Відкрити головне меню

Обговорення Вікіпедії:Проект:Наука

Active discussions

Критерії значимості науковцівРедагувати

  Якщо когось забув випадково із наявних у Вікіпедії науковців — прошу переслати і їм запрошення. --Pavlo Chemist 14:03, 22 липня 2010 (UTC)

  • Пропоную тут обговорити критерії значимості науковців і зробити їх більш чіткими та адаптованими до українських реалій. Вважаю, що оскільки в нас українська Вікіпедія, то і критерії мають враховувати ці реалії і про своїх маємо більше писати, аніж про закордонних колег. --Pavlo Chemist 13:39, 22 липня 2010 (UTC)
  • Власне кажучи, найбільше спірні питання включення кандидатів наук та тих, в кого є якісь публікації, але немає наукового ступеню. Отже, треба зосередитися на цих питаннях. На мою думку, публікація в науковому журналі не є достатньою умовою попадання у Вікіпедію. З іншого боку, кандидати мусять мати щонайменше три публікації в журналах до захисту кандидатської згідно вимог ВАКу (взято звідси):

Зобов'язати спеціалізовані вчені ради приймати до захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук за умови наявності не менше 3 публікацій у наукових фахових журналах, а також в інших періодичних наукових (зокрема електронних) фахових виданнях України (їх перелік затверджує ВАК України)

Тобто, маємо вирішити, за якими критеріями визначати значимість кандидатів. Всіх брати, напевне, не варто, тому і три статті теж не є критерієм значимості, якщо це, звісно, не журнал з великим impact-factorом, типу Nature чи Science. --Pavlo Chemist 14:00, 22 липня 2010 (UTC)

Симетричний підхідРедагувати

Пропоную симетричний підхід: футболісти описують своїх навіть з другої та першої ліг на додаток до футболістів з вищої ліги. Вища ліга може приблизно прирівнюватися до докторів наук, але гравець другої ліги ну ніяк не може бути більш значимим за кандидата наук. Тому все таки варто повернутися до моєї вихідної пропозиції за включення всіх кандидатів наук. Оскільки Вікіпедія вже й так перетворилася на футбольний довідник через значну більшість серед дописувачів, які цікавляться саме спортом, а не наукою, то пропоную також зробити з Вікіпедії і довідник по науковцям — нічим не гірших за футболістів. Де ви бачили, щоби в енциклопедії писали більше про футболістів ніж про науковців?! Про таку необхідність ще раз підтвердила ситуація на Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/3 серпня 2010, коли науковця з понад 30 роботами виключають, а футболіста, що тілько но почав грати в професійний футбол — залишають. І це при тому, що футболіст не відповідає жодному з критеріїв, а перший — формально відповідає (хоча може і не однозначно). А все тому, що футбольних фанів в нас більше, і вони незважаючи ні на які критерії та навіть в супереч ним залишають «своїх». Було би більше в нас тут науковців серед дописувачів — було би навпаки. Бо зараз виходить, що критерій значимості лише один — футболіст, а незначимості — науковець. --Pavlo Chemist 21:15, 3 серпня 2010 (UTC)

Знову науковців порівнюють з футболістами, ще з покемонами та поп-співаками тільки не порівнювали. Насправді я не розумію, нащо оголошувати значимими всіх кандидатів наук (я так розумію, і заодно всіх PhD, які вже точно не нижчого рівня від кандидатів наук), хіба що наша Вікіпедія потребує кількох сотень тисяч статей про не надто відомих науковців усього світу. Я не заперечую, що деякі кандидати наук є цілком значимими, але для цього в правилі і запроваджені додаткові критерії. Вгорі, як на мене, дуже детально розписано, яким чином вдосконалити чинні критерії, щоб дати шанс талановитим молодим науковцям пройти за критеріями — але справді тим, хто має суттєві наукові досягнення. І головна вимога для статті про кандидата наук має бути розкриття його основних досягнень, завдяки яким цей науковець є значимим, а не просто стаб «Іван Іванович Петренко — кандидидат технічних наук, доцент ХХХ університету. Захистив у 2010 році дисертацію на тему YYY». Справді, є сенс вдосконалити додаткові критерії, щоб за ними проходили активні науковці, які ще не захистили докторської. Але визнання значимими всіх кандидатів наук мені здається кроком у неправильному напрямку — NickK 08:13, 4 серпня 2010 (UTC)
напревеликий жаль поціновувачів науковців серед вікінгів значно менше, ніж футбольних вболівальників, і в найближчому майбутньому ситуація не зміниться. Яке суспільство — така і вікіпедія. Залишається тільки агітувати своїх колег-науковців до роботи у вікі --Helgi 08:46, 4 серпня 2010 (UTC)

  Особлива думка, панове, не витрачайте часу. Допоки у нас вилучення статей вирішується простим підрахунком голосів, критерії просто не мають ніякого сенсу. Що стосується порівняння, то на сьогодні маємо на українській ВП близько 1300 футболістів і лише близько 300 хіміків, тому на мій погляд, хімікам варто піднапружитись і описати більше хіміків. З фізиками аналогічно - їх у нас близько 400. Враховуючи, що на ВП:ВИЛ голоси "проти" у нас важать вдвічі більше, думаю добре описаний хімік має добрі шанси залишитися. --А1 08:59, 4 серпня 2010 (UTC)

та як би дой хімік/фізик/географ/ботанік не був би добре описаний, його все одно зарубають. Хто його знає в лице? Ніхто з тих, шо голосують! Хто бачив його роботу? Ніхто з тих, шо голосують! Хто знає суть його робіт? Ніхто з тих, шо голосують! То про що мова? --Helgi 17:00, 4 серпня 2010 (UTC)


  • Загалом, я прихильник того, щоб було якомога менше формальних критеріїв значимості. Напевне футболісти вищої ліги, які регулярно грають у чемпіонаті таки можна вважати значимими бо практично про всіх із них пишуть у спеціалізованих виданнях, які читають значна кількість читачів, а от першої та другої ліг, тільки якщо є якісь додаткові критерії. Тут можна взагалі обійтись загальними критеріями, тобто якщо діяльність спортсмена освітлена у авторитетних виданнях.
  • Стосовно науковців: я також вважаю, що має бути мінімум формальних критеріїв, тільки змістовні. Я погоджуюсь, що рівень доктора наук в Україні - це той рівень, коли науковець вже є достатньо відомим серед колег, його праці отримали належну оцінку і т.д. Хоча, тут можуть бути й винятки. Не думаю, що якщо б розглядати значимість професорів і докторів наук Дмитра Табачника та Віктора Януковича тільки як науковців, така значимість була б очевидною, бо їх роботи як науковців не знаходять необхідного відгуку у колег. Їх практично ніхто не читає, ніхто не цитує, ніхто на них не посилається. Тому я вважаю, що значно більш важливим є саме це (відомість праць, індекси цитування і т.д.), а не формальний ступінь. Звичайно, у ряді випадків, кандидат наук може бути значно більш значимим для Вікіпедії ніж доктор. Але якщо взяти пересічного кандидата, який має декілька публікацій у Вісниках університетів, яких напевне, ніхто крім авторів не читає, декілька тез доповідей та методична розробка якогось спецкурсу для студентів, то, як на мене, йому поки рано у Вікіпедію. --yakudza 14:15, 19 серпня 2010 (UTC)

Тиждень покращення якості статей Української ВікіпедіїРедагувати

Вітаю учасників проекту! Пропоную вам приєднатися до Тижня покращення якості статей Української Вікіпедії, що триватиме з 21 лютого до 7 березня 2011 року, і протягом цього тижня покращити статті вашого проекту, що цього потребують! Alecs 16:06, 16 лютого 2011 (UTC)

Тертя коченняРедагувати

Шановні учасники проекту! Зверніть увагу на цю статтю, будь ласка, це правильний термін - "кочення"? — Це написав, але не підписав, користувач 178.151.74.211 (обговореннявнесок).

Так, це правильний і загальноприйнятий український термін. Якщо Вам допоможе, то російською — це «трение качения». --Pavlo Chemist 21:45, 1 березня 2011 (UTC)

Не загниваймо!Редагувати

Лишенько! Проект вже рік як завмер... (це я про його обличчя)... давайте його просувати і популяризувати! Я візьмус по змозі за то діло... --Щиро Ваш, Duvnuj 13:56, 26 травня 2011 (UTC)

Список учасниківРедагувати

Думаю що список учасників краще надавати в алфавітному порядку.--Sanya3 00:42, 31 січня 2012 (UTC)

Запрошення на конкурс наукових фотографійРедагувати

Привіт всім. Зараз, 1 — 31 жовтня 2015, проходить українська частина Європейського конкурсу наукових фотографій 2015. Будь ласка, долучайтеся та/або розповсюджуйте інформацію про конкурс — нам дуже не вистачає ілюстрацій в статтях на наукову тематику. --Helixitta (обг.) 08:29, 6 жовтня 2015 (UTC)

Міжнародна сторінка конкурсу Українська сторінка конкурсу Правила та призи Категорії зображень Деталі Контакти

Русифікація науки в СРСРРедагувати

Вітаю шановне товариство, ми маємо розв'язати одну проблему.

Виник конфлікт щодо низки статей наукової тематики (постійна версія № 22066193, постійна версія № 21978643):

Одні користувачі стверджують, що у тексті статей має бути згадана заброна української мови, інші — що це твердження по відношенню до цих довідників щонайменше потребує прямих джерел.

Так чи інакше, ми маємо відштовхуватися від таких міркувань:

  • ми не маємо права перетворювати Вікіпедію на трибуну (ВП:НЕТРИБУНА);
  • немає підстав заперечувати політику русифікації як таку чи вдавати, ніби її не було;

Для того, щоб конфлікт вилився у якесь конструктивне вирішення, я пропоную наступний план дій:

  1. Виділити окремий розділ в статті Русифікація, що матиме назву Русифікація науки в СРСР;
  2. Докладно опрацювати розділ;
  3. При достатньому об'ємі та висвітленні, виділити розділ у окрему статтю Русифікація науки в СРСР;
  4. Водночас, зайнятися пошуком джерел, які могли б підтвердити з яких причин згадані книги були видані лише російською;
  5. При наявності прямих джерел, що підтвердять намір русифікації цими довідниками, є всі підстави навести посилання на розділ Русифікація науки в СРСР прямо у вступі статей;
  6. Без наявності джерел, еквілібристика у вступі статей про довідники виглядає порушенням ВП:НЕТРИБУНА у абсолютно недоречній для цього статті. Водночас, у розділі Див. також статті буде доречно навести посилання на Русифікація науки в СРСР.
  7. Без написаної статті Русифікація науки в СРСР у розділі Див. також посилань на русифікацію не буде взагалі.

Коментарі, уточнення та інші пропозиції вітаються. --VoidWanderer (обговорення) 12:36, 19 лютого 2018 (UTC)

Оскільки статті про технічні довідники, то згадувати в них політику буде по меншій мірі дивно. Це чомусь мені нагадує енциклопедії радянських часів, де посилання на "ПСС" Леніна траплялося в статтях, дуже далеких від політики, історії і філософії. Очевидно, пережиток тих часів, який ми так і не можемо збути. Відповідно до ВП:НТ посилання зайві, а самостійні висновки з відсутності україномовної версії порушують заборону ОД. --В.Галушко (обговорення) 13:05, 19 лютого 2018 (UTC)
У розділі Див. також подібна стаття не буде недоречною. Принаймні, підстав видаляти її я не бачу. --VoidWanderer (обговорення) 13:08, 19 лютого 2018 (UTC)

Не можу однозначно дати оцінку пропозиції. Єдинє зазначу: Русифікація, Русифікація України

Русифікація(2 К, 15 С)
-ймовірно недостатньо висвітлені у вікі. Можливо варто створити проект/тиждень/місячник тощо, присвячений історії явища, звісно, насамперед, й аспектам сучасності щодо русифікація / українізація в Україні.--Avatar6 (обговорення) 17:18, 19 лютого 2018 (UTC)
Пропозиція в першу чергу покликана каналювати енергію зацікавлених користувачів у якесь корисне русло, а не просто займатися докорами на ВП:ЗА та війнами редагувань. --VoidWanderer (обговорення) 17:31, 19 лютого 2018 (UTC)
Знаєте, роздирати рани та вайкати, "ах, які ми бідні, як нас кацапи гнобили..." не в кожній статті пасує. І, ймовірно, це не зовсім доречно у статті про метрополітен, тому що є безліч більш очевидних вилучень і заборон - може в першу чергу в термінологічній сфері, словникарстві, історіографії, мовознавстві, мистецтвознавстві. Але конкретно в цьому випадку задля справедливості, слід уточнити, чи належить вилучати згадки про обмеження пубілкацій українською мовою, саме як нібито "наперед неправдиві твердження" (рос. заведомо ложные показания), бо мені здається, що це свідомий тролінг у гебістському стилі. Пробував пояснити це користувачеві, але його світоглядна позиція непробивна. Пам`ятається, колега В.Галушко мав намір утримуватись від дражливих національно-політичних тем. Але бажання бути експертом у всіх буквально сферах затягує. Деякі доволі очевидні теми (які, природно, не буде зайвим доопрацьовувати й доопрацьовувати) в укравікі вже не є спірними фактами і, відповідно, не потребують доведення. Це консенсусні, апріорні теми, як: а) ворожа політика царизму; б) голодомор; в) сталінізм у цілому; г) русифікація; д) анексія Криму; е) справедливість декомунізації... можна продовжити. Але, колеги з-поза українського середовища, якщо ви приходите воювати в цих темах, просуваючи "більш нейтральну точку зору", можете нарватись на нерозуміння, а часом і на дошкульні емоційні реакції. Mykola Swarnyk (обговорення) 17:59, 19 лютого 2018 (UTC)
Mykola Swarnyk, це була мені відповідь? --VoidWanderer (обговорення) 18:03, 19 лютого 2018 (UTC)
Це допис до теми, яку Ви започаикували на поточній сторінці, саме як і попередні дописи попередніх дописувачів поточної поточної сторінки.--Avatar6 (обговорення) 19:51, 19 лютого 2018 (UTC)
Можливо, це була відповідь користувачеві В.Галушко, тому й уточнюю. --VoidWanderer (обговорення) 19:57, 19 лютого 2018 (UTC)
Ну, ви мабуть свідомо відкрили цю тему як «сесію посередництва»? Якщо сторони не хочуть чути одна одну, тоді є ймовірність, що звернення до посередника дозволить прояснити позиції. В мене діалог з п. Галушком триває з прогресивно більш і більш від'ємним результатом. Вже місць прошу його зняти шаблон з оскарженого обговорення, горохом до стіни. Тепер взявся агресивно заперечувати русифікацію, нібито немає таких джерел. Ці речі засмічують мій список спостереження, відривають від продуктивного внеску. Mykola Swarnyk (обговорення) 21:52, 19 лютого 2018 (UTC)
Mykola Swarnyk, ну, бачите яке діло. Я теж не до кінця впевнений у тому, що в статтях подібної тематики є сенс наводити подібні згадки, особливо у вступі. Але раз ви до цього процесу долучилися ред.№ 22064374, то я пропоную рухатися у більш конструкривному руслі. Щоб і статті про довідники не перетворювалися на трибуни, і щоб стаття про русифікацію була доопрацьована. --VoidWanderer (обговорення) 11:17, 20 лютого 2018 (UTC)
Щоб не вайкати доречно давати якнайближчі посилання на/та/або мовні аспекти (тобто теми, бажано, або у майбутньому потенційно, висвітлені у вікі,навіть як ще не висвітлені, але які цілком ймовірно, будуть там висвітлені), дотичні кожної окремої поточної теми, тобто терміна, якщо він дотичний міжмовного аспекта, який стосується наслідкив політичної історіх України. Зокрема, як приклад, аеродром / литовище (сучасно — синонім, вживане слово, принаймні; в ідеалі— джерела історії виникнення термінів, джерела, які описують етимологію). Технічних синонімів, невнормованих словниками радянських часів, використовуваних практичною мовою вдосталь. Тут нема на меті розрусифікації чи переукраїнізації, лише висвітлення цих процесів в мовному контексті існування країни / громади / нації.--Avatar6 (обговорення) 20:28, 19 лютого 2018 (UTC)
  • Вказані вище статті мною були редаговані і додано посилання для тлумачення, оскільки на РРФСР (окупант УНР-БНР) де не були відкриті україно- та білорусько- мовні школи з нав'язуванням російс.мови й проти УРСР - це не те ж саме що в цивілізованих країнах Канада, США і т.п. де укр.еміграція вільно відкрила й ДРУКУВАЛА не під окупацією, не під репресіями (тому тлумачити причину чому видання рос. только по-русски в не цивілізованій країні "тюрмі народів"-"імперії зла" є обов'язком УкрВікі перед читачами). «Росифікація» та «Хронологія заборон української мови» вже містять інформацію про те, чому згадана технічна література в 15 різномовних республіках СРСР нав'язувалася виключно російською мовою, а не надавалася різними мовами 15 республік СРСР з ідентичним за змістом текстом (стаття «Русифікація науки в СРСР» не обов'язкова для посилання на відомості про історичний факт системного й тотального зросійщення, заборону друку літератури не лише залізничників УРСР, медиків і т.п., але й військовослужбовців УРСР!). Праця Української Вікіпедії має переслідувати і педагогічну мету - залучення україномовних іноземців нової генерації до Українського Світу, інформування нового покоління в Україні, котре не знає, що відомо свідкам життя в СРСР: малят та учнів, студентів. Агресія видалити такі посилання, вандалізм проти таких статтей - це інформаційна диверсія гібридної війни РФ (та носіїв підросійських стереотипів), не енциклопедична манера, використання УкрВікі для впливу на український народ в інтересах пропаганди Москви-російського світу (маніпуляції "нейтральністю", "не трибуна", "ОД" та ін. заплутування з єдиною метою - скасувати інформування про ІСТОРИЧНИЙ ФАКТ як ключ розуміння читачем чому тільки російською в Україні - НЕ заради бізнесу, буцімто замовили друк з бідної Расєі в Україні для читацької аудиторії РФ  ). Тобто не знає вікіпедист, не розуміє - можна переконати. Але в маніпуляціях помітна стійка провокативно-агресивна проросійськість на кшталт Русские не здаются на сторінці ВП:ЗПП! Задавайтесь питанням для кого ви пишете статті... Сама розсудлива особистість в тексті коментарів вище (з розумінням ситуації) це лише Mykola Swarnyk   --✍ Крупскі Алег обг · внес @ 12:18, 20 лютого 2018 (UTC)
@Mykola Swarnyk: прошу не перекручувати моїх слів. Це межує з наклепом і лжесвідченням, а Вам, як віруючій людині, має бути відоме, що це гріх значний і караний. Я не заперечував русифікації, я наголошував на неприпустимості ОД і порушенні ВП: НТ. Ви, здається, маєте намір нишком обходити ці правила, якщо визнаєте це виправданим. Нагадаю, що дрібне хуліганство під приводом захисту «благочестя» Ви дозволили собі в статтях Вероніка струмкова (фальсифікація джерела, прибирання «незручної» назви) і Шоломія (прибирання шаблона паронімії). Я це Вам тоді вибачив, з огляду на Ваше віросповідання і релігійність. Але всьому є межа. Прошу поводитися пристойно, Ви ж заслужений науковець і парафіянин церкви. Щодо підбиття підсумку Пріцак Омелян Йосипович я Вам чітко виклав свою позицію. Поновлювати дискусію з цими самими аргументами і тією ж їх інтерпретацією я не маю права. Своїм оскарженням Ви показуєте або незнання правил процедури перейменування, або намір їх ігнорувати.
@Avatar6: прохання ясніше викласти свою позицію. Я розумію, Ви програміст, але Вам слід висловлюватися так, щоб бути зрозумілим не тільки комп'ютером або іншими програмістами, але й простими людьми.
Моя позиція залишається незмінною: ніяких ОД, ніякої пропаганди з будь-яких добрих намірів. Це шлях до маргіналізації української Вікіпедії, її дискредитації і втрати нами самоповаги. Уподібнюючись екстремістській молоді, ми ставимо під сумнів наш авторитет як фахівців. Треба звільнитися від пережитків радянського часу, зокрема, безсоромної і незгабної політпропаганди в науковій сфері. Правки в статтях про технічні довідники — це знущання з української Вікіпедії. Ще раз повторюю: не треба порушувати правил, а тим паче узаконювати ці порушення згодою адміністраторів. Тільки так ми можемо розвивати Вікіпедію. --В.Галушко (обговорення) 14:27, 20 лютого 2018 (UTC)
Перепрошую, не програміст. Технар. Я цілком згоден з Вашим попереднім дописом, вивчати усю історію попередню цього конфлікту (інтересів різних точок зору) вважаю безвістовним втрачанням часу. Я кажу, що аспект має буди висвітлений усіма можливими і "доречними" засобами, там де доречно. Згадка його на кожному виданні тих часів російською мовою (на кшталт, "довідник виданий накладом 7000 екз. в москві, якій ніколи не був перекладений українською через русифікацію" — недоречна! Це піар чи маніпуляція, чи сором авторам таких дописів, бо "вайкати, "ах, які ми бідні, як нас кацапи гнобили..." недоречний в цих статтях.--Avatar6 (обговорення) 19:10, 21 лютого 2018 (UTC)
Заборона української мови, серйозно? У 1979, коли видавалися Сооружения, устройства и подвижной состав метрополитена, українська мова була заборонена, а в 1978 і 1980, коли вийшли дві двомовні (укр/рос) книги Заремби про Київський метрополітен, уже була дозволена? Може, причина в іншому — наприклад, у тому, що станом на 1979 рік 70% станцій метро були в Росії, і відповідно майже вся аудиторія була там? Будь ласка, без оригінальних досліджень про заборону. Є джерела на те, чому не було перекладу українською — зазначаємо в статті, нема — просто констатуємо факт, що перекладу українською не було — NickK (обг.) 15:20, 20 лютого 2018 (UTC)
Для перевірки наобум знайшов технічне видання українською про залізниці саме тих часів: Логвиненко, І. П. Електрифікація залізниць України / І. П. Логвиненко, М. Й. Горіловський. — Київ, 1958. Той самий час, що Технічний довідник залізничника. Це не заборона: так, це нижчий статус, але забороною це назвати не можна — NickK (обг.) 15:29, 20 лютого 2018 (UTC)
Шукайте 1973-1983. Порівняйте з 1961-1971. Подивіться на співвідношення українською/російською за галузями. Перевірте тематику інструктивних листів, скеровуваних з ЦК на обкоми, цікавим було б листування обкомів з ректоратами ВНЗ, з дирекцією видавництв. Можливо, деякі завуальовані або й прямі вказівки можуть випливти з протоколів партійних нарад з керівниками наукових і навчальних установ, якщо такі опубліковані, а не спалені. Може існують листи або вказівки керівникам "Третіх відділів" установ. Цікаве було б порівняльне фінансування книговидання в Москві і в Києві пропорційно до населення цих міст. Зрозуміло, що повноцінних досліджень цієї тематики скоріше за все нема. Я розумію, що це "нікому нецікаво", нащо цим займатись, якщо можна кинути будь-яку хитреньку фразу "наобум"? Зараз окремі дослідники, і то під великим негативним тиском, працюють над голодом, розстрілами, вивезеннями. Навіть полякам ще нічим відповісти. Ви думаєте, хтось буде пріоритетно досліджувати заборони публікацій українською мовою? Якийсь списочок найбільш одіозних фактів накидали, а не решту рук невистачає. (Це коли ще навіть вбивства, депортації цивільного населення, спалення сіл, грабунок, ґвалтування ніяк або майже ніяк не задокументовані!) Але це не значить, що будь-хто має право погаркуючи направо й наліво в кагебістському стилі, просто відкочувати загальновідомі і загальнозрозумілі факти. Я не маю на увазі саме цю метробудівську книжечку, це дурне. Але поза цим існує величезна нерозгребена гора системних утисків української мови, справжнього, невигаданого геноциду української культури, заперечувати які - це великодержавне свинство і підігрування кацапській пропаганді. Mykola Swarnyk (обговорення) 08:49, 24 лютого 2018 (UTC)
  • Якщо казати про русифікацію науки в СРСР, то треба розділяти її етапи та прояви. Скажімо, русифікації грузинської науки фактично не відбувалося в тому сенсі, як це було в Україні. В принципі, всі справді потужні грузинські вчені мали петербурзьку або московську освіту, добре володіли російською мовою, підтримували зв'язки в основному з позагрузинськими науковими центрами (як приклад, учень Введенського Іван Беріташвілі). Про Білорусь я знаю мало. В той же час, на території України в складі імперії існували 3 потужні університети, які почали з 1917 року активно українізуватися й до початку 1930-х були фактично україномовними, як і відгалужені від них інші виші. Була створена двомовна ВУАН, де активно створювалася українська термінологія. Був Інститут української наукової мови ВУАН, де об'єдналися науковці з різних галузей для цього. На початку 1930-х це все було розгромлено. Втім, окремі вчені продовжили свою діяльність у руслі українізації аж до 1940-1950х років. Так, наприклад, Макс Губергріц ще й у кінці 1940-х читав лекції в Київському медінституті українською мовою. Підручник з фізіології Данила Воронцова і його учня Ємченка вийшов 1952 року українською мовою у КДУ, причому Воронцов був родом з Білорусі, а півжиття прожив у Росії, українською володів слабко. Показово, що весь документообіг НАН України аж до 1946 року, до смерті президента Богомольця, вівся українською, а от за наступного президента був майже одразу переведений на російську. Ще у 1960-ті за Петра Шелеста в науці відбувалися числені публікації українською мовою. Проте вже з початку 1970-х стало ясно, «звідки вітер дме». Наприклад, 1978 року Фізіологічний журнал перетворився на «Физиологический журнал». Його головний редактор був академіком-секретарем відділення фізіології АН СРСР, тому реагував на обставини. Тому русифікація в той період була специфічною. Рішень партії ніби не приймалося, але сума тенденцій діяла. По-перше, в 1930-ті-1940-ві викосили багато україномовних наукових шкіл (у першу чергу історичних, соціологічних, економічних, але й природничники вигребли по повній), приїжджих русофонів стало більше по масі, зокрема розгромлену генетику відновлювали силами новосибірської школи, носії якої здебільшого українську не опанували. По-друге, нав'язувалася ідея про вторинність усього українського, про слабкість україномовної термінології, про «бандерівство» викладачів і науковців, які виступали українською. По-третє, через цензуру та самоцензуру багато підручників та наукових книжок випускалися російською у видавництвах УРСР. Таким чином, українська в науці була у важкому стані приблизно у 1970-1988 роках, коли почалося її відродження. Казати ж про те, що московські підручники мали перекладатися українською для використання в УРСР, то це невірно, бо державна мова СРСР була російська, нею всі володіли й багато людей тоді не бачили в тому проблеми, навряд чи це була цілеспрямована акція порівняно з русифікацією саме видань УРСР.--Brunei (обговорення) 16:03, 20 лютого 2018 (UTC)
    На все згадане можу підібрати джерела з часом, тільки це буде розділ у статтю Русифікація України. Там, до речі, теж кошмар робиться. Написано ж визначення, що русифікація сприяє «переходу чи переводу осіб неросійської національності на російську мову й російську культуру» і раптом вводиться без жодних джерел «З 22 523 науковців в Україні у 1960 тільки 48,3 % становили українці, решта росіяни й інші національності», яке звісно, має опосередкований вплив на використання мови, проте не ключовий за інших сприятливих умов, як-то українізація науки 1920-х років призвела до переходу на українську етнічних росіян, євреїв, поляків, білорусів.--Brunei (обговорення) 16:26, 20 лютого 2018 (UTC)
@Brunei: стаття насправді жахлива. Це видно вже з преамбули. Автори розсуджують про мовні питання, а при цьому про мовознавство мають дуже віддалене уявлення, раз вони мовне запозичення називають «калькуванням». Жоден з наших мовознавців чомусь не взяв участі в написанні статті. Багато дивних тверджень без джерел, доданих анонімами. Можна поставити шаблон «нейтральність сумнівна» і «refimprove». --В.Галушко (обговорення) 16:52, 20 лютого 2018 (UTC)
А знаєте що, @В.Галушко:? Може краще притримайте свої пальчики при собі? Досить вашого внеску в поточний скандал. Якщо вам щось конкретно не подобається, перш ніж виставляти шаблони, поясніть на сторінці обговорення, в чому це вона там "ненейтральна" і послухайте аргументи інших користувачів. Тому що ваші репліки "з-за поребрика" свідчать про повне нерозуміння реалій, "розсуджувач" ви наш! Стаття доволі ґрунтовна, на моє враження навіть дещо перевантажена. Думаю, @Brunei:, про русифікацію наукової термінології та наукової літератури варто створювати окрему статтю, матеріалу/фактажу набереться. Mykola Swarnyk (обговорення) 09:24, 24 лютого 2018 (UTC)
  • @NickK:, заборона. І подвійний стандарт, як офіційно «вийти зі складу СРСР» мала право УРСР за законом, але всіх репресували хто пробував навіть в слух про це сказати (а що вже УПА з мріями мати укр.паспорти і т.д.).... Попробуйте уявити нав'язати російське видання залізничникам в навчальних закладах та підприємствах Франції-Італії-Німеччини-Польщі і т.п. говорячи «а була ж якась книжка» як тут робите в укр.інф.просторі (плюс ще проблема для вашого коментаря із реальності - підручники російські і викладання російською у закладах залізниці УРСР та у військових училищах УРСР, з залізничними військами разом - ваш приклад як "мильна булька"). Аналогія - Т.Шевченко стояв пам'ятник - біля нього арештовували у вишиванках в певні дні УРСР (репресії), випускали Кобзар (мовляв у нас нема росіфікації) і паралельно масово закривали середні загальноосвітні школи в Україні з українською мовою викладання   Можу продовжити приклади, але сподіваюсь ви знайдете залізничників справжніх з УРСР для перевірки. Бо он в РФ вже абсурд - Сталіна хочуть святим зробити, і попи РПЦ МП (відео є в Інтернеті) цілують руку Путіну, і Галушко пише не правду й прибирає посилання на росифікацію в статтях (навіть фразу про 15 республік СРСР без перекладу на 15 мов такої книжки), за ним інші повторюють цькувати, порушує Галушко ВП:Е, але його не блокують (я критикую в межах етики та наводжу свідчення з РосВікі про Галушко - мене блокують  ). --✍ Крупскі Алег обг · внес @ 16:16, 20 лютого 2018 (UTC)
    • @Krupski Oleg: Чи можете ви навести джерело на цю заборону? Подвійний стандарт із виходом з СРСР, безумовно, був, умисне зниження ролі українською мови, безумовно, було, але от саме заборони не було. В Європі зараз буває таке, що технічна документація наявна лише англійською, і ніхто не говорить про заборону французької чи польської. Причина ж проста: якщо вся або майже вся цільова аудиторія володіє англійською, переклад французькою чи польською не виправдає себе. Ймовірно, тут було те саме: очікувалося, що залізничники або метрополітенівці володітимуть російською по всьому СРСР. Це називається мовний імперіалізм, а не заборона — NickK (обг.) 17:57, 20 лютого 2018 (UTC)
Чи була, чи не було, а ми не маємо право на пропаганду. Вікіпеді я — не трибуна. Це мають вирішувати історики та мовознавці, а ми тільки використовувати їхні роботи у відповідних статтях, а не в статтях про технічні довідники. У подальших коментарях прошу учасників утриматися від флуду й наведення фактів, що не мають стосунку до теми. --В.Галушко (обговорення) 17:44, 20 лютого 2018 (UTC)
@Avatar6: дякую, тепер все ясно. Отже, ми маємо 4 користувачів (себе я не рахую), що вважають посилання неприйнятними або небажаними, і 2 користувачів, що знаходять такі посилання припустимими і навіть обов'язковими. Відповідно до правил ВП:НТ ми не маємо права робити посилання однозначно пропагандистського характеру, а відповідно до ВП:ОД — не маємо права робити висновки з відсутності україномовної версії. Попередній підсумок: посилання не робити. У разі, якщо протягом тижня не будуть надані нові аргументи, питання вважати розв'язаним. Оскільки моя особистість досить неоднозначна в спільноті й може викликати певні сумніви в легітимності результатів обговорення, прошу підбити остаточний підсумок когось іншого. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 13:59, 23 лютого 2018 (UTC)
Підсумку як такого тут немає. Пункти 5 і 6 на початку цієї гілки описують як виглядатимуть згадані статті. А сама гілка створена для координації у написанні статті про Русифікацію науки в СРСР. Якщо ніхто її не писатиме, то навіть у розділі Див. також наводити буде рішуче нічого. Отак все просто. --VoidWanderer (обговорення) 01:18, 24 лютого 2018 (UTC)
Додав пункт 7. --VoidWanderer (обговорення) 01:21, 24 лютого 2018 (UTC)

Києво-Могилянська академіяРедагувати

Чи може хтось навести лад із статтями:

Я не знаю з яких міркувань це зроблено, але перенаправлення і назви абсолютно контрінтуїтивні. Наразі загальновживані терміни перенаправляють на статтю про (1659—1817):

В результаті, десятки статей, що вживають ці терміни, посилаються на старий університет. Це було спеціально зроблено, за обговоренням, чи чиясь самовільна діяльність? --VoidWanderer (обговорення) 11:21, 2 березня 2018 (UTC)

Повернутися на сторінку проекту «Проект:Наука».