Відкрити головне меню

Колесса Олександр Михайлович
Kolessa Alexander.png
Олександр Колесса
Народився 12 квітня 1867(1867-04-12)
с. Ходовичі, Стрийський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Помер 23 травня 1945(1945-05-23) (78 років)
Прага, CSR Чехословаьцка республіка
Підданство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність українець
Діяльність громадський діяч, літературознавець, мовознавець
Alma mater Віденський університет
Мова творів українська
Діти Колесса Любов Олександрівна і Христя Колесса[d]

CMNS: Колесса Олександр Михайлович на Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Олекса́ндр Миха́йлович Коле́сса (12 квітня 1867, Ходовичі — 23 травня 1945, Прага) — український літературознавець, мовознавець, громадсько-політичний діяч, дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (з 1899). Батько відомої піаністки Любки Колесси, брат Філарета Колесси та Івана Колесси.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився у Ходовичах Стрийського повіту (тепер Стрийський район, Львівська область).

Був доцентом (з 1895) і професором Львівського університету (18981918). Габілітувався у професора Смаль-Стоцького в Чернівецькому університеті. Отримав посаду в Львівському університеті, на яку претендував Іван Франко, однак влада (зокрема, в особі намісника Бадені) надала перевагу Колессі, посилаючись на неблагонадійність бунтівного поета.[1]

Належав до Української Національно-Демократичної Партії.

В 1907—1918 був депутатом австрійського парламенту, на засіданнях якого послідовно обстоював інтереси українського населення Галичини в шкільництві та вищій освіті.

Колесса був співзасновником і заступником голови Загальної Української Ради у Відні та фактичним керівником Української культурної ради.

У 1921 очолював дипломатичну місію Західноукраїнської Народної Республіки у Римі.

З 1921 і до кінця життя жив і працював у Празі. Був дійсним членом Слов'янського інституту в Празі.

 
Олександр Колесса (стоїть, праворуч) з Лев Левицьким (ліворуч) та Юліян Романчуком (сидить)

У 1923—1939 — професор Карлового університету, заступник голови чесько-українського комітету (голова — Я. Бідло). Колесса надавав стипендії українським студентам для навчання у Чехо-Словаччині, став одним із засновників Українського Вільного Університету, його професором і кількаразовим ректором (1921—1922, 1925—1928, 1935—1937, 1943—1944).

Досліджував пам'ятки давньоукраїнської писемності («Південноволинське Городище і городиські рукописні пам'ятки 12-16 ст.», 1923—1925), фольклор («Головні напрями й методи в розслідах українського фольклору», 1927), вивчав історію української мови («Погляди на історію української мови», 1924), проблеми українського літературознавства («Погляд на сучасний стан історії розслідів української літератури» (1901), нову українську літературу (творчість Т. Шевченка, М. Шашкевича, Ю. Федьковича).

ТворчістьРедагувати

 
Олександр Колесса

Автор праць

Автор пісні «Шалійте, шалійте, скажені кати» (1889).

Автор книги «Люнарно-астральний мітологічний сюжет у старинній українській колядці. Боротьба гордого молодця з чорним туром» (1930).

ПриміткиРедагувати

  1. Лукіянович Д. Політично ненадійний // Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль: Тернограф, 2012. — 280 с. — С. 82. — ISBN 978-966-457-087-6.

Джерела та літератураРедагувати

  • журнал «Дніпро», 1/95, ст. 140
  • Івасюк О. Фольклорні мотиви в поезії Олександра Колесси // Буковинський історико-етнографічний вісник. — Чернівці, 2004. -Вип. 6. — С. 210—213.
  • Погребенник Ф. П. Колесса Олександр Михайлович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2. -С. 528.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

ЛітератураРедагувати

  • В. І. Головченко. Колесса Олександр Михайлович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  • Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л.В. Гарбар ; ред. кол.: Г.В. Боряк, Л.А. Дубровіна (голова), В.І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ, 2017. – C. 216–217. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146