16,2	18,5	18,1	14,7	10,0	4,9	0,4	8,8
Норма опадів, мм	47	45	58	73	71	57	35	39	57	84	77	57	700

Базиліка Мадонна делла-Ґ'яра

Демографія

Населення за роками:

Барокова церква Сан-Джорджо.

Станом на 31 грудня 2014 року в муніципалітеті офіційно проживало 28 955 іноземців з 129 країн, серед них 3334 громадяни країн Євросоюзу та 2324 громадяни України. У місті було найбільше громадян таких держав:

• Албанія — 3619
• Китай — 3513
• Марокко — 3026
• Румунія — 2270
• Гана — 1970
• Україна — 1277
• Нігерія — 1461
• Єгипет — 1181
• Туніс — 1146
• Шрі-Ланка — 868
• Молдова — 827
• Грузія — 779

Площа Прамполіні

Дуже багато внутрішніх мігрантів з Південної Італії, зокрема з регіонів Абруццо, Калабрія та Кампанія.

Персоналії

• Леліо Орсі — італійський живописець епохи епохи Відродження зі школи Реджо Емілія
• Крістофоро Мунарі — італійський художник та реставратор доби бароко, що створював переважно натюрморти.
• Ромоло Валлі — італійський актор.
• Лудовіко Аріосто — італійський поет епохи Відродження, автор поем і комедій написаних латиною на класичні сюжети.
• Чезаре Дзаваттіні — італійський письменник, сценарист, теоретик кіно.
• Дзуккеро — італійський співак, автор пісень.
• Бенні Бенассі — італійський диск-жокей i музичний продюсер, що працює в напрямках хауз, електрохауз i електроклеш.
• Лучіано Ліґабуе — італійський рок-співак, кінорежисер, письменник, поет.
• Брати Черві — семеро братів, сім'ї італійських патріотів під час Другої світової війни.
• Граціано Дельріо — італійський лікар та політик.
• Джованні Баттіста Вентурі — італійський науковець, відомий роботами у царині гідравліки.
• Анджело Секкі — італійський священик та астроном, директор обсерваторії Папського Григоріанського університету.
• Ладзаро Спалланцані — італійський природодослідник.
• Мауро Бальді — італійський автогонщик, учасник чемпіонату світу з автогонок у класі Формула-1.
• Карло Анчелотті — італійський футболіст і тренер.
• Сальваторе Баньї — італійський футболіст, півзахисник, футбольний коментатор і оглядач.
• Лука Чиґарині — італійський футболіст, півзахисник.
• Джульяно Раццолі — італійський гірськолижник, олімпійський чемпіон.
• Антоніо Паккіоні (1665—1726) — італійський анатом.
• Серж Реджані (1922—2004) — французький театральний та кіноактор, художник та співак італійського походження.

Реджо-нель-Емілія на мапі провінції Реджо-Емілія

Сусідні муніципалітети

• Альбінеа
• Баньоло-ін-П'яно
• Бібб'яно
• Кадельбоско-ді-Сопра
• Кампеджине
• Казальгранде
• Кавріаго
• Корреджо
• Монтеккьо-Емілія
• Куаттро-Кастелла
• Руб'єра
• Сан-Мартіно-ін-Ріо
• Сант'Іларіо-д'Енца
• Скандіано

Міста-побратими

• Бидгощ (пол. Bydgoszcz), Польща
• Діжон (фр. Dijon), Франція
• Задар (хорв. Zadar), Хорватія
• Кишинів (молд./рум. Chişinău), Молдова
• Крагуєвац (сербохорв. Kragujevac, серб. Крагуjевац), Сербія
• Кутро (італ. Cutro), Італія
• Толука (ісп. Toluca), Мексика
• Форт-Ворт (англ. Fort Worth), США
• Жирона (ісп. Gerona, кат. Girona), Іспанія
• Полокване (англ. Polokwane), ПАР
• Шверін (в.-луж. Zwěrin, н.-луж. Zwěrin; чеськ. Zvěřín, Німеччина
• Пемба (порт. Pemba), Мозамбік

Див. також

• Список муніципалітетів провінції Реджо-Емілія

Посилання

• Пам'ятки та історія