Обговорення Вікіпедії:Проєкт:Біологія/Архів 3

китовиді та кити

шановні колеги, потрібна порада. є дві статті: давня китовиді (колись була як "беззубі кити") та значно новіша, але з душею зроблена кити. фактично вони дублікати, проте перша - більш загальна, а друга більше стосується походження та морфології (але також є й стаття Еволюція китоподібних і звісно, всі Китоподібні у стосунку до всього ряду). питання: об'єднувати перші дві чи може другу з них (кити) перейменувати у щось на зразок "еволюція і морфологія китовидих"? колись я залишав це питання "до всіх" на сторінці обговорення китів, але воно зависло... --ursus 18:41, 18 лютого 2012 (UTC)

Кенгуру /Macropus

Перенесено з Обговорення:Macropus, прошу висловити свої думки і, якщо з'явиться можливість, прийняти рішення з приводу цих статтей і їх англійських відповідників:

У цей редирект переніс статтю про рід, а стаття Кенгуру описуватиме назву, її генезу, використання по відношенню до представників і інше, як то є у багатьох, а якщо бути точним — у 60-ти вікіпедіях.--Шиманський Василь 16:57, 28 лютого 2012 (UTC)

як на мене, тепер все стало гірше, хоча, може, й більш схожим на інші вікіпедії. Кенгуру = Macropus (купа зоологічних зведень). а про слово "кенгуру" можна було написати в статті "кенгуру (значення)". --ursus 17:38, 28 лютого 2012 (UTC)

зовсім забув. якщо відміняти відповідність назв Кенгуру = Macropus, то треба не забути прибрати назву кенгурові з відповідників родини Macropodidae, перейменувати ту статтю і Категорія:Кенгурові та внести зміни у всі картки у статтях з цієї категорії. якщо все буде прийнято, то краще, мабуть, про це попросити ботів. --ursus 18:31, 28 лютого 2012 (UTC)

Я трохи не погоджусь — у статті Кенгуру (значення) мають (як зараз і є) бути всі об'єкти, істоти, не знаю, що ще, які мають назву Кенгуру, або подібні. У мене була думка про створення окремої статті Кенгуру (термін), або щось схоже, але не знайшов вираження того значення, яке є у інших вікі, у нашій мові. Схожих ситуацій не знайшов. Якщо, як ви кажете, все стало ще гірше, то можна зробити все як було, але неузгодженість всеодно залишиться. Щодо категорії — назва, ніби то, й відповідає вмісту. Тут не про неправильність назви, а про відмінність у значенні одного слова у різних мовах.--Шиманський Василь 18:41, 28 лютого 2012 (UTC)

щодо мов - це дійсно цікаво, але про інші значення й обсяги, припускаю, краще писати під відповідними назвами в основних статтях. скажімо, у поляків й словаків "нетопир" - це по нашому "кажани", а у нас нетопир - це лише один з родів кажанів. слова миша й пацюк в англійській - то всі гризуни, при чому до 150 мм - миша, а більше 150 мм - пацюк.... у англійців наш єнот - то ракуновий пес, але ми не описуємо його в роді "пес". і такого багато. --ursus 18:56, 28 лютого 2012 (UTC)

Я вже піднімав це питання на сторінці обговорення проекту Біологія, але воно, схоже, нікого не зацікавило. Скористався правилом (будьте сміливі) і зробив усе сам. Неправильно — поверну назад.--Шиманський Василь 18:45, 28 лютого 2012 (UTC)

про назви з різними зоологічними версіями у нас статті є. напр. єноти, косуля, дикі кози тощо. у цьому випадку, забираючи від "Macropus" відповідність до "кенкуру", ми мусимо перейменувати в латину і всі назви вищих таксонів, для яких макропус є типовим родом. однозначно. тут варіантів немає.... --ursus 18:48, 28 лютого 2012 (UTC)

поки нічого не повертайте. раз всі промовчали - може дійсно всі згодні на латину. давайте перенесемо цей блок на сторінку проекту. може, хтось підключиться? і може, тільки я так думаю. наполягати не буду. але мені знається кращим наведення українських відповідників до латини, хоча можна говорити українською й "макропус". як це звичайно й звучить серед науковців.... --ursus 18:51, 28 лютого 2012 (UTC)

переглянув англійську статтю і зрозумів "вашу" проблему з інтервікі. у англійців незва "кунгуру" поширюється тільки на два з трьох підродів роду Macropus: Macropus s. str. та Osphranter (див. картку для "кенгуру"). ну і що? у нас таких і зворотніх ситуацій повно. напр., "тхір" для частини видів (колишнього підроду Putorius) роду Мустела, "шакал" для частини видів роду Каніс; а вовками у нас називають великих хижаків різних родів (вкл. "червоного вовка" і сумчастого). так буває в різних мовах. то не страшно. помалу вернакулярні назви наздоганяють латину. але тлумачити кожну іноземну вернакулярну назву окремими статтями, як на мене, зайве. хоча й можна.... --ursus 19:22, 28 лютого 2012 (UTC)

Так і я ж про те — хотів, щоб був український відповідник, а аргумент зайве при 60-ти інтервіках, як на мене... У нас до останнього часу не було статті про Каміло Кавура (також десь 60 і-вік) — подумаєш, на одного прем'єр міністра Італії більше чи менше. У нас економії простору нема, можна створити стаб і на тому покищо заспокоїтись - до кращих часів .--Шиманський Василь 19:32, 28 лютого 2012 (UTC)

я в "кенгурах" (як казала Мальвака) не дуже розуміюся. там є в запасі кілька власних назв, вкл. й "валабі" (у англійців то всі інші макропуси, окрім кенгуру = великих макропусів, але у нас назва валабі закріплена за родом Wallabia, що природньо). треба подумати. може, Sehrg щось порадить? він в австралійській фауні добре розбирається! --ursus 19:37, 28 лютого 2012 (UTC)

p.s. трохи розписав про назву на сторінці "кенгуру". --ursus 20:42, 28 лютого 2012 (UTC)

Логічно було б прийняти тезу, що одній латинській назві роду повинна відповідати одна українська назва, а отже, з Macropus пропоную зробити перенаправлення на Кенгуру, у зв'язку з цим, пропоную перейменувати статтю Кенгуру в Кенгуру (зоонім) і картку прибрати. --Sehrg 21:27, 28 лютого 2012 (UTC)

перейменування

пропоную тут залишати короткі скерування на сторінки з обговореннями перейменувань для скерування уваги учасників нашого проекту. --ursus (обговорення) 22:23, 2 березня 2012 (UTC)

• Вікіпедія:Перейменування статей/Мамонт → Мамут (2/03/2012)

Біологічні необхідні статті

Вітаю спільноту! У березні-квітні буде проводитися ще один місячник покращення необхідних статей. Запрошую приєднатися до покращення біологічних статей у його рамках. Багато з них на жаль у поганенькому стані.--Krystofer (обговорення) 15:50, 7 березня 2012 (UTC)

Латинські назви

Шановні біологи, проконсультуйте щодо одного питання. Частина назв деяких видів у нашій Вікі латиною, може слід у статті після назви продублювати її назву, як вона читається нашою мовою. Бо не всі ж вміють читати латину. Я впродовж 4 років її студіював, то можу робити кваліфіковані правки. --ДмитрОст 17:11, 6 березня 2012 (UTC)

А шо там читати? Як написано - так і читаєш, ну пару дифтонгів (ae, oe). Як це можна не вміти? Хиба ж літери не знати. Але якщо людина не знає латинські літери, то вона скоріш за все просто не зможе й інтернетом користуватись. Я проти такої ідеї. Але я тут не один! :) --Yuriy Kvach (обговорення) 17:28, 6 березня 2012 (UTC)

пане Юрію, а "народ" зрозуміє, що тут, напр., не дифтонг: "Proechimys"? --ursus (обговорення) 21:55, 6 березня 2012 (UTC)

А цього звуку після "р" в українській взагалі немає, як мені здається. Хиба що "Прьохімис"? Звучить якось не по-українськи... --Yuriy Kvach (обговорення) 16:32, 7 березня 2012 (UTC)

А! Перепрошую, тут навіть я не зрозумів :) Це Pro Echimys! --Yuriy Kvach (обговорення) 19:20, 7 березня 2012 (UTC)

Воно, дійсно, нескладно, але є деякі нюанси: consilium — конзіліум, ratis — рацис, colisium — колізіум... --ДмитрОст 17:42, 6 березня 2012 (UTC)

це давня проблема "тхере аре" ("There are"), і тут не дуже все просто. як пересічна людина читатиме, скажімо, Rhynchocephalia? сам такого не роблю, але неодноразово у визначниках та керівництвах зустрічав транскрипції. мені теж то видається не тільки зайвим, але пниженням планки вимог до людей, які хочуть знати біологію. але тут не суто біологічний проект. вирішення питання, мабуть що, немає... звісно, інколи пересічні користувачі набирають у пошуку почуте на слух. розповім відому в ІЗАНі історію: один відомий вам колега, доктор біологічних наук, зачитуючи п'ятирічний звіт, пару разів причитав: "Покойо́на покойо́на". казали, що, мабуть, молиться. а виявилося, що мова йшла не про його "рідних" риб, яких він мав знати, а про Phocoena phocoena. отаке. для настрою можна подивитися, напр., назви річної давнини у статті Мангустові (куніктіс, ічнеумія та ін.). бачив ще крутіше, але тепер не знайду. --ursus (обговорення) 18:00, 6 березня 2012 (UTC)

Во, а коли с читається як к, а коли як ц... Якщо не помиляюся, у Phocoena читається як ц. --ДмитрОст 18:08, 6 березня 2012 (UTC)

так. тому і пишемо "Фоцена", а не "пхосоєна". --ursus (обговорення) 18:36, 6 березня 2012 (UTC)

Тоді вже - "фоцьона"! Але дійсно традиційно пишемо "фоцена". --Yuriy Kvach (обговорення) 16:32, 7 березня 2012 (UTC)

Я підтримую ініціативу про дублювання латини нашою мовою. Навіть більше - підтримую також буквальний переклад таких назв за можливості (після транскрипції, або в "Етимології"). Це дасть змогу мати уявлення про латинське "творення" назв, певним чином "підівчити мову" в процесі ознайомлень з назвами, а також дозволить спостерігати цікаві факти, як от про походження слова "файно" (див. етимологію: Raphanus raphanistrum).--Alfashturm (обговорення) 20:40, 6 березня 2012 (UTC)

раніше тут у нас було багато дискусій з цього приводу. найбільш послідовним противником українізації назв без першоджерел був Адепт, але він пішов з проекту.... він би зараз дав усім тут "прикурити" :). має бути якась загальна концепція. в мовах з латиницею хоча би немає проблем з читанням чи озвучкою латини (щоправда, зі своїми "бзиками". напр., я багато разово чув від американців "майкротус" для Microtus або "джербіллю" для Gerbillus від французів). тобто, треба би дійти згоди щодо такої політики. я не готовий однозначно вітати ідею транслітерації або творення нових назв. але питання доступності таких статей зависає.... може, робити перенаправлення з озвучки латини? може, писати в комбінації на зразок "полівка volemys"? або ще як? щодо "файно", у мене в рукописі книжки про назви ссавців є ще одна версія, старт до якої дала назва Martes foina, одного з видів куниці: припускаю, що це був варіант позначення хутра, чи якісного хутра. врешті, в частині південно-європейських мов (принаймні серед синонімів) є й фоіна, і фуїна, і поїна, і куїна у стосунку до хижих і пухнастих (ось ще про хижість). --ursus (обговорення) 21:18, 6 березня 2012 (UTC)

Послухайте, яке може бути проблема з озвучкою? Латина — це латина, а всякі англійські, американські та французькі вимови — це їхні особисті проблеми. Назви видів у Біології латиною, тому і читати слід латиною. Правил читання латиною до 10 і вони абсолютно нескладні. А дискусію цю я підняв, оскільки чимало назв, скажімо, тих самих ігуан або метеликів чи комах латиною... Зайде людина на якусь статтю, прочитає про те все, а як воно називається так і не довідається. --ДмитрОст 21:32, 6 березня 2012 (UTC)

мабуть, треба сформулювати кінцеву мету. щоби людина могла переказати комусь? запам'ятати і повернутися колись? чи просто щоби не породжувався комплекс невміння читати латину? тоді треба робити в дужках після латини або у виносці транскрипцію латини українською. і все. це наче ніким не заборонено. --ursus (обговорення) 21:50, 6 березня 2012 (UTC)

Ось зразок. Gerrhosaurus nigrolineatus (укр. ґероза́врус ніґролінеа́тус) — представник роду геррозавр з родини Геррозаврів. --ДмитрОст 21:57, 6 березня 2012 (UTC)

ну от, а я писав про те, що підтримую після назви латиною продублювати як воно читається українською. Плюс добре було б після цього давати буквальний переклад: Дуб(кверкус) - "гарне дерево", Стрілиця звичайна (Sagittaria sagittifolia) - стріловидна стрілолисткова (чи якось так). Адже цікаво. Про українізацію назв - мову не веду.. Шкодую, що Адепт пішов. Але тішить, що "корифеї" ще залишились :) Щодо "файно".. не для спору, проте грецьке "файно" більш співзвучне з укр. "файно",і менше з словами "фоіна", чи "фуїна". Але спорити не буду. Пан ДмитрОст звертався до біологів, а я до цього - дотично. Тому.. прошу пробачення за втручання. Проте, озвучувати латинську назву українською (коли немає україномовних відповідників) - це не погано (наприклад писати в назві статті "Агра Шварценегері" замість Agra schwarzeneggeri. Хоча б ставити перенаправлення..). Ми ж таку естафету давно почали: пишемо слово "футбол" - українською і тд..--Alfashturm (обговорення) 22:01, 6 березня 2012 (UTC)

ну от і добре. звісно, Адепт спитав би про джерело слова "герозавр" українською, але я не буду :) щодо "schwarzeneggeri" - можливо, було би краще транслітерувати з елементами перекладу (бо родовий відмінок): "Агра Шварцнегера". з повагою, --ursus (обговорення) 22:09, 6 березня 2012 (UTC)

Річ у тім, що моя ідея полягає у тому, щоб транслітерувати лише ті назви, які не мають українських відповідників, як приклад із Gerrhosaurus nigrolineatus. Якщо буде можливість, то можна буле спробувати ще їх якось і перекласти, але для цього треба знайти гарний перекладний словник із латини. --ДмитрОст 22:15, 6 березня 2012 (UTC)

вище саме про це йшла мова (див. "назви статей латиною"). тільки для подібних назв без о.д. я пропонував ставити яку-небудь мітку про відсутність словникової назви українською (можна й у картці). --ursus (обговорення) 22:29, 6 березня 2012 (UTC)

ґероза́врус ніґролінеа́тус - в букв.перекладі "Героз-(не зміг перекласти) золотий з чорними лініями". Нехай, героз- - це "покритий", - тоді отримуємо "покритий золотом з чорними лініями" або "позолочений і з чорними лінями". На прикладі ґероза́врус ніґролінеа́тус можна побачити, що використовувати в українській назві статті буквальний переклад латини дуже проблематичним є..--Alfashturm (обговорення) 23:14, 6 березня 2012 (UTC)

Gerrhosaurus = Gerrho+saurus (не героза + урус, хоча "урус" — то "хвіст"). етимологію "герона" шукайте, напр. тут або тут. ще. звичайно не рекомендують транслітерувати закінчення (так мене вчили старші біологи-латиністи). тобто не геррозарус, у герозавр. про подвоєння літер при перекладі треба шукати окремо. в нормі цього не роблять (напр., Вівера). про це вже у ВП були суперечка і роз'яснення. --ursus (обговорення) 23:25, 6 березня 2012 (UTC)

Словники хочуть реєстрацію. Тому погуглив грецьке слово γέρρον (Геррон). Ніби воно значить "плетений". Отримуємо "плетений хвіст з чорними лініями". --Alfashturm (обговорення) 00:05, 7 березня 2012 (UTC)

а ви те обійдіть. напр. через гугль. тисніть перше посилання (ліпше друге): "NL, fr. Gk gerrho- (fr. gerrhon hide-covered shield, anything made of wickerwork)". :) --ursus (обговорення) 00:30, 7 березня 2012 (UTC)

назву родини краще подавати не "геррозаври", а "герозаврові". дещо є тут. --ursus (обговорення) 00:37, 7 березня 2012 (UTC)

я накосячив.. gerrhon - γερρον - "щит" (плетений щит).--Alfashturm (обговорення) 01:13, 7 березня 2012 (UTC) І як би мала/могла звучати українська назва?--Alfashturm (обговорення) 01:19, 7 березня 2012 (UTC)

я би родову назву робив би з латини, оскільки вона благозвуча і оскільки вона вже використана при формуванні української назви родини (рід геронозавр і родина геронозаврові). але треба би вирішити питання з транслітераціями назв попри їхню відсутність в публікаціях. про це див. вище. --ursus (обговорення) 01:29, 7 березня 2012 (UTC)

Особисто я проти дублювання українською наукових назв. Боюсь, що це приведе до наростання кількості помилок, які відслідкувати буде нелегко (і час на це витрачати не хочеться). Нині дуже часто з жахом зустрічаю переклад назв тварин з російської мови. Не хочу нікого образити, але побоююсь, що вірно транскибувати будуть одиниці. Крім того, якщо людина зайшла на статтю Gerrhosaurus nigrolineatus не розумію, чим їй допоможе надпис (укр. ґероза́врус ніґролінеа́тус). Ще аргумент: наведіть приклади в іншомовних Вікі. Чи вони тотально також не використовують латину? І ніхто від цього не страждає. Якщо у когось є бажання давати етимологію назви - будь ласка, це цікаво. Але це вже філологічне питання. --Maxim Gavrilyuk (обговорення) 12:51, 7 березня 2012 (UTC)

Поясню ще раз лише свою думку, бо біологи в обговоренні пішли набагато далі. Чимало назв видів тварин та рослин у нас латиною. Людина може прочитати інформацію про ту істоту, але як вона правильно називається, так і не дізнається. Чи ви тримаєтеся думки, що більшість користувачів Віки вміють читати латиною?

До речі, географічні назви, скажімо в Криму, дублються надзвичайно різними мовами, які мають дуже мало спільного, що користувачі не можуть прочитати слова тієї чи іншої мови (я гадаю, ви зрозуміли, що йдеться про рос. та укр. мову). Ось вам приклад Красноперекопськ.

Тому, я сподіваюся, що ніхто не буде категорично заперечувати, якщо за відсутності назви кирилицею, я продублюю назву українською мовою, а питання етимології, дійсно, я згоден із Максимом, слід залишити поки що до кращих часів. --ДмитрОст 13:17, 7 березня 2012 (UTC)

будемо чесними: правильно - латиною. і правильно латину не прочитає і тим паче не запам'ятає більшість користувачів. понад те, не вірю, що більше 0,1% буде шукати вид за латинською назвою. тому питання в іншому: якщо дозволимо собі, то як відрегулювати транскрипції? то, правий Максим, повалить купа нових слів. понад те, не будемо забувати, що ВП для багатьох (у т.ч. для тих, хто пише підручники і довідники - точно знаю) ВП слугує довідковим виданням. тому можемо посприяти поширенню неточних або й неправильних назв. думаю, що щонайбільше можна допускати транскрипцію назв. --ursus (обговорення) 14:16, 7 березня 2012 (UTC)

Нічого не можу зрозуміти, якийсь зламаний телефон. Я не заперечую проти латини. Але має бути написана транскрипція укр. мовою, бо, повторюся, правил читання латини не більше 10, якщо треба, я можу їх викласти хоч тут, і ніяких різночитань в латині (як і в німецькій мові, на відміну від французької, англійської чи іспанської) не може бути. Шукає користувач за лат. назвою, але УКРВікіпедія повинна подати, як то читається. І для мене подати транскрипції лат. назв укр. мовою не становить жодних труднощів, оскільки і вірші вчив латиною, і займався ораторським мистецтвом латинською мовою. --ДмитрОст 15:54, 7 березня 2012 (UTC)

ох. ніхто не говорить про ваші знання. і я цілком вірю в них. окрім ваших дописів, вище йшла мова про переклади й транскрипції (герозавр). і їх вже зробили основними назвами (геррозаври, обидві з двома "р"). і таких прикладів КУПА! я за транскрипції. чому би й ні. про це сказано на самому початку. припускаю, що й інші "за". і хто не знає латини - можливо, й не буде робити транскрипції. а, може, й буде. ось і все. пропозиція: зробіть проект рішення учасників проекту. прямо тут. --ursus (обговорення) 18:35, 7 березня 2012 (UTC)

О!!!! Евріка! Є пропозиція! А що якщо не робити трансліт на кирилицю (більшість біологів буде проти), а спробувати пояснити значення наукової назви, її походження. Це власне робота для філолога, і тут потрібен професіонал. Гляньте, як я зробив Краснопірка і Краснопірка звичайна. А у випадку з назвами, які не мають українських відповідників - це буде ще актуальніше. Я би й сам хотів багато що пізнати, бо моїх знань латини і грецької часто недостатньо. Як на це? --Yuriy Kvach (обговорення) 19:08, 7 березня 2012 (UTC)

А що до читання латини людьми, які не знають правил читання. Тут навіть неважливо як люди це прочитають. Американці, наприклад, взагалі цим не переймаються, вони зазвичай читають за правилами англійської мови. Так само часто роблять поляки. Сам чув, як мої колеги з Польщі читали назву роду Proterorhinus по-польськи "ПротероРГінус". І всім це "до лампочки", кому треба - той зрозуміє. Це ще один аргумент до того, що трансліт на українську не потрібен. А ось пояснення значення - було б дуже цікаве! Бо ото хтось понавигадував казябликів латиною, і ніхто не розуміє про що власне йдеться, навіть самі біологи, бо язикамі нє владєєм! :) --Yuriy Kvach (обговорення) 19:17, 7 березня 2012 (UTC)

ось цікава була колись стаття: Хомо Еректус. а ще є Гомініди. :) --ursus (обговорення) 20:42, 7 березня 2012 (UTC)

Я (не професійний біолог) за цю пропозицію. Ось досить простий на перший погляд приклад: як читається українською (або російською) Rebutia? В статті про цей кактус я перерахував всі варіанти, які зустрічаються. Їх виявилося аж три. Найбільш поширений серед них Ребуція. Якщо починаючий колекціонер почне шукати в інтернеті назву латиною, як він її почує в продавця — то й не знайде, бо скоріше за все набере Rebucia або Rebuciya. Те саме можна сказати про Echeveria (зустрічаються серед любителів досить часто варіанти Ехеверія та Ечеверія — латиною цілком може набрати Eheveria), Haworthia (Хавортія, Гавортія — латиною може набрати Hawortia) і т. ін. Тому краще вказувати як правильно читається але перераховувати всі можливі варіанти українською та робити з них перенаправлення, щоб не професійний біолог міг знайти статтю, яка його цікавить та прояснити для себе, як правильно читати. --Олег (обговорення) 21:21, 7 березня 2012 (UTC)

По своєму досвіду скажу, що питання етимології (як його правильно перекласти укр. з латини), то складне і глибоке, але надзвичайно цікаве питання. Тому, можливо, в рамках якось підпроекту слід було б розпочати роботу в цьому напрямку. Ну і підтримую Олега, він абсолютно правильно і чітко сформолював суть проблеми. --ДмитрОст 05:11, 8 березня 2012 (UTC)

Латинські назви: резолюція

З метою покращення сприйняття статей на біологічну тематику пропонується в назвах статей латинською мовою запровадити транскрипцію українською мовою. Транскрибування назв має проводитися згідно з правилами читання лат. мови, які викладені нижче:

• Голосні а, е, о, u пишуться і читаються як і гол. в укр. мові;
• голосна –і- читається як –й- перед голосними;
• буква –у- читається як -і- (hyper, hypo)
• -u- вимовляється як укр. -у-
• в латині є голосні дифтонги (сполучення 2 голосних, які читаються як один звук) ае = е, ое = е, еу = ев, ау = (ау) ав;
  • У словах, які закінчуються на -e-us-, -e-um- сполучення -eu- не є дифтонгом; звуки, що його складають, належать до різних складів і вимовляються роздільно: lu-te-us – жовтий, hor-de-um – ячмінь.
    • Якщо буквосполучення ae, oe не утворюють дифтонгів, то над буквою е ставлять дві крапки або горизонтальну риску, і тоді кожний голосний вимовляється окремо: aё – [аe]: áёr / áēr [áер] – повітря;
• -l- в латині м'яка, тому має бути відповідне пом'якшення (citrúllus - цітрýллюс)
• -t- читається як -ц- лише перед голосною -і- у більшості випадків (operatio - операціо);
  • вимовляється як [ті], якщо це буквосполучення стоїть після s, t, x: béstia [бéстія] – тварина.
    • Перед приголосними буквосполучення ti завжди вимовляється як [ті]: vítis [вíтіс] – винорад, tríticum [трíтікум] – пшениця.
• -s- читається, як українське -з- між 1) голосними; 2) між голосною і приголосною m або n (mensis (мензис), basis (базис), pensioner (пензіонер);
• -z- перед -í- читається як ц (zíncum - цинкум)
• -h- читається як -г-
• -g- вимовляється як укр. -ґ-
• -х- читається як -кс-
  • між голосними -кз- (exémplar - екземпляр)
• -ch- завжди читається як -x-;
• -ph- завжди читається як -ф-;
• -rh– завжди читається як -p-;
• -th- завжди читається як -т-;
• -sch- вимовляється як укр. -cх- (schizándra - схізáндра)
  • Якщо воно використовується при транслітерації власних назв та назв, що від них походять, для передачі звуків, не властивих латинській мові: Rumex marschallianus – Щавель Маршаллів; Stipa syreistschikovii – Ковила Сирейщикова; Scilla mischtschenkoana – Проліска Міщенко
    • Латинізовані власні назви читаються за нормами мови-оригіналу.
• -qu- завжди читається як –кв-;
• -su- завжди читається як -св-;
  • вимовляється як [су], якщо не утворює з наступним голосним одного складу: suíllus [суíллюс] – маслюк.
• -с- читається як укр. -ц- перед е, і, у, ае, ое;
• -с- читається як укр. -к- перед а, о, u, в кінці слова, перед всіма приголосними.

Таку резолюцію вважаю передчасною. Але ідею створення сторінок-перенаправлень - цілком підтримую. Це полегшить людям пошуки необхідних статей. --Yuriy Kvach (обговорення) 10:15, 8 березня 2012 (UTC)

За аналогією з наступними прикладами, Rumex marschallianus має називатись Щавель Маршала (якщо він названий на честь людини з прізвищем Маршал) --Sehrg (обговорення) 10:57, 8 березня 2012 (UTC)

підтримую проект резолюції. яскільки такі питання виникають, і не в запитах читачів, а в запитах авторів, значить це дійсно потрібно. приклад з кактусами - красномовний. там, де є потреба - треба подавати транскрипцію. ще пропоную всі називниці теми винески в окрему підсторінку "про назви таксонів" (можливо, окрім перейменувань). але хто з учасників вміє таке створювати? --ursus (обговорення) 11:06, 8 березня 2012 (UTC)

• Якщо мова про обов'язкову транслітерацію латинських назв, то я думаю, що це зайве. Це можна було б робити, якщо б цей принцип використовувався б у джерелах. Я глянув перший підручник, що зміг знайти (ботаніка для технікумів) і побачив там латинські назви без транслітерації. Що стосується сторінок перенаправлень, то я також підтримую. Що стосується наведених вище правил, то потрібно враховувати правила українського правопису, в т.ч. Правило дев'ятки, передачі подвоєних літер (збереження подвоєння у власних назвах і не збереження у загальних), потрібно узгодити передачу латинських закінчень тощо. --yakudza 01:29, 10 березня 2012 (UTC)
  • Як знаєте. Я хотів, щоб було краще... Просто ще раз повторюся, ті самі назви міст та сіл подаємо як рос., так і укр. мовою. Невже настільки складно зробити крок назустріч до читача, певну люб'язність та прочитати йому ту назву, як він нетямущий у латині... --ДмитрОст 08:57, 10 березня 2012 (UTC)

робіть. ніхто не говорить, що цього не можна робити категорично. це можна писати, як і все інше. мова про інше: це не можна робити загальним правилом і тотальною практикою. у випадку з популярними в культурі організмами (кактуси, орхідні, плазуни, павуки тощо) за відсутності словникових українських назв напевно треба уточнювати правильну вимову латини :) . але не робити це при кожній нагоді, щонайменше це виглядає зайвим для таксонів, які мають власні українські назви. ну і правила укр. правопису, мабуть, таки варто враховувати. з повагою, --ursus (обговорення) 09:27, 10 березня 2012 (UTC)

Переконливе прохання не робити перенаправлення. У тексті статті хоч можна побачити, що написано та при потребі виправити. А то ми стільки Хомо Еректусів невдовзі можемо мати... --Maxim Gavrilyuk (обговорення) 09:54, 10 березня 2012 (UTC)

Чому? Легко перевірити опцією "посилання сюди", побачити всі перенаправлення, якщо треба - виправити. У перенаправленні хай будуть хоч б й гомоеректуси, якщо люди будуть шукати за цією назвою. --Yuriy Kvach (обговорення) 09:59, 10 березня 2012 (UTC)

Угу, погоджуюсь. Рибки акваріумні часто відомі під торговельними марками, які є кирилізацією латини, іноді неграмотною, але вказувати це було б непогано. Але я все ж таки схиляюсь до пояснення етимології назв. --Yuriy Kvach (обговорення) 09:56, 10 березня 2012 (UTC)

Категорія:Тварини за роком опису

Дана категорія і похідні від неї категорії типу Категорія:Тварини, описані у 2008 році поставлені на вилучення. Дуже хотілося б почути думку людей, які цікавляться біологією та пишуть статті на дану тему, чи потрібен даний параметр категоризації для статей про види тварин. Будь ласка висловіться або тут або на сторінці обговорення вилучення Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/9 березня 2012.--John (обговорення) 00:22, 11 березня 2012 (UTC)

зайве. якщо вже робити, то треба писати не про тварини, а про таксони, і не про таксони, а про роки першого опису назв, при тому не всіх назв, а валідної титульної назви. але кому це треба? це для перекласифікації всіх видів (1-2-5 млн) за роками? зайве ознозначно. --ursus (обговорення) 12:11, 14 березня 2012 (UTC)

картка "фауна"

шановні колеги, прошу висловитися з приводу ідеї створення і наповнення картки "фауна". її проект виклав у обговоренні відповідної статті "фауна". Dim Grits погодився розробити шаблон картки "Фауна"], як тільки ми дамо "добро". моя пропозиція: тут стисло обговорювати, а на вказаній сторінці просто виправляти. сподіваюся, що обговорення не розтягнеться на місяці. якщо хтось вміє робити підсторінки, зробіть, прошу, для цієї теми, або відразу, або як тільки вона переросте за один екран. з повагою, --ursus 15:56, 23 лютого 2012 (UTC)

КОЛЕГИ! проект шаблону для картки "Фауна" готовий, див. тут: Користувач:Base/Шаблони/Фауна. обговорення тут: Обговорення:Фауна. Будь ласка, підключайтеся з зауваженнями і пропозиціями. для перегляду картки в реальному зображенні див. Користувач:Base/Шаблони/Фауна/Документація (внизу). --ursus 16:09, 26 лютого 2012 (UTC)

Все класно. Тільки одне зауваження, естетичне - чому такий зелений? Це ж фауна. Ми ж зоолухі, а не ботани! :) --Yuriy Kvach 18:38, 26 лютого 2012 (UTC)

кольори можна змінювати й потім. треба програти можливості заповнення карток. напр., "паразитофауна окунеподібних Чорного моря" :) чи все влаштовує в наборі полів? --ursus 18:57, 26 лютого 2012 (UTC)

Як на мене - все нормально. Ну, колір можна таки да - рожевий, але це не критично. Можна і, скажімо, якийсь з тих, що не перелічені в ВП:ЯЧТК. Ось там вище була боротьба за помаранчевий - то можна і помаранчевий. Зауваження більш по суті питання: хотілось би мати класифікаційну структуру, більш зрозумілу для пересічного читача (якщо це можливо). Скажімо для мене, хоч і кандидата біологічних наук, графи "фауна вищого рангу в екол. мірилі" та "Типові риси" - незрозуміло як заповнювати. А "Фауністичне царство" - це те, що я вчив в університеті як "Біогеографічна область" (Ефіопська, Індо-Малайська, і т.ін.)? Чи щось інше?--Shao 19:12, 26 лютого 2012 (UTC)

дякую за зауваження. я виходив з наявних у вікі класифікацій. напр., Фауністичне районування (є про царства), Екозона та ін. щодо мірил (аспектів): не знаю, як краще, але продував продумати варіанти для різних описів напр. в таксономії і географії, для "мікротеріофауни Луганщини" можна ставити "теріофауну (в цілому) Луганщини" та "Теріофауну України", для "колеоптерофауни КБЗ" можна ставити "ентомофауну КБЗ" або "ентомофауну країни". пля паразитоценозів, дендрофілів, реофілів, ентомофагів і т.д. можна ставити якісь більш обсяжні екогрупи (не завжди регіони).... під рисами можна, дійсно, розуміти різне (раритетна, ізольована, з вичосою часткою ендемів, синантропів тощо).... давайте пропозиції! бо, виходячи з ссавців (і загалом наземних фаун з "вільних" видів), все виглядає значно простішим, а коли пробую уявити інші переліки - все трохи ускладнюється. --ursus 19:24, 26 лютого 2012

Та я б і радий "надати пропозиції" - але в тому і проблема, що не знаю, які. Не розумію, як це можна покращити. А в теперішньому стані воно не дуже зрозуміло для мене, біолога за фахом - годі вже й говорити про пересічного відвідувача. Думаю, це є дійсно проблемою. Тут поки що бачу лише одне рішення "в лоб": заголовок кожного розділу класифікаційної таблиці має бути посиланням на відповідну статтю з вичерпним (по можливості) списком варіантів класифікації.--Shao 19:33, 26 лютого 2012 (UTC)

Shao правий - у такому вигляді доповнювати немає чого, але картка досить важка для розуміння. Я довго «в'їжджав» що то за різні «мірила». Потрібна інструкція. --Maxim Gavrilyuk 06:42, 27 лютого 2012 (UTC)

добре. будемо спрощувати. нові пропозиції виклав. з повагою, --ursus 16:33, 27 лютого 2012 (UTC)

шановні колеги! прошу: загляніть на Обговорення:Фауна. хто ще хоче дати свої пропозиції - давайте! також треба створити сторінку про заповнення картки. хто вміє - зробіть хоча би стаб. і зазначте це на сторінці Обговорення:Фауна, щоби Base поставив відповідний лінк (знак питання) як на таксономічній картці. з повагою, --ursus (обговорення) 13:17, 22 березня 2012 (UTC)

біогеографія

колеги! хто розуміється на біогеографії - загляніть на сторінку Довідка:Як читати фауністичну картку. там би поуточнювати все з БГ-одиницями. --ursus (обговорення) 19:29, 23 березня 2012 (UTC)

Словникові статті

Зараз в категорії Статті накопичилась певна кількість біологічних статей, які не відповідають мінімальним вимогам можуть бути вилучені. Проект з покращення статей фактично не працює, крім того краще, щоб ці статті покращували фахівці, тому я розмістив це повідомлення тут. Ось коротенький список:

• Інвазійність
• Частка (ботаніка)
• Автофертильність
• Аутоінфекція
• Пелагічні птахи--yakudza 13:54, 28 березня 2012 (UTC)

Інвазійність, аутоінфекція - про це вчать в технікумах І рівня (найнижчого) акредитації (за спеціальністю "ветеринарна медицина"). Про частку і автофертильність - не знаю..--Alfashturm (обговорення) 14:19, 28 березня 2012 (UTC)

Зкориставшись ел.бібліотекою Вернадського - можна б було легенько дописати (звичайно, якщо ці теми піднімаються науковцями; тобтbiw=1152о, якщо вони є актуальними в нашій науці)--Alfashturm (обговорення) 14:21, 28 березня 2012 (UTC)

В сподіванні, що на цій сторінці можна швидше знайти випускника технікуму першого рівня я й написав це повідомлення. Особисто мене спинило від редагування статті невизначеність чи підходить інтервікі en:Infectivity. Терміни досить близькі але чи тотожні? Та й не впевнений, чи потрібна у Вікіпедії окрема стаття. На неї лише одне посилання Спеціальна:WhatLinksHere/Інвазійність та й те хибне. --yakudza 15:47, 28 березня 2012 (UTC)

Терміни близкі але не тотожні. Інфекційність - це стосується бактерій, вірусів, найпростіших; інвазійність - стосується паразитичних тварин: Аскариди, цестоди (Ціп'як бичачий). Ось вся різниця. Думаю, ви маєте рацію, - достатнім є статті "інфекція" і "інвазія". --Alfashturm (обговорення) 17:24, 28 березня 2012 (UTC)

Аутоінфекція - зміст можна продублювати в статті "Інфекція" і поставити перенаправлення з "авутоінфекція" на створений розділ в статті "інфекція".--Alfashturm (обговорення) 17:32, 28 березня 2012 (UTC)

погоджуюсь. --ursus (обговорення) 20:59, 28 березня 2012 (UTC)

Кон'югація

Не знала куди писати, тому пишу тут. Помітила, що є 2 статті: Кон’югація і Кон'югація. Думаю, що треба розібратись, але я не спеціаліст. --Formiate (обговорення) 20:25, 30 березня 2012 (UTC)

відмінності не тільки в апострофі. перша стаття - про спосіб розмноження (чомусь тільки для прокаріот), друга - про багатозначність (вкл. той спосіб розмноження у різних групах). з повагою, --ursus (обговорення) 20:28, 30 березня 2012 (UTC). p.s. а з апострофами тут таке є. я, напр., довгий час вважав, що статті "хом'як" (і похідних) тут не існує...

Я мала на увазі звести їх в один дизамбіг, або перейменувати якусь з додаванням чогось в дужки. Не може ж бути 2 статті з одною назвою). --Formiate (обговорення) 20:38, 30 березня 2012 (UTC)

наче розвів статті. дякую за увагу до біологічного розділу. --ursus (обговорення) 20:58, 30 березня 2012 (UTC)

Першій статті все ж таки варто було б дати правильне ім'я з апострофом (бо там інший знак, а це помилка) та уточненням, якщо це потрібно. Я теж не знавець, але на перший погляд здається, що дизамбіґ надуманий, бо йдеться про один і той же процес для різних груп організмів. --Олег (обговорення) 05:55, 31 березня 2012 (UTC)

ну так. але ж ми не можемо видаляти чи змінювати апостроф на такий самий. перша стаття на рік давніша. за нею право на існування. друга - повніша, але у стилі "дизамбінгу" (чи як його там звуть). хіба що треба було їх об'єднати. але для того треба було з тим розібратися, бо там є плутанина (то про одноклітинних, то раптом багатоклітинні, то бактерії). стаття ще має дочекатися свого редактора. --ursus (обговорення) 10:58, 31 березня 2012 (UTC)

Дизамбіг повинен бути (і, як на мене саме під назвою «кон'югація», а не «кон'югація (значення)»), бо термін багатозначний: як мінімум в біології це 1) статевий процес, характрений для а) бактерій б) війчастих в) деяких зелених водоростей г) грибів (і в кожної з тих груп він якийсь інакший, в нас є тільки стаття про бактерійну кон'югацію) 2) кон'югація гомологічних хромосом в мейозі 3) приєднання гідрофільних залишків до всякого роду ксенобіотиків під час їх детоксикації в печінці. Крім того є ще якісь кон'югації в мовознавстві, в хімії, в алгебрі і так далі.

З приводу статті, то її можна було би написати про кон'югацію як статевий процес. Але це вийде якесь перелічення слабо пов'язаних випадків в різних груп. Щось ні в кого такої статті нема, в англійців Sexual conjugation перенаправлена на ізогамію (як один із типів). Інший варіант — подописувати в статтях про організми підрозділи про статевий процес і зробити в дизамбігу посилання на них (типу такі [[Війчасті#Статевий процес]]) і відповідні перенаправлення. Як, думаєте, краще? (я можу зайнятись, не обіцяю, що вийде дуже добре, але краще ніж «клітки» і «злиття хромосом» точно).--Zlir'a (обговорення) 11:39, 31 березня 2012 (UTC)

Можливо їх має бути й дві — хто на цьому розуміється — розберуться, але поки що потрібно перейменувати Кон’югація на Кон’югація, бо ’ не українська літера чи знак. --Олег (обговорення) 12:34, 31 березня 2012 (UTC)

Новий проект!

Пропоную створити проект "Ботаніка" чи "Рослини" в межах проекту "Біологія" (як проект "Риби"). Наповнення статей про рослини в українській вікіпедії далека від високого рівня. Я аматор і новачок у вікіпедії! Тому звертаюсь до тих людей, які мають знання, бажання і вільний час! --Балакун (обговорення) 16:34, 8 квітня 2012 (UTC)

а чого зі знаком оклику? а не, скажімо, знаком запитання? ось є Категорія:Ботаніка: чим вам не проект? а є і Категорія:Рослини... чим погані? на 10 активних дописувачів і до 100 статей на місяць по всій біології вистачить орієнтуватися й через категорії. хіба що дуже хочеться мати власну сторінку спілкування? ну тоді шукайте "знання, бажання і вільний час". успіхів! --ursus (обговорення) 18:52, 8 квітня 2012 (UTC)

Для створення проекту потрібна група ентузіастів за даною тематикою. Ботаніки нині найменше представлені серед учасників проекту Біологія. Тому на даний момент не бачу необхідності створювати проект, який буде мертвим. --Maxim Gavrilyuk (обговорення) 11:11, 9 квітня 2012 (UTC)

Іронія іноді може образити більше ніж сарказм! А те, що розділ вимагає значних допрацювань це - факт. Вікіпедія - енцикловедія, тому тут повинні бути тверді знання, щоб можна було і просто орієнтуватися, і черпати енциклопедичні дані. Це для науково-популярного видання чи проекту достатню просто орієнтуватися, а не для енциклопедії. І не потрібно іронізувати щодо "знання, бажання і вільний час", адже такі люди дійсно потрібні вікіпедії. Згоден, що необхідна грепа ентузіастів. Я звертаюсь тому, що у мене самого недостатньо знанб та умінь. І потрібно щоб енциклопедія була енциклопедією.

будь ласка, не ображайтеся. дійсно, бажання створювати щось кардинально відмінне і самостійне виникає у багатьох. особливо на перших порах. треба створювати інформаційне поле. активувати дописувачів і таке інше. а проект ділити, коли нас тут "півтори людини", тяжко, бо ефекту буде мало. серед реальних альтернатив можна запропонувати або більш бурхливе - тиждень (місячник?) покращення статей по тих же рослинах (або якійсь їх групі, скажімо, по кактусах, або по видах з ЧКУ, або по реліктах абощо), або створити підсторінку проекту (прямо тут, але я цього не вмію) для обговорення суто ботанічних проблем. але треба буде ще відслідкувати по статтях відповідної тематики, хто їх часто редагує, і розіслати запрошенняч. а розбігатися зараз - немає у нас критичної маси... з повагою, --ursus (обговорення) 13:01, 9 квітня 2012 (UTC)

Я просто хотів привернути увагу до проблеми напонення статей з ботаніки. Просто сумно, що наша вікіпедія так відстає від інших. А ідея тижня чи місячника дуже хороша! Та й дійсно, я новичок і дуже наївний) --Балакун (обговорення) 13:12, 9 квітня 2012 (UTC)

розраховуйте на необхідні консультації. пошукайте про інші місячники чи тижневики. підготуйтеся і запускайте. для відкриття такого "проекту" проба назбирати якийсь мінімум бажаючих. здається, не менше трьох. врешті, можна зробити (тут) табличку з пропозиціями вибрати ту чи іншу тематичну версію і побачити, на що більше відгукнуться. але в кожному разі відслідковуйте ніки тих, хто має більший від середнього інтерес до рослин. обговоріть це, напр., з Mr.Rosewater. --ursus (обговорення) 13:23, 9 квітня 2012 (UTC)

Будемо працювати по можливості --Балакун (обговорення) 13:36, 9 квітня 2012 (UTC)

ось тут є добірка прикладів: Проект:Тематичний тиждень. --ursus (обговорення) 17:03, 9 квітня 2012 (UTC)

у т.ч. це: Тематичний тиждень/Тиждень біології. --ursus (обговорення) 17:06, 9 квітня 2012 (UTC)

В мене недостатньо досвіду, навіть з оформленням звичайних статей є проблеми, погано орієнтуюся(. Я собі дивлюся, що непогано все й організовано(багато чого я побачив вперше). А створення тематитчного тижня вимагає погоджень з адміністраторами? Буду працювати, вчитися.

про техніку організації тижня краще написати одному з адмінів. або автору одного з тих тижнів. не забувайте натискати на кнопку "підпис". --ursus (обговорення) 17:50, 9 квітня 2012 (UTC)

Неклітинні форми життя

Близько місяця тому пан Заморока створив такі статті як Афанобіонти, Нуклеаквеї, Аміноаквеї, відповідні категорії, пододавав таксономічні картки у статті плазміди та пріони і вніс інформацію про плізміди, пріони, косміди, фазміди, віроїди і так далі у статтю життя.

Така класифікація «живих організмів» взята очевидно з цього чеського сайту. Проте вона не є визнаною, про що можна судити із повної відсутності наукових публікацій з термінами Nucleacuea та Aminoacuea:

• Nucleacuea 0 статей на PubMed, 0 статей google scholar
• Aminoacuea 0 статей на PubMed, 0 статей google scholar
• Aphanobionta 0 статей на PubMed, 9 посилань google scholar (у два українських джерела (це і це) інформація явно потрапила з вікіпедії (стаття вірус), у всіх випадках, які мені вдалось прочитати, йдеться про віднесення до Aphanobionta тільки вірусів, зрештою Новак і не міг 1930 року віднести туди пріони, фазміди і косміди).

Віденсення навіть вірусів (не кажучи вже про все інше) до живих організмів є дуже суперечливим, науковці з цього приводу сперечаються, але більшість підручників пишуть, що вони не живі. В честь цього написала статтю неклітинні форми життя, де записано все, що я з цього приводу накопала. У зв'язку із написаним пропоную:

• вилучити категорії Аміноаквеї та Нуклеаквеї, категорію Афанобіонти, якщо хтось вважає, що вона потрібна перейменувати на «Неклітинні форми життя», хоча, як на мене, вона не потрібна;
• вилучити таксономічні картки із статей пріони, плазміди, косміди, фазміди. Останні дві статті в теперішньому вигляді вводять в оману (бо, може, вони в якомусь філософському сенсі і «облігатні внутіршньоклітинні паразити», але в звичайному розумінні — це штучно створені людиною векторні молекули, про що в статтях не написано), тому зобов'язуюсь їх переробити після свят, але без таксономічних карток.
• прибрати відповідну інформацію із статті Життя і переписати розділ «неклітинне життя» більш нейтрально і на основі джерел (скільки не шукала не знайшла жодного джерела, що фазміди і косміди — це живі організми).

Прошу висловлювати зустрічні пропозиції і заперечення, якщо є.--Zlir'a (обговорення) 13:46, 12 квітня 2012 (UTC)

Як автор - проти вилучення --A. Zamoroka (обговорення) 13:10, 13 квітня 2012 (UTC) ([1] [2], )

В жодному із тих посилань нема згадки про Нуклеоаквеї та Аміноаквеї. Я не заперечую проти того, щоб писати про неклітинні форми життя, є відповідна стаття, буду рада якщо хтось доповнить її на основі авторитетних джерел (тієї ж статті Куніна) і поправить, якщо я щось там недобре написала. Але я проти того, щоб використовувати ніким не визнану класифікацію і ставити таксономічні картки пріонам і космідам. Навіть на тому ж wiseGeek (яке очевидно не є АД) пише «structures such as cosmids, satellites, viriods, fosmids, prions, phagemids, and transposons may also be considered non-cellular life», а не «are generally considered» або щось типу того. Комп'ютерні віруси також дехто вважає живими, то що ми їм тепер таксономічну картку поставимо?

До того ж така класифікація (Неклітинні із двома підгрупами: Нуклеоаквеї та Аміноаквеї) не має шансів бути визнаною, навіть віруси — це поліфілетична група, не кажучи вже про групу, яка включає віруси, пріони, і штучно створені векторні молекули.--Zlir'a (обговорення) 11:02, 17 квітня 2012 (UTC)

про добрі та вибрані статті

зверніть увагу на оголошення про висунення статей на статус добрих і відповідні голосування.

• Крива видового накопичення - 14/03/2012 ===> обрано
• птахи - 6.04.2012 ===> обрано
• Риби

Хто писав статтю чи має посилання з інформацією на цю тему? Додайте джерела або скиньте посилання на сторінку обговорення! Стаття хороша. але може через це пролетіти. Джерел немає! -- Балакун (обговорення) 12:54, 17 квітня 2012 (UTC)

• Білий амур - тема розрита чітко і якісно. Прошу голосувати. -- Балакун (обговорення) 10:58, 19 квітня 2012 (UTC)
• Сосна сибірська - висунута на вибрану

Безчерепні

Вітаю всіх! Шукаю поради стосовно статті Безчерепні. Наскільки я пам'ятаю цей термін є синонімом Головохордових. Хоча, може я не все знаю. Я ніколи не цікавився примітивними хордовими та їх систематикою. Хто що пам'ятає або знає - підкажіть. В мене особисто складається думка, що цю статтю треба перетворити на перенаправлення на Головохордових. Дякую всім. --Yuriy Kvach (обговорення) 18:08, 19 квітня 2012 (UTC)

Не знаю, чи це допоможе, бо чесно признаюсь, також не розуміюсь на систематиці нижчих хордових, але з того, що мені потрапило під руку: у підручнику із зоології за 7-мий клас Шабанова (не АД, але все ж) Хордових поділяють на Безчерепних, Покривників і Хребетних, отже Безчерепні = Головохордові, в ось цій книжці, хоч я і не знайшла що конкретно вони мають на увазі під терміном Acrania, але оскільки там пише, що їх всього 14 видів, то очевидно, що покривники туди ніяк належати не можуть. З іншої сторони у книжці Hickman CP Jr., Roberts LS, Larson A (2001). Integrated principles of zoology (вид. 11th). McGraw-Hill Higher Education. ISBN 0–07–290961–7. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка) написано, що за традиційною Ліннеївською класифікацією до Acraniata відносять покривників і головохордових.--Zlir'a (обговорення) 11:41, 20 квітня 2012 (UTC)

Наскільки я знаю, то головохордові входять до безчерепних. -- Балакун (обговорення) 12:13, 20 квітня 2012 (UTC)

Розумієте, якщо відкинути наукові праці Ліннеївських часів, то головохордові і безчерепні - це синоніми. Я поки що бачив тільки підручники. Намагаюсь знайти щось суто наукове, щоб перевірити. --Yuriy Kvach (обговорення) 13:19, 20 квітня 2012 (UTC)

У "Палеонтології хребетних" Бентона — Subphylum Cephalochordata (Acraniata). У "Викопних нижчих хребетних" Черепанова — ПОДТИП ACRANIATA. БЕСЧЕРЕПНЫЕ. Состав: Один класс - Cephalochordata (Головохордовые); три пять ископаемых и четыре современных рода. http://paleodb.org знає тільки Cephalochordata --AS^ƨɐ 13:50, 20 квітня 2012 (UTC)

Я навіть не знаю. Я ще учень 11 кл. тому маю вільний доступ до шкільних підручників. Підручник з біології, 8 клас, видавництво Освіта. 2008 рік, автори Межжерін, Межжеріна. У параграфі 30 сказано, що тип Хордові ділиться на підтипи Безчерепні та хребетні. До типу Безчерепних належать примітивні морські тварини,які утворюють клас Головохордові. (дослівно) Наступний параграф про ланцетника так і називається: Підтип Безчерепні. Клас Головохордові. За покривників нічого не сказано, бо вони не входять до шкільної програми. Але підручники зараз не ідеальні. Я набирав статтю з цього підручки і статті Головохордові.

Энциклопедия «Мир животных». Издательство: ДП «Амерком Украина» при сотрудничестве с Oxford Educational Encycyclopedia. Стаття про ланцетника, класифікацію подано: Тип Хордові, клас Безчерепні. По асцидій: Тип Хордові (долі рос. мовою) Подтип Оболочники. Клас Асцидии. Може в нас є якісь систематики, спеціалісти? чи в інших розділах? Бо я чесно не знаю що робити. -- Балакун (обговорення) 17:25, 20 квітня 2012 (UTC)

У Мєжжеріна, так розумію, помилка. А що стосується Мир животных - тут здається все зрозуміло, тунікати не входять до безчерепних. В мене дружина викладає в школі біологію, я в неї просто спитав, як написано у інших підручниках (щоб не переглядати особисто). Судячи з її слів - в школі навчають, що головохордові і безчерепні - це одне й теж саме. Але Мєжжеріна вона ніколи не використовувала, бо там багато помилок. --Yuriy Kvach (обговорення) 06:44, 21 квітня 2012 (UTC)

Усе, що знаходить ґуґл, каже, що це синонім до Головохордових. Українські підручники з біології часто містять застарілі дані --AS^ƨɐ 17:58, 20 квітня 2012 (UTC)

Чому застарілі? Це застарілі підручники містять застарілі дані. В сучасних підручниках - все ОК, безчерепні це і є головохордові. У Мєжжеріна, так розумію, помилка. Але відверто кажучи, оскільки тунікати не вивчаються в школі, то на їх належності чи неналежності до безчерепних просто не акцентують. До речі, і в інших підручниках теж багато помилок. --Yuriy Kvach (обговорення) 06:44, 21 квітня 2012 (UTC)

Мені мій вчитель теж казав, що є помилки. Значить потрібно вилучити статтю, вказати в статті Головохордові, що Безчерепні синонім. О я зроблю перенаправлення з безчерепних на Головохордові. -- Балакун (обговорення) 07:26, 21 квітня 2012 (UTC)

Сосна сибірська

У статті вживається термін плодоношення. Підкажіть як його правильно замінити, оскільки голонасінні не мають плодів. -- Балакун (обговорення) 12:55, 21 квітня 2012 (UTC)

Утворення (формування) насіння.--Krystofer (обговорення) 17:51, 21 квітня 2012 (UTC)

Екологічна рівновага і Закон внутрішньої динаміки рівноваги

Чи не могли би шановні біологи поглянути. Тема мені видається важливою, але описана кепськи, і здається мені, стаття має бути одна, але ґрунтовна. --А1 08:58, 22 квітня 2012 (UTC)

такі питання краще ставити екологам-енциклопедистам. напр., нашому шановному користувач:Orestsero - кращого за нього знавця теми в укрВП немає. --ursus (обговорення) 11:16, 22 квітня 2012 (UTC)

Astacus astacus = Potamobius actacus

Вітаю друзі! Знайшов дві статті, присвячені, наскільки я розумію, одному виду. Є стаття Рак широкопалий, і є інша, Річковий рак. Назву останньої доречно використати для статі, про рід Astacus. Хто щось розуміє на річкових раках - гляньте. Треба це виправити. З повагою! --Yuriy Kvach (обговорення) 11:20, 8 травня 2012 (UTC)

Гриб (плодове тіло)

Добридень. Зробив статтю Гриб (плодове тіло). Деякі терміни та назви грибів перекладені невірно через незнаннаяння матеріалу. Буду вдячний за виправлення.--KuRaG (обговорення) 18:33, 31 травня 2012 (UTC)