Відкрити головне меню
Головохордові
Ланцетник (Branchiostoma lanceolatum)
Ланцетник (Branchiostoma lanceolatum)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Головохордові (Cephalochordata)
Owen, 1846
Клас: Ланцетникоподібні (Leptocardii)
Ряд: Ланцетникоподібні (Branchiostomatiformes)
Родини / роди[1]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Cephalochordata
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Cephalochordata
EOL logo.svg EOL: 1585
ITIS logo.svg ITIS: 914170
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 7735
Fossilworks: 273394

Головохордові (Cephalochordata) — підтип хордових[1][2]. Разом із покривниками розглядаються як нижчі хордові[3]. Назва вказує на те, що хорда доходить до переднього кінця тіла[4].

Нечисленна (2-3 роди, близько 30 видів[1][2]) група морських тварин, що провадять малорухомий спосіб життя. Розміри тіла — до 8 см, за формою нагадують риб[1]. Типовим і найбільш вивченим представником є ланцетник.

Широко розповсюджені в морях Атлантичного і Тихого океанів[5]. У Чорному морі, в тому числі біля берегів Криму, трапляється вид Branchiostoma lanceolatum[6].

ОписРедагувати

 
Передній кінець тіла ланцетника (E — хорда)

Головний відділ не відособлений. Черепа нема (звідси назва «безчерепні», що фігурує в деяких системах), як і кісток чи хрящів загалом[5][1]. Все тіло сегментоване, включаючи і деякі внутрішні органи (видільну систему і статеві залози), а також мускулатуру. Органи чуття примітивні (є чутливі клітини в шкірі і вічка Гессе уздовж нервової трубки). Хорда і нервова трубка зберігаються протягом усього життя (хребців нема). Серця немає (є пульсуюча черевна судина)[5].

Ознаки прогресивної організації:

Великого практичного значення ланцетники не мають: їх використовує в їжу населення Південно-Східної Азії. Вони є зручним об'єктом для наукових досліджень і становлять великий інтерес як представники примітивних хордових[7].

Подібність головохордових до інших тваринРедагувати

Подібність до безхребетнихРедагувати

Подібність до хребетнихРедагувати

Головохордові поділяють із хребетними (принаймні на початкових стадіях розвитку) такі ознаки (деякі наявні і в покривників)[1]:

КласифікаціяРедагувати

У 5-му виданні «Риб світу» Дж. Нельсона (2016) підтип головохордових не поділений на класи й містить один ряд Amphioxiformes із двома родинами — Branchiostomidae (з одним родом Branchiostoma, близько 23 видів) та Epigonichthyidae (з одним родом Epigonichthys syn. Asymmetron, близько 7 видів)[1]. У базі даних WoRMS станом на 2019 рік підтип містить один клас Leptocardii, що не поділений на ряди й містить одну родину Branchiostomatidae з трьома родами: Asymmetron (2 види), Branchiostoma (23 види) та Epigonichthys (5 видів)[2].

У деяких системах фігурує підтип головохордових (Cephalochordata) з єдиним класом безчерепних (Acrania)[8][5], у деяких — підтип безчерепних (Acrania) з єдиним класом головохордових (Cephalochordata)[7][3] або ланцетників (Amphioxi)[6].

До головохордових може належати пікайя з середньокембрійських відкладів Канади та Cathaymyrus[en] із нижньокембрійських відкладів Китаю[1].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и Nelson J. S., Grande T. C., Wilson M. V. H. Fishes of the World. — 5 ed. — Hoboken : John Wiley & Sons, 2016. — P. 16. — ISBN 978-1-118-34233-6. — DOI:10.1002/9781119174844. (Класифікація).
  2. а б в WoRMS. Cephalochordata. World Register of Marine Species. Процитовано 16.08.2019. 
  3. а б Наумов Н. П., Карташёв Н. Н. Зоология позвоночных. Ч. 1. Низшие хордовые, бесчелюстные, рыбы, земноводные. — М. : Высшая школа, 1979. — С. 13, 33—42.
  4. Kotpal R. L. Modern Text Book of Zoology: Vertebrates. — 3 ed. — New Delhi : Rastogi Publications, 2010. — P. 65. — ISBN 9788171338917.
  5. а б в г Бесчерепные // Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — 1. — М. : Сов. энциклопедия, 1986. — С. 59.
  6. а б Жизнь животных. Том 4. Ланцетники. Круглоротые. Хрящевые рыбы. Костные рыбы / под ред. Т. С. Расса, гл. ред. В. Е. Соколов. — 2-е изд. — М. : Просвещение, 1983. — С. 9—11.
  7. а б Дзержинский Ф. Я., Васильев Б. Д., Малахов В. В. Зоология позвоночных. — М. : Академия, 2013. — С. 6—20. — ISBN 978-5-7965-7971-4.
  8. Головохордовые // Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — 1. — М. : Сов. энциклопедия, 1986. — С. 149.

ПосиланняРедагувати