Вулиця Горбачевського (Львів)
Вулиця Горбаче́вського — вулиця у Франківському районі Львова, місцевість На Байках. Сполучає вулиці Генерала Чупринки та Сахарова, а також утворює трипроминеве перехрестя з вулицями Котляревського та Метрологічною. Прилучається вулиця Кастелівка. Також сходами, що біля будинку № 20, можна підійнятися на вулицю Моршинську.
| Вулиця Горбачевського Львів | |
|---|---|
 Горішня частина вулиці | |
| Місцевість | На Байках |
| Район | Франківський |
| Назва на честь | Івана Горбачевського |
| Колишні назви | |
| Іссаковича, Руненґассе, Іссаковича, Крилова | |
| польського періоду (польською) | Issakowicza |
| радянського періоду (українською) | Крилова |
| радянського періоду (російською) | Крылова |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 395 м |
| Координати початку | 49°49′48″ пн. ш. 24°00′27″ сх. д. / 49.8301361° пн. ш. 24.0077028° сх. д.Координати: 49°49′48″ пн. ш. 24°00′27″ сх. д. / 49.8301361° пн. ш. 24.0077028° сх. д. |
| Координати кінця | 49°49′38″ пн. ш. 24°00′39″ сх. д. / 49.8273250° пн. ш. 24.0109528° сх. д. |
| поштові індекси | 79057[1] |
| Транспорт | |
| Маршрутні таксі | № 41[2] |
| Рух | двосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 4—24[3] |
| Архітектурні пам'ятки | № 10, 11, 19, 21[4] |
| Державні установи | Науково-дослідний центр аерокосмічної інформації та екологічного моніторингу |
| Навчальні заклади | Інститут просторового планування та перспективних технологій НУ «Львівська Політехніка»[5] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 57 (вул. Коновальця, 97)[1] |
| Забудова | конструктивізм |
| Комерція | спортивно-розважальний комплекс «Медик» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2646152 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Горбачевського у Вікісховищі | |
Історія та назва ред.
Утворена 1895 року[6] і названа на честь львівського вірменсько-католицького архієпископа Ісака Миколая Іссаковича. Під час німецької окупації, від 1942 року, мала назву Руненґассе. Після встановлення радянського режиму у липні 1944 року повернена передвоєнна назва і вже у грудні того ж року була названа на честь російського байкаря Івана Крилова. Сучасну назву на честь українського хіміка Івана Горбачевського має від 1993 року[7].
Забудова ред.
Вулиця Горбачевського забудована переважно малоповерховими будинками і віллами початку XX століття. Деякі належать до сусідніх вулиць, як от будинок № 50, що на вулиці Сахарова. Перспективу вулиці замикає церква святого Климентія папи, колишній костел і монастир кармеліток босих (збудований 1895 року, проєкт Франца Штатца)[8].
№ 6 — двоповерхова вілла, збудована 1902 року за проєктом Владислава Ґодовського, виконаним бюро Івана Левинського на замовлення скульптора Антона Попеля. В будинку також містилася скульптурна майстерня Антона Попеля[9]. У 1930-х роках вілла перебудована[6]. 2006 року вілла продана міською радою і 2013 року розібрана новими власниками для будівництва багатоповерхівки. Охоронного статусу не мала[10].
№ 8 — вілла, зведена 1913 року за проєктом Івана Багенського[11]. 2006 року вілла продана міською радою та 2013 року розібрана новими власниками для будівництва багатоповерхівки, яку збудували у 2015 році.
№ 10 — сецесійна вілла, збудована 1905 року за проєктом Юзефа Висоцького для власних потреб[6]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1278-м[4].
№ 11 — житловий будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1616-м[4].
№ 12а — триповерховий багатоквартирний житловий будинок. Наприкінці 2018 року ЛМР затверджені містобудівні умови та обмеження на реконструкцію з розширенням цього будинку за рахунок надбудови четвертого та п'ятого мансардних поверхів та прибудовою ліфта[12].
№ 16 — житловий будинок, споруджений будівельною корпорацією «Карпатбуд» у 1999 році. Проєкт створений авторським колективом під керівництвом А. І. Воловенка. Архітектор Б. А. Павлов, інженер В. П. Пєшков, конструктор Є. П. Коротун[13].
№ 17а — п'ятиповерховий житловий будинок-вставка, споруджений у 1960-х роках за проєктом архітектора Я. Бандрівського[14].
№ 18 — колишній «I дім дехніків» (гуртожиток НУ «Львівська Політехніка»)[6], збудований 1895 року фірмою Івана Левинського[15] за проєктом Міхала Лужецького та Якуба Курася[6]. Ділянку під будівництво подарували професори Юліан Захаревич та Іван Левинський[15]. Нині тут міститься Інститут просторового планування та перспективних технологій НУ «Львівська Політехніка»[5].
№ 19 — колишня вілла подружжя Юрашів, споруджена у 1929—1930 роках будівельною фірмою Кароля Ольґерда Юраша та Альфреда Захаревича[16] за проєктом одного з працівників фірми — архітектора Адама Мсцівуєвського[17]. За радянських часів тут містилося управління магістральних нафтопроводів «Дружба», нині тут розташований науково-дослідний центр аерокосмічної інформації та екологічного моніторингу при інституті кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України — Національного космічного агентства України. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1279-м[4].
№ 20, 22 — багатоквартирний житловий будинок, збудований у 1970-х роках за проєктом Олега Радомського[6]. Раніше на цьому місці стояла власна вілла архітектора Вінцента Равського-молодшого, збудована ним у 1891—1892 роках. У своєму архітектурному оздобленні поєднувала елементи неороманського та «швейцарського» стилів[18]. У жовтні 2007 року мешканцями будинку створене ОСББ «Дружба-2007».
№ 21 — чотириповерховий житловий будинок, споруджений в стилі функціоналізму наприкінці 1930-х років. Будинок прикрашений типовими для стилю вікнами-ілюмінаторами. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2449-м[4].
№ 24 — спортивно-розважальний комплекс «Медик». На території знаходиться зокрема плавальний басейн, створений на місці колишнього озера «Світезь». 1955 року комплекс реконструйовано за проєктом Ярослава Новаківського[6].
- Світлини вуличної забудови
-
Колишня вілла Олександра Вєжбіцького на розі вулиць Горбачевського та Метрологічної -
вул. Горбачевського, 8.
Вілла (перед знесенням у 2013 р.) -
вул. Горбачевського, 10.
Сецесійні ковані грати на вікні будинку -
вул. Горбачевського, 10. Колишня вілла Юзефа Висоцького -
вул. Горбачевського, 12.
Житловий будинок -
вул. Горбачевського, 17. Житловий будинок у стилі міжвоєнного функціоналізму -
вул. Горбачевського, 18.
Будівля інституту підприємництва та перспективних технологій НУ «Львівська Політехніка» -
вул. Горбачевського, 19.
Колишня вілла Юрашів -
вул. Горбачевського, 21.
Житловий будинок -
вул. Горбачевського, 21.
Вхідний портал до будинку
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Примітки ред.
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 23 березня 2023. Процитовано 28 грудня 2020.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 2 вересня 2023.
- ↑ а б в г д Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 28 грудня 2020.
- ↑ а б Офіційна сторінка інституту підприємництва та перспективних технологій НУ «Львівська політехніка». ippt.lpnu.ua. Національний університет «Львівська політехніка». Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 28 грудня 2020.
- ↑ а б в г д е ж Lwów. Ilustrowany przewodnik… — S. 125.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 16.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 305.
- ↑ Бірюльов Ю. О. Левинський Іван // Енциклопедія Львова: в 4 т / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4: К—Л. — С. 48. — ISBN 978-966-7007-23-4.
- ↑ Від вілли Попеля немає навіть попелу… // Високий замок. — 22 квітня 2013. — № 60 (4928). — С. 1, 4.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 496.
- ↑ Містобудівний кадастр м. Львова. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
- ↑ Воловенко А. Сучасне проєктування житлових будинків // Архітектурний вісник. — 2000. — № 1—2 (10). — С. 33.
- ↑ Трегубова Т., Мих Р. Юність стародавнього міста (1960-1980-і роки): Житлове будівництво // Львів: Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 234. — ISBN 5-7705-0178-2.
- ↑ а б Іван Левинський: Архітектор, підприємець, меценат, 2009, с. 169.
- ↑ Захаревичі, 2010, с. 315.
- ↑ Ćwiklińska B. Konkurs architektoniczny na pensjonat w Krynicy… — S. 159.
- ↑ Бірюльов Ю. О. Вілли архітекторів // Галицька брама. — 2007. — № 3-4 (147—148). — С. 22—23.
Джерела ред.
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Бірюльов Ю. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 315. — ISBN 978-966-7022-86-0.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 38. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Горбачевського вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 301. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 16, 82, 84, 106, 118. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 521, 522, 530. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Нога О. Іван Левинський: Архітектор, підприємець, меценат. — Львів : Центр Європи, 2009. — С. 169. — ISBN 978-966-7022-81-5.
- Ćwiklińska B. Konkurs architektoniczny na pensjonat w Krynicy (1926). Jego postaci i pokłosie // Almanach Muszyny. — 2005. — S. 159—162. — ISSN 1234-6276. (пол.)
- Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 125. — ISBN 966-7022-26-9. (пол.)
Посилання ред.
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Горбачевського І. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 28 грудня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
[[Категорія:Новий Світ (Львів)]