Горбачевський Іван Якович
Іва́н Я́кович Горбаче́вський гербу Корчак[7] (15 травня 1854, с. Зарубинці, нині Тернопільський район Тернопільської області — 24 травня 1942, Прага) — український хімік, біохімік, гігієніст та епідеміолог, термінограф, громадсько-політичний, освітній діяч. Академік ВУАН (1925 р.), дійсний член НТШ. Іван Горбачевський — кандидат на Нобелівську премію з фізіології та медицини 1911 року[8]. Брат Антіна Горбачевського.
| Іван Якович Горбачевський | |
|---|---|
 Іван Горбачевський | |
| міністр охорони здоров'я Цислейтанії | |
| 30 липня 1918 — 11 листопада 1918 | |
| Монарх | Карл I та IV |
| Президент | Макс Гусарек фон Гейнлейн |
| Попередник | посада запроваджена |
| Наступник | Ігнац Кауп |
| міністр без портфеля Цислейтанії | |
| 30 серпня 1917 — 30 липня 1918 | |
| Монарх | Карл I та IV |
| Президент | Ернст Зайдлер фон Фойхтенеґ |
| Попередник | Віктор Матая |
| Наступник | Іван Жолгер |
| член Палати панів Райхсрату Цислейтанії | |
| 1908 — 11 листопада 1918 | |
| ректор Українського вільного університету | |
| 1931 — 1935 | |
| Попередник | Андрій Яковлів |
| Наступник | Олександр Колесса |
| ректор Українського вільного університету | |
| 1923 — 1924 | |
| Попередник | Станіслав Дністрянський |
| Наступник | Федір Щербина |
| професор кафедри хімії Українського вільного університету | |
| 1921 — 1939 | |
| Попередник | посада запроваджена |
| ректор Карлового університету | |
| 1902 — 1903 | |
| Попередник | Ян Ладислав Сікора |
| Наступник | Вінценц Строугал |
| професор кафедри лікарської хімії Карлового університету | |
| серпень 1883 — 1917 | |
| Народився | 15 травня 1854[1][2][…] Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область, СРСР[4] |
| Помер | 24 травня 1942[1][3][5] (88 років) Нове Мєсто, Прага, Протекторат Богемії і Моравії[5] |
| Похований | цвинтар «Шарка»[6] |
| Виборчий округ | член УНРади |
| Відомий як | вчений, відкрив фермент ксантиноксидазу |
| Місце роботи | Федеральний уряд Австрії і Віденський університет |
| Громадянство | .svg){kind=small} Австро-Угорщина →  ЗУНР →  Чехословаччина (1924) |
| Національність | Українець |
| Alma mater | Віденський університет |
| Рід Горбачевські | |
| Батько | о. Яків Горбачевський |
| Мати | Гонората Воїнська |
| У шлюбі з | Емілія Білінська (1881) |
| Діти | 2 доньки |
| Брати | Антін Горбачевський |
| Професія | хімік |
| Релігія | греко-католик |
| Нагороди |  |
| Премії | кандидат на Нобелівську премію з фізіології та медицини (1911) |
| Почесні звання | дійсний член НТШ (1899), Чеської академії наук і мистецтв (1912), ВУАН (1925) |
| ebk.net.ua/Book/synopsis/ukrainska_elita/part2/008.htm | |
 Роботи у Вікіджерелах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.
Іван Горбачевський народився 15 травня 1854 року в с. Зарубинцях, нині Тернопільського району Тернопільської області, Україна (тоді Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія) у сім'ї священика УГКЦ, пароха Збаража о. Якова Горбачевського (1817—14.7.1875, Збараж[9]) гербу Корчак[7].
Закінчив Першу тернопільську класичну гімназію, під час навчання в якій став одним з перших членів гуртка «Громада», заснованого учнем 6 класу Іваном Пулюєм у січні 1863 року.[10]
Вивчав медицину у Віденському університеті (закінчив 1877 року, отримав ступінь доктора медицини). Під час навчання голова студентського товариства «Січ» (1875—1877 роки)[11].
У 1883—1917 роках упродовж 35-ти років був професором кафедри лікарської хімії Карлового університету в Празі. 1902—1903 роки (або 1903—1904 роки[11]) ректор Карлового університету; декан медичного факультету в 1889—1890, 1894—1895, 1904—1905, 1911—1912 роках.
Разом з Іваном Пулюєм організував товариство «Українська громада» у Празі, створив фонд допомоги студентам.[12]
Протягом 1906—1917 років член Найвищої Державної Санітарної Ради в Чеському королівстві, з 1908 — радник цісарського двору[11], член Палати шляхти австро-угорського парламенту, 1917—1918 рр. перший етнічний українець — міністр охорони здоров'я Австро-Угорщини. З 1910 року почесний президент Українського лікарського товариства. У 1918 брав участь у діяльності Укр. парламент. репрезентації, зокрема у нараді щодо нац. держ. самовизначення Сх. Галичини. З 1919 року професор Українського вільного університету Відня, Праги (з 1921 р.). З 1924 року ректор Українського вільного університету.
У жовтні 1926 очолив оргкомітет Першого українського наукового з'їзду, який відбувся у Празі.
Помер 24 травня 1942 року у Празі, похований з родиною[13] поблизу костелика св. Матея[cs] на празькому цвинтарі «Шарка» (чеськ. Šárka).[14]
Доробок
ред.
Автор понад сорока ґрунтовних наукових праць переважно експериментального характеру з біологічної хімії.
Перша ж наукова праця «Синтез сечової кислоти» (1882 р.)[11][15] принесла Горбачевському наукове визнання. Вперше у світі 28-літній українець синтезував сечову кислоту з гліцину, що до того не вдавалося нікому, хоча над цим питанням працювали всесвітньо відомі науковці, зокрема Е. Фішер, В. Траубе, О. Розен та інші.[16]
Одним з перших вказав, що амінокислоти є складовими білків; встановив шляхи утворення сечової кислоти в організмі. Відкрив фермент ксантиноксидазу (1888 р.[11]). Його заслугою стало також те, що запропонував нову методику визначення місткості азоту в сечі та інших речовинах.
Один із фундаторів української хімічної термінології на народній основі (праця «Увага о термінольоґії хемічній» (1905)).
Підготував 2 томи підручника орґанічної та неорґанічної хімії українською мовою; І-й «Орґанічна хімія» опублікований 1924 року в Празі[11].
За значні наукові заслуги вченого пошановано званням дійсного члена ВУАН (з 1925 р.) в Радянській Україні, дійсний член НТШ (1899 р.)[11].
Написав 4-томний підручник лікарської хімії чеською мовою (1904—1908 роки).
Є одним зі співавторів Наукової енциклопедії Отто (чеськ. Ottův slovník naučný)[17] — найбільшої енциклопедії чеською мовою.
Іван Горбачевський став засновником міністерства і першим міністром здоров'я Австро-Угорщини. Більше того, це міністерство, яке спеціалізувалося винятково на охороні здоров'я, стало першим в Європі[18] і світі[19]. За проектом розбудови та програми дії цього міністерства пізніше розбудувалися міністерства здоров'я Англії, Франції та інших держав.
Вшанування
ред.- 1992 р. Тернопільський медичний інститут названий іменем Івана Горбачевського;
- На фасаді ТНМУ встановлено пам'ятну таблицю;
- У Львові та Івано-Франківську є вулиця Горбачевського;
- Школа в рідному селі Зарубинці названа іменем Івана Горбачевського[11];
- Там само діє Музей-садиба Івана Горбачевського;
- Міжнародний рік Івана Горбачевського, проголошений ЮНЕСКО (2004);
- Від 2004 року в музеї-садибі в Зарубинцях (Тернопільська область) проводять «Горбачевські читання»; викладачі й студенти ТНМУ виступають із доповідями, повідомленнями та спогадами про видатного вченого[20].
- Пам'ятник І. Я. Горбачевському на біля корпусу Тернопільського державного медичного університету на вул. Руській (2004, скульптор — О. Маляр архітектор — Р. Білик);
- Поштова марка, присвячена 150-річчю (наклад — 649 тис. штук, 2004);
- Інфекційна лікарня ім. Горбачевського в м. Херсоні.
Світлини
ред.-
-
Меморіальна дошка Івана Горбачевського на вулиці Горбачевського у Львові -
Меморіальна дошка Іванові Горбачевському у Відні
Примітки
ред.- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б Wien Geschichte Wiki — Wien: 2014.
- ↑ Živa — Academia, 1853. — вип. 1/2023. — ISSN 0044-4812
- ↑ а б Archiv hl. m. Prahy, Matrika zemřelých u sv. Matěje v Dejvicích, sign. DEJ Z12, s. 168 — Т. DEJ Z12. — С. 168.
- ↑ http://abicko.avcr.cz/archiv/2004/3/obsah/jan-ivan-horbaczewski-150.-vyroci-narozeni.html
- ↑ а б Гонський Я. Іван Горбачевський у спогадах і листуваннях (нарис) [Архівовано 7 квітня 2015 у Wayback Machine.]. — Тернопіль : Укрмедкнига, 2004. — С. 138.
- ↑ Nomination Archive. NobelPrize.org (амер.). Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 7 серпня 2019.
- ↑ Dmytro Blazejowskyj. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv : Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — S. 143. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Окаринський В. Землі нинішньої Тернопільщини в Новий час (кінець XVIII ст.—1914 р.) // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 78. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ а б в г д е ж и Мельничук Б. Горбачевський Іван Якович… — С. 393.
- ↑ від. Бібліотека Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського (укр.). Процитовано 15 серпня 2023.
- ↑ Родина Горбачевських та Костівих [Архівовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.] на сайті Український меморіал.
- ↑ Jan (Ivan) Horbaczewski 150. výročí narození [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (чес.)
- ↑ Horbaczewski, Johann (1882-07). Synthese der Harnsäure. Berichte der deutschen chemischen Gesellschaft (нім.). Т. 15, № 2. с. 2678—2678. doi:10.1002/cber.188201502236. ISSN 0365-9496. Процитовано 28 січня 2020.
- ↑ Hitchings, G. H. (1978). Kelley, William N.; Weiner, Irwin M. (ред.). Uric Acid: Chemistry and Synthesis. Uric Acid. Т. 51. Berlin, Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg. с. 1—20. doi:10.1007/978-3-642-66867-8_1. ISBN 978-3-642-66869-2.
- ↑ Q2041543: Наукова енциклопедія Отто
- ↑ Володимир Гонський. Людина і нація: Іван Горбачевський та інші // [[Українська правда]], Історична правда. 26 вересня 2013. Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 7 березня 2017.
- ↑ Ігор Мельник. Перший у світі міністр охорони здоров'я // [[Збруч (газета)|Збруч]]. 16.05.2014. Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 7 березня 2017.
- ↑ Кафедра медичної біохімії // Майбутнє твориться сьогодні (2007—2012) [Текст] / [М. А. Андрейчин, С. М. Андрейчин, Л. С. Бабінець та ін.]. — Тернопіль : ТДМУ : Укрмедкнига, 2012. — С. 214.
Література та посилання
ред.Енциклопедична література
ред.- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Головацький І. Д. Горбачевський Іван Якович [Архівовано 31 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 159. — ISBN 966-00-0405-2.
- Мельничук Б. Горбачевський Іван Якович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 393. — ISBN 966-528-197-6.
- Головацький І. Д. Горбачевський Іван Якович [Архівовано 31 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — С. 188. — ISBN 966-02-3966-1.
Інше
ред.- Василега-Дерибас М. Вчений, гуманіст, патріот (до 130 річниці народження) // Укр. Вісті. – 1984. – 22.01. – № 16, 17. (від стор. 115/124)
- Выдающиеся химики мира: Биогр. справочник / В. Волков, Е. Вонский, Г. Кузнецова. — М., 1991. (рос.)
- Головацький І. Іван Горбачевський. Життєписно-бібліографічний нарис. - Львів, 1995. - 126 с.
- Гонський Я. І. Іван Горбачевський у спогадах і листуваннях [Архівовано 7 квітня 2015 у Wayback Machine.] / Терноп. держ. мед. акад. ім. І. Я. Горбачевського. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. — С. 176—182. (link)
- Абліцов В. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К. : КИТ, 2007. — 436 с.
- Лахманюк Т. Іван Горбачевський: науково-педагогічна та громадсько-політична діяльність. — Тернопіль: Вектор, 2012. — 159 с.
- Лахманюк Тетяна. Іван Горбачевський у світовій науці // Україна–Європа–Світ. – Вип. 1: Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини. – Тернопіль: Видавництво ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2008.
- Лахманюк Тетяна. Іван Горбачевський – міністр здоров'я Австрії // Україна–Європа–Світ. – 2011. – Вип. 6/7 : 20-й річниці Незалежності України присвячується. – С. 246–251.
- Лахманюк Т. В. Іван Горбачевський і Наукове товариство ім. Шевченка // Збірник наукових праць НДІУ, том XVI. – С. 183 – 190.
- Професор Іван Горбачевський: науково-педагогічна і громадська діяльність. До 160-річчя від дня народження / В. Данилова, С. Комісаренко, Р. Виноградова, В. Шендеровський // Світогляд. — 2014. — № 5. — С. 38—43.
- Данилова В. М. Іван Якович Горбачевський — вчений, патріот, громадянин (До 160-річчя від дня народження) / В. М. Данилова, Р. П. Виноградова, С. В. Комісаренко // Ukrainian biochemical journal. - 2014. - Vol.86, N5. - С. 165 — 172.
- Виноградова, Р. П. Іван Якович Горбачевський — вчений, патріот і громадянин / Р. П. Виноградова, В. М. Данилова // Ukrainian biochemical journal. - 2014. - Vol.86, N5 (Suppl.2) Матеріали XI Українського біохімічного конгресу, 6-10 жовтня 2014р., м. Київ. - С. 271.
- Його ім'я носить університет / Крізь призму минулого до сьогодення / [Корда М. М., Федонюк Л. Я., Паламарчук А. І. та ін.]; за ред. М. М. Корди, Л. Я. Федонюк. — Тернопіль : ТДМУ : Укрмедкнига, 2017. — С. 10—11.
- Бабічук І. В. Наукова та педагогічна діяльність академіка ВУАН І. Я. Горбачевського в контексті розвитку біохімічної науки (кінець ХІХ ст. — 40-ві роки ХХ ст.). Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 — історія науки і техніки. — Київ: Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук, 2017. — 214 с. (див. тут [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.])
- Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — Київ, 2017. — 616 c. — URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Павлишин, Г.А. Козак, К.В. Багатогранна постать Івана Яковича Горбачевського / Г. А. Павлишин, К. В. Козак // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2017. - Т. 19, № 2. - С. 105-109.
Посилання
ред.- Kurzbiografie Horbaczewski (Horbačevskyj), Ivan Dr. med. [Архівовано 10 червня 2020 у Wayback Machine.](нім.)
- Шендеровський В. Він був першим міністром охорони здоров'я у світі — Іван Горбачевський [Архівовано 29 лютого 2020 у Wayback Machine.] / Василь Шендеровський. Нехай не гасне світ науки. Книга перша.
- Biographie in http://portal.unesco.org/