Зарубинці (Збаразька міська громада)
Зару́бинці — село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 2020 орган місцевого самоврядування — Зарубинська сільська рада. Населення, станом на 2014 рік, становить 643 осіб.
село Зарубинці | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Тер. громада | Збаразька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61040150150045042 ![]() |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1582 |
Населення | 643 |
Територія | 1.823 км² |
Густота населення | 358.2 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47343 |
Телефонний код | +380 3550 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°41′31″ пн. ш. 25°41′26″ сх. д. / 49.69194° пн. ш. 25.69056° сх. д. |
Водойми | р. Гніздечна |
Відстань до районного центру |
7 км |
Найближча залізнична станція | Збараж |
Відстань до залізничної станції |
7 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4 |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Розташування
ред.Розташоване на річці Гніздечна, на півночі району. На сході розташована гора «Козацький горб».
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 653 | 100% |
Історія
ред.Перша письмова згадка — 1521 р. як Заруб, згодом — 1582 р. Назва походить від слова «заруб» — засіка, укріплення з повалених дерев.
В 1648 році Зарубинці від імени князя Вишневецького, тримав «у державі» (тобто був управителем) Самійло Твардовський — відомий поет, твори якого були взяті Самійлом Величком в літопис. Під час облоги Збаражу в 1649 року помістя С. Твардовського було спалене, він згадує про ці події в своєму творі «Wojna domowa z Kozaki і Tatary…»
У 17 ст. у селі спорудили палац.
1890 р. в Зарубинцях проживали 431 українець, 121 поляк, 10 євреїв; функціонували завод алкогольних напоїв, фільварок, млин і корчма.
У 1905 р. в селі спорудили чотирикласну школу (перший учитель — Онуфрій Гринькевич, який поблизу школи висадив сад і розвів пасіку).
Під час Першої світової війни у фільварку розміщувався військовий госпіталь російської армії; багатьох померлих від ран солдат поховали на високому горбі поблизу села. У Леґіоні УСС та в УГА загинули, пропали безвісти, померли 43 уродженці села, серед них польовий духівник 14-ї бригади УГА о. Володимир Ванчицький.
У 1921 р. в селі проживало 678 осіб, працювали кам'яний кар'єр і млин. Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Луг», «Відродження», «Сільський господар» та інших, а також кооператива «Будучність», аматорський драматичний гурток і хор.
У 1925 р. діяв млин Ісака Альтстадтера, де працювало 6 осіб. У 1935 р. функціонувала 2-класна школа.
Протягом 1934—1939 рр. належали до ґміни Залужжя.
6 липня 1941 р.–5 березня 1944 р. село — під нацистською окупацією. На початку 1944 р. в Зарубинці була евакуйована частина мешканців с. Нестерівці, нині Зборівського району. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти близько 40 уродженців села. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики — 24 осіб; у тому числі вояк дивізії «Галичина» В. Бойцун; криївка була у господарстві І. Дручка. 3 серпня 1948 р. поблизу села відбувся бій між чотирма воякам УПА і 30 більшовиками, під час якого загинув повстанець «Тарас».[2]
1949 р. в селі діяли два колгоспи, які у 1950 р. об'єднані в один; у 1990-х рр. розпайований. У 1960 р. в Зарубинцях внаслідок пожежі згоріло 6 будинків.
Є церква св. апостола Івана Богослова (1905 р., кам'яна), хресна дорога (2000-і рр.), капличка на цвинтарі, «фіґура» св. Івана Богослова.
В жовтні 2010 року створено навчально-практичний центр первинної медико-санітарної допомоги. Його відкриття і діяльність відбувається в рамках проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду»[3].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Збаразької міської громади[4].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Збаразького району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району[5].
28 лютого 2024 року відбувся похорон Романа Ющишина - українського військовика.
Пам'ятки
ред.- Церква Святого Івана Богослова (1905 р.; кам.);
- Музей-садиба Івана Горбачевського — пам'ятка історії місцевого значення, охоронний номер 1433;
- Статуя Матері Божої.
- Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Біогрупа вікових буків (0.2 га).
Пам'ятники
ред.- пам'ятник Тарасові Шевченку
- пам'ятний знак на честь скасування панщини в Австрійській імперії 1848 року
- символічна могила воякам УПА, полеглим у серпні 1946 (2001 р.)
- символічна могила Борцям за волю України (1993 р.).
- односельцям, загиблим у німецько-радянській війні.
Соціальна сфера
ред.Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступеня (названа ім'ям академіка Івана Горбачевського[6]), клуб, бібліотека, ФАП, спиртовий завод, ВАТ «Зоря». Музей А. Горбачевського, зелене господарство — «Квітка Росс».
Відомі люди
ред.Народилися
ред.- правник, громадський діяч Степан Бохенський (1876—1949)
- правник, громадський діяч Антін Горбачевський (1856—1944)
- біохімік, гігієніст, епідеміолог, академік, І-й міністр охорони здоров'я в Австро-Угорській імперії Іван Горбачевський (1854—1942)
- священик, громадський діяч, літератор, засновник і перший редактор першого україномовного видання США — газети «Свобода» (від 1893 року) о. Григорій Грушка (1859—1913).[7]
- редактор, релігійний діяч у Канаді Микола Дядьо (1908–р.і м. см. невід.)
- римо-католицький діяч, капелан Війська польського Петро Сусідек (1899—1981)
- польський спортсмен, олімпійський чемпіон з фехтування на Літніх Олімпійських іграх 1928 у Амстердамі Александр Малецький
Галерея
ред.Примітки
ред.- ↑ Syroti︠u︡k, Oleh,; Unii︠a︡t, Viktor,; Сиротюк, Олег,; Уніят, Віктор,. Ternopilʹshchyna : istorii︠a︡ mist i sil. Ternopilʹ. ISBN 978-966-457-228-3. OCLC 923179274.
{{cite book}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела із зайвою пунктуацією (посилання) - ↑ Громада села Гнилиці завітала до ТДМУ з колядою - ТНМУ (укр.). 11 січня 2016. Процитовано 2 березня 2025.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Б. Мельничук. Горбачевський Іван Якович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 393. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Б. Мельничук. Грушка Григорій // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 426-427. — ISBN 966-528-197-6.
Література
ред.- Тернопільщина. Історія міст і сіл. редакційна колегія: Олег Сиротюк (співголова редакційної колегії); керівник редакційно-видавничої групи, Віктор Уніят. Сиротюк, Олег, Уніят, Віктор, ; ТзОВ «Терно-граф», Тернопіль, 2014. — С.690
- В. Уніят, Б. Шморгай. Зарубинці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 623. — ISBN 966-528-197-6.
- Zarubińce 2.) Z., wś, pow. zbaraski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 424. (пол.) — S. 424. (пол.)
Це незавершена стаття з географії Тернопільської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |