Пелагічні птахи
Пелагічні птахи (англ. Pelagic birds; від грец. πέλαγος — «відкрите море») — птахи, що мешкають у відкритому морі або океані та живляться організмами пелагічної зони, тобто безхребетними планктону, кальмарами, рибою та іншими морськими тваринами.
Для пелагічних птахів характерні довгі крила разом з малим питомим навантаженням[1]. Такі птахи, як мандрівний альбатрос (Diomedea exulans), який здатний долати величезні морські відстані у пошуках їжі, багато в чому втратили здібність до активного польоту і безпосередньо залежать від динамічного ширяння (при якому енергія отримується від переміщення в горизонтальних повітряних потоках з різною швидкістю вітру) або похилого ширяння (при якому енергія отримується від постійної зміни шарів повітря із різними швидкостями)[2].
До пелагічних птахів відносяться 3 родини ряду Буревісникоподібних (Procellariiformes): Альбатросові (Diomedeidae); Буревісникові (Procellariidae); Пірнаючі буревісники (Pelecanoididae).
Примітки ред.
- ↑ (англ.) Gaston, Anthony J. (2004). Seabirds: A Natural History. New Haven: Yale University Press. ISBN 0-300-10406-5.
- ↑ (англ.) Pennycuick, C. J. (1982). «The flight of petrels and albatrosses (Procellariiformes), observed in South Georgia and its vicinity». Philosophical Transactions of the Royal Society of London B 300: 75-106.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| У Вікісловнику є сторінка пелагічні птахи. |