Вікіпедія

Гончаров Павло Дмитрович

український актор театру та кіно, театральний режисер

Павло Дмитрович Гончаров (нар. 25 червня 1975, м. Кременчук, УРСР) — український актор театру та кіно, театральний режисер, провідний майстер сцени Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка, режисер масових заходів Черкаського будинку культури ім. Івана Кулика, засновник мистецької ініціативи «Майстерня Актуальної Творчості» (МАТ), учасник мистецького проєкту театр-студія «PROtest», ведучий міських, районних та обласних подій, член журі мистецьких конкурсів та фестивалів, куратор галузі культури Черкащини від партії «Європейська Солідарність»[1][2].

Гончаров Павло Дмитрович
Павло Дмитрович Гончаров
Народився 25 червня 1975(1975-06-25) (48 років)
Кременчук
Національність Україна Україна
Діяльність актор театру та кіно

Життєпис ред.

Народився 25 червня 1975 року у місті Кременчук Полтавської області в робітничій родині.

Будучи школяром четвертого класу став солістом учнівського хору, з шостого грав у шкільному театральному гуртку, а старшокласником співав у шкільному ВІА. По закінченню школи – працював на завод та паралельно займався у народному театрі ПК «КрАЗ»[3].

1994 року вступив до Державного обласного художньо-театрального коледжу – разом із акторським мистецтвом здобув режисерські навички та досвід у майстра Віталія Ковалевського. Отримав запрошення на роботу до в Херсонського театру ім. Миколи Куліша, де молодий актор отримав головні ролі у театральних постановках – Алі-Баба в мюзиклі та роль Фігаро. Далі працював у Дніпропетровському театрі ім. Тараса Шевченка (1998), Київському театрі юного глядача на Липках та майже на шість років у Миколаївський художній театр. Між роботою в обласних театрах – обіймав посаду головного режисера Кременчуцького міського палацу культури; працював актором, режисером та драматургом у приватному театрі для дітей. У Миколаєві, паралельно з акторською роботою, здобував менеджерський досвід у власноствореному приватному театрі юного глядача «Квітень».

 
Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. Тараса Шевченка

З 2008 року переїхав у Черкаси. Актор Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка, провідний майстер сцени. Втілив понад півсотні різноманітних ролей. Поміж вокальних ролей – Олексій («Сватання на Гончарівці»), Скворцов («Шельменко-денщик»), Бред Віннер («Дорога Памела»), Оттокар («Циганський барон»), Семен Гулак-Артемовський («Невідомий Артемовський»), Робер («Боїнг-боїнг»), Мальволіо («12-та ніч, або що захочете»), Акаст («Мізантроп»), Господар бару («Танго Марії»), Петро («Наталка-Полтавка»), Дон Жуан («ЛесЯ Українка»)[2].

Павло Гончаров став «донором сюжету» – за мотивами його життя драматіргиня Кіра Малініна створила п'єсу, а режисер Антон Романов поставив абсурдну комедію про те, «як одного разу в будинок не надто успішного режисера увірвався хаос у вигляді постійно змінюючих один одного відвідувачів». У виставі «Історія про людину, з якою трапилася історія» персонажа, якого грає Павло Гончаров, називають Петром. Робота вийшла в рамках програми «Черкаська Театральна Лабораторія» (ЧТЛ) в Черкаському академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. Тараса Шевченка[1][4].

Пожежа Черкаського музично-драматичному театрі ім. Тараса Шевченка 2015 року й неможливість повноціно реалізовуватися на сцені театру, стало поштовхом до створення театру-студії «PROtest» – відкрили 2016 року спільно із однодумцями: молодим режисером Сашком Демешком та заслуженим артистом України Миколою Зайнчківським за всебічної підтримки Сергія Проскурні. Простір отримав вистави, творчі вечори, акторські майстер-класи, мистецькі зустрічі[5][6][7]. Ще одна ініціатива була започаткована 2017 року – Павло Гончаров започаткував «Майстерню Актуальної Творчості» (МАТ) – мистецький простір, який об’єднує людей різних поколінь, професій та смаків та допомагає реалізовувати творчий потенціал черкащан. В майстерні було створено акторську імпровізацію для дорослих «Гамлет і Джульєтта» за мотивами зарубіжних авторів, яка порушувала актуальниі питання сьогодення та руйнувала бар’єри між глядачами та акторами[8]; Гончаров створив сучасну музичну казку для родинного перегляду за твором «Чарівне дзеркальце, або Незнайомка з країни сонячних зайчиків» Всеволода Нестайка – проєкт отримав грант у галузі культури від міського департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради[9].

З 2018 року працює в «Майстерні актуальної творчості» у Черкаському міському будинку культури ім. Івана Кулика[2][10]. Поставив виставу «Балада про любов» із присвятою до 70-річчя від дня народження Володимира Івасюка. Музична вистава складається з творів композитора, вибудованих в історію любові[11]. У березні 2023-го переосмислену версію цієї вистави поставив на професійній сцені Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка. Прем'єру зіграли до дня народження Івасюка, 4 березня 2023 року[12][13][14][15].

Театр ред.

Акторські роботи ред.

Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша
Київський академічний театр юного глядача на Липках
Миколаївський академічний художній драматичний театр
Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка
PROtest
  • «The Zoo story» за п'єсою «Що сталося у зоопарку?» Едварда Олбі; реж. Сашко Демешко — Джеррі[19]
«Майстерня Актуальної Творчості» (МАТ)
  • 2017 — «Гамлет і Джульєтта» за п'єсою «Академія сміху» Кокі Мітані[en]; реж. Павло Гончаров — Цензор[6]

Режисерські роботи ред.

Учбовий театр
Приватний театр «Квітень» (м. Миколаїв)
PROtest
  • 2016 — «Пан Сирник і різдвяний пампушок» за казкою Світлани Лінинської
«Майстерня Актуальної Творчості» (МАТ)
  • 2017 — «Гамлет і Джульєтта» за п'єсою «Академія сміху» Кокі Мітані[en][20][21]
  • 2018 — казка «Чарівне дзеркальце, або Незнайомка з Країни сонячних зайчиків»[2]
  • 2019 — музична вистава «Балада про любов» Павла Гончарова за творами Володимира Івасюка; реж. Павло Гончаров[11]
  • 2020 — «Звинувачується жінка»
Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка

Фільмографія ред.

Серіал
Ігрове кіно

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Катерина КОВБІЙ (8 серпня 2015). Відверто з Катериною Ковбій. Павло Гончаров (укр.). «ВІККА – Черкаси / Новини». Процитовано 25 січня 2024.
  2. ↑ а б в г д е Вікторія НЯНЬКО. Закулісся творчого життя (укр.). «18000». Процитовано 29 січня 2024.
  3. ↑ Світлана ЛАЗОРЕНКО (27 липня 2017). Павло Гончаров: «Якщо серце людини не сповнене справжнім коханням, вона не зможе бути щирою на сцені» (укр.). «Нова доба». Процитовано 6 лютого 2024.
  4. ↑ а б Антон Романов поставив виставу за драматургією Кіри Малініної (укр.). «Teatre». 24 липня 2014. Процитовано 25 січня 2024.
  5. ↑ Ольга КВЯТКОВСЬКА (26 грудня 2016). Інтерактивна музична казка «Пан Сирник та Різдвяний Пампушок» (укр.). «У вирі мистецьких подій». Процитовано 17 березня 2024.
  6. ↑ а б Олена БАНІНА (11 квітня 2017). Майстерня актуальної творчості (укр.). «Суспільне Черкаси». Процитовано 17 березня 2024.
  7. ↑ Вікторія БУДАВІЦЬКА (3 січня 2017). Моя 7я на 01 01 17 (укр.). «Суспільне Черкаси». Процитовано 17 березня 2024.
  8. ↑ Два актори показали черкащанам «Гамлета і Джульєтту» (укр.). «Прочерк». 10 квітня 2017. Процитовано 17 березня 2024.
  9. ↑ Ольга КВЯТКОВСЬКА (1 вересня 2018). На театральній сцені відкриють таємницю «чарівного дзеркальця» (укр.). «У вирі мистецьких подій». Процитовано 17 березня 2024.
  10. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (9 квітня 2020). 2019 рік українського театру. Черкаський часопис (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 10 квітня 2024.
  11. ↑ а б Відкрита репетиція вистави «Балада про любов» відбулася сьогодні у Черкасах (укр.). «Суспільне Черкаси». 4 листопада 2019. Процитовано 12 травня 2023.
  12. ↑ а б Ольга КВЯТКОВСЬКА (25 квітня 2023). «Балада про любов» пролунала у Черкаському театрі Шевченка (укр.). «Прочерк». Процитовано 12 травня 2023.
  13. ↑ а б Тетяна БАЛЯКІНА (4 березня 2023). «Балада про любов»: у драмтеатрі в Черкасах презентували виставу до дня народження Володимира Івасюка (укр.). «Про все». Процитовано 12 травня 2023.
  14. ↑ а б Павло Гончаров: «Творчість Івасюка надихала й допомогла боротися за незалежність України» (укр.). «Нова доба». 4 березня 2023. Процитовано 12 травня 2023.
  15. ↑ Оксана ШВЕД, Тетяна РЕВА (4 березня 2024). «Червона рута» надихає і досі: у Черкасах покажуть виставу за творами Івасюка (укр.). «Суспільне Новини». Процитовано 11 березня 2024.
  16. ↑ «Не лише данина пам’яті»: у Черкасах покажуть виставу «Сад Гетсиманський» (укр.). «Нова доба». 2 лютого 2021. Процитовано 10 квітня 2024.
  17. ↑ Сніжана КАЛЮЖНА, Тетяна РЕВА (2 лютого 2021). «Геній зі своїми ідеями та стилем»: спогади черкащан про Сергія Проскурню (укр.). «Суспільне Черкаси». Процитовано 10 квітня 2024.
  18. ↑ Дар’я БУНЯКІНА (8 січня 2015). «Серед грому і тиші»: документальна історія у ювілей Василя Симоненка (укр.). «Радіо Свобода». Процитовано 29 січня 2024.
  19. ↑ Черкаська театр-студія «PROTEST» показала історію про зоопарк (укр.). «Антена». 27 вересня 2016. Процитовано 17 березня 2024.
  20. ↑ «Гамлет і Джульєтта» Майстерня Актуальної Творчості (укр.). «Нова доба». 12 квітня 2017. Процитовано 17 березня 2024.
  21. ↑ МАТ Гамлет і Джульєтта (укр.). «UkrWOLF». 20 квітня 2017. Процитовано 17 березня 2024.
  22. ↑ Катерина КОСТЮК, Тетяна ЗОЗУЛЯ (25 січня 2023). Вистава про потойбіччя: у Черкасах покажуть притчу «Леся Українка» (укр.). «Суспільне Новини». Процитовано 30 січня 2023.
  23. ↑ У фільмі «Люксембург, Люксембург» знявся актор з черкаського театру (укр.). «Дзвін». 24 квітня 2023. Процитовано 14 червня 2023.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гончаров_Павло_Дмитрович&oldid=42294775