Відкрити головне меню

Чалий Богдан Йосипович

Богда́н Йо́сипович Ча́лий (24 червня 1924(1924-06-24), Київ, Українська СРР, СРСР — 20 травня 2008(2008-05-20), Київ, Україна) — український письменник, лауреат премії ім. М. Островського.

Богдан Йосипович Чалий
Чалий Богдан Йосипович.jpg
Богдан Йосипович Чалий
Народився 24 червня 1924(1924-06-24)
Київ, Київська губернія, Українська СРР, СРСР
Помер 20 травня 2008(2008-05-20) (83 роки)
Київ, Україна
Підданство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність редактор, письменник
Мова творів українська
Жанр поезія, проза, драма
Нагороди
Орден Вітчизняної війни I ступеня— 1985Орден Червоної Зірки  — 1945Орден «Знак Пошани»  — 1974
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965Медаль «30 років перемоги у ВВВ» — 1975
Медаль «40 років перемоги у ВВВ» — 1985Медаль «50 років перемоги у ВВВ» — 1995
Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Премії Премія ЛКСМУ імені Миколи Островського

БіографіяРедагувати

Народився 24 червня 1924 року в родині лікарів в Києві. Значний вплив на письменника мав його дід, який працював у лісництві.

Член редакцій дитячих журналів. Від 1951 року головний редактор журналу «Барвінок». Секретар правління Спілки письменників України.

На XIV конгресі Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури за казку «Барвінок і весна» авторові присуджено почесний диплом імені Ганса Крістіана Андерсена.

Твори, які він став писати для дітей надзвичайно привабливі, він пише їх віршованою високохудожньою мовою, так, у своїй науковій поемі «Як Барвінок став героєм» він пише:

Головата, мов дитинка, Спить під тином капустинка, На духмянім, свіжім листі, Спить, кабак, мов у колисці

Під час другої світової війни Богдан Чалий брав у ній участь. Після війни він працював головним редактором журналу «Барвінок».

Помер 20 травня 2008 року в Києві.

ТвориРедагувати

Автор книжок для дітей і юнацтва. Окремими виданнями вийшло близько 30 поетичних, прозових і драматичних книжок для дітей, зокрема:

  • «Барвінок і Весна»;
  • «Барвінок у школі»;
  • «Весняний шлях»;
  • «Граф Монте-Крісто»;
  • «З моєї поштової скриньки»;
  • «Наша вчителька»;
  • «Ніч Амстердама»;
  • «Про милу Прагу та двох Зденеків»;
  • «Сто пригод Барвінка та Ромашки»;
  • «Хороші імена»;
  • «Хто такий Каракурта?» (збірка одноактних п'єс);
  • Як Барвінок та Ромашка у вирій літали (1968);
  • «Як Барвінок став героєм»;
  • прозових книжок "«Вітер з України», «Формула хризантеми»;
  • Про відважного Барвінка і Коника-Дзвоника (1964)

Автор сценарію фільму «Закон Антарктиди» (1963).

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати